Шизофренія

Вівторок, 13 липня 2004, 12:51
Ілюзія щодо Валерія Пустовойтенка проіснувала близько року. Кінець їй настав із закінченням зібрання Народно-демократичної партії у суботу. Від слова "з'їзд", приклеєного на кулісах, відвалилася буква "ї". Після чого неодноголосно було підтримано рішення про висунення Януковича кандидатом у президенти від НДП.

Після відставки Пустовойтенка з посади прем'єра в грудні 1999 року Народна-демократична партія почала свій довгий шлях у другий ешелон української політики. На виборах 2002 народні демократи розмилися у великій кучмівській коаліції "За єду". У парламенті вони мали мінімальну фракцію, яку кілька разів публічно принизили свої ж партнери по коаліції. Наприклад, до фракції НДП не увійшло з десяток депутатів-членів партії.

Показова історія, як міністра екології та природних ресурсів від НДП Василя Шевчука звільнили з посади за те, що він видав ліцензію на освоєння нафтової свердловини на Полтавщині компанії Порошенка з "Нашої України". Після зняття Шевчука цей промисел повернувся до Шуфрича із СДПУ(о), який також представляє інтереси соціаліста Рудьковського.

Хоча наступний міністр екології Поляков був призначений за квотою НДП, однак головну його компетенцію – видачу ліцензій – передали новоствореному комітету природних ресурсів, який очолив... правильно, соціал-демократ Злочевський. Потім ще були історії зі спробами забрати у Пустовойтенка комітет з питань транспорту та інші малоприємні миттєвості, які явно не додавали ентузіазму НДП.

Можливо, НДП треба було пережити все це, щоб почати новий відлік для партії. Про специфічну позицію народних демократів заговорили рік тому. Постійні заяви Пустовойтенка про самостійну участь у виборах президента не стільки лякали, скільки дратували Банкову.

Кілька процентів, які він міг відібрати, не тільки могли бути вирішальними у протистоянні Янукович–Ющенко. Висування Пустовойтенка явно псувало картину єдиному кандидату від влади, який збирався нести прапор всіх нелівих