Позивачі зняли претензії з "Української правди"?
Неділя, 20 червня 2004, 00:00
21 червня о 14 годині в Печерському районному суді на Хрещатику з другої спроби мав би початися процес над "Українською правдою" за позовом редактора черкаської газети "Антена" – помічника заступника глави СДПУ(о) Валерія Воротніка і тимчасово безробітної Марії Самбур.
Про ці судові перипетії написано вже досить багато, тому нагадаємо стисло: вони хочуть а) спростування відомостей про свій зв'язок із СДПУ(о) і адміністрацією президента; б) спростування заяв керівника радіо "Континент" Сергія Шолоха про погрози з їхніх вуст; в) спростування тверджень, що позивачкою Самбур проводилися маніпуляції з листами Гончарова, щоб відвести від Кучми тінь підозри вбивства Георгія Гонгадзе.
Як компенсація від "УП" вимагалися по 10 тисяч гривень кожному. Серед досудових вимог стояв арешт майна і рахунків відповідача. Ця та деякі інші обставини дали нам право побачити руку влади за цією судовою історією.
Однак позивачі неправильно вказали відповідача у цій справі, і "УП" повернула позов до суду.
Тепер же з'ясувалося, що позивачі передумали судитися з "Українською правдою". 9 червня було подано новий позов, де фігурують нові дійові особи: сам Шолох, журналіст Володимир Бойко – автор однієї із присвяченої позивачам статей в "УП", а також... аж дві Олени Притули.
Пунктом номер 1 в списку відповідачів вказана "Притула Олена Юріївна, керівник приватного підприємства "Українська правда" із адресою реєстрації цього ПП.
Пунктом номер 2 стоїть "Притула Олена Юріївна, головний редактор інтернет-видання "Українська правда" з адресою, за якою знаходиться офіс "УП".
Під номером 3 і 4 серед відповідачів стоять Сергій Шолох і Володимир Бойко. Нам невідомо, чи отримали вони цей позов і чи збираються вони приходити на засідання суду в понеділок, хоча ми, наприклад, знаємо, що Шолох останні три місяці переховується у Європі. Ми ж повернули позов до суду.
Цивільно-процесуальний кодекс вимагає, щоб у позові вказувалася точна назва відповідача і "місце його проживання або знаходження".
Оскільки позивачі вирішили мати справу з фізичною особою Оленою Притулою, то, згідно з ЦПК та юридичною практикою, треба було вказати місце її проживання, і за цією адресою направити повістку.
Якщо ж вони мали на увазі, що Олена Притула не проживає, але "знаходиться" за вказаними ними адресами, то позивачам відомо, що вона зараз перебуває у США – поінформованість щодо цього сам Воротнік демонстрував під час ефіру на "Громадському радіо".
Однак, як і у випадку із минулим позовом, ці документи було вкинуто до поштової скриньки за адресою, де фізично розташований офіс "УП". А, оскільки Олена Притула там ніколи не мешкала, не мешкає і не "знаходиться", позов було заклеєно у конверт і відправлено туди, звідки він і прийшов – до Печерського суду.
Загалом новий позов відрізняється від старого більшим бажанням позивачів потішати публіку. Так, хоча позов стосується трьох (чи чотирьох?) фізичних осіб, однак всі його вимоги винесено до одного анонімного "відповідача".
Зокрема, від "відповідача" вимагають "опублікувати спростування в засобах масової інформації..." Хто це має робити – Шолох, Бойко, Олена Притула-1 чи Олена Притула-2, не зрозуміло. Більше того, оскільки в позові не конкретизовано, яке ЗМІ має публікувати спростування, то цей пункт до певної міри виглядає як знущання.
Критичне ставлення до українських реалій змушує нас утриматися від оцінок шансів позивачів на перемогу. Однак коли вони писали позов, то мали б уявляти цей момент. Цікаво, як він виглядав, якщо ми бачимо у тексті документу, що від невідомо якого з "відповідачів" вимагають сплатити 20 000 гривень компенсації.
Чи маю позивачі на увазі, що по 20 тисяч будуть платити кожний з відповідачів – і тоді сума компенсацій складе 60 тисяч гривень? Чи мають вони на увазі, що Олена Притула, яка фігурує двічі, має платити у двократному розмірі – і тоді відповідачі отримають уже 80 000 гривень? Чи 20 тисяч – це з усіх відповідачів?
Також суд просять "представити на судове засідання для ознайомлення докази, що мають суттєве значення: статут відповідача, свідоцтво про державну реєстрацію засобу масової інформації відповідача". Нагадаємо, що позов стосується трьох (чи чотирьох?) фізичних осіб. Тому ми б менше здивувалися, якби позивачі вимагали витребували амбулаторну картку із районної поліклініки кожної із відповідачів.
У новому позові його автори, перечитавши критичні публікації, вирішили виправити деякі помилки попереднього позову. То ж серед новацій – аргументація розміру моральної шкоди:
"Нам телефонували знайомі і незнайомі журналісти, громадські діячі і навіть представники деяких посольств з приводу зазначених публікацій...".
