Демобілізація Льовочкіна
Понеділок, 14 червня 2004, 16:27
Головне опудало післявиборчої України – реприватизація – нагрянуло на півроку раніше терміну. Кілька днів тому запущено механізм повернення у держвласність, мабуть, найбільшого об'єкта за часи незалежності України. Ситуація унікальна тим, що стосується як мінімум чотирьох мільйонів українців, що щохвилини користуються послугами цього підприємства. А також великого бізнесу Росії, з яким Кучма зібрався будувати єдиний економічний простір.
Генпрокуратура через господарський суд Києва буде намагатися повернути державі найбільшого мобільного оператора України UMC. Інтрига в іншому. За даними "Української правди", за кулісами цієї операції стоїть непублічна молода людина на ім'я Сергій Льовочкін – перший помічник Леоніда Кучми. Він же – глава наглядової ради "Укртелекому".
Зараз UMC належить російській компанії "Московські Телесистеми". Її акціонер – АФК "Система", якою володіє великий підприємець Володимир Євтушенков, близький до Юрія Лужкова.
На сайті "Системи" сказано, що АФК "розвиває "МТС" у партнерстві з Deutsche Telekom". Говорять також, що "Система" цікавилася покупкою телеканалу "Інтер", однак різні джерела з однаковим напором доводять правдивість і хибність цієї інформації.
Ситуація ускладнюється тим, що реприватизація у відношенні російської компанії явно не з руки кандидату від влади Януковичу, який з перемінним успіхом шукає благословення в Кремлі. Більш того, є інформація, що Янукович перебуває в дружніх стосунках із самим власником "Системи" Євтушенковим.
Третій же конфуз у тому, що остаточні угоди щодо покупки UMC, які зараз намагаються розірвати, були укладені під час прем'єрства Януковича. А четвертий – що реприватизацією UMC займається Льовочкин, який нібито вважається близьким до "донецьких".
Сам Янукович у п'ятницю намір реприватизувати UMC коментував незрозуміло. "Я не переконаний, що це так (що угода незаконна)", - передає слова прем'єра "Інтерфакс-Україна". "Це може вирішити тільки слідство, тільки суд. Коли мені іноді ставлять незручні питання, я говорю, що такий час прийшов – дуже багато політизації в різних напрямках".
У той же час "донецький" генпрокурор Васильєв говорить інакше: "є шанси повернути 51 відсоток акцій UMC у держвласність", а прокуратура хоче все "поставити на свої місця".
Схоже, у влади немає єдиної думки щодо історії з UMC. Перший заступник глави Фонду держмайна Євген Григоренко говорить третє: "Я знаю, що питання продажу UMC узгоджувалося на всіх рівнях, із усіма мислимими і немислимими органами. Усі в державі, хто мав висловити свою точку зору – висловив її. Я не вбачаю в продажі UMC жодних порушень із правової точки зору".
"Якщо хтось зараз піднімає це питання, то, мабуть, це просто спроба перерозподілу, тиску або чогось ще перед виборами. Я думаю, тут більше політики, ніж економіки", - сказав Григоренко.
"Відчуження майна заборонено…"
Перше рішення продати UMC було прийнято ще урядом Ющенка. Коротко історія покупки складається з декількох абзаців. У листопаді 2002 року "МТС" уклала договори про покупку 57,66% у UMC за $194,2 млн. Цей контрольний пакет складався з трьох частин.
"Укртелеком" продав з держвласності 25% - за $84,2 мільйонів. Два пакети по 16,33% акцій продали DeutscheTelekom (Німеччина) і KPN (Нідерланди). Кожний з них одержав по $55 мільйонів.
Крім того, "МТС" уклало договір опціону з "Укртелекомом" про придбання 26% частки в UMC, яка в нього залишилась, за $87,6 мільйонів. "МТС" реалізувало опціон у червні 2003 року. "МТС" і TeleDanmarkInternational (Данія) також підписали договір опціону на покупку 16,33% частки в UMC за мінімальною ціною $55 мільйонів. Вона була продана в липні 2003 року за $91,7 мільйонів.
Таким чином, "МТС" став повним власником UMC. І в квітні 2004 мобільний оператор вирішили перетворити з СП у закрите акціонерне товариство.
Але ж от на початку літа настали лихі дні. У самому "МТС" стан легкого шоку: на їхню думку, угода була здійснена "у ринкових умовах, за ринковою ціною з дотриманням усіх норм чинних законодавств Росії й України".
Прес-секретар "МТС" Андрій Брагинський заявив, що прихід "МТС" на український ринок "був потужним поштовхом для його розвитку: рівень проникнення стільникового зв'язку подвоївся, ми інвестуємо у розвиток телекомунікаційного ринку країни, його інфраструктури, що вигідно як державі, так і споживачам".
Ініціатори ж реприватизації хочуть повернути до складу "Укртелекома" два пакети UMC, продані "Московським Телесистемам". У такий спосіб в "Укртелекому" знову може з'явитися 51% мобільного оператора. У свою чергу Україна готова віддати назад "МТС" усі $171,8 мільйона, заплачених у листопаді 2002 і червні 2003 за UMC.
Для повернення UMC бачать як мінімум два приводи. По-перше, було порушено закон "Про державну програму приватизації на 2000-2002 року". А саме – у самому кінці документу стоїть попередження: "До виконання плану приватизації (в тому числі й "Укртелекому") забороняється: відчужувати майно, якщо на дату укладення відповідної угоди балансова вартість таких активів або зобов'язань перевищує суму, еквівалентну 14 000 EUR..."
Зрозуміло, що 51% мобільного оператора країни коштує дорожче, ніж 140 мобільних телефонів.
Власне, на це порушення вказував прес-секретар Генпрокуратури, коли оголосив про початок реприватизації UMC у середу.
Інший промах стосується закону "Про особливості приватизації ВАТ "Укртелеком". Там визначені "особливі принципи" продажу компанії. Серед них – "збереження до та під час приватизації цілісного майнового комплексу Укртелекому". Зрозуміло, що виведення 51% UMC з власності держкомпанії є втратою "цілісного майнового комплексу".
Приватизація UMC проходила при старому керівництві "Укртелекому". У нинішніх босів є і третій пункт, що викликає обурення і бажання переграти приватизацію назад. Як відомо, останні пакети "мобільних" акцій у власність "МТС" перейшли від "Укртелекому" і TeleDanmarkInternational. Український монополіст зв'язку продав свої 26% акцій UMC за $87,6 мільйонів, а датська компанія 16,33% - за $91,7 мільйон. Як таке могло статися, що більший за розміром пакет коштував менше?
В позиції російської "МТС" теж є логіка: вона розплатилася за підприємство, угоди були визнані законними, почала інвестувати в компанію і нарощувати число абонентів – наприклад, за допомогою віртуального оператора "Джинс".
В опонентів москвичів на це є відповідь – "МТС" повинна була знати українські закони, коли здійснювали придбання пакету акцій. Тому "Московські ТелеСистеми" почали наперед програшну гру. І мали бути готові, що операції купівлі-продажу будуть анульовані.
Новий антикризовий менеджер?
Хоча Льовочкін очолив наглядову раду "Укртелекому" у травні 2003 – ще до того, як у власність росіян перейшли останні пакети UMC – однак влада в компанії виявилася під його контролем тільки після зміни топ-менеджерів.
У лютому 2004 було знято з посади голову правління Сергія Сичкаренка. Зараз на його місці – Григорій Дзекон, а заступником з корпоративних прав "Укртелекому" став однокурсник і однолітка Льовочкіна Артем Єршов – вони також у 1990-х разом працювали в банку "Аскольд".
З приходом Льовочкіна до наглядової ради "Укртелекому" на компанію утратило вплив керівництво Держкомітету зв'язку. В останньому "Дзеркалі тижня" зазначалося, що в керівників галузі навіть відібрали іномарки, які числяться на "Утелі" (компанія "Укртелекому"). За даними "УП", мова йде про BMW вартістю 150 тисяч, на якій їздив глава Держкомзв'язку Яценко. При цьому ревізійні перевірки діянь колишнього керівництва "Укртелекому" ще не завершені.
Реприватизацію UMC курирує безпосередньо Льовочкін. Цей факт відкидає сумніви, що Кучма якимсь чином не посвячений у те, що відбувається. 31-річний перший помічник президента Сергій Льовочкін – зараз головна альтернатива Медведчуку в адміністрації президента. Він щодня прямо спілкується з Кучмою, є присутнім на більшості його зустрічей і організовує робочий графік гаранта.
Більш того, саме Кучма призначив рік тому Льовочкіна главою наглядової ради "Укртелекому". Також Льовочкін як "очі президента" засідає ще в наглядових радах "Ощадбанку" і НБУ.
Причини, які штовхають на реприватизацію, привселюдно озвучуються так: через утрату UMC значно втратив у вартості сам "Укртелеком". "Ми не можемо нормально продати "Укртелеком" — його вартість знижена через відчуження UMC. Нам іноземні інвестори повідомили, що не хочуть купувати "Укртелеком" без UMC. Тому я проти продажу UMC", - заявив російській газеті "Ведомости" Григорій Дзекон, нинішній голова правління "Укртелекому".
Згідно з планом розміщення акцій "Укртелекому", на торги виставляється 42% держмонополіста в нинішньому вигляді, тобто без UMC, за 2 мільярди гривень (375 мільйонів доларів). Запропонована ціна занижена. Експерти оцінюють весь "Укртелеком" без UMC від 1,2 до 1,6 мільярда доларів. Тобто, навіть якщо відштовхуватися від нижньої планки, то 42-процентний пакет вже коштує 500 мільйонів доларів; якщо від верхньої – то 670 мільйонів.
За задумом, контрольний пакет UMC має повернутися "Укртелекому" до початку його приватизації. Що приблизно, має підняти вартість 42% "Укртелекому" на кілька сотень мільйонів доларів.
Окрема хитрість – це закон про приватизацію "Укртелекому". 30% отриманих грошей мають піти на розвиток компанії і допемісію акцій. У результаті держава буде володіти не 51%, а понад 60% акцій "Укртелекому". А 42%, які мають перейти в приватні руки, розмиються відсотків на десять. Не дивно, що без UMC такі умови приватизації "Укртелекому" мало кому цікаві.
З іншого боку, якщо UMC все-таки буде повернуто "Укртелекому", скандали навколо цієї реприватизації все рівно зіграють проти компанії.
В останньому "Дзеркалі тижня" сказано, що явно проявився претендентом на "Укртелеком" консорціум компаній DCC Ахметова і турецького Turkcell. Доречі, колишній керівник DCC Леонід Нетудихата зараз входить до наглядової ради "Укртелекому" і є першим заступником глави Держкомзв'язку.
Крім того, відзначає газета, на "Укртелеком" має вплив брат Людмили Кучми Юрій Туманов, глава ради "Київстару" і близький до "Альфа-груп" (втім, як і Віктор Пінчук). Однак серед росіян "Дзеркало тижня" називає більш ймовірним кандидатом у власники "Связьінвєст" (нібито через небайдужість до цієї компанії самого Путіна).
За інформацією "УП", зацікавленість до "Укртелекому" демонструють дві компанії з північного заходу Європи. І Льовочкін нібито лобіює саме західного власника.
Приватизація "Укртелекому" повинна пройти ще до виборів президента. Тобто, мабуть, "Криворіжсталь" – не останній скандал на ґрунті власності в Україні. А оскільки продати "Укртелеком" хочуть разом з UMC, то розпалюватися він починає прямо зараз.
З огляду на те, що після "Криворіжсталі" план надходжень від приватизації за рік виконаний, чергова поспішність – тепер із продажем держпакету "Укртелекому" – відразу народжує підозри. Відхід Кучми на пенсію супроводжується ярмарком найбільших підприємств України. Ціни приємно дивують покупців, і неприємно – економістів.
Самі ініціатори реприватизації UMC говорять інакше – якщо "Укртелеком" не продати зараз, то після жовтня 2004 він піде як засіб платежу за передвиборні послуги.
