"Вже до кінця року повернуся в Україну". Лазаренко обіцяє Кучмі грузинський сценарій
Середа, 26 травня 2004, 10:59
<і>До кінця цього тижня в США буде винесено вирок у справі колишнього українського прем'єр-міністра Павла Лазаренка. Напередодні "НГ" вдалося за допомогою адвокатів зв'язатися з ним телефоном. У першому (у Росії - УП) за майже п'ять років інтерв'ю колишній український прем'єр розповів про свої плани на майбутнє.
Український екс-прем'єр розраховує, що суд його виправдає
-Павло Іванович, цього тижня ви, як очікується, отримаєте свободу...
– Хотів би відразу уточнити: я, звичайно, вірю у свою перемогу, у справедливе рішення присяжних, але об'єктивно можливі три варіанти судового рішення. У гіршому випадку, якщо присяжні винесуть вердикт "винен", мої адвокати подадуть апеляцію. І ми упевнені, що на цьому рівні виграємо справу, оскільки в моєї команди на сьогодні є надзвичайно вагомі й абсолютно вивірені з юридичної точки зору аргументи на користь моєї невинуватості.
Якщо думки присяжних по цій справі не зійдуться, то, відповідно до законодавства, повинен початися повторний судовий процес. Однак у моєму випадку це практично і юридично неможливо. Суддя вже зняв 75% статей обвинувачення. Зокрема, визнано недоведеним усе, що стосувалося структур, пов'язаних з ім'ям Юлії Тимошенко, – ЄЕСУ, Somoli, United Energy.
Недоведеними визнані також факти, що фігурували раніше в документах обвинувачення, щодо одержання мною хабарів від компанії "Ітера" і вимагання грошей від компаній "Інтернова" і "Накоста". Відмінено ще цілу низку статей обвинувачення, що і стали причиною мого арешту в США. Це означає, що якщо думки присяжних не зійдуться, та справа Лазаренка буде закрита і мене визнають невинуватим.
Останній варіант – виправдальний вирок. Якщо він буде винесений, я нарешті одержу законне моральне право активно включитися в політичне життя на Україні.
– Однак Генпрокуратура України не зняла з вас обвинувачень?
– Я стверджую, що ці обвинувачення абсолютно необґрунтовані й бездоказові. Підґрунтя їх криється винятково в спробі української влади залякати опозицію і її прихильників.
Справу Лазаренка в Україні було порушено і вона існуватиме доти, поки в цьому політично зацікавлені ті, хто знаходиться сьогодні при владі. Як тільки перемогу на виборах одержать інші люди, будь-який прокурор відмовиться розглядати ті 144 тисячі погано сфабрикованих сторінок моєї української справи, що підконтрольна Кучмі прокуратура направила своїм американським колегам.
Оскільки так звані докази провини Лазаренка суперечать одне іншому, побудовані на досить сумнівних свідченнях і припущеннях. Це не докази, а макулатура!
– Але, як відомо, на батьківщині вас, як і раніше, звинувачують не тільки в злочинах економічного характеру, але й організації двох політичних убивств.
– Вони обвинуватили мене в організації убивств депутатів Євгена Щербаня (у 1996 році) і Вадима Гетьмана (у 1998 році). Зроблено це було нещодавно, тільки після того, як стало зрозуміло, що в США справа Лазаренка розвивається за несприятливим для Кучми сценарієм. Українській владі терміново треба було хоч чим-небудь підкріпити обвинувачення проти мене, а тому з'явилося вся ця обвинувальна маячня.
Утім, про те, якими методами були отримані такі свідчення, можна судити хоча б по тому, що два чоловіки, які зізналися в убивстві Гетьмана і засуджені за цей злочин, у момент убивства навіть не знаходилися в Києві, де воно відбулося.
При цьому навіть винахідлива українська прокуратура не в змозі вигадати мотиви, із яких мені нібито знадобилося убивати Щербаня й Гетьмана. Я ж не маніяк! У нас не було ні спільних справ, ні інтересів, ми ніяк не перетиналися, нічим не були пов'язані, нам нічого було ділити. Але хіба фактами керується сьогодні український суд? Ні, тільки політичними вказівками.
Я дуже шкодую про те, що режим Кучми, намагаючись усунути мене від участі в політичному процесі, зламав долі десяткам людей. З когось із них силовими методами й катуваннями вибивали свідчення, багато моїх соратників по опозиційній партії "Громада" довгі роки знаходяться під арештом в Україні, по суті, без висунення обвинувачень. Я хотів би попросити у цих людей вибачення не стільки за себе, скільки за злочинну владу, у якої немає ні совісті, ні моралі.
