Guilty or innocent?
П'ятниця, 28 травня 2004, 12:23
Суд над Лазаренком от-от завершиться. Коли – не знає ніхто. Може в п'ятницю, а може через два тижні. Увесь цей час Лазаренку буде непросто заснути – його доля тепер тільки в руках присяжних.
Тепер вони щодня збираються в окремій кімнаті в залі суду, куди ходять буквально як на роботу, і намагаються винести вердикт. Вони мають ухвалити рішення про вину чи невинуватість Павла Лазаренка по декількох позиціях – відмивання грошей, змова, нелегальне транспортування власності й шахрайство при переказі грошей. Рішення ухвалюється консенсусом.
По кожному з пунктів присяжні повинні поставити галочку у віконці "винен" чи "не винен". Якщо вони вважають, що екс-прем'єр винен, вони повинні пояснити, по якому саме епізоду обвинувачення – за обвинуваченням у здирництві з Петра Кириченка, діяльності агрофірми Наукова або, в окремому випадку – із приводу сумніву в сумлінному виконанні Лазаренком своїх обов'язків державного чиновника.
До того, як присяжних відпустили на "обмірковування", вони протягом двох днів слухали останнє слово прокурора Марти Борщ і адвоката Дорона Вайнберга.
Зал був заповнений, як ніколи – багато журналістів, якісь бабусі, студенти і просто співчуваючі обом сторонам.
Перший день, 26 травня був, в основному, днем прокуратури. Марта Борщ говорила довго, швидко й досить сухо. До кінця її виступу деякі члени журі відверто боролися зі сном.
Прокурор стала за кафедру і досить часто зачитувала з підготовленої промови.
"Ця справа про корупцію і про те, як Павло Лазаренко використовував банки США для відмивання грошей", - почала Марта. Судячи з її виступу, Лазаренко тепер звинувачується у відмиванні близько 100 мільйонів "брудних" доларів (раніш було 140 мільйонів).
Цю суму удалося установити шляхом підрахунку окремих трансакцій, хоча і цій цифрі може бути не точною. Сама Борщ зізналася УП, що не підраховувала точної суми. Не знає вона і скільки років може загрожувати екс-прем'єрові у випадку, якщо присяжні дадуть схвальну відповідь на всі питання "винен".
До речі, зазначені раніше в повідомленнях АР п'ять років, не відповідають дійсності. Як пізніше повідомив журналістам адвокат Вайнберг, "його неправильно зрозуміли".
Марта намагалася показати Лазаренка, як затятого корупціонера, активного відмивача грошей. Часто називала його "комуністичним діячем" або "колишнім комуністом", нагадувала про несумісність комерційної діяльності з посадою державного чиновника. Прокурор заявила, що Лазаренко обманював власний народ і несумлінно виконував свої обов'язки.
"Лазаренко відкрив за час своєї діяльності більш десятка таємних банківських рахунків... Він брехав народу України про його бізнес-інтереси... Під час свого перебування губернатором Дніпропетровської області, як його називали "хазяїном області", він контролював усе, як це було в часи СРСР, коли комуністи контролювали усе..."
Кириченко був представлений як жертва Лазаренка і навіть як хтось, хто посмів сказати губернатору прямо в очі під час їхньої першої зустрічі "Ви перекрили кисень усім..."
Прокурор перелічила кожну з банківських трансакцій, пояснивши куди від кого і навіщо були перераховані гроші. Увесь цей час на великому екрані присяжним демонстрували всі ці документи і великі заплутані схеми по відмиванню грошей, отриманих від 50% бізнесу Кириченка й бізнес-діяльності агрофірми "Наукова".
"Лазаренко брехав, що в нього немає інших доходів, крім зарплати", - сказала Марта і показала чуттєвим до питань податків американцям декларації екс-прем'єра за 1996 (прибуток трохи більше 9 300 грн.) і за 1997 рік (прибуток приблизно на 10 тисяч гривень). Це був правильно розрахований хід - чесні американці-податкоплатники зазвичай з жахом ставляться до того, що хтось (не важливо в якій країні) може їх не платити.
Згадала Марта і нещасливий панамський паспорт Лазаренка, логічно обурившись – як міг дозволити собі прем'єр однієї країни таємно стати громадянином іншої?
