"Загогуліна" для України

4 перегляди
Середа, 16 червня 2004, 15:58
Росіяни в епоху пізнього Єльцина називали комічні виверти та словесні ляпсуси свого "царя" "загогулінами". В понеділок така пригода трапилася з президентом Кучмою. Та не з ним одним – "загогуліна" спіткала всю політику євроатлантичної інтеграції України.

Кучма, відповідаючи на явно сплановане питання журналіста, заявив, що до НАТО Україні так само далеко, як і до Євросоюзу, "ми не можемо сказати НАТО "так", оскільки в нас безліч проблем, зокрема з військовими арсеналами" тощо.

Раніше НАТО неодноразово заявляло, що готове піти у відносинах з Україною так далеко, як готова піти Україна. Тепер Україна вже, за словами Кучми, "не готова".

Тут же Кучмою була озвучена причина останнього повороту флюгера зовнішньої політики. Кучма висловив обурення "ультиматумами, які дехто висуває": "Я цього абсолютно не сприймаю. Ми під таким кутом зору не працювали ніколи, і не будемо працювати".

Річ у тім, що тиждень тому Парламентська Асамблея НАТО виступила із заявою, в якій досить однозначно вказала на неприпустимість висування Леоніда Кучми на "третій термін". Вочевидь, це й стало причиною гнівної відповіді Кучми.

Заява заступника глави АП Базів також мала різкий характер. "Коли піти президенту Кучмі, який хоч і має, відповідно до рішення Конституційного Суду право балотуватися, однак прийняв рішення не робити цього, отож, коли піти - це рішення президента й українського народу, а не однієї з закордонних – вже там їх багато - парламентських асамблей", - сказав Базів.

Дивує неадекватність реакції Кучми і його чиновників. По-перше, західні діячі вміють рахувати до трьох, а не лише до двох, і навряд чи за арифметику президентських термінів їх варто корити. Хоча Конституційний суд, природно, може вважати, що Кучма один раз був президентом, все ж слід робити скидку, що невибагливі європейські мізки важко сприймають його логіку.

До того ж, керівництво України, підписавши і ратифікувавши низку документів з НАТО, взяло на себе цілком конкретні зобов‘язання у сфері демократії. І тому підвищений інтерес до цих проблем з боку структур НАТО, зокрема Парламентської асамблеї, є легітимним.

А найголовніше, інтеграція до НАТО – це не справа марнославства Кучми. Це справа безпеки українського народу.

Питання стоїть руба. Як себе захищатиме Україна в разі можливої зміни геополітичної кон’юнктури, яка досі була прихильною до України? Що робитиме Україна в такому випадку, в разі виникнення "Тузли – 2"? Що робитиме влада – передбачити неважко. В кращому випадку, волатиме по допомогу в безодню.

Працювати на стратегічне, довготривале гарантування нацбезпеки потрібно зараз. Україна не може залишатися "сірою зоною" між Росією і НАТО, як про те випливає із заяви Кучма. Це – шлях до ненадійного, непевного існування держави, що може розродитися катастрофою для народу, ще масштабнішою ніж попередні трагедії.

Україна є найбільшою за територією європейською державою, розташованою на перетині стратегічно важливих комунікацій. Контроль над Україною забезпечує геополітичний вплив на регіон Центрально-Східної Європи та Балкани. Тому питання контролю над Україною є вартим геополітичних ризиків, тобто, при певних розкладах, варте війни.

Не зважати на це може лише дуже недалека в міжнародній політиці людина або політик, що оголосив "нейтралітет" у питаннях націнтересів власної країни.

Фактично, Україна, держава з колосальними ресурсами і можливостями, у найважливішому для будь-якої держави питанні безпеки програла карликовим Латвії й Естонії. Ці країни вже приєдналися до НАТО і ЄС, хоча, на відміну від України, не здатні зробити вагомого внеску у спільну безпеку країн євроатлантичного простору. Їхні армії за сумарним бойовим потенціалом не ідуть у порівняння з українським.

Тож очевидно, що Кучма своїми словами зазнав колапсу у сфері зовнішньої безпеки. Слід відзначити, що будь-який український уряд, крім відверто зрадницького, буде прагнути якнайшвидше приєднатися до НАТО - просто тому, що це відповідає життєвим інтересам України, які до того ж в оборонній сфері є близькими, а подекуди тотожними інтересам НАТО та його держав-членів.

Це стосується, насамперед, інтересу збереження незалежності й територіальної цілісності України, та забезпечення міжнародного миру в Східній Європі. НАТО є і ще довго залишатиметься стрижневою структурою міжнародної безпеки у нашому регіоні. Україна завдяки своїм розмірам, стратегічному геополітичному розташуванню та військовим можливостям здатна посісти достойне місце в НАТО.

Якщо ця справа чекатиме нової патріотичної влади, а Кучма продовжить втрачати час, який можна спрямувати на гарантування безпеки, це буде неприпустимо. Українському керівництву не варто багатократно множити свою вину перед українським народом.

І тому через два тижні Кучма має не просто поїхати до Стамбула на самміт НАТО. Українське керівництво має зробити ВСЕ, щоб через два з половиною роки, на наступному самміті НАТО Україну було остаточно прийнято до Альянсу.

Тому, інтересами національної безпеки України нинішнє керівництво держави зобов‘язане якомога швидше і ретельніше виконати необхідні рекомендації Альянсу, а також чітко й однозначно для всіх підтвердити прагнення України швидко інтегруватися до НАТО.

Читайте також:

КУЧМА: УКРАЇНА НЕ ГОТОВА ВСТУПИТИ ДО НАТО

Адміністрація президента незадоволена, що НАТО заборонило Кучмі йти на 3 термін

НАТО НАГАДАЛО КУЧМІ, ЩО ВІН МАЄ ПІТИ В ЖОВТНІ 2004

Перед Стамбулом НАТО ще раз нагадало Україні про чесні вибори


Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua