Кінах. Крок на свободу?

Субота, 10 липня 2004, 23:21
Прем'єр-міністр Анатолій Кінах не увійшов в історію як радикальний реформатор чи керівник "уряду народної довіри", котрий заслужив гарячу підтримку й любов народу. Разом з тим, з діяльністю його Кабінету міністрів не пов'язані гучні приватизаційні скандали чи серйозні кризи, а ім'я самого Кінаха однаково нейтрально сприймають в політикумі та народі.

Коли у 1996, після відставки уряду Марчука, в якому Кінах обіймав посаду віце-прем'єра з питань промполітики, останнього було обрано керівником Українського союзу промисловців і підприємців, деякі оглядачі проводили паралелі з біографією Леоніда Кучми.

Той також, після того як у вересні 93-го подав у відставку з посади прем'єр-міністра, очолив УСПП. Після чого, як відомо, у березні 1994-го обрався народним депутатом, а вже у липні того ж року став президентом України.

Повторити рекорд президентського "вертикального злету" ракетобудівника Кучми уродженцеві молдовського села Братушани не вдалося. Та й сам він не надто хапався.
Мабуть, розумів, що саме лише президентство в УСПП – занадто м'який і ненадійний стартовий майданчик для боротьби за президентство у країні.

Натомість у 1999-му Кінах спочатку зійшов на сходинку першого віце-прем’єр-міністра в Уряді Валерія Пустовойтенка, а після відставки Кабміну Віктора Ющенка - став у травні 2001-го прем’єром.
І лише тоді, мабуть, почав всерйоз задумуватися над своїми президентськими перспективами.

Якщо не зраджує пам'ять, до речі, саме тоді Кінах заговорив нарешті українською (і досяг у цій царині успіхів значно кращих, аніж нинішній прем'єр).

Ознаки президентських амбіцій Кінаха більш чи менш прямо проявлялися протягом останнього часу неодноразово – і в зауваженнях на адресу уряду Януковича з приводу тих чи інших "непрофесійних" дій, і у відсутності на зібранні у президента, де було вирішено висунути Януковича кандидатом від влади, і в прозорих відповідях на запитання щодо участі у виборах президента.

У суботу ж амбіції ці знайшли формально-юридичне оформлення. З'їзд Партії промисловців і підприємців офіційно висунув Кінаха кандидатом у президенти.

Підніжка на старті

В часи служби Кінаха губернатором Миколаївщини місцеві журналісти називали його поза очі "людиною, котра не сміється". Посміхався Кінах і справді вкрай рідко. Зараз, мабуть, частіше, та все ж "рубаха-парень" – це не його образ.

Власне, і з'їзд ПППУ мав би пройти у діловій атмосфері, без особливих ліричних відступів та прийнятих чомусь нині на політичних тусовках естрадних виступів.

Що називається, на одному диханні: вдих – ухвалити нову редакцію програми партії, видих – висунути Кінаха кандидатом у президенти, знову вдих – проголосувати за створення блоку на підтримку Кінаха (поки що – удвох з Всеукраїнською партією миру та єдності). Далі – неформальна частина.

Але вже на самому початку найвищого партійного зібрання певний драйв внесла заява голови Донецької облорганізації Володимира Лук'яненка. Той запропонував з'їзду… "внести до порядку денного питання про підтримку Віктора Януковича як єдиного кандидата від широкої коаліції демократичних сил", мотивувавши це тим, що ПППУ "ще не є потужною політичною силою", спроможною привести свого кандидата до перемоги.

Попри свист учасників з'їзду, в якому чулися вигуки "розкольники", поставити питання на розгляд ("відповідно до демократичної процедури") пообіцяли – потім, після виступу лідера із доповіддю про нову редакцію програми партії.