"Обвинувачення на цьому суді дуже складні, дуже складні докази, але усе свідчить, що Лазаренко використовував своє становище для особистого збагачення. Це – колишній комуністичний чиновник, що використовував свою владу, і порушував закон не тільки в Україні, але і використовував американський долар у своїх операціях", - такими були одні з останніх слів Марти Борщ.
Після перерви "на сцену" вийшов головний адвокат Лазаренка Дорон Вайнберг. Він установив свою маленьку кафедру ближче до присяжних і почав довірчо розповідати їм історії. Протягом усієї його промови журі слухало його. На деяких обличчях відверто читалася недовіра, хоча адвокат часто жартував і взагалі почувався дуже впевнено й спокійно.
Тихим украдливим голосом він поставив перед присяжними питання – чи можна довіряти головному свідку обвинувачення Петрові Кириченку.
І почав, як він висловився, "з контексту". "Хто такий Лазаренко і ким він був у 1991-1997 роках в Україні? Дуже талановитий державний діяч, працював з восьмої до восьмої шість днів на тиждень. Але в той же час він був активним і успішним бізнесменом. У 1996 ні для кого не було секретом, що він - багата людина... Це був відомий факт і загальновизнаний факт. Він був відкрито бізнесменом і членом уряду України".
Адвокат відразу додав, що для багатьох присяжних цей симбіоз не зрозумілий – "ми не очікуємо в США таких взаємин". І нагадав, що все що відбувається відноситься зовсім до іншої країни й іншого часу – "післяперебудовного", коли працювало гасло "усе, що не заборонено – дозволено".
При цьому Вайнберг порівняв Україну зі США в 19 столітті, коли розцвітав приватний бізнес і американці швидко ставали багатіями.
Але навіть Вайнберг розуміє, що стрімке збагачення Лазаренка протягом 5 років складно пояснити просто розвалом СРСР і відсутністю правил на ринку. "Ви можете поставити собі питання - чому Лазаренко так багато досяг? Як державний діяч заробив такі гроші?"
Адвокат залишив без відповіді власне питання, при цьому закликав присяжних "судити винятково за законом" і залишити моральні сумніви поза залою суду. "Якщо немає доказів, треба судити не виходячи з моралі, а виходячи з закону".
Далі Дорон узявся за спростування обвинувачення у здирництві. За його словами, Кириченко сам, тобто добровільно, погодився платити Лазаренку 50% своїх доходів, знаючи, що його очікує велика вигода.
"Він (Кириченко) ствердно відповів на запитання, що це був його вибір. Так робиться бізнес в Україні", - заявив адвокат, визнавши, що "для західної людини це здається дивним". Він нагадав присяжним запальне визнання Кириченка про "поцілунок Іуди" .
"Він дав свідчення, що він жертва вимагання. Чи можливо так довго вимагати? І як це може бути, що один-єдиний бізнесмен платить 50% прибутку в області, а решта не платять? Це неможливо! Виходить, і решта були жертвами здирництва? Де тоді скарги і суди? Якщо він (Лазаренко) – здирник, то як така людина могла стати віце-прем'єром, а потім прем'єром, а потім бути обраним у парламент?"
"Це не відносини жертви. Пам'ятаєте, він сказав, що продовжував йому платити коли Лазаренко звільнили з посади прем'єра – я звик? Хіба можна звикнути до здирництва?".
Далі адвокат нагадав, що Кириченко сподівається на скасування свого вироку у відповідь на співробітництво з урядом, і постійно ставив перед присяжними питання – чи можна вірити Кириченку без вагань. "Ви повинні ухвалювати рішення тільки якщо ви в ньому остаточно упевнені, без усяких вагань", - інструктував присяжних Вайнберг.
Усі його слова супроводжувалися демонстрацією на екрані окремих цитат зі свідчень Кириченка й інших свідків.
В другий день адвокат підтвердив, що він дійсно належить до когорти "крючкотворців", розповідаючи присяжним, що якщо 1 мільйон 200 тисяч прийшли на один рахунок, а пізніше з цього ж рахунка були відправлені в інше місце 1 мільйон 205 тисяч, те це можуть бути і не ті гроші. Або не зовсім ті гроші... Або зовсім не ті гроші...
"Хто може сказати, що вийшли саме ці гроші? Дуже висока імовірність того, що це просто збіг. І це не доказ", - вважає адвокат.
Вайнберг звернув увагу присяжних на важливість моменту – вони, американці, судять громадянина іншої країни. "...Чому ми намагаємося в США судити місцевого чиновника з окремого району України за те, що він служив не тому, чому зобов'язаний?"
"Зараз перед вами сидить Лазаренко. Не державний діяч і не хтось ще. Він насамперед людина. І зараз найважливіше рішення в його житті залежить від вас. Якщо у вас будуть сумніви, який саме вердикт виносити, згадайте, що "Guilty is not Innocent" - "не винен, не значить безневинний".
Відразу після цього знову вийшла прокурор Марта Борщ. Однак у другий день вона була явно в ударі. Говорила гаряче, переконливо, викликала своїми жартами посмішки на обличчях суддів. Увесь цей час адвокат сидів червоний як рак, сумно підперши важку голову рукою – він ніяк уже не міг відреагувати на те, що скаже Марта.
Лазаренко був легальним бізнесменом? Неправда! "Кожен свідок вам говорив, що в нього фактично не було часу на те, щоб займатися бізнесом. Згадайте його декларації? Там не зазначено жодної комерційної діяльності, жодних банківських рахунків!".
Лазаренко й Кириченко були друзями? Неправда! Марта вважає, що тут мало місце "здирництво у зв'язку з загрозою економічного збитку". "Для Кириченка було головне не дратувати Лазаренка – він контролює регіон, звичайно, ти повинен бути з ним ввічливим і приємним".
Марта нагадала присяжним, що "друзями" колишнього прем'єра і його бізнес-партнера називали "упереджені" люди - прес-секретар, секретар, його працівники, навіть священик. Насправді, сказала Борщ, відносини між Лазаренком і Кириченком були відносинами боса й підлеглого. Причому превалював Лазаренко.
Отже, битва прокуратури й захисту за душі і думки присяжних закінчена. Уряд США збирав документи проти Лазаренко більш 4 років. Але суд, який почався в середині березня, закінчився несподівано швидко як для такої складної справи.
Від вердикту цього американського суду вже мало що залежить в Україні, хоча, напевно, є люди, яким також не спиться, як і Лазаренку зараз.
Українська правда, Сан-Франциско
Читайте також про подробиці судового процесу над Лазаренком в Каліфорнії
Тепер вони щодня збираються в окремій кімнаті в залі суду, куди ходять буквально як на роботу, і намагаються винести вердикт. Вони мають ухвалити рішення про вину чи невинуватість Павла Лазаренка по декількох позиціях – відмивання грошей, змова, нелегальне транспортування власності й шахрайство при переказі грошей. Рішення ухвалюється консенсусом.
По кожному з пунктів присяжні повинні поставити галочку у віконці "винен" чи "не винен". Якщо вони вважають, що екс-прем'єр винен, вони повинні пояснити, по якому саме епізоду обвинувачення – за обвинуваченням у здирництві з Петра Кириченка, діяльності агрофірми Наукова або, в окремому випадку – із приводу сумніву в сумлінному виконанні Лазаренком своїх обов'язків державного чиновника.
До того, як присяжних відпустили на "обмірковування", вони протягом двох днів слухали останнє слово прокурора Марти Борщ і адвоката Дорона Вайнберга.
Зал був заповнений, як ніколи – багато журналістів, якісь бабусі, студенти і просто співчуваючі обом сторонам.
Перший день, 26 травня був, в основному, днем прокуратури. Марта Борщ говорила довго, швидко й досить сухо. До кінця її виступу деякі члени журі відверто боролися зі сном.
Прокурор стала за кафедру і досить часто зачитувала з підготовленої промови.
"Ця справа про корупцію і про те, як Павло Лазаренко використовував банки США для відмивання грошей", - почала Марта. Судячи з її виступу, Лазаренко тепер звинувачується у відмиванні близько 100 мільйонів "брудних" доларів (раніш було 140 мільйонів).
Цю суму удалося установити шляхом підрахунку окремих трансакцій, хоча і цій цифрі може бути не точною. Сама Борщ зізналася УП, що не підраховувала точної суми. Не знає вона і скільки років може загрожувати екс-прем'єрові у випадку, якщо присяжні дадуть схвальну відповідь на всі питання "винен".
До речі, зазначені раніше в повідомленнях АР п'ять років, не відповідають дійсності. Як пізніше повідомив журналістам адвокат Вайнберг, "його неправильно зрозуміли".
Марта намагалася показати Лазаренка, як затятого корупціонера, активного відмивача грошей. Часто називала його "комуністичним діячем" або "колишнім комуністом", нагадувала про несумісність комерційної діяльності з посадою державного чиновника. Прокурор заявила, що Лазаренко обманював власний народ і несумлінно виконував свої обов'язки.
"Лазаренко відкрив за час своєї діяльності більш десятка таємних банківських рахунків... Він брехав народу України про його бізнес-інтереси... Під час свого перебування губернатором Дніпропетровської області, як його називали "хазяїном області", він контролював усе, як це було в часи СРСР, коли комуністи контролювали усе..."
Кириченко був представлений як жертва Лазаренка і навіть як хтось, хто посмів сказати губернатору прямо в очі під час їхньої першої зустрічі "Ви перекрили кисень усім..."
Прокурор перелічила кожну з банківських трансакцій, пояснивши куди від кого і навіщо були перераховані гроші. Увесь цей час на великому екрані присяжним демонстрували всі ці документи і великі заплутані схеми по відмиванню грошей, отриманих від 50% бізнесу Кириченка й бізнес-діяльності агрофірми "Наукова".
"Лазаренко брехав, що в нього немає інших доходів, крім зарплати", - сказала Марта і показала чуттєвим до питань податків американцям декларації екс-прем'єра за 1996 (прибуток трохи більше 9 300 грн.) і за 1997 рік (прибуток приблизно на 10 тисяч гривень). Це був правильно розрахований хід - чесні американці-податкоплатники зазвичай з жахом ставляться до того, що хтось (не важливо в якій країні) може їх не платити.
Згадала Марта і нещасливий панамський паспорт Лазаренка, логічно обурившись – як міг дозволити собі прем'єр однієї країни таємно стати громадянином іншої?
"Обвинувачення на цьому суді дуже складні, дуже складні докази, але усе свідчить, що Лазаренко використовував своє становище для особистого збагачення. Це – колишній комуністичний чиновник, що використовував свою владу, і порушував закон не тільки в Україні, але і використовував американський долар у своїх операціях", - такими були одні з останніх слів Марти Борщ.
Після перерви "на сцену" вийшов головний адвокат Лазаренка Дорон Вайнберг. Він установив свою маленьку кафедру ближче до присяжних і почав довірчо розповідати їм історії. Протягом усієї його промови журі слухало його. На деяких обличчях відверто читалася недовіра, хоча адвокат часто жартував і взагалі почувався дуже впевнено й спокійно.
Тихим украдливим голосом він поставив перед присяжними питання – чи можна довіряти головному свідку обвинувачення Петрові Кириченку.
І почав, як він висловився, "з контексту". "Хто такий Лазаренко і ким він був у 1991-1997 роках в Україні? Дуже талановитий державний діяч, працював з восьмої до восьмої шість днів на тиждень. Але в той же час він був активним і успішним бізнесменом. У 1996 ні для кого не було секретом, що він - багата людина... Це був відомий факт і загальновизнаний факт. Він був відкрито бізнесменом і членом уряду України".
Адвокат відразу додав, що для багатьох присяжних цей симбіоз не зрозумілий – "ми не очікуємо в США таких взаємин". І нагадав, що все що відбувається відноситься зовсім до іншої країни й іншого часу – "післяперебудовного", коли працювало гасло "усе, що не заборонено – дозволено".
При цьому Вайнберг порівняв Україну зі США в 19 столітті, коли розцвітав приватний бізнес і американці швидко ставали багатіями.
Але навіть Вайнберг розуміє, що стрімке збагачення Лазаренка протягом 5 років складно пояснити просто розвалом СРСР і відсутністю правил на ринку. "Ви можете поставити собі питання - чому Лазаренко так багато досяг? Як державний діяч заробив такі гроші?"
Адвокат залишив без відповіді власне питання, при цьому закликав присяжних "судити винятково за законом" і залишити моральні сумніви поза залою суду. "Якщо немає доказів, треба судити не виходячи з моралі, а виходячи з закону".
Далі Дорон узявся за спростування обвинувачення у здирництві. За його словами, Кириченко сам, тобто добровільно, погодився платити Лазаренку 50% своїх доходів, знаючи, що його очікує велика вигода.
"Він (Кириченко) ствердно відповів на запитання, що це був його вибір. Так робиться бізнес в Україні", - заявив адвокат, визнавши, що "для західної людини це здається дивним". Він нагадав присяжним запальне визнання Кириченка про "поцілунок Іуди" .
"Він дав свідчення, що він жертва вимагання. Чи можливо так довго вимагати? І як це може бути, що один-єдиний бізнесмен платить 50% прибутку в області, а решта не платять? Це неможливо! Виходить, і решта були жертвами здирництва? Де тоді скарги і суди? Якщо він (Лазаренко) – здирник, то як така людина могла стати віце-прем'єром, а потім прем'єром, а потім бути обраним у парламент?"
"Це не відносини жертви. Пам'ятаєте, він сказав, що продовжував йому платити коли Лазаренко звільнили з посади прем'єра – я звик? Хіба можна звикнути до здирництва?".
Далі адвокат нагадав, що Кириченко сподівається на скасування свого вироку у відповідь на співробітництво з урядом, і постійно ставив перед присяжними питання – чи можна вірити Кириченку без вагань. "Ви повинні ухвалювати рішення тільки якщо ви в ньому остаточно упевнені, без усяких вагань", - інструктував присяжних Вайнберг.
Усі його слова супроводжувалися демонстрацією на екрані окремих цитат зі свідчень Кириченка й інших свідків.
В другий день адвокат підтвердив, що він дійсно належить до когорти "крючкотворців", розповідаючи присяжним, що якщо 1 мільйон 200 тисяч прийшли на один рахунок, а пізніше з цього ж рахунка були відправлені в інше місце 1 мільйон 205 тисяч, те це можуть бути і не ті гроші. Або не зовсім ті гроші... Або зовсім не ті гроші...
"Хто може сказати, що вийшли саме ці гроші? Дуже висока імовірність того, що це просто збіг. І це не доказ", - вважає адвокат.
Вайнберг звернув увагу присяжних на важливість моменту – вони, американці, судять громадянина іншої країни. "...Чому ми намагаємося в США судити місцевого чиновника з окремого району України за те, що він служив не тому, чому зобов'язаний?"
"Зараз перед вами сидить Лазаренко. Не державний діяч і не хтось ще. Він насамперед людина. І зараз найважливіше рішення в його житті залежить від вас. Якщо у вас будуть сумніви, який саме вердикт виносити, згадайте, що "Guilty is not Innocent" - "не винен, не значить безневинний".
Відразу після цього знову вийшла прокурор Марта Борщ. Однак у другий день вона була явно в ударі. Говорила гаряче, переконливо, викликала своїми жартами посмішки на обличчях суддів. Увесь цей час адвокат сидів червоний як рак, сумно підперши важку голову рукою – він ніяк уже не міг відреагувати на те, що скаже Марта.
Лазаренко був легальним бізнесменом? Неправда! "Кожен свідок вам говорив, що в нього фактично не було часу на те, щоб займатися бізнесом. Згадайте його декларації? Там не зазначено жодної комерційної діяльності, жодних банківських рахунків!".
Лазаренко й Кириченко були друзями? Неправда! Марта вважає, що тут мало місце "здирництво у зв'язку з загрозою економічного збитку". "Для Кириченка було головне не дратувати Лазаренка – він контролює регіон, звичайно, ти повинен бути з ним ввічливим і приємним".
Марта нагадала присяжним, що "друзями" колишнього прем'єра і його бізнес-партнера називали "упереджені" люди - прес-секретар, секретар, його працівники, навіть священик. Насправді, сказала Борщ, відносини між Лазаренком і Кириченком були відносинами боса й підлеглого. Причому превалював Лазаренко.
Отже, битва прокуратури й захисту за душі і думки присяжних закінчена. Уряд США збирав документи проти Лазаренко більш 4 років. Але суд, який почався в середині березня, закінчився несподівано швидко як для такої складної справи.
Від вердикту цього американського суду вже мало що залежить в Україні, хоча, напевно, є люди, яким також не спиться, як і Лазаренку зараз.
Українська правда, Сан-Франциско
Читайте також про подробиці судового процесу над Лазаренком в Каліфорнії
