На продажі "Криворіжсталі" Пінчуку-Ахметову Україна втратила $200 млн. і отримала скандал
Вівторок, 15 червня 2004, 11:27
Працівник Групи німецьких консультантів при українському уряді Фердінанд Павел вважає продаж "Криворіжсталі" консорціуму "Інвестиційно-металургійний союз" скандалом.
Про це він заявив у інтерв'ю радіостанції "Німецька хвиля".
”Це звичайно, скандал. Планка стоїть на рівні 1 мільярда доларів. Менша ціна просто неможлива. Те, що сталося, я назвав би легковажним політичним розрахунком”, - сказав Павел.
Експерт критикує складання приватизаційних умов таким чином, що іноземці в умови конкурсу просто не вписувалися, в результаті чого серед учасників конскурсу залишилося лише два вітчизняних претенденти.
”На приватизацію було ще чотири претенденти, з яких принаймні два – міжнародні концерни з локальними партнерами. Обидві фірми запропонували, за інформацією, вищу ціну, ніж українці. У них були також цікаві концепції розвитку ”Криворіжсталі" як на українському, так і на світовому ринку. Мені просто не віриться, що при тій ціні, яку називали ці фірми, ”Криворіжсталь" продано українському консорціуму за значно нижчою ціною", – каже Павел.
За його словами, ”та умова, що придбати ”Криворіжсталь” може лише фірма, яка не менше трьох років з прибутком виробляє кокс в Україні, - не є прямою дискримінуючою умовою для іноземців". Тобто такі умови можуть бути.
Разом з тим, наголошує експерт, вони повинні бути обґрунтовані. "Умову з коксом не можна раціонально пояснити, бо кокс – це товар, який можна придбати на світовому ринку. Забезпечення комбінату коксом не могло стати проблемою для потенційних іноземних інвесторів", - вважае німецький експерт.
Таким чином, на його думку, виробництво коксу в Україні не може бути причиною виключення потенційних інвесторів із тендера. "Фонд державного майна мав пояснити, чому висунута така умова. Цього в Україні зроблено не було. Тому весь тендер був досить непрозорим”, - робить висновок Павел.
Крім того, експерт посилається на світовий та європейський досвід: ”У ринковій економіці є міжнародні правила, вироблені Всесвітньою організацією торгівлі, а всередині Євросоюзу – ще й правила ЄС. І в обох абсолютно чітко вказано на незаконність дискримінації іноземців у приватизуванні таких інвестиційних об'єктів. Тобто законом заборонено вписувати в тендер умови, які дискримінують іноземні фірми”.
”Це був би важкий удар, якби українці відмовилися від ціни, запропонованої іноземними інвесторами. Але, як відомо, ще має бути проведено кілька судових процесів, і досвід України показує, що тут варто трошки почекати”, - каже Павел.
"Криворіжсталь" - найбільший в Україні виробник металопродукції, частка якого на ринку досягає 20%. Виробничі потужності підприємства, що має повний виробничий цикл, розраховані на щорічний випуск понад 6 млн. тонн прокату, близько 7 млн. тонн сталі і більш 7,8 млн. тонн чавуна.
За результатами оголошеного ФДМУ конкурсу ВАТ "Криворіжсталь" було продано консорціуму "Інвестиційно-металургійний союз", що запропонував за пакет 4260 млн. грн. (близько $800 млн.).
Читайте також:
"КРИВОРІЖСТАЛЬ" КУПИЛИ ПІНЧУК І АХМЕТОВ. Переплативши 0,5 мільярда
"Сєвєрсталь" ще сподівається поборотися за "Криворіжсталь", а ІСД "і так усе ясно"
Про це він заявив у інтерв'ю радіостанції "Німецька хвиля".
”Це звичайно, скандал. Планка стоїть на рівні 1 мільярда доларів. Менша ціна просто неможлива. Те, що сталося, я назвав би легковажним політичним розрахунком”, - сказав Павел.
Експерт критикує складання приватизаційних умов таким чином, що іноземці в умови конкурсу просто не вписувалися, в результаті чого серед учасників конскурсу залишилося лише два вітчизняних претенденти.
”На приватизацію було ще чотири претенденти, з яких принаймні два – міжнародні концерни з локальними партнерами. Обидві фірми запропонували, за інформацією, вищу ціну, ніж українці. У них були також цікаві концепції розвитку ”Криворіжсталі" як на українському, так і на світовому ринку. Мені просто не віриться, що при тій ціні, яку називали ці фірми, ”Криворіжсталь" продано українському консорціуму за значно нижчою ціною", – каже Павел.
За його словами, ”та умова, що придбати ”Криворіжсталь” може лише фірма, яка не менше трьох років з прибутком виробляє кокс в Україні, - не є прямою дискримінуючою умовою для іноземців". Тобто такі умови можуть бути.
Разом з тим, наголошує експерт, вони повинні бути обґрунтовані. "Умову з коксом не можна раціонально пояснити, бо кокс – це товар, який можна придбати на світовому ринку. Забезпечення комбінату коксом не могло стати проблемою для потенційних іноземних інвесторів", - вважае німецький експерт.
Таким чином, на його думку, виробництво коксу в Україні не може бути причиною виключення потенційних інвесторів із тендера. "Фонд державного майна мав пояснити, чому висунута така умова. Цього в Україні зроблено не було. Тому весь тендер був досить непрозорим”, - робить висновок Павел.
Крім того, експерт посилається на світовий та європейський досвід: ”У ринковій економіці є міжнародні правила, вироблені Всесвітньою організацією торгівлі, а всередині Євросоюзу – ще й правила ЄС. І в обох абсолютно чітко вказано на незаконність дискримінації іноземців у приватизуванні таких інвестиційних об'єктів. Тобто законом заборонено вписувати в тендер умови, які дискримінують іноземні фірми”.
”Це був би важкий удар, якби українці відмовилися від ціни, запропонованої іноземними інвесторами. Але, як відомо, ще має бути проведено кілька судових процесів, і досвід України показує, що тут варто трошки почекати”, - каже Павел.
"Криворіжсталь" - найбільший в Україні виробник металопродукції, частка якого на ринку досягає 20%. Виробничі потужності підприємства, що має повний виробничий цикл, розраховані на щорічний випуск понад 6 млн. тонн прокату, близько 7 млн. тонн сталі і більш 7,8 млн. тонн чавуна.
За результатами оголошеного ФДМУ конкурсу ВАТ "Криворіжсталь" було продано консорціуму "Інвестиційно-металургійний союз", що запропонував за пакет 4260 млн. грн. (близько $800 млн.).
Читайте також:
"КРИВОРІЖСТАЛЬ" КУПИЛИ ПІНЧУК І АХМЕТОВ. Переплативши 0,5 мільярда
"Сєвєрсталь" ще сподівається поборотися за "Криворіжсталь", а ІСД "і так усе ясно"
