Допит співробітника "наружки" МВС, який був на чергуванні за день до викрадення Гонгадзе

Субота, 26 червня 2004, 18:39
Аскольд Крушельницький, автор серії публікацій у лондонській газеті "Індепендент" на підставі витоку з кримінальної справи Георгія Гонгадзе, передав "Українській правді" декілька матеріалів.

Ми наважуємося їх публікувати, попри попередження Генпрокуратури: "Зараз вирішується питання про порушення кримінальної справи за фактом розголошення даних досудового слідства". Власне, ми впевнені, що ця заява була зроблена саме щоб шляхом такого тиску на журналістів унеможливити подальше оприлюднення доказів причетності МВС до убивства Гонгадзе.

Однак нас надійно захищає законодавство: "Особа звільняється від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановив, що ця інформація є суспільно важливою".

Не слід сумніватися, що за чотири роки брехні суспільство заслужило право знати правду про вбивство Гонгадзе. Навіть президент Кучма вустами свого речника заявив у п'ятницю, що він "найбільш зацікавлена особа" у встановленні убивць. Що ж, таким чином ми йому допомагаємо зорієнтуватися, де їх треба шукати. Хоча, ми впевнені, ці матеріали він міг читати ще у минулому році.

Щоб не наражатися на обшуки Генпрокуратури в своєму офісі, "Українська правда" заявляє, що окрім цього допиту та результатів розтину тіла Ігоря Гончарова, інших матеріалів у нас немає.

Тексти отримані електронною поштою від Аскольда Крушельницького, при цьому отримано підтвердження, що їх передав саме він.

Генпрокуратура апелювала, що оприлюднення частини доказів у статті в "Індепендент" уже "створило реальну небезпеку для окремих людей, причетних до розслідування". Тому ми прибрали із тексту прізвища співробітників зовнішнього спостереження, залишивши лише ті, які уже фігурували у пресі.


ПРОТОКОЛ ДОПИТУ СВІДКА

17 червня 2003, м.Київ

Начальник відділу управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України старший радник юстиції Шубін Р.І. в приміщенні Генпрокуратури з 15 годин 00 хвилин до 19 годин 40 хвилин з дотриманням вимог ст. 85, 167, 170 кримінального кодексу України допитав як свідка

Чеменко Сергій Олександрович.

[...]

Зовнішнє спостереження проводиться на підставі завдання, у якому завжди давали чіткі установчі дані на об'єкт спостереження. Інформацію ж про причину спостереження нам не завжди доводили. Задачі спостереження завжди ставилися універсальні: встановити зв'язки та адреси.

Що стосується проведення зовнішнього спостереження за журналістом Гонгадзе, то його проводили в кінці літа – на початку осені. По відповідним наказам, зовнішнє спостереження ведеться за об'єктом не більше 10 днів. За Гонгадзе зовнішнє спостереження проводилося довше. Як правило, за одним об'єктом зовнішнє спостереження веде зміна з двох бригад на двох автомобілях, тобто це 5-6 оперативних працівників.

Склад бригад часто мінявся, могли навіть працювати люди із різних відділів. В день працює дві зміни – одна в першій половині дня, друга – в другій. Старшим зміни є старший оперуповноважений. Я тоді вже працював старшим оперуповноваженим, і мене деколи ставили старшим зміни, але за Гонгадзе я старшим зміни не був.

Роботу за Гонгадзе почали з його офісу на вулиці Володимирській. Спочатку навіть не було його фотокартки, навіть в блокнот під запис дали неправильно його прізвище. Хоча з самого початку прізвище було грузинське і шукали грузина.

Перші декілька днів взагалі не могли взяти його під спостереження. Замість нього взяли під спостереження іншого грузина, який вийшов із цього офісу, і ходили за ним декілька днів. Потім нам дали таку його прикмету як загіпсована рука, і Гонгадзе взяли під спостереження.

Повинен при цьому сказати, що Гонгадзе зовнішньо не дуже був схожий на грузина. Хто проводив перший інструктаж, я не пам'ятаю, однак інструктаж завжди проводив начальник відділу. На жаль, я не пам'ятаю, чи працював тоді ще тоді начальником відділу С-й.

За час зовнішнього спостереження за Гонгадзе у цьому приймали участь практично всі працівники як 1-го, так і 2-го відділів управління. Прізвищ їх усіх назвати я не можу. Я можу назвати прізвища тих співробітників, кого пам'ятаю: Н-к, Я-о, А-ч, З-я, Б-о, М-р, Ц-й, І-в, Д-й, В-к, Т-в, С-о, Т-в, Г-й.

Але при цьому я не можу стверджувати, що всі вони здійснювали спостереження за Гонгадзе, тому що дійсно цього не пам'ятаю.

Перший раз приймала Гонгадзе (тобто першою починала спостереження за ним) не моя зміна. Потім уже передавали його від однієї зміни до іншої. Як мені відомо із розмов, був випадок, коли молодий і недосвідчений водій Я-о, здійснюючи зовнішнє спостереження за Гонгадзе, здійснив поворот через подвійну суцільну роздільну смугу біля Верховної Ради України і поставив свій автомобіль позаду автомобіля, в який Гонгадзе сів на протилежному боці вулиці.

Цим самим він розшифрував себе, і поступила команда залишити об'єкт спостереження. Після цього зовнішнє спостереження на декілька днів, а може й на довший час припинили, але потім знову відновили. Зовнішнє спостереження за Гонгадзе здійснювалося до самого його зникнення і навіть у день його зникнення.

Із тих людей, які здійснювали зі мною зовнішнє спостереження, я можу лише із впевненістю назвати водія Ц-о А-я, з яким я працював в одному екіпажі у другу зміну за день до зникнення Гонгадзе. Тоді старшим був заступник начальника управління Бернак Володимир Олександрович, який координував дії наряду зі свого автомобіля.