"Самбур М.М. мала наміри взяти участь у конкурсі на посаду представника омбудсмана. Однак після публікації, в якій містилась твердження, що призначення на цю посаду домагається адміністрація президента і вона є взагалі ставленицею СДПУ(о), це стало неможливим...".
"Крім того, мені доводилось пояснювати багато людям, що я не брала участі у конкурсі на зазначену посаду і мені не відмовлено в прийомі на роботу саме по цій причині. Спілкування на таку тему вносило розлад в моє звичайне життя і призводило до переживань та роздратування..."
"Тривалий час, з листопада 2003 року, ми себе почуваємо незручно в міському транспорті, у зв'язку з тим, що в м. Черкаси Валерій Воротнік є досить відомою людиною і до нього звертаються громадяни, які його впізнають, з питаннями про причини появи таких публікацій".
"До Марії Самбур з подібними питаннями звертаються люди навіть в метро, яким вона щоденно користується. Ці обставини викликають занепокоєння і таким чином відволікають від дотримання правил безпеки руху, що може призвести до травмування..."
P.S. Ми довго думали, моделюючи ситуацію, як "занепокоєння" від публікацій в інтернеті під час користування метро може відволікати від "дотримання правил безпеки руху". Єдина версія, до якої ми дійшли – невже позивачі перекваліфікувалися у машиністів електропоїзда підземки?
Читайте також історію судового позову до "Української правди":
"Українська Правда" vs Воротнік-Самбур: все йде за планом
Кризові менеджери Медведчука оголосили війну УП
"Українська правда" повернула позов до суду
САМБУР ТА ВОРОТНІК ПОДАЛИ ПОЗОВ ПРОТИ "УКРАЇНИ МОЛОДОЇ"
"Антикризові журналісти" проти "України молодої"
Сергій Шолох свідчитиме в суді. Але тільки коли судитимуть Медведчука і Кучму
Олена Зварич: "Я не можу зрозуміти, чим інформація Шолоха ганьбить честь і гідність Самбур"
Ірина Погорєлова: Позов проти "Української правди": під всім цим є справа Гонгадзе
Позов проти "Української правди" відбиває бажання говорити у адміністрації президента
"Батьківщина": Медведчук зрозумів, що програв, тому намагається знищити "Українську правду"
Ющенко вважає, що ситуація з "Українською правдою" – удар по іміджу влади
"Собор" на підтримку "Української правди" буде пікетувати суд. СПУ віддасть техніку
Порошенко: позов проти "Української правди" - підтвердження "попрання" свободи слова в Україні
Про ці судові перипетії написано вже досить багато, тому нагадаємо стисло: вони хочуть а) спростування відомостей про свій зв'язок із СДПУ(о) і адміністрацією президента; б) спростування заяв керівника радіо "Континент" Сергія Шолоха про погрози з їхніх вуст; в) спростування тверджень, що позивачкою Самбур проводилися маніпуляції з листами Гончарова, щоб відвести від Кучми тінь підозри вбивства Георгія Гонгадзе.
Як компенсація від "УП" вимагалися по 10 тисяч гривень кожному. Серед досудових вимог стояв арешт майна і рахунків відповідача. Ця та деякі інші обставини дали нам право побачити руку влади за цією судовою історією.
Однак позивачі неправильно вказали відповідача у цій справі, і "УП" повернула позов до суду.
Тепер же з'ясувалося, що позивачі передумали судитися з "Українською правдою". 9 червня було подано новий позов, де фігурують нові дійові особи: сам Шолох, журналіст Володимир Бойко – автор однієї із присвяченої позивачам статей в "УП", а також... аж дві Олени Притули.
Пунктом номер 1 в списку відповідачів вказана "Притула Олена Юріївна, керівник приватного підприємства "Українська правда" із адресою реєстрації цього ПП.
Пунктом номер 2 стоїть "Притула Олена Юріївна, головний редактор інтернет-видання "Українська правда" з адресою, за якою знаходиться офіс "УП".
Під номером 3 і 4 серед відповідачів стоять Сергій Шолох і Володимир Бойко. Нам невідомо, чи отримали вони цей позов і чи збираються вони приходити на засідання суду в понеділок, хоча ми, наприклад, знаємо, що Шолох останні три місяці переховується у Європі. Ми ж повернули позов до суду.
Цивільно-процесуальний кодекс вимагає, щоб у позові вказувалася точна назва відповідача і "місце його проживання або знаходження".
Оскільки позивачі вирішили мати справу з фізичною особою Оленою Притулою, то, згідно з ЦПК та юридичною практикою, треба було вказати місце її проживання, і за цією адресою направити повістку.
Якщо ж вони мали на увазі, що Олена Притула не проживає, але "знаходиться" за вказаними ними адресами, то позивачам відомо, що вона зараз перебуває у США – поінформованість щодо цього сам Воротнік демонстрував під час ефіру на "Громадському радіо".
Однак, як і у випадку із минулим позовом, ці документи було вкинуто до поштової скриньки за адресою, де фізично розташований офіс "УП". А, оскільки Олена Притула там ніколи не мешкала, не мешкає і не "знаходиться", позов було заклеєно у конверт і відправлено туди, звідки він і прийшов – до Печерського суду.
Загалом новий позов відрізняється від старого більшим бажанням позивачів потішати публіку. Так, хоча позов стосується трьох (чи чотирьох?) фізичних осіб, однак всі його вимоги винесено до одного анонімного "відповідача".
Зокрема, від "відповідача" вимагають "опублікувати спростування в засобах масової інформації..." Хто це має робити – Шолох, Бойко, Олена Притула-1 чи Олена Притула-2, не зрозуміло. Більше того, оскільки в позові не конкретизовано, яке ЗМІ має публікувати спростування, то цей пункт до певної міри виглядає як знущання.
Критичне ставлення до українських реалій змушує нас утриматися від оцінок шансів позивачів на перемогу. Однак коли вони писали позов, то мали б уявляти цей момент. Цікаво, як він виглядав, якщо ми бачимо у тексті документу, що від невідомо якого з "відповідачів" вимагають сплатити 20 000 гривень компенсації.
Чи маю позивачі на увазі, що по 20 тисяч будуть платити кожний з відповідачів – і тоді сума компенсацій складе 60 тисяч гривень? Чи мають вони на увазі, що Олена Притула, яка фігурує двічі, має платити у двократному розмірі – і тоді відповідачі отримають уже 80 000 гривень? Чи 20 тисяч – це з усіх відповідачів?
Також суд просять "представити на судове засідання для ознайомлення докази, що мають суттєве значення: статут відповідача, свідоцтво про державну реєстрацію засобу масової інформації відповідача". Нагадаємо, що позов стосується трьох (чи чотирьох?) фізичних осіб. Тому ми б менше здивувалися, якби позивачі вимагали витребували амбулаторну картку із районної поліклініки кожної із відповідачів.
У новому позові його автори, перечитавши критичні публікації, вирішили виправити деякі помилки попереднього позову. То ж серед новацій – аргументація розміру моральної шкоди:
"Нам телефонували знайомі і незнайомі журналісти, громадські діячі і навіть представники деяких посольств з приводу зазначених публікацій...".
"Самбур М.М. мала наміри взяти участь у конкурсі на посаду представника омбудсмана. Однак після публікації, в якій містилась твердження, що призначення на цю посаду домагається адміністрація президента і вона є взагалі ставленицею СДПУ(о), це стало неможливим...".
"Крім того, мені доводилось пояснювати багато людям, що я не брала участі у конкурсі на зазначену посаду і мені не відмовлено в прийомі на роботу саме по цій причині. Спілкування на таку тему вносило розлад в моє звичайне життя і призводило до переживань та роздратування..."
"Тривалий час, з листопада 2003 року, ми себе почуваємо незручно в міському транспорті, у зв'язку з тим, що в м. Черкаси Валерій Воротнік є досить відомою людиною і до нього звертаються громадяни, які його впізнають, з питаннями про причини появи таких публікацій".
"До Марії Самбур з подібними питаннями звертаються люди навіть в метро, яким вона щоденно користується. Ці обставини викликають занепокоєння і таким чином відволікають від дотримання правил безпеки руху, що може призвести до травмування..."
P.S. Ми довго думали, моделюючи ситуацію, як "занепокоєння" від публікацій в інтернеті під час користування метро може відволікати від "дотримання правил безпеки руху". Єдина версія, до якої ми дійшли – невже позивачі перекваліфікувалися у машиністів електропоїзда підземки?
Читайте також історію судового позову до "Української правди":
"Українська Правда" vs Воротнік-Самбур: все йде за планом
Кризові менеджери Медведчука оголосили війну УП
"Українська правда" повернула позов до суду
САМБУР ТА ВОРОТНІК ПОДАЛИ ПОЗОВ ПРОТИ "УКРАЇНИ МОЛОДОЇ"
"Антикризові журналісти" проти "України молодої"
Сергій Шолох свідчитиме в суді. Але тільки коли судитимуть Медведчука і Кучму
Олена Зварич: "Я не можу зрозуміти, чим інформація Шолоха ганьбить честь і гідність Самбур"
Ірина Погорєлова: Позов проти "Української правди": під всім цим є справа Гонгадзе
Позов проти "Української правди" відбиває бажання говорити у адміністрації президента
"Батьківщина": Медведчук зрозумів, що програв, тому намагається знищити "Українську правду"
Ющенко вважає, що ситуація з "Українською правдою" – удар по іміджу влади
"Собор" на підтримку "Української правди" буде пікетувати суд. СПУ віддасть техніку
Порошенко: позов проти "Української правди" - підтвердження "попрання" свободи слова в Україні
