Чого чекати від битви під Полтавою
Понеділок, 14 червня 2004, 10:35
20 червня мешканці п‘яти районів на Полтавщині знову підуть до виборчих дільниць і обиратимуть свого представника у Верховній Раді. Вибори у 151-му окрузі були призначені після передчасної смерті депутата від цього округу Івана Четверикова, члена "Партії Регіонів", в минулому - голови правління ВАТ "Полтавагаз".
Багатство й злиденність краю
Якщо говорити про сам округ, то сказати, що він просто "сільський" – це не сказати нічого. Це є суть України-аграрної з ланами, левадами, садками, галушками і всіма неодмінними в такому випадку асоціаціями (у мене особисто навіть стикається серце лише від одного вживання топоніму "Кобеляки").
Саме в цій місцевості, як стверджують фахівці, зосереджені найбільш родючі чорноземи в області, котрі були на особливому рахунку ще за царської Росії. Однак, справжнє багатство краю знаходиться під ґрунтом – родовища нафти й газу, які колись бали одними з найбагатших на материковій частині України.
Тим більше вражає та занедбаність і розруха, яка так далека від пасторальної ідилії "садків вишневих коло хати". Покинуті хати, розвалені клуби, іржавіюча просто неба техніка – звичні елементи пейзажу, що повсюдно впадають в очі, вперто пробиваючись крізь несамовите буяння зелені.
Місцеві люди, показуючи на бурові вежі, кажуть: "Ото вишка Кучми, ото - Суркіса, а ото – Бакая". Звичайно, наївно було б вважати названих осіб безпосередніми власниками родовищ, але очевидним залишається той факт, що колосальні прибутки від приватизованих свердловин жодним чином не "гріють" аборигенів. "Все осідає там, на "офшорах", – махають кудись далеко рукою мудрі люди, навряд до кінця розуміючи значення вживаних слів.
Дана ситуація багато в чому і визначає електоральні симпатії мешканців 151 округу: на минулих виборах блок "Наша Україна" отримав тут 22.5 відсотки, КПУ – 21.7, СПУ – 20.3, БЮТ – 6.8 (у той час, коли "Єда" та СДПУ(о) спромоглися на 6.5 та 4.2 відповідно). Інша ситуація склалася тоді з мажоритарними кандидатами: першість отримали Іван Четверіков (на той час член АПУ) та Світлана Свищева (на той час - заступник голови Полтавської ОДА, член НДП), залишивши далеко позаду висуванців "НУ" та КПУ.
Дійові особи
Подібна ситуація могла повторитися 20 червня, бо на початку кампанії одразу кілька кандидатів від різних провладних угрупувань претендували на перемогу. Утім, ближче до виборів кількість таких кандидатів може суттєво зменшитись. Але і опозиція, представлена зараз набагато потужнішими фігурами, ніж два роки тому. Список зареєстрованих достойників хоч і містить 23 прізвища, однак серед них можна визначити кількох фаворитів.
Олексій Лелюк, 35-річний племінник покійного Четверикова, після обрання останнього депутатом очолив ВАТ "Полтавагаз", член Партії Регіонів. Народний поголос стверджує, що після смерті Четверікова Янукович поклявся, що депутатом тут стане саме Лелюк. Відповідно не треба бути провидцем, щоб здогадатися, на кому замкнулася підтримка обласної та районної влади.
Утім, певні корективи в ці розклади внесла реєстрація Василя Бугрія, генерального директора ТОВ "Бурат", члена СДПУ(о). Між командами Лелюка й Бугрія велася справжня "війна на знищення".
А в якому ще штабі кандидата від СДПУ(о) можна було почути нарікання на адмінресурс та на небезпеку фальсифікацій результатів виборів? Але на момент написання статті стало відомо, що Бугрій знімає свою кандидатуру. Кажуть, що взамін йому було обіцяно якусь непогану посаду. Відтак розколу "адмінресурсу" у Полтаві не відбулось.
