Ющенку ще не пізно підтримати політреформу – президент Янукович на неї не піде
Четвер, 24 червня 2004, 17:33
Голосування за зміни до Конституції в середу розставило крапки над "і". А головне – продемонструвало, що лідер правої опозиції Віктор Ющенко не хоче жодної політичної реформи, його цілком влаштовує можливість отримати президентське крісло з повноваженнями авторитарного лідера.
Можна було б погодитися з бажанням Ющенка взяти за основу законопроект 3207-1, можна зрозуміти вимогу Ющенка, щоб функції парламенту щодо формування уряду за новим законом набирали силу після парламентських виборів 2006 року, але не це головне. Треба бажати реформи, а Ющенко її не хоче, і зараз, на жаль, це стало очевидно.
Усі розмови про те, що Банкова не хоче реформи, а хоче використовувати ситуацію тільки для того, щоб закріпитися у владі, зараз нічого не варті. Я у вівторок був у президента України, спеціально говорив з приводу політичної реформи, і з усією відповідальністю заявляю: Кучма дав згоду розглядати законопроект 3207-1 як основний, можливо з якимись доповненнями. І в принципі погодився, що частина повноважень, насамперед щодо формування уряду, набере сили за новим законом після парламентських виборів.
От це суть нашої розмови з Леонідом Даниловичем. І повторюю, він погодився на поступки правій опозиції. Підтвердженням такого рішення президента стало те, що в середу законопроект 3207-1 першим йшов на обговорення і голосування у Верховній Раді.
А позиція Ющенка була не просто непослідовною, але навіть відверто нелогічною. Віктор Андрійович виступає з заявою, де стверджує, що не можна прийняти законопроект 4180, а от законопроект 3207-1 "білий і пухнастий", він нічим не замараний, над ним можна працювати і можна його обговорювати. І друга його вимога – вступ у дію змін до Конституції частково з 2006 року.
Влада на це погоджується. Так чому ж "Наша Україна" не голосувала за 3207-1 і навіть, по суті, його не обговорювала? Адже якби до 118 голосів, які були віддані за законопроект 3207-1, додалися б голоси правої опозиції, то законопроект би пройшов.
Подивіться поіменне голосування: "Наша Україна" у повному складі не голосувала за цей проект, БЮТ теж. У тому числі й особисто Віктор Андрійович Ющенко не голосував за законопроект, якій він вважає цілком прийнятним.
Він пояснював, що не хоче втягуватися в нелегітимний процес. Але нелегітимність процесу пояснюється тільки хуліганськими діями правої опозиції. Адже Ющенко – не Конституційний суд, він не в праві вирішувати, що може приймати парламент, а що не може. Він вправі вважати, що 4180 з багатьох причин не влаштовує його і команду, і вправі не голосувати за цей законопроект. Але навіщо ж "бешкетувати" і зривати обговорення? Хіба не було іншої можливості наполягати на своєму?
Я абсолютно переконаний, що були виняткові, унікальні можливості для компромісу, якщо дійсно "Наша Україна" хотіла б прийняти законопроект щодо конституційних змін, що базується на проекті 3207-1. Й навіть з тими змінами, на яких наполягав Ющенко.
Я про це писав Ющенку, про це говорять у своєму листі до лідерів політичних партій і фракцій політологи, який частково опублікований у газеті "День": Видрін, Єрмолаєв, Карасьов, Литвиненко, Погребинський, Фесенко й інші.
У ньому політологи намагалися зайняти нейтральну позицію щодо кандидатів у президенти, але висловилися за реформу. Про цей лист знає Ющенко, я йому його переправив. Більше того, я вже говорив, що просив президента, і він погодився піти на поступки практично щодо усіх вимог, на яких наполягав Ющенко.
І раптом Ющенко знімає свою власну вимогу і не голосує за законопроект, який він підтримує. Це здається дивним, хоча тут, на мій погляд, багато чого очевидно.
Значна частина людей з оточення Ющенка переконана, що він переможе, і тому не зацікавлена у будь-якій реформі. А ті, хто розуміє ситуацію, і хотів би піти на реформу, щоб авторитарні повноваження не дісталися можливому конкуренту з кримінальним минулим, який вже точно не буде зважати на демократичні норми, ці люди підштовхують Ющенка до законопроекту 3207-1 як до цілком реального і можливого.
На жаль, прихильники конструктивного підходу виявилися в меншості. Навіть СДПУ (о) у повному складі голосувала за законопроект 3207, а "Наша Україна" і БЮТ не дали у його підтримку жодного голосу. Вважали за краще свистіти над вухом у Литвина.
На мій погляд, позиція Мороза, представлена в парламенті, була абсолютно послідовною і логічною. І дійсно спрямована на підтримку кращого, з можливих, варіанта політичної реформи. Але під час "бузи" його ніхто не слухав.