Скандал з UMC явно невчасний для Януковича. Деякі члени "Нашої України", які відповідають за відносини з Москвою, у розмові з "УП" не могли приховати задоволення: реприватизація за участю російського бізнесу буде доречним аргументом у боротьбі за прихильність Кремля до Ющенка.
Однак, рано або пізно початок реприватизації відіб'ється на самому UMC. А потім – і на абонентах мережі, тобто випадкових жертвах помилок чи то української держави, чи то російських інвесторів. Зрозуміло, що для "МТС" не матиме сенсу розвиток компанії, якщо є вірогідність, що через пару місяців вони її можуть втратити.
Минулого тижня, після заяви Генпрокуратури про початок судового розгляду акції "МТС" на Нью-Йоркській фондовій біржі упали на 7%. До вечора ситуація дещо виправилася і падіння склало 5%.
Взагалі москвичі у цій ситуації виглядають як жертви незрозумілих інтриг. Представники "МТС" у московській пресі заявляли, що їхній прихід вплинув на весь ринок України, збільшивши в UMC кількість абонентів стільникового зв'язку в два з половиною рази. З іншого боку, для всіх очевидно, що мобілізації України сприяло щось інше – введення безкоштовних вхідних дзвінків. Тому що разом з UMC число абонентів збільшилося в і "Київстарі".
До речі, випадково або спеціально, але "Київстару", не чужому родині Кучми, також вигідна вся ця історія з реприватизацією UMC.
З іншого боку, повернення UMC може бути шансом вдало продати "Укртелеком". Правда, цей аргумент працює тільки у випадку, якщо реприватизаторами рухає саме наповнення бюджету.
Якщо мова йде про це, то двоходівка з UMC і "Укртелекому" може стати іспитом Льовочкіна на самостійну участь у політиці в післякучмівській епосі. Джерела кажуть, що амбіції в молодої людини є.
Якщо ж ми маємо справу з черговою "Криворіжсталлю", і повернутий UMC разом з "Укртелекомом" буде прощальним подарунком Кучми "вірним соратникам по боротьбі", то говорити про Льовочкіна як потенційного самостійного гравця складно.
Насправді справжні цілі реприватизації UMC чітко буде видно після продажу "Укртелекому". У залежності від того, за скільки грошей ы у чиїх руках він виявиться, буде зрозуміло, чого домагаються нинішні ініціатори скандалу.
Читайте також:
Людина за спиною президента
Генпрокуратура через господарський суд Києва буде намагатися повернути державі найбільшого мобільного оператора України UMC. Інтрига в іншому. За даними "Української правди", за кулісами цієї операції стоїть непублічна молода людина на ім'я Сергій Льовочкін – перший помічник Леоніда Кучми. Він же – глава наглядової ради "Укртелекому".
Зараз UMC належить російській компанії "Московські Телесистеми". Її акціонер – АФК "Система", якою володіє великий підприємець Володимир Євтушенков, близький до Юрія Лужкова.
На сайті "Системи" сказано, що АФК "розвиває "МТС" у партнерстві з Deutsche Telekom". Говорять також, що "Система" цікавилася покупкою телеканалу "Інтер", однак різні джерела з однаковим напором доводять правдивість і хибність цієї інформації.
Ситуація ускладнюється тим, що реприватизація у відношенні російської компанії явно не з руки кандидату від влади Януковичу, який з перемінним успіхом шукає благословення в Кремлі. Більш того, є інформація, що Янукович перебуває в дружніх стосунках із самим власником "Системи" Євтушенковим.
Третій же конфуз у тому, що остаточні угоди щодо покупки UMC, які зараз намагаються розірвати, були укладені під час прем'єрства Януковича. А четвертий – що реприватизацією UMC займається Льовочкин, який нібито вважається близьким до "донецьких".
Сам Янукович у п'ятницю намір реприватизувати UMC коментував незрозуміло. "Я не переконаний, що це так (що угода незаконна)", - передає слова прем'єра "Інтерфакс-Україна". "Це може вирішити тільки слідство, тільки суд. Коли мені іноді ставлять незручні питання, я говорю, що такий час прийшов – дуже багато політизації в різних напрямках".