– І все-таки ви збираєтеся повертатися на батьківщину?
– Я упевнений, що вже до кінця цього року повернуся в Україну. І обов'язково повернуся в політику. Я не бачу для себе іншого шляху. Усі останні роки думаю тільки про це. І можу сказати, що сьогодні готовий до усього. Якщо знадобиться, буду відстоювати свою правоту в українському суді. Я готовий і можу це зробити.
Хоча очевидно, що немає сенсу навіть намагатися довести свою невинуватість, поки при владі Кучма, поки в країні не існує гарантій незалежного й об'єктивного судочинства. Що говорити – за 7 років із червня 1997 року, часу моєї відставки, Україна посіла третє місце у світі (слідом за Колумбією) за рівнем корупції.
– Хто з нинішніх кандидатів на посаду президента України, на ваш погляд, здатний гарантувати, що після зміни влади країна буде розвиватися по шляху демократії, а суд стане незалежним?
– Що стосується кандидатів на майбутніх виборах в Україні, то я сьогодні не можу сказати, яке остаточне рішення прийме з цього приводу партія "Громада". Це справа з'їзду. Думаю, обов'язково буде розглядатися питання про висування кандидатури від нашої партії. Але на сьогодні найважливішим я вважаю не це, а питання об'єднання опозиції.
Ми просто зобов'язані виступити єдиним фронтом. Інакше ризикуємо ще на 5–10 років залишитися в заручниках нинішнього режиму і його ставлеників. Те, що зараз відбувається в Україні, усе більше нагадує мені 1998–1999 роки, коли проходили парламентські й президентські вибори: ті ж методи тиску на опозицію, ті ж репресії каральних органів стосовно її спонсорів, ті ж принципи організації провокацій. Але ситуація в країні змінилася.
Я абсолютно переконаний, що період усевладдя олігархічних груп, що оточували Кучму, і кланів закінчується. Уже до кінця року в Україні відбудуться великі зміни. Спроба залишити все як є, небезпечна для влади хоча б тому, що маса народного невдоволення наближається до критичної межі. Що буває за цією межею, яскраво проілюстрували осінні події у Грузії.
Тетяна Івженко, Независимая газета
Читайте також усі подробиці резонансного судового процесу над Лазаренком в США
Український екс-прем'єр розраховує, що суд його виправдає
-Павло Іванович, цього тижня ви, як очікується, отримаєте свободу...
– Хотів би відразу уточнити: я, звичайно, вірю у свою перемогу, у справедливе рішення присяжних, але об'єктивно можливі три варіанти судового рішення. У гіршому випадку, якщо присяжні винесуть вердикт "винен", мої адвокати подадуть апеляцію. І ми упевнені, що на цьому рівні виграємо справу, оскільки в моєї команди на сьогодні є надзвичайно вагомі й абсолютно вивірені з юридичної точки зору аргументи на користь моєї невинуватості.
Якщо думки присяжних по цій справі не зійдуться, то, відповідно до законодавства, повинен початися повторний судовий процес. Однак у моєму випадку це практично і юридично неможливо. Суддя вже зняв 75% статей обвинувачення. Зокрема, визнано недоведеним усе, що стосувалося структур, пов'язаних з ім'ям Юлії Тимошенко, – ЄЕСУ, Somoli, United Energy.
Недоведеними визнані також факти, що фігурували раніше в документах обвинувачення, щодо одержання мною хабарів від компанії "Ітера" і вимагання грошей від компаній "Інтернова" і "Накоста". Відмінено ще цілу низку статей обвинувачення, що і стали причиною мого арешту в США. Це означає, що якщо думки присяжних не зійдуться, та справа Лазаренка буде закрита і мене визнають невинуватим.
Останній варіант – виправдальний вирок. Якщо він буде винесений, я нарешті одержу законне моральне право активно включитися в політичне життя на Україні.
– Однак Генпрокуратура України не зняла з вас обвинувачень?
– Я стверджую, що ці обвинувачення абсолютно необґрунтовані й бездоказові. Підґрунтя їх криється винятково в спробі української влади залякати опозицію і її прихильників.
