У Польщі помер друг українців
П'ятниця, 18 червня 2004, 10:56
Після важкої хвороби на 70-му році життя у Варшаві помер легендарний дисидент-антикомуніст, один із творців польської незалежності та захисник прав національних меншин Яцек Куронь.
Яцек Куронь був знаний також як речник українсько-польського єднання, тому його смерть стала відчутною втратою і для всієї української громади Польщі, повідомляє радіо "Свобода".
Яцек Куронь народився у 1934 році у польській сім'ї у Львові, передає "Свобода", але настілько палко обстоював необхідність польсько-українського поєднання, що "польські націоналістичні середовища розповсюджували чутку про його українське походження".
Він був одним із тих польських дисидентів, котрі ще в комуністичні часи намагалися на-лагодити контакт із українськими дисидентами-антикомуністами.
Так, за його посередництвом наприкінці 80-х років було організовано неформальну зустріч у польських горах представників польської "Солідарності", Української Гельсінської спілки та антикомуністичного руху Чехословаччини.
Потім, вже як багатолітній голова комісії з питань національних меншин Сейму, Яцек Ку-ронь активно діяв на захист прав польських євреїв, німців, білорусів, українців.
Причому "не лише допомагав нам шукати розв’язок, але що до позитивного мислення, до пошуку розв’язок переконував інших політиків – байдужих або далеких від питань національних меншин", - згадує голова Об'єднання українців Польщі Мирон Кертичак.
Окрім політиків, Куронь намагався переконувати в потребі польсько-українського поєднання і польське суспільство. Його одверті статті в центральних польських газетах про правдивий стан українсько-польських стосунків викликали неоднозначну оцінку з обох боків.
Яцек Куронь був чи не єдиним польським політиком, котрий публічно став на захист львівських депутатів та громадян у конфлікті довкола польських військових поховань, званих "цвинтарем Орлят".
Однак через важку хворобу приблизно три роки тому Яцек Куронь змушений був практи-чно зникнути з публічного життя Польщі.
Україна відзначила заслуги Яцека Куроня, нагородивши його кілька років тому орденом Святого Володимира. Однак його інтелектуальна спадщина залишається пересічному українцеві практично незнаною, повідомляє радіо "Свобода".
Яцек Куронь був знаний також як речник українсько-польського єднання, тому його смерть стала відчутною втратою і для всієї української громади Польщі, повідомляє радіо "Свобода".
Яцек Куронь народився у 1934 році у польській сім'ї у Львові, передає "Свобода", але настілько палко обстоював необхідність польсько-українського поєднання, що "польські націоналістичні середовища розповсюджували чутку про його українське походження".
Він був одним із тих польських дисидентів, котрі ще в комуністичні часи намагалися на-лагодити контакт із українськими дисидентами-антикомуністами.
Так, за його посередництвом наприкінці 80-х років було організовано неформальну зустріч у польських горах представників польської "Солідарності", Української Гельсінської спілки та антикомуністичного руху Чехословаччини.
Потім, вже як багатолітній голова комісії з питань національних меншин Сейму, Яцек Ку-ронь активно діяв на захист прав польських євреїв, німців, білорусів, українців.
Причому "не лише допомагав нам шукати розв’язок, але що до позитивного мислення, до пошуку розв’язок переконував інших політиків – байдужих або далеких від питань національних меншин", - згадує голова Об'єднання українців Польщі Мирон Кертичак.
Окрім політиків, Куронь намагався переконувати в потребі польсько-українського поєднання і польське суспільство. Його одверті статті в центральних польських газетах про правдивий стан українсько-польських стосунків викликали неоднозначну оцінку з обох боків.
Яцек Куронь був чи не єдиним польським політиком, котрий публічно став на захист львівських депутатів та громадян у конфлікті довкола польських військових поховань, званих "цвинтарем Орлят".
Однак через важку хворобу приблизно три роки тому Яцек Куронь змушений був практи-чно зникнути з публічного життя Польщі.
Україна відзначила заслуги Яцека Куроня, нагородивши його кілька років тому орденом Святого Володимира. Однак його інтелектуальна спадщина залишається пересічному українцеві практично незнаною, повідомляє радіо "Свобода".