Але після цього з'їзд якось дуже плавно перейшов до обговорення кандидатури від партії на пост президента держави. А там і питання про висування Кінаха на голосування поставили…

"Донбас" обурився, але більшість вітала лідера стоячи зі скандуванням "Кінах!". Результат – 498 чоловік "за", 28 – "проти", 4 делегатів – "утрималися". Не підтримали Кінаха делегати з Донеччини й Луганщини.

І хоч Кінах після з'їзду поділився в кулуарах думкою, що до такого повороту подій у партії "були готові", видно було, як хвилювався, ведучи з'їзд, заступник голови ПППУ Микола Оніщук, під натиском невдоволених "донецьких", які наполягали на дискусії з цього питання.

Останні навіть вийшли з залу, щоб тут же в кулуарах обмінятися думками з приводу "проблем з демократією" в партії.

Втім, питання про підтримку Януковича все ж поставили на голосування – уже після того як з'їзд висунув Кінаха. На думку Кінаха – все зробили правильно, бо не хотіли "принижувати гідність" делегатів, яким би довелося виступати з позицією, яка насправді не відображає настроїв тих організацій, які вони представляють.

"Ви бачите ознаки силового тиску", - підкреслив Кінах.

Сам він стверджує, що на останній перед з'їздом політраді було досягнуто повного порозуміння про одностайну підтримку власного кандидата у президенти від партії. А "метушня" почалася вже протягом останнього тижня, коли "стала зрозумілою незворотність участі" Кінаха в президентських перегонах.

Кандидат "третьої сили"

"Чи потрібно ставити народ в ситуацію вибору між двома крайностями?" – запитував у своєму виступі однопартійців Кінах. На його думку, "відповідь "Що робити?" лежить не в площині політичного протистояння", а "наш шлях – економічний прорив та духовне оновлення".

На президентські вибори Кінах іде з програмою партії. За декларованими добрими намірами вона є цілком прийнятною як, скажімо, для того ж таки Януковича, так і для Ющенка. Так, тут йдеться про:

- заохочення чесної праці;
- зниження рівня бідності;
- ліквідацію безробіття;
- випереджальне зростання заробітної плати порівняно з ростом цін;
- мінімальну зарплату й пенсію, не нижчі за прожитковий мінімум;
- зростання розміру середньомісячної заробітної плати за два роки у 2,5 рази й зростання продуктивності праці у 2-2,5 рази;
- подвоєння ВВП у найближчі шість років...

Але саме тому, що програма є "універсальною", вона не залишає жодних шансів Кінаху проти основних "колосів". Хоча, правду кажучи, хто ті програми читає? А тому важливіше, під яким "соусом" ця програма подаватиметься.

І тут виявляється, що Кінаха не задовольняє як "панування на політичній арені радикальних сил лівої і правої орієнтації", так і турбують легко вгадуванні "сили, які, не маючи впевненості у тому, що відбудеться після 31 жовтня"", із зростаючим апетитом хотіли б за безцінь "захопити ліквідну державну власність".

Ще Кінах висловив "стурбованість" процесами довкола Одеського припортового заводу та пообіцяв "вести жорсткий моніторинг процесів довкола "Укртелекому".

Власне, про те, що Кінах позиціонуватиме себе як представник так званої "третьої сили", експерти говорили й раніше. Просто тепер це стало очевидним.

Насправді, потенціал "третьої сили" є досить серйозним. Наприклад, згідно з соцдослідженням Центру Разумкова наприкінці 2003 року, майже третина (31%) опитаних упевнені, що "третій" кандидат може отримати підтримку виборців. За даними тих опитувань, діяльністю влади були невдоволені 79% виборців, діяльністю опозиції – 58%.

Втім, Кінах чудово розуміє, що число готових проголосувати за такого "третього" кандидата, і кількість тих, які його таким визнають плюс проголосують – може відрізнятися у кілька разів. А тому особливих ілюзій щодо перемоги не має.

Висуванець ПППУ бере участь у президентських перегонах із прицілом на самостійну участь партії у наступних парламентських виборах. Бо ж і програма, як було сказано на з'їзді, залишатиметься актуальною до 2006 року.

Початок нового життя

От тільки зібрати пристойний результат йому дуже непросто. І не лише тому, що рейтинг самого Кінаха, а тим більше його партії, відповідно до результатів соцдосліджень, у більшості регіонів наближається до нуля. Виняток становлять лише південні області України, де за екс-губернатора Миколаївщини готові проголосувати до 7-8% електорату.

Власне, кампанія, як уже говорилося, якраз і є дуже хорошою нагодою цей рейтинг підняти. Але чи усвідомлює обережний і лояльний Кінах, що його "мочитимуть" на цій війні нарівні з опозиційними кандидатами? Ну, може трохи менше, оскільки й вага та популярність його, об'єктивно, менша, ніж у Ющенка чи Мороза.

Але чи не вперше Анатолій Кирилович пішов проти влади. Тому що виборець Кінаха – це водночас і потенційний електорат не Ющенка чи Мороза, а саме Януковича. А для "єдиного" кандидата навіть ці кілька відсотків можуть виявитися "золотими".

І якщо уже зараз Кінах каже про тиск на партійців, і називає їх голосування на з'їзді "перевіркою" та "перемогою над собою", то що буде далі?

А далі, якщо він дійсно збирається грати всерйоз, слід готуватися і до вставляння палок в колеса ПППУ та йому особисто, і до спроб "впливу" на нього через УСПП, і до появи свого імені в темниках. В усякому разі, є попередження у вигляді викривленого висвітлення суботнього з'їзду на телебаченні Медведчука - жодного плану Кінаха, лише заяви невдоволених соратників, які хотіли підтримати Януковича.

"Я впевнений, що ті, хто мріють, що перемога буде отримана тільки на основі адміністративного ресурсу чи домінування в медіа, глибоко помиляються", - запевнив Кінах журналістів.

Але чи надовго вистачить такої "неслухняності" Анатолія Кириловича? Адже Кінах – не опозиціонер. А може, він все ще сподівається на зміну розташування планет – і разом з тим зміну прізвища єдиного кандидата від влади? Безумовно, на своє. Не виключено, він розраховував на це до останнього. І не виключено, сподівається й досі, що "там, нагорі" можуть змінити ставки уже після закінчення реєстрації кандидатів, в процесі боротьби, коли Януковича "спишуть".

В усякому разі, Кінах не заперечив однозначно й чітко, що може зняти свою кандидатуру ще до голосування. А з'їзд ПППУ, проігнорований "гарантом", який не надіслав на його адресу традиційної телеграми, ухвалив рішення підготувати на адресу Кучми вітальне звернення з нагоди 10-річчя перебування на посаді. За висловом Кінаха, зі словами подяки "за ту величезну роботу, яку ми разом з президентом робили всі ці десять років".

З іншого боку, якщо влада "мочитиме" Кінаха надто вже нещадно і грубо, вона може підштовхнути його й у табір опозиції. І тоді, не можна виключати, ображений і "пошарпаний" у боях президент УСПП та голова ПППУ стане по один бік барикад з Ющенком. Що уявити собі набагато простіше, аніж, скажімо Зінченка ще не так давно у ролі керівника виборчої кампанії Ющенка.

Відверто кажучи, дотеперішній Кінах дає небагато підстав вірити в те, що він битиметься "до останнього патрона", в час коли "старий і молодий" вітають прем'єр-міністра на його шляху до президентства.

Але Кінах, на відміну від Пустовойтенка, таки висунувся. Вибори він не виграє у будь-якому разі. Багатьох соратників втратить. Зате відвоює політичну самостійність – собі та своїй партії. На відміну від Пустовойтенка.

Серед вітальних телеграм (в тім числі від СДПУ(о), Народної аграрної, Партії захисників Вітчизни Кармазіна), які Кінах зачитував по ходу з'їзду, була одна з побажанням перемоги. Як зізнався Кінах після – від НДП.



powered by lun.ua