ТЕПЕР КУЧМА ТОЧНО ЗНАЄ УМОВИ РОЗГОНУ ПАРЛАМЕНТУ
Вівторок, 25 травня 2004, 00:00
Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради, якщо пленарні засідання однієї чергової сесії не змогли розпочатися протягом 30-ти календарних днів. Таке рішення оприлюднив у вівторок Конституційний суд України.
Суд розглядав клопотання президента України Леоніда Кучми про офіційне тлумачення положень частини другої статті 90, пункту 8 частини першої статті 106 Конституції України, якими встановлюється, що глава держави може достроково припинити (припиняє) повноваження парламенту, якщо протягом 30 днів чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Відповідно до рішення КС, словосполучення "протягом 30 днів", що міститься в частині 2 статті 90, пункті 8 частини 1 статті 106 Конституції, потрібно розуміти як закінчення 30-денного терміну поспіль, тобто в календарних днях.
Вирахування терміну починається з дня, коли заплановані пленарні засідання однієї чергової сесії не змогли початися, а якщо останній день терміну припадає на вихідний, свято чи інший неробочий день, то днем його закінчення є наступний робочий день.
Поява в президента України права на дострокове припинення повноважень Верховної Ради пов'язана не з кількістю пленарних засідань, а з кількістю днів, протягом яких пленарні засідання не можуть розпочатися.
Словосполучення "пленарні засідання не можуть розпочатися", що використовується в частині 2 статті 90, пункті 8 частини 1 статті 106 Конституції, слід розуміти так, що пленарні засідання не можуть розпочатися через недотримання порядку роботи Верховної Ради, установленого Конституцією і регламентом Верховної Ради, що унеможливлює реалізацію парламентом конституційних повноважень єдиного органу законодавчої влади в Україні.
Рішення КС обов'язкове для виконання в Україні, остаточне й оскарженню не підлягає.
Офіційне тлумачення зазначених положень Основного закону, на думку президента, викликано практичною необхідністю їхнього правильного розуміння і застосування, оскільки існують різні точки зору на порядок дострокового припинення главою держави повноважень парламенту, що може бути зумовлено непростою ситуацією, що склалася останнім часом унаслідок постійного блокування певними депутатським групами й фракціями його засідання.
В той же час суддя Конституційного суду України, доповідач по цій справі Михайло Костицький зазначив, що причини, що дають підставу вважати, що пленарне засідання Верховної Ради не відкрилося, повинні бути записані в законі про регламент роботи парламенту.
Відповідно до рішення КС, президент може достроково припинити повноваження парламенту у випадку, якщо його пленарні засідання не почалися протягом 30 календарних днів через недотримання порядку роботи Ради, установленого її регламентом і Конституцією країни.
Разом з тим, у своєму поданні президент просив також пояснити, що варто розуміти під словосполученням "пленарне засідання не може початися".
Зокрема, чи варто розуміти під цим, що Верховна Рада не приймає рішення з питань, віднесених Конституцією до компетенції парламенту; немає відповідного кворуму; окремі народні депутати (фракції, групи) не беруть участь у голосуванні, через що неможливо приймати закони; частина депутатів навмисне починають дії, що перешкоджають початку пленарного засідання (захоплення трибуни, блокування президії, виведення з ладу засобів зв'язку, системи голосування).
Костицький підкреслив, що Конституційний суд "не проігнорував" питання президента, а поставив їх над поданням. "Ми виходили з того, що всі ці дії повинні бути виписані в законі про регламент", - відзначив він.
"Ні президент, ні Конституційний суд не можуть установлювати для Верховної Ради, які її дії є припустимими, що не порушують етику, регламент і Конституцію, а які є неприпустимими", - підкреслив суддя.
"Ми дали принципову оцінку і заклали принцип, а які підстави і хто заважає роботі парламенту, - повинен вирішувати сам парламент", - підкреслив суддя.
Інтерфакс-Україна
Суд розглядав клопотання президента України Леоніда Кучми про офіційне тлумачення положень частини другої статті 90, пункту 8 частини першої статті 106 Конституції України, якими встановлюється, що глава держави може достроково припинити (припиняє) повноваження парламенту, якщо протягом 30 днів чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Відповідно до рішення КС, словосполучення "протягом 30 днів", що міститься в частині 2 статті 90, пункті 8 частини 1 статті 106 Конституції, потрібно розуміти як закінчення 30-денного терміну поспіль, тобто в календарних днях.
Вирахування терміну починається з дня, коли заплановані пленарні засідання однієї чергової сесії не змогли початися, а якщо останній день терміну припадає на вихідний, свято чи інший неробочий день, то днем його закінчення є наступний робочий день.
Поява в президента України права на дострокове припинення повноважень Верховної Ради пов'язана не з кількістю пленарних засідань, а з кількістю днів, протягом яких пленарні засідання не можуть розпочатися.
Словосполучення "пленарні засідання не можуть розпочатися", що використовується в частині 2 статті 90, пункті 8 частини 1 статті 106 Конституції, слід розуміти так, що пленарні засідання не можуть розпочатися через недотримання порядку роботи Верховної Ради, установленого Конституцією і регламентом Верховної Ради, що унеможливлює реалізацію парламентом конституційних повноважень єдиного органу законодавчої влади в Україні.
Рішення КС обов'язкове для виконання в Україні, остаточне й оскарженню не підлягає.
Офіційне тлумачення зазначених положень Основного закону, на думку президента, викликано практичною необхідністю їхнього правильного розуміння і застосування, оскільки існують різні точки зору на порядок дострокового припинення главою держави повноважень парламенту, що може бути зумовлено непростою ситуацією, що склалася останнім часом унаслідок постійного блокування певними депутатським групами й фракціями його засідання.
В той же час суддя Конституційного суду України, доповідач по цій справі Михайло Костицький зазначив, що причини, що дають підставу вважати, що пленарне засідання Верховної Ради не відкрилося, повинні бути записані в законі про регламент роботи парламенту.
Відповідно до рішення КС, президент може достроково припинити повноваження парламенту у випадку, якщо його пленарні засідання не почалися протягом 30 календарних днів через недотримання порядку роботи Ради, установленого її регламентом і Конституцією країни.
Разом з тим, у своєму поданні президент просив також пояснити, що варто розуміти під словосполученням "пленарне засідання не може початися".
Зокрема, чи варто розуміти під цим, що Верховна Рада не приймає рішення з питань, віднесених Конституцією до компетенції парламенту; немає відповідного кворуму; окремі народні депутати (фракції, групи) не беруть участь у голосуванні, через що неможливо приймати закони; частина депутатів навмисне починають дії, що перешкоджають початку пленарного засідання (захоплення трибуни, блокування президії, виведення з ладу засобів зв'язку, системи голосування).
Костицький підкреслив, що Конституційний суд "не проігнорував" питання президента, а поставив їх над поданням. "Ми виходили з того, що всі ці дії повинні бути виписані в законі про регламент", - відзначив він.
"Ні президент, ні Конституційний суд не можуть установлювати для Верховної Ради, які її дії є припустимими, що не порушують етику, регламент і Конституцію, а які є неприпустимими", - підкреслив суддя.
"Ми дали принципову оцінку і заклали принцип, а які підстави і хто заважає роботі парламенту, - повинен вирішувати сам парламент", - підкреслив суддя.
Інтерфакс-Україна