Десь посередині між владою й опозицією знаходиться опальний аграрний екс-віце-прем‘єр Леонід Козаченко, для якого вибори на Полтавщині стали непоганим шансом повернутися у велику політику. За доволі короткий час він провів ефективну агітаційну кампанію, що дозволило йому увійти до переліку лідерів. Що опосередковано підтверджує інформація, буцімто в день з‘їзду Аграрної партії Козаченка викликав до себе Янукович, де настійливо рекомендував кандидату зійти з виборчих перегонів. У штабі Козаченка кажуть: їх основне завдання "зберегти" голоси, віддані за нього.
Опозиція в 151 окрузі представлена висуванцями "Нашої України" Олександром Куликом та Соціалістичної партії Олександром Русіним. Якщо їм вдасться використати значний потенціал підтримки їх партійних утворень для власного рейтингу, то можна говорити про деякі шанси на перемогу. В цьому їм допомагатимуть Віктор Ющенко та Олександр Мороз, котрі планують відвідати округ.
Як кандидатів, що також претендують на більш як три відсотки, можна згадати: київського підприємця Михайла Гончарова, що за кількістю реклами в ЗМІ та наглядної агітації сміливо може претендувати на лідерство, Володимира Фетча, який активно використовує у своїй кампанії символіку Ющенка та "Нашої України", хоч сам блок підтримав іншого.
А ще є висуванець КПУ Василя Сільчука та директор "Укрпошти", член "Трудової України" Тетяна Фелоненко. І хоч Полтавський губернатор Удовиченко також член "ТУ", однак, подейкують, що він "тисне" на однопартійку з вимогою відмовитися від участі у виборах.
Як я став агітатором Лелюка
Агітаційна кампанія на Полтавщині проходить згідно кращих традицій виборів у сільській місцевості. Полягає вона, в основному, в заклеюванні парканів дорогою поліграфією та супроводжується "роздачею слонів", себто незаконним "безкоштовним або за зниженими цінами наданням товарів та послуг", іншими словами "підкупом виборців". Від імені Лелюка селянам ставляться газові лічильники та дарується новенький рейсовий автобус, від імені Бугрія оформляються безкоштовні страхові поліси малолітнім дітям тощо.
Якихось "ноу-хау" чи модних піарівських "фішок" тут використано поки-що не було. Щоправда була спроба застосування чогось подібного на "маніпулятивні технології". Спроба, слід зауважити, примітивна, але оскільки інструментом маніпуляцій мимоволі став автор даної статті, то логічним буде вимагати в межах цієї ж статті певної сатисфакції.
11 травня кореспондент агенції "Інтерфакс-Україна" звернувся до мене за коментарем з приводу закінчення висування кандидатів, після чого в інформаційний стрічці з‘явилося повідомлення (цитую дослівно): "Прес-секретар Комітету виборців України Олександр Черненко в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" зробив прогноз, що найбільш імовірним переможцем на цих виборах буде Олексій Лелюк, що, як і його попередник, також є главою правління ВАТ "Полтавгаз", а також членом Партії регіонів. На думку Черненко, саме цей кандидат буде користуватися на виборах підтримкою обласної держадміністрації". Цю інформацію поширили, зокрема, "Українська правда" та ще кілька сайтів.
І хто б міг подумати, що "Інтерфакс-Україна" користується такою популярністю в Полтавській глибинці. Бо вже 20 травня газета "Вечірня Полтава" у замітці "Олексій Лелюк – реальний кандидат у народні депутати" приводить роздуми трьох мешканців округу, двоє з яких "посилаються" на згаданий коментар, абсолютно викривлюючи його зміст.
Так, Сергій Галушко, секретар Кобеляцької міськради, поміж іншого, зазначає: "…Тому згодний із думкою прес-секретаря Комітету виборців України Олександра Черненка: наступництво має бути". Офіційно заявляю: такі думки мені навіть на хвору голову не спадали, швидше навпаки – я постійно критикував сімейно-кланову спадкоємність, яка останнім часом стала ознакою українських виборів.
Однак, це ще не все. "Просунутій" студентці третього курсу Полтавського інституту економіки і права відкритого університету "України" Євгенії Сорокалєтовій, яка "слідкує за політичними подіями в Україні й області", "здається, що думка висловлена в інтерв‘ю прес-секретаря Комітету виборців України Олександра Черненка, поширена в інформації агенції "Інтерфакс-Україна", цілком слушна, і він має рацію".