У той же час "донецький" генпрокурор Васильєв говорить інакше: "є шанси повернути 51 відсоток акцій UMC у держвласність", а прокуратура хоче все "поставити на свої місця".
Схоже, у влади немає єдиної думки щодо історії з UMC. Перший заступник глави Фонду держмайна Євген Григоренко говорить третє: "Я знаю, що питання продажу UMC узгоджувалося на всіх рівнях, із усіма мислимими і немислимими органами. Усі в державі, хто мав висловити свою точку зору – висловив її. Я не вбачаю в продажі UMC жодних порушень із правової точки зору".
"Якщо хтось зараз піднімає це питання, то, мабуть, це просто спроба перерозподілу, тиску або чогось ще перед виборами. Я думаю, тут більше політики, ніж економіки", - сказав Григоренко.
"Відчуження майна заборонено…"
Перше рішення продати UMC було прийнято ще урядом Ющенка. Коротко історія покупки складається з декількох абзаців. У листопаді 2002 року "МТС" уклала договори про покупку 57,66% у UMC за $194,2 млн. Цей контрольний пакет складався з трьох частин.
"Укртелеком" продав з держвласності 25% - за $84,2 мільйонів. Два пакети по 16,33% акцій продали DeutscheTelekom (Німеччина) і KPN (Нідерланди). Кожний з них одержав по $55 мільйонів.
Крім того, "МТС" уклало договір опціону з "Укртелекомом" про придбання 26% частки в UMC, яка в нього залишилась, за $87,6 мільйонів. "МТС" реалізувало опціон у червні 2003 року. "МТС" і TeleDanmarkInternational (Данія) також підписали договір опціону на покупку 16,33% частки в UMC за мінімальною ціною $55 мільйонів. Вона була продана в липні 2003 року за $91,7 мільйонів.
Таким чином, "МТС" став повним власником UMC. І в квітні 2004 мобільний оператор вирішили перетворити з СП у закрите акціонерне товариство.
Але ж от на початку літа настали лихі дні. У самому "МТС" стан легкого шоку: на їхню думку, угода була здійснена "у ринкових умовах, за ринковою ціною з дотриманням усіх норм чинних законодавств Росії й України".
Прес-секретар "МТС" Андрій Брагинський заявив, що прихід "МТС" на український ринок "був потужним поштовхом для його розвитку: рівень проникнення стільникового зв'язку подвоївся, ми інвестуємо у розвиток телекомунікаційного ринку країни, його інфраструктури, що вигідно як державі, так і споживачам".
Ініціатори ж реприватизації хочуть повернути до складу "Укртелекома" два пакети UMC, продані "Московським Телесистемам". У такий спосіб в "Укртелекому" знову може з'явитися 51% мобільного оператора. У свою чергу Україна готова віддати назад "МТС" усі $171,8 мільйона, заплачених у листопаді 2002 і червні 2003 за UMC.
Для повернення UMC бачать як мінімум два приводи. По-перше, було порушено закон "Про державну програму приватизації на 2000-2002 року". А саме – у самому кінці документу стоїть попередження: "До виконання плану приватизації (в тому числі й "Укртелекому") забороняється: відчужувати майно, якщо на дату укладення відповідної угоди балансова вартість таких активів або зобов'язань перевищує суму, еквівалентну 14 000 EUR..."
Зрозуміло, що 51% мобільного оператора країни коштує дорожче, ніж 140 мобільних телефонів.
Власне, на це порушення вказував прес-секретар Генпрокуратури, коли оголосив про початок реприватизації UMC у середу.
Інший промах стосується закону "Про особливості приватизації ВАТ "Укртелеком". Там визначені "особливі принципи" продажу компанії. Серед них – "збереження до та під час приватизації цілісного майнового комплексу Укртелекому". Зрозуміло, що виведення 51% UMC з власності держкомпанії є втратою "цілісного майнового комплексу".