Справу Лазаренка в Україні було порушено і вона існуватиме доти, поки в цьому політично зацікавлені ті, хто знаходиться сьогодні при владі. Як тільки перемогу на виборах одержать інші люди, будь-який прокурор відмовиться розглядати ті 144 тисячі погано сфабрикованих сторінок моєї української справи, що підконтрольна Кучмі прокуратура направила своїм американським колегам.
Оскільки так звані докази провини Лазаренка суперечать одне іншому, побудовані на досить сумнівних свідченнях і припущеннях. Це не докази, а макулатура!
– Але, як відомо, на батьківщині вас, як і раніше, звинувачують не тільки в злочинах економічного характеру, але й організації двох політичних убивств.
– Вони обвинуватили мене в організації убивств депутатів Євгена Щербаня (у 1996 році) і Вадима Гетьмана (у 1998 році). Зроблено це було нещодавно, тільки після того, як стало зрозуміло, що в США справа Лазаренка розвивається за несприятливим для Кучми сценарієм. Українській владі терміново треба було хоч чим-небудь підкріпити обвинувачення проти мене, а тому з'явилося вся ця обвинувальна маячня.
Утім, про те, якими методами були отримані такі свідчення, можна судити хоча б по тому, що два чоловіки, які зізналися в убивстві Гетьмана і засуджені за цей злочин, у момент убивства навіть не знаходилися в Києві, де воно відбулося.
При цьому навіть винахідлива українська прокуратура не в змозі вигадати мотиви, із яких мені нібито знадобилося убивати Щербаня й Гетьмана. Я ж не маніяк! У нас не було ні спільних справ, ні інтересів, ми ніяк не перетиналися, нічим не були пов'язані, нам нічого було ділити. Але хіба фактами керується сьогодні український суд? Ні, тільки політичними вказівками.
Я дуже шкодую про те, що режим Кучми, намагаючись усунути мене від участі в політичному процесі, зламав долі десяткам людей. З когось із них силовими методами й катуваннями вибивали свідчення, багато моїх соратників по опозиційній партії "Громада" довгі роки знаходяться під арештом в Україні, по суті, без висунення обвинувачень. Я хотів би попросити у цих людей вибачення не стільки за себе, скільки за злочинну владу, у якої немає ні совісті, ні моралі.
– І все-таки ви збираєтеся повертатися на батьківщину?
– Я упевнений, що вже до кінця цього року повернуся в Україну. І обов'язково повернуся в політику. Я не бачу для себе іншого шляху. Усі останні роки думаю тільки про це. І можу сказати, що сьогодні готовий до усього. Якщо знадобиться, буду відстоювати свою правоту в українському суді. Я готовий і можу це зробити.
Хоча очевидно, що немає сенсу навіть намагатися довести свою невинуватість, поки при владі Кучма, поки в країні не існує гарантій незалежного й об'єктивного судочинства. Що говорити – за 7 років із червня 1997 року, часу моєї відставки, Україна посіла третє місце у світі (слідом за Колумбією) за рівнем корупції.
– Хто з нинішніх кандидатів на посаду президента України, на ваш погляд, здатний гарантувати, що після зміни влади країна буде розвиватися по шляху демократії, а суд стане незалежним?
– Що стосується кандидатів на майбутніх виборах в Україні, то я сьогодні не можу сказати, яке остаточне рішення прийме з цього приводу партія "Громада". Це справа з'їзду. Думаю, обов'язково буде розглядатися питання про висування кандидатури від нашої партії. Але на сьогодні найважливішим я вважаю не це, а питання об'єднання опозиції.
Ми просто зобов'язані виступити єдиним фронтом. Інакше ризикуємо ще на 5–10 років залишитися в заручниках нинішнього режиму і його ставлеників. Те, що зараз відбувається в Україні, усе більше нагадує мені 1998–1999 роки, коли проходили парламентські й президентські вибори: ті ж методи тиску на опозицію, ті ж репресії каральних органів стосовно її спонсорів, ті ж принципи організації провокацій. Але ситуація в країні змінилася.
Я абсолютно переконаний, що період усевладдя олігархічних груп, що оточували Кучму, і кланів закінчується. Уже до кінця року в Україні відбудуться великі зміни. Спроба залишити все як є, небезпечна для влади хоча б тому, що маса народного невдоволення наближається до критичної межі. Що буває за цією межею, яскраво проілюстрували осінні події у Грузії.
Тетяна Івженко, Независимая газета
Читайте також усі подробиці резонансного судового процесу над Лазаренком в США