Якби Ющенко дійсно був зацікавлений у реформі, але його щось не влаштовувало у варіанті Мороза, то треба було б під час обговорення внести свої пропозиції, і тоді позиції сторін прояснилися б.
Якщо Ющенко незадоволений тим, що поряд з 3207-1 приймався і 4180, то й у цьому випадку є конструктивне рішення. До кінця цієї сесії можна в терміновому порядку доробити законопроект 3207-1 і, з доповненнями і вилученнями, винести його наступного тижня на голосування як узгоджений проект. Адже узгодженого проекту ще не було.
Треба тільки прагнути владнати позиції сторін щодо реформи, а Ющенко цього не хоче. Як на мене, це все несерйозний підхід до політичної реформи. Ніхто з провідних лідерів "Нашої України" не брав активної участі в роботі конституційної комісії Верховної Ради.
Там був, наприклад, Іван Заєць, який ніяк не є лідером "Наший України" і, взагалі не може нести відповідальність за ухвалення настільки важливих рішень. З боку лівих брали участь перші-другі особи, а "Наша Україна" просто саботувала обговорення проектів. Шкода.
Політична реформа у варіанті 4180 цілком може пройти. 276 голосів, відданих за неї в середу, коли в залі не було 75 депутатів, – це досить багато. Як мінімум 26-28 осіб з так званої "слухняної більшості" з різних причин не голосували: кого не було, хто з технічних причин. Дев'ять комуністів також не віддали свої голоси "за".
Так що я підозрюю, що влада зможе провести цей законопроект і без участі "Нашої України". Але це гірший варіант, тому що вкрай важливо, щоб рішення ухвалювалося все-таки всіма головними політичними силами, і в такий спосіб був компроміс у цьому питанні.
Реформа Україні потрібна, і зараз найкращій час для її проведення. Після того, як прийде до влади новий президент, а, на мій погляд, на жаль, це буде Янукович, сподіватися на політичну реформу і на демократизацію буде дуже і дуже важко.
Автор: Володимир Малинкович, керівник українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень
Читайте також:
Положення – прикінцеві
ПІД СВИСТ ОПОЗИЦІЇ ПАРЛАМЕНТ ПРОГОЛОСУВАВ ПРОЕКТ 4180 В ПЕРШОМУ ЧИТАННІ
Тимошенко вважає голосування за політреформу її повною поразкою
Гавриш прогнозує, що Ющенко прозріє після вересневих соцопитувань
Ющенко вважає, що в середу "влада почала силовий сценарій"
За відмову від політреформи Луценка можуть виключити з фракції СПУ
Луценко відкликав свій голос за політреформу. Шибко теж не голосував?
Можна було б погодитися з бажанням Ющенка взяти за основу законопроект 3207-1, можна зрозуміти вимогу Ющенка, щоб функції парламенту щодо формування уряду за новим законом набирали силу після парламентських виборів 2006 року, але не це головне. Треба бажати реформи, а Ющенко її не хоче, і зараз, на жаль, це стало очевидно.
Усі розмови про те, що Банкова не хоче реформи, а хоче використовувати ситуацію тільки для того, щоб закріпитися у владі, зараз нічого не варті. Я у вівторок був у президента України, спеціально говорив з приводу політичної реформи, і з усією відповідальністю заявляю: Кучма дав згоду розглядати законопроект 3207-1 як основний, можливо з якимись доповненнями. І в принципі погодився, що частина повноважень, насамперед щодо формування уряду, набере сили за новим законом після парламентських виборів.
От це суть нашої розмови з Леонідом Даниловичем. І повторюю, він погодився на поступки правій опозиції. Підтвердженням такого рішення президента стало те, що в середу законопроект 3207-1 першим йшов на обговорення і голосування у Верховній Раді.
А позиція Ющенка була не просто непослідовною, але навіть відверто нелогічною. Віктор Андрійович виступає з заявою, де стверджує, що не можна прийняти законопроект 4180, а от законопроект 3207-1 "білий і пухнастий", він нічим не замараний, над ним можна працювати і можна його обговорювати. І друга його вимога – вступ у дію змін до Конституції частково з 2006 року.
Влада на це погоджується. Так чому ж "Наша Україна" не голосувала за 3207-1 і навіть, по суті, його не обговорювала? Адже якби до 118 голосів, які були віддані за законопроект 3207-1, додалися б голоси правої опозиції, то законопроект би пройшов.
Подивіться поіменне голосування: "Наша Україна" у повному складі не голосувала за цей проект, БЮТ теж. У тому числі й особисто Віктор Андрійович Ющенко не голосував за законопроект, якій він вважає цілком прийнятним.