Приватизація UMC проходила при старому керівництві "Укртелекому". У нинішніх босів є і третій пункт, що викликає обурення і бажання переграти приватизацію назад. Як відомо, останні пакети "мобільних" акцій у власність "МТС" перейшли від "Укртелекому" і TeleDanmarkInternational. Український монополіст зв'язку продав свої 26% акцій UMC за $87,6 мільйонів, а датська компанія 16,33% - за $91,7 мільйон. Як таке могло статися, що більший за розміром пакет коштував менше?
В позиції російської "МТС" теж є логіка: вона розплатилася за підприємство, угоди були визнані законними, почала інвестувати в компанію і нарощувати число абонентів – наприклад, за допомогою віртуального оператора "Джинс".
В опонентів москвичів на це є відповідь – "МТС" повинна була знати українські закони, коли здійснювали придбання пакету акцій. Тому "Московські ТелеСистеми" почали наперед програшну гру. І мали бути готові, що операції купівлі-продажу будуть анульовані.
Новий антикризовий менеджер?
Хоча Льовочкін очолив наглядову раду "Укртелекому" у травні 2003 – ще до того, як у власність росіян перейшли останні пакети UMC – однак влада в компанії виявилася під його контролем тільки після зміни топ-менеджерів.
У лютому 2004 було знято з посади голову правління Сергія Сичкаренка. Зараз на його місці – Григорій Дзекон, а заступником з корпоративних прав "Укртелекому" став однокурсник і однолітка Льовочкіна Артем Єршов – вони також у 1990-х разом працювали в банку "Аскольд".
З приходом Льовочкіна до наглядової ради "Укртелекому" на компанію утратило вплив керівництво Держкомітету зв'язку. В останньому "Дзеркалі тижня" зазначалося, що в керівників галузі навіть відібрали іномарки, які числяться на "Утелі" (компанія "Укртелекому"). За даними "УП", мова йде про BMW вартістю 150 тисяч, на якій їздив глава Держкомзв'язку Яценко. При цьому ревізійні перевірки діянь колишнього керівництва "Укртелекому" ще не завершені.
Реприватизацію UMC курирує безпосередньо Льовочкін. Цей факт відкидає сумніви, що Кучма якимсь чином не посвячений у те, що відбувається. 31-річний перший помічник президента Сергій Льовочкін – зараз головна альтернатива Медведчуку в адміністрації президента. Він щодня прямо спілкується з Кучмою, є присутнім на більшості його зустрічей і організовує робочий графік гаранта.
Більш того, саме Кучма призначив рік тому Льовочкіна главою наглядової ради "Укртелекому". Також Льовочкін як "очі президента" засідає ще в наглядових радах "Ощадбанку" і НБУ.
Причини, які штовхають на реприватизацію, привселюдно озвучуються так: через утрату UMC значно втратив у вартості сам "Укртелеком". "Ми не можемо нормально продати "Укртелеком" — його вартість знижена через відчуження UMC. Нам іноземні інвестори повідомили, що не хочуть купувати "Укртелеком" без UMC. Тому я проти продажу UMC", - заявив російській газеті "Ведомости" Григорій Дзекон, нинішній голова правління "Укртелекому".
Згідно з планом розміщення акцій "Укртелекому", на торги виставляється 42% держмонополіста в нинішньому вигляді, тобто без UMC, за 2 мільярди гривень (375 мільйонів доларів). Запропонована ціна занижена. Експерти оцінюють весь "Укртелеком" без UMC від 1,2 до 1,6 мільярда доларів. Тобто, навіть якщо відштовхуватися від нижньої планки, то 42-процентний пакет вже коштує 500 мільйонів доларів; якщо від верхньої – то 670 мільйонів.
За задумом, контрольний пакет UMC має повернутися "Укртелекому" до початку його приватизації. Що приблизно, має підняти вартість 42% "Укртелекому" на кілька сотень мільйонів доларів.
Окрема хитрість – це закон про приватизацію "Укртелекому". 30% отриманих грошей мають піти на розвиток компанії і допемісію акцій. У результаті держава буде володіти не 51%, а понад 60% акцій "Укртелекому". А 42%, які мають перейти в приватні руки, розмиються відсотків на десять. Не дивно, що без UMC такі умови приватизації "Укртелекому" мало кому цікаві.
