Янукович рекламує полуниці, полуниця рекламує Януковича
П'ятниця, 25 червня 2004, 16:14
Віктора Федоровича Януковича спіткала велика народна любов. Після щирих розповідей Ганни Герман про дитячі роки прем'єра та душещемних інтерв'ю його синів технологи Януковича пішли шляхом, протореним ще їх совковими попередниками – публікації листів народу їх улюбленому лідеру.
Нещодавно на урядовому порталі з'явився розділ розваг – називається дуже романтично й несподівано: "Звертаємось до прем'єра..." Судячи з наповнення, пишуть Януковичу не часто, принаймні рідше, ніж гаранту під час політреформи. Поки юзера, який для чогось заліз на сайт Кабміну, радують всього чотири листи.
Виявляється, поки українці, які не знайшли як вижити в Україні, гнуть спини на полуничних плантаціях Великобританії, інші висловлюють за допомогою цієї ягоди любов до прем'єра.
Відро полуниць заробив Віктор Федорович за те, як він дбає про бідних людей, підвищує їм пенсії і так далі. Але це не все – на нього тепер навіть моляться. Або щонайменше підтримують як кандидата в президенти.
От молоді львів'яни, які "усвідомлюють відповідальність за майбутнє нашої великої України та представляють інтереси молодих людей усіх національностей і вікових категорій, що проживають на території регіону" вирішили написати, як вони підтримують Кабмін Януковича, який "багато і плідно працює на благо Української держави".
Навіть форум провели, щоб підтримати жертву "жорсткої політичної боротьби", опоненти якої "часто не нехтують навіть відверто брутальними методами".
Янукович написав їм у відповідь, що "ми разом збудуємо Європу в Україні".
А ось мешканці будинку по вулиці Кедріна в Донецьку, де вибухнув газ наприкінці зими, дякують прем'єру за допомогу, тимчасове житло, безкоштовну їжу, меддопомогу і мера Лук'янченка, з яким вони постійно зустрічаються. Вірять донеччани, що Янукович виконає і ще одну обіцянку – добудує їм новий будинок до 1 серпня.
Втім пенсіонерка Анна Горіна не вірить ні прем'єру, ні його успіхам в економіці. Ще й критикує прем'єрівського прес-секретаря Ганну Герман за її "розвідку" про минуле Януковича, бо переконана, що це "своего рода заказ по защите шефа, которого нужно сделать президентом".
І тут же на сайті знаходимо відповідь самої пані Герман, яка чистою російською мовою намагається переконати бідну пенсіонерку, як вона помиляється щодо Януковича. Я сама так раніше думала, каже пані Герман, поки в один прекрасний день не зрозуміла – "Янукович дійсно хоче зробити дуже багато в країні. Він знає, як змінити долю людей в кращий бік".
"Теперь по поводу Вашей пенсии. Премьер-министр лично поручил министру труда и социальной политики разобраться в Вашем деле. И Вы в очень скором времени получите ответ и поддержку. Да, легче изменить мир, чем жизнь одного человека, но мы попробуем, Анна Александровна. И, мне кажется, у нас получится.
Спасибо огромное за Ваше письмо – если Вы написали нам, значит, еще живет надежда на то, что можно многое изменить в нашей стране. Постарайтесь поверить, что мы искренне хотим это сделать и поддержите наши усилия.
Жму Вашу руку – Анна Герман", - закінчується лист.
Можливо, і вдасться переконати пані Герман бідну пенсіонерку і тоді вона напише зовсім іншого листа, такого як Неля Олександрівна Резцова з міста Рубіжне Луганської області (до речі, підозріло непогана українська як для крайнього сходу України):
"Дорогий Віктор Федорович! Я не маю слів, щоб висловити Вам свою подяку. Мені здається сьогодні, що я найщасливіша людина в світі. Так мені тепло і приємно стало після того, як Ви при своїй зайнятості знайшли час, щоб вислухати старшу бідну жінку. Я все життя тяжко працювала і тяжко ростила своїх дітей.
Коли я почула по телевізору, що Ви дбаєте про нас, стариків і підвищуєте нам пенсії, я зібрала на своєму городі відерко полуниці і кажу сусідкам – поїду я до Києва і відвезу Прем’єр-міністрові. Нехай це буде скромний знак подяки за все, що Ви робите для нас, бідних людей. Мені люди кажуть: "Куди ти їдеш, глупа жінко, хто тебе там у Києві чекає!" Я , було, вже засумнівалася, а потім думаю, ні, таки поїду.
І ось я поїхала і з приймальної, там, де ото народ сходиться, щоб в Кабінет міністрів потрапити, телефоную у Вашу прес-службу. Кажу, передайте ото полуницю для Віктора Федоровича у знак подяки. Не сподівалася я, дорогий Вікторе Федоровичу, що мене до Вас допустять. Аж тут – щастя таке – Ви погодилися мене прийняти. І не погордили моїм скромним подарунком, своїми руками вирощеним.
І коли Ви зі мною так тепло, так по-синівськи поговорили, я собі думаю – є велике серце у душі цієї людини. Він великий патріот і буде вірно служити простим людям. Я ніколи не забуду того дня, коли побачила Вас, бо ж не думала не гадала, що колись самого Прем’єра побачу і що він мені руку потисне.
Дай Вам, Боже, здоров’ячка, Вікторе Федоровичу, Вам і всій Вашій родині, і всім людям наших, за яких Ви так заступаєтеся. Ми усі в нашому містечку Рубіжному Луганської області за Вас Богу молимося. А я і мої діти, і мої онуки та правнуки, як дасть Господь дочекатися, будемо вважати Вас найріднішою людиною. І будемо молитися до ікони, яку Ви мені при нашій зустрічі подарували.
Обнімаю Вас сердечно, з повагою Неля Олександрівна Резцова, м.Рубіжне Луганської області"
Слід розуміти, що це все не має жодного стосунку до піартехнологій – враховуючи рейтинги відвідуваності сайту Кабміну. Піаром воно може стати лише за щедрого інформаційного сприяння хлопців з СДПУ(о). Інакше, буде те ж саме, що й з горезвісною прес-конференцією Ганни Герман.
Так ось...
Щоб причарувати французів до Міттерана, Сєгела зробив йому чорно-білу фотосесію і постер зі своєю донькою Лолою з посилом картини Мікеланджело; щоб показати, що Єльцин ще не політичний труп, політтехнологи його примусили грати на ложках. А от, щоб стимулювати любов українців до Януковича, йому подарували відро полуниці.
Але ми все одно раді за прем'єра. Перед президентською кампанією він отримав відерний заряд живильної енергії вітамінів А, В, С і гарного настрою. Все це гарантує йому вживання полуниці. Полуниця - сильний антидепресант, допомагає при безсонні та чинить загальний зміцнювальний вплив на організм.
Нещодавно на урядовому порталі з'явився розділ розваг – називається дуже романтично й несподівано: "Звертаємось до прем'єра..." Судячи з наповнення, пишуть Януковичу не часто, принаймні рідше, ніж гаранту під час політреформи. Поки юзера, який для чогось заліз на сайт Кабміну, радують всього чотири листи.
Виявляється, поки українці, які не знайшли як вижити в Україні, гнуть спини на полуничних плантаціях Великобританії, інші висловлюють за допомогою цієї ягоди любов до прем'єра.
Відро полуниць заробив Віктор Федорович за те, як він дбає про бідних людей, підвищує їм пенсії і так далі. Але це не все – на нього тепер навіть моляться. Або щонайменше підтримують як кандидата в президенти.
От молоді львів'яни, які "усвідомлюють відповідальність за майбутнє нашої великої України та представляють інтереси молодих людей усіх національностей і вікових категорій, що проживають на території регіону" вирішили написати, як вони підтримують Кабмін Януковича, який "багато і плідно працює на благо Української держави".
Навіть форум провели, щоб підтримати жертву "жорсткої політичної боротьби", опоненти якої "часто не нехтують навіть відверто брутальними методами".
Янукович написав їм у відповідь, що "ми разом збудуємо Європу в Україні".
А ось мешканці будинку по вулиці Кедріна в Донецьку, де вибухнув газ наприкінці зими, дякують прем'єру за допомогу, тимчасове житло, безкоштовну їжу, меддопомогу і мера Лук'янченка, з яким вони постійно зустрічаються. Вірять донеччани, що Янукович виконає і ще одну обіцянку – добудує їм новий будинок до 1 серпня.
Втім пенсіонерка Анна Горіна не вірить ні прем'єру, ні його успіхам в економіці. Ще й критикує прем'єрівського прес-секретаря Ганну Герман за її "розвідку" про минуле Януковича, бо переконана, що це "своего рода заказ по защите шефа, которого нужно сделать президентом".
І тут же на сайті знаходимо відповідь самої пані Герман, яка чистою російською мовою намагається переконати бідну пенсіонерку, як вона помиляється щодо Януковича. Я сама так раніше думала, каже пані Герман, поки в один прекрасний день не зрозуміла – "Янукович дійсно хоче зробити дуже багато в країні. Він знає, як змінити долю людей в кращий бік".
"Теперь по поводу Вашей пенсии. Премьер-министр лично поручил министру труда и социальной политики разобраться в Вашем деле. И Вы в очень скором времени получите ответ и поддержку. Да, легче изменить мир, чем жизнь одного человека, но мы попробуем, Анна Александровна. И, мне кажется, у нас получится.
Спасибо огромное за Ваше письмо – если Вы написали нам, значит, еще живет надежда на то, что можно многое изменить в нашей стране. Постарайтесь поверить, что мы искренне хотим это сделать и поддержите наши усилия.
Жму Вашу руку – Анна Герман", - закінчується лист.
Можливо, і вдасться переконати пані Герман бідну пенсіонерку і тоді вона напише зовсім іншого листа, такого як Неля Олександрівна Резцова з міста Рубіжне Луганської області (до речі, підозріло непогана українська як для крайнього сходу України):
"Дорогий Віктор Федорович! Я не маю слів, щоб висловити Вам свою подяку. Мені здається сьогодні, що я найщасливіша людина в світі. Так мені тепло і приємно стало після того, як Ви при своїй зайнятості знайшли час, щоб вислухати старшу бідну жінку. Я все життя тяжко працювала і тяжко ростила своїх дітей.
Коли я почула по телевізору, що Ви дбаєте про нас, стариків і підвищуєте нам пенсії, я зібрала на своєму городі відерко полуниці і кажу сусідкам – поїду я до Києва і відвезу Прем’єр-міністрові. Нехай це буде скромний знак подяки за все, що Ви робите для нас, бідних людей. Мені люди кажуть: "Куди ти їдеш, глупа жінко, хто тебе там у Києві чекає!" Я , було, вже засумнівалася, а потім думаю, ні, таки поїду.
І ось я поїхала і з приймальної, там, де ото народ сходиться, щоб в Кабінет міністрів потрапити, телефоную у Вашу прес-службу. Кажу, передайте ото полуницю для Віктора Федоровича у знак подяки. Не сподівалася я, дорогий Вікторе Федоровичу, що мене до Вас допустять. Аж тут – щастя таке – Ви погодилися мене прийняти. І не погордили моїм скромним подарунком, своїми руками вирощеним.
І коли Ви зі мною так тепло, так по-синівськи поговорили, я собі думаю – є велике серце у душі цієї людини. Він великий патріот і буде вірно служити простим людям. Я ніколи не забуду того дня, коли побачила Вас, бо ж не думала не гадала, що колись самого Прем’єра побачу і що він мені руку потисне.
Дай Вам, Боже, здоров’ячка, Вікторе Федоровичу, Вам і всій Вашій родині, і всім людям наших, за яких Ви так заступаєтеся. Ми усі в нашому містечку Рубіжному Луганської області за Вас Богу молимося. А я і мої діти, і мої онуки та правнуки, як дасть Господь дочекатися, будемо вважати Вас найріднішою людиною. І будемо молитися до ікони, яку Ви мені при нашій зустрічі подарували.
Обнімаю Вас сердечно, з повагою Неля Олександрівна Резцова, м.Рубіжне Луганської області"
Слід розуміти, що це все не має жодного стосунку до піартехнологій – враховуючи рейтинги відвідуваності сайту Кабміну. Піаром воно може стати лише за щедрого інформаційного сприяння хлопців з СДПУ(о). Інакше, буде те ж саме, що й з горезвісною прес-конференцією Ганни Герман.
Так ось...
Щоб причарувати французів до Міттерана, Сєгела зробив йому чорно-білу фотосесію і постер зі своєю донькою Лолою з посилом картини Мікеланджело; щоб показати, що Єльцин ще не політичний труп, політтехнологи його примусили грати на ложках. А от, щоб стимулювати любов українців до Януковича, йому подарували відро полуниці.
Але ми все одно раді за прем'єра. Перед президентською кампанією він отримав відерний заряд живильної енергії вітамінів А, В, С і гарного настрою. Все це гарантує йому вживання полуниці. Полуниця - сильний антидепресант, допомагає при безсонні та чинить загальний зміцнювальний вплив на організм.