Він пояснював, що не хоче втягуватися в нелегітимний процес. Але нелегітимність процесу пояснюється тільки хуліганськими діями правої опозиції. Адже Ющенко – не Конституційний суд, він не в праві вирішувати, що може приймати парламент, а що не може. Він вправі вважати, що 4180 з багатьох причин не влаштовує його і команду, і вправі не голосувати за цей законопроект. Але навіщо ж "бешкетувати" і зривати обговорення? Хіба не було іншої можливості наполягати на своєму?
Я абсолютно переконаний, що були виняткові, унікальні можливості для компромісу, якщо дійсно "Наша Україна" хотіла б прийняти законопроект щодо конституційних змін, що базується на проекті 3207-1. Й навіть з тими змінами, на яких наполягав Ющенко.
Я про це писав Ющенку, про це говорять у своєму листі до лідерів політичних партій і фракцій політологи, який частково опублікований у газеті "День": Видрін, Єрмолаєв, Карасьов, Литвиненко, Погребинський, Фесенко й інші.
У ньому політологи намагалися зайняти нейтральну позицію щодо кандидатів у президенти, але висловилися за реформу. Про цей лист знає Ющенко, я йому його переправив. Більше того, я вже говорив, що просив президента, і він погодився піти на поступки практично щодо усіх вимог, на яких наполягав Ющенко.
І раптом Ющенко знімає свою власну вимогу і не голосує за законопроект, який він підтримує. Це здається дивним, хоча тут, на мій погляд, багато чого очевидно.
Значна частина людей з оточення Ющенка переконана, що він переможе, і тому не зацікавлена у будь-якій реформі. А ті, хто розуміє ситуацію, і хотів би піти на реформу, щоб авторитарні повноваження не дісталися можливому конкуренту з кримінальним минулим, який вже точно не буде зважати на демократичні норми, ці люди підштовхують Ющенка до законопроекту 3207-1 як до цілком реального і можливого.
На жаль, прихильники конструктивного підходу виявилися в меншості. Навіть СДПУ (о) у повному складі голосувала за законопроект 3207, а "Наша Україна" і БЮТ не дали у його підтримку жодного голосу. Вважали за краще свистіти над вухом у Литвина.
На мій погляд, позиція Мороза, представлена в парламенті, була абсолютно послідовною і логічною. І дійсно спрямована на підтримку кращого, з можливих, варіанта політичної реформи. Але під час "бузи" його ніхто не слухав.
Якби Ющенко дійсно був зацікавлений у реформі, але його щось не влаштовувало у варіанті Мороза, то треба було б під час обговорення внести свої пропозиції, і тоді позиції сторін прояснилися б.
Якщо Ющенко незадоволений тим, що поряд з 3207-1 приймався і 4180, то й у цьому випадку є конструктивне рішення. До кінця цієї сесії можна в терміновому порядку доробити законопроект 3207-1 і, з доповненнями і вилученнями, винести його наступного тижня на голосування як узгоджений проект. Адже узгодженого проекту ще не було.
Треба тільки прагнути владнати позиції сторін щодо реформи, а Ющенко цього не хоче. Як на мене, це все несерйозний підхід до політичної реформи. Ніхто з провідних лідерів "Нашої України" не брав активної участі в роботі конституційної комісії Верховної Ради.
Там був, наприклад, Іван Заєць, який ніяк не є лідером "Наший України" і, взагалі не може нести відповідальність за ухвалення настільки важливих рішень. З боку лівих брали участь перші-другі особи, а "Наша Україна" просто саботувала обговорення проектів. Шкода.
Політична реформа у варіанті 4180 цілком може пройти. 276 голосів, відданих за неї в середу, коли в залі не було 75 депутатів, – це досить багато. Як мінімум 26-28 осіб з так званої "слухняної більшості" з різних причин не голосували: кого не було, хто з технічних причин. Дев'ять комуністів також не віддали свої голоси "за".
Так що я підозрюю, що влада зможе провести цей законопроект і без участі "Нашої України". Але це гірший варіант, тому що вкрай важливо, щоб рішення ухвалювалося все-таки всіма головними політичними силами, і в такий спосіб був компроміс у цьому питанні.
Реформа Україні потрібна, і зараз найкращій час для її проведення. Після того, як прийде до влади новий президент, а, на мій погляд, на жаль, це буде Янукович, сподіватися на політичну реформу і на демократизацію буде дуже і дуже важко.
Автор: Володимир Малинкович, керівник українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень
Читайте також:
Положення – прикінцеві
ПІД СВИСТ ОПОЗИЦІЇ ПАРЛАМЕНТ ПРОГОЛОСУВАВ ПРОЕКТ 4180 В ПЕРШОМУ ЧИТАННІ
Тимошенко вважає голосування за політреформу її повною поразкою
Гавриш прогнозує, що Ющенко прозріє після вересневих соцопитувань
Ющенко вважає, що в середу "влада почала силовий сценарій"
За відмову від політреформи Луценка можуть виключити з фракції СПУ
Луценко відкликав свій голос за політреформу. Шибко теж не голосував?