З іншого боку, якщо UMC все-таки буде повернуто "Укртелекому", скандали навколо цієї реприватизації все рівно зіграють проти компанії.
В останньому "Дзеркалі тижня" сказано, що явно проявився претендентом на "Укртелеком" консорціум компаній DCC Ахметова і турецького Turkcell. Доречі, колишній керівник DCC Леонід Нетудихата зараз входить до наглядової ради "Укртелекому" і є першим заступником глави Держкомзв'язку.
 Ліворуч – Юрій Туманов |
За інформацією "УП", зацікавленість до "Укртелекому" демонструють дві компанії з північного заходу Європи. І Льовочкін нібито лобіює саме західного власника.
Приватизація "Укртелекому" повинна пройти ще до виборів президента. Тобто, мабуть, "Криворіжсталь" – не останній скандал на ґрунті власності в Україні. А оскільки продати "Укртелеком" хочуть разом з UMC, то розпалюватися він починає прямо зараз.
З огляду на те, що після "Криворіжсталі" план надходжень від приватизації за рік виконаний, чергова поспішність – тепер із продажем держпакету "Укртелекому" – відразу народжує підозри. Відхід Кучми на пенсію супроводжується ярмарком найбільших підприємств України. Ціни приємно дивують покупців, і неприємно – економістів.
Самі ініціатори реприватизації UMC говорять інакше – якщо "Укртелеком" не продати зараз, то після жовтня 2004 він піде як засіб платежу за передвиборні послуги.
Скандал з UMC явно невчасний для Януковича. Деякі члени "Нашої України", які відповідають за відносини з Москвою, у розмові з "УП" не могли приховати задоволення: реприватизація за участю російського бізнесу буде доречним аргументом у боротьбі за прихильність Кремля до Ющенка.
Однак, рано або пізно початок реприватизації відіб'ється на самому UMC. А потім – і на абонентах мережі, тобто випадкових жертвах помилок чи то української держави, чи то російських інвесторів. Зрозуміло, що для "МТС" не матиме сенсу розвиток компанії, якщо є вірогідність, що через пару місяців вони її можуть втратити.
Минулого тижня, після заяви Генпрокуратури про початок судового розгляду акції "МТС" на Нью-Йоркській фондовій біржі упали на 7%. До вечора ситуація дещо виправилася і падіння склало 5%.
Взагалі москвичі у цій ситуації виглядають як жертви незрозумілих інтриг. Представники "МТС" у московській пресі заявляли, що їхній прихід вплинув на весь ринок України, збільшивши в UMC кількість абонентів стільникового зв'язку в два з половиною рази. З іншого боку, для всіх очевидно, що мобілізації України сприяло щось інше – введення безкоштовних вхідних дзвінків. Тому що разом з UMC число абонентів збільшилося в і "Київстарі".
До речі, випадково або спеціально, але "Київстару", не чужому родині Кучми, також вигідна вся ця історія з реприватизацією UMC.
З іншого боку, повернення UMC може бути шансом вдало продати "Укртелеком". Правда, цей аргумент працює тільки у випадку, якщо реприватизаторами рухає саме наповнення бюджету.
Якщо мова йде про це, то двоходівка з UMC і "Укртелекому" може стати іспитом Льовочкіна на самостійну участь у політиці в післякучмівській епосі. Джерела кажуть, що амбіції в молодої людини є.
Якщо ж ми маємо справу з черговою "Криворіжсталлю", і повернутий UMC разом з "Укртелекомом" буде прощальним подарунком Кучми "вірним соратникам по боротьбі", то говорити про Льовочкіна як потенційного самостійного гравця складно.
Насправді справжні цілі реприватизації UMC чітко буде видно після продажу "Укртелекому". У залежності від того, за скільки грошей ы у чиїх руках він виявиться, буде зрозуміло, чого домагаються нинішні ініціатори скандалу.
Читайте також:
Людина за спиною президента