Цікаво, яка саме з думок, поширених агенцією, слушна. Чи не та, що Лелюк буде користуватися підтримкою обласної держадміністрації? Якщо ця, то звертаюся до викладачів університету "Україна" із проханням поставити Євгенії Сорокалєтовій "п‘ятірку" по політології.
І лише пенсіонерка села Михайлівка Діна Новікова не читає "Інтерфакс-Україна", а тому просто хоче бачити депутатом "чуйну до наших бід людину". Вгадайте кого?
Що далі?
Звичайно, ближче до виборів ситуація буде загострюватись. І хоч зняття Бугрія значно додало шансів Лелюку, навіть найсміливіші з прогнозистів не поспішають робити висновки, бо інтрига зберігається. На кінцевий результат можуть вплинути багато факторів: приїзд відомих політиків агітувати за свої протеже, спроби зняття інших кандидатів із реєстрації, певні домовленості між політичними угрупуваннями на найвищому рівні тощо. Не варто виключати також можливість порушень та фальсифікацій у день голосування та підрахунку голосів.
Оскільки округ є доволі великим територіально з низьким рівнем телефонних та інших комунікацій, то дуже важко буде забезпечити тотальний контроль і організувати систему оперативного реагування на порушення. На даний момент ще не зроблений аналіз списків виборців, а тому можливі зловживання пов‘язані з голосуванням за "мертвих душ".
Насторожує також той факт, що деякі дільниці включають у себе 3-5 сіл, розташованих на значній відстані одне від одного. Відтак є ймовірність того, що буде організований масовий "підвоз" виборців на дільниці з відповідною їх "обробкою" місцевим чиновництвом. В іншому випадку – багато з селян просто не захочуть йти за 5 кілометрів заради свята волевиявлення, а тому їх бюлетені стануть ресурсом для можливого викривлення результатів.
Однак, це песимістичний прогноз. Але саме від обласної влади залежить: чи будуть милозвучне слово "Кобеляки" вимовляти без акценту у світових столицях так, як там вимовляють слово "Мукачеве".
Олександр Черненко, прес-секретар Комітету виборців України
Багатство й злиденність краю
Якщо говорити про сам округ, то сказати, що він просто "сільський" – це не сказати нічого. Це є суть України-аграрної з ланами, левадами, садками, галушками і всіма неодмінними в такому випадку асоціаціями (у мене особисто навіть стикається серце лише від одного вживання топоніму "Кобеляки").
Саме в цій місцевості, як стверджують фахівці, зосереджені найбільш родючі чорноземи в області, котрі були на особливому рахунку ще за царської Росії. Однак, справжнє багатство краю знаходиться під ґрунтом – родовища нафти й газу, які колись бали одними з найбагатших на материковій частині України.
Тим більше вражає та занедбаність і розруха, яка так далека від пасторальної ідилії "садків вишневих коло хати". Покинуті хати, розвалені клуби, іржавіюча просто неба техніка – звичні елементи пейзажу, що повсюдно впадають в очі, вперто пробиваючись крізь несамовите буяння зелені.
Місцеві люди, показуючи на бурові вежі, кажуть: "Ото вишка Кучми, ото - Суркіса, а ото – Бакая". Звичайно, наївно було б вважати названих осіб безпосередніми власниками родовищ, але очевидним залишається той факт, що колосальні прибутки від приватизованих свердловин жодним чином не "гріють" аборигенів. "Все осідає там, на "офшорах", – махають кудись далеко рукою мудрі люди, навряд до кінця розуміючи значення вживаних слів.
Дана ситуація багато в чому і визначає електоральні симпатії мешканців 151 округу: на минулих виборах блок "Наша Україна" отримав тут 22.5 відсотки, КПУ – 21.7, СПУ – 20.3, БЮТ – 6.8 (у той час, коли "Єда" та СДПУ(о) спромоглися на 6.5 та 4.2 відповідно). Інша ситуація склалася тоді з мажоритарними кандидатами: першість отримали Іван Четверіков (на той час член АПУ) та Світлана Свищева (на той час - заступник голови Полтавської ОДА, член НДП), залишивши далеко позаду висуванців "НУ" та КПУ.
Дійові особи
Подібна ситуація могла повторитися 20 червня, бо на початку кампанії одразу кілька кандидатів від різних провладних угрупувань претендували на перемогу. Утім, ближче до виборів кількість таких кандидатів може суттєво зменшитись. Але і опозиція, представлена зараз набагато потужнішими фігурами, ніж два роки тому. Список зареєстрованих достойників хоч і містить 23 прізвища, однак серед них можна визначити кількох фаворитів.
Олексій Лелюк, 35-річний племінник покійного Четверикова, після обрання останнього депутатом очолив ВАТ "Полтавагаз", член Партії Регіонів. Народний поголос стверджує, що після смерті Четверікова Янукович поклявся, що депутатом тут стане саме Лелюк. Відповідно не треба бути провидцем, щоб здогадатися, на кому замкнулася підтримка обласної та районної влади.
Утім, певні корективи в ці розклади внесла реєстрація Василя Бугрія, генерального директора ТОВ "Бурат", члена СДПУ(о). Між командами Лелюка й Бугрія велася справжня "війна на знищення".
А в якому ще штабі кандидата від СДПУ(о) можна було почути нарікання на адмінресурс та на небезпеку фальсифікацій результатів виборів? Але на момент написання статті стало відомо, що Бугрій знімає свою кандидатуру. Кажуть, що взамін йому було обіцяно якусь непогану посаду. Відтак розколу "адмінресурсу" у Полтаві не відбулось.
Десь посередині між владою й опозицією знаходиться опальний аграрний екс-віце-прем‘єр Леонід Козаченко, для якого вибори на Полтавщині стали непоганим шансом повернутися у велику політику. За доволі короткий час він провів ефективну агітаційну кампанію, що дозволило йому увійти до переліку лідерів. Що опосередковано підтверджує інформація, буцімто в день з‘їзду Аграрної партії Козаченка викликав до себе Янукович, де настійливо рекомендував кандидату зійти з виборчих перегонів. У штабі Козаченка кажуть: їх основне завдання "зберегти" голоси, віддані за нього.
Опозиція в 151 окрузі представлена висуванцями "Нашої України" Олександром Куликом та Соціалістичної партії Олександром Русіним. Якщо їм вдасться використати значний потенціал підтримки їх партійних утворень для власного рейтингу, то можна говорити про деякі шанси на перемогу. В цьому їм допомагатимуть Віктор Ющенко та Олександр Мороз, котрі планують відвідати округ.
Як кандидатів, що також претендують на більш як три відсотки, можна згадати: київського підприємця Михайла Гончарова, що за кількістю реклами в ЗМІ та наглядної агітації сміливо може претендувати на лідерство, Володимира Фетча, який активно використовує у своїй кампанії символіку Ющенка та "Нашої України", хоч сам блок підтримав іншого.
А ще є висуванець КПУ Василя Сільчука та директор "Укрпошти", член "Трудової України" Тетяна Фелоненко. І хоч Полтавський губернатор Удовиченко також член "ТУ", однак, подейкують, що він "тисне" на однопартійку з вимогою відмовитися від участі у виборах.
Як я став агітатором Лелюка
Агітаційна кампанія на Полтавщині проходить згідно кращих традицій виборів у сільській місцевості. Полягає вона, в основному, в заклеюванні парканів дорогою поліграфією та супроводжується "роздачею слонів", себто незаконним "безкоштовним або за зниженими цінами наданням товарів та послуг", іншими словами "підкупом виборців". Від імені Лелюка селянам ставляться газові лічильники та дарується новенький рейсовий автобус, від імені Бугрія оформляються безкоштовні страхові поліси малолітнім дітям тощо.
Якихось "ноу-хау" чи модних піарівських "фішок" тут використано поки-що не було. Щоправда була спроба застосування чогось подібного на "маніпулятивні технології". Спроба, слід зауважити, примітивна, але оскільки інструментом маніпуляцій мимоволі став автор даної статті, то логічним буде вимагати в межах цієї ж статті певної сатисфакції.
11 травня кореспондент агенції "Інтерфакс-Україна" звернувся до мене за коментарем з приводу закінчення висування кандидатів, після чого в інформаційний стрічці з‘явилося повідомлення (цитую дослівно): "Прес-секретар Комітету виборців України Олександр Черненко в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" зробив прогноз, що найбільш імовірним переможцем на цих виборах буде Олексій Лелюк, що, як і його попередник, також є главою правління ВАТ "Полтавгаз", а також членом Партії регіонів. На думку Черненко, саме цей кандидат буде користуватися на виборах підтримкою обласної держадміністрації". Цю інформацію поширили, зокрема, "Українська правда" та ще кілька сайтів.
І хто б міг подумати, що "Інтерфакс-Україна" користується такою популярністю в Полтавській глибинці. Бо вже 20 травня газета "Вечірня Полтава" у замітці "Олексій Лелюк – реальний кандидат у народні депутати" приводить роздуми трьох мешканців округу, двоє з яких "посилаються" на згаданий коментар, абсолютно викривлюючи його зміст.
Так, Сергій Галушко, секретар Кобеляцької міськради, поміж іншого, зазначає: "…Тому згодний із думкою прес-секретаря Комітету виборців України Олександра Черненка: наступництво має бути". Офіційно заявляю: такі думки мені навіть на хвору голову не спадали, швидше навпаки – я постійно критикував сімейно-кланову спадкоємність, яка останнім часом стала ознакою українських виборів.
Однак, це ще не все. "Просунутій" студентці третього курсу Полтавського інституту економіки і права відкритого університету "України" Євгенії Сорокалєтовій, яка "слідкує за політичними подіями в Україні й області", "здається, що думка висловлена в інтерв‘ю прес-секретаря Комітету виборців України Олександра Черненка, поширена в інформації агенції "Інтерфакс-Україна", цілком слушна, і він має рацію".
Цікаво, яка саме з думок, поширених агенцією, слушна. Чи не та, що Лелюк буде користуватися підтримкою обласної держадміністрації? Якщо ця, то звертаюся до викладачів університету "Україна" із проханням поставити Євгенії Сорокалєтовій "п‘ятірку" по політології.
І лише пенсіонерка села Михайлівка Діна Новікова не читає "Інтерфакс-Україна", а тому просто хоче бачити депутатом "чуйну до наших бід людину". Вгадайте кого?
Що далі?
Звичайно, ближче до виборів ситуація буде загострюватись. І хоч зняття Бугрія значно додало шансів Лелюку, навіть найсміливіші з прогнозистів не поспішають робити висновки, бо інтрига зберігається. На кінцевий результат можуть вплинути багато факторів: приїзд відомих політиків агітувати за свої протеже, спроби зняття інших кандидатів із реєстрації, певні домовленості між політичними угрупуваннями на найвищому рівні тощо. Не варто виключати також можливість порушень та фальсифікацій у день голосування та підрахунку голосів.
Оскільки округ є доволі великим територіально з низьким рівнем телефонних та інших комунікацій, то дуже важко буде забезпечити тотальний контроль і організувати систему оперативного реагування на порушення. На даний момент ще не зроблений аналіз списків виборців, а тому можливі зловживання пов‘язані з голосуванням за "мертвих душ".
Насторожує також той факт, що деякі дільниці включають у себе 3-5 сіл, розташованих на значній відстані одне від одного. Відтак є ймовірність того, що буде організований масовий "підвоз" виборців на дільниці з відповідною їх "обробкою" місцевим чиновництвом. В іншому випадку – багато з селян просто не захочуть йти за 5 кілометрів заради свята волевиявлення, а тому їх бюлетені стануть ресурсом для можливого викривлення результатів.
Однак, це песимістичний прогноз. Але саме від обласної влади залежить: чи будуть милозвучне слово "Кобеляки" вимовляти без акценту у світових столицях так, як там вимовляють слово "Мукачеве".
Олександр Черненко, прес-секретар Комітету виборців України