Хто був іще у другому автомобілі, я не пам'ятаю. Ми прийняли Гонгадзе увечері біля 18-19 годин, коли він виходив із офісу на вулиці Володимирській. Я пам'ятаю, що він виходив сам. Я його провів до Дому журналіста (може, він називається інакше), розташований біля Золотих воріт на вулиці Володимирській. Швидше за все, Гонгадзе доїхав туди автомобілем, але я цього добре не пам'ятаю.

Повинен відмітити, що Гонгадзе дуже часто любив зупиняти попутні автомобілі і їздив навіть на невеликі відстані. Гонгадзе пробув там хвилин 20-30, потім вийшов, піймав автомобіль і поїхав на бульвар Лесі Українки, де проживала його співробітниця Олена Притула.

Чи він туди поїхав один, чи удвох з Притулою, я не пам'ятаю. Гонгадзе вийшов вийшов від Притули приблизно о 23 – 23.30, вийшов на бульвар Лесі Українки, зупинив попутну автомашину і поїхав у напрямку свого дому га вул. Червоноармійську.

По дорозі ми його загубили і через півгодини чи годину наша зміна знялася. Про це ми нікому не доповідали. У цьому не було потреби, оскільки координував нашу роботу Бернак.

На слідуючий день – тобто у день його зникнення – за Гонгадзе працювала інша зміна.

Я допускаю, зранку в першу зміну міг працювати і я, та я цього не пам'ятаю. Але я стверджую, що в другу зміну, коли зник Гонгадзе, я за ним зовнішнє спостереження не здійснював.

Наскільки мені відомо із розмов у колі ГУКП, за ним тоді теж начебто вели зовнішнє спостереження, але на сто процентів я цього стверджувати не можу. Повинен сказати, що зміна, в якій я працював, у всіх випадках проведення зовнішнього спостереження за Гонгадзе складала зведення, які підписували усі члени зміни.

Це зведення передавалося начальнику відділення. Щоб дати більш точні показання, мені треба переглянути ці зведення. Якщо вони не збереглися, то можна подивитися книгу нарядів, де вказано, хто, в який день і в яку зміну працював. Прошу мені вірити. Я розказав правдиво усе, що згадав.

Запитання: З якої причини заступник начальника управління Бернак координував роботу зміни, яка здійснювала зовнішнє спостереження за Гонгадзе?

Відповідь: Зовнішньому спостереженню за Гонгадзе чомусь надавали важливе значення. На посту бував навіть начальник ГУКП Пукач Олексій Петрович.

Запитання: З якої причини ви дали інші показання на допиті у Генпрокуратурі в січні 2001 року?

Відповідь: У мене була розмова з заступником начальника ГУКП П-о, з яким я їздив до С-о додому, про те, що не треба розголошувати інформацію про зовнішнє спостереження за Гонгадзе, тому що в публікаціях преси служба і так розшифрована у великій мірі.

У тій скандальній обстановці так ніхто не хотів бути замішаним у цій справі. Мене і С-о тоді П-о привіз в МВС, звідки уже Пукач привіз нас в прокуратуру і тезисно підказав, які треба дати показання. Ми це зробили, а слідчий записав те, що ми розказали і особливо ні про що нас не розпитував.

Написано від руки: протокол мною прочитаний, з моїх слів записано вірно.
17.06.2003
Чеменко С.О.
Підпис

Допитав: Шубін Р.І.
Підпис



Читайте також про події навколо витоку матеріалів у справі Гонгадзе:

Як обезголовлений труп та мертвий свідок повертаються з того світу, щоби полювати за лідером України

"Кравченко наказав убити Гонгадзе від імені Кучми". У Британії оприлюднені допити міліціонерів "наружки"

Адвокат начальника "наружки" Пукача заявляє, що за Гонгадзе могла стежити міліція

Реанімація справи Гонгадзе. Паралельно у Британії та Україні

КУЧМА НЕ БУДЕ СУДИТИСЯ З "ІНДЕПЕНДЕНТ" ЗА ЗВИНУВАЧЕННЯ У ВБИВСТВІ ГОНГАДЗЕ

Статтю в "Індепендент" про справу Гонгадзе вивчають у Конгресі США

ГЕНПРОКУРАТУРА НЕ КАЖЕ, ЧИ АРЕШТУВАЛИ ГРОМАДЯНИНА К, ЯКИЙ НАЧЕБТО ВБИВ ГОНГАДЗЕ

ГОНГАДЗЕ УБИЛИ ПОСТРІЛОМ У ГОЛОВУ – ТОМУ З`ЯВИВСЯ ГРОМАДЯНИН К.

ГЕНПРОКУРАТУРА ПОРУШИТЬ СПРАВУ ЧЕРЕЗ ВИТІК ІНФОРМАЦІЇ ПРО ГОНГАДЗЕ В "ІНДЕПЕНДЕНТ"?

Мирослава Гонгадзе: правдивість "Індепендент" доводить зникнення паспорта Георгія

ГЕНПРОКУРАТУРА: В УБИВСТВІ ГОНГАДЗЕ ЗІЗНАВСЯ "ГРОМАДЯНИН К.". Затриманий по іншій справі

ГЕНПРОКУРАТУРА НЕ ВІРИТЬ СТАТТІ В "ІНДЕПЕНДЕНТ" ПРО СПРАВУ ГОНГАДЗЕ

ДЖЕРЕЛАМ, ЯКІ ДАЛИ "ВИТІК" У СПРАВІ ГОНГАДЗЕ В "ІНДЕПЕНДЕНТ", ПОГРОЖУВАЛО МВС

Литвин знає замовника статті в "Індепендент" про Гонгадзе. І каже, що це початок

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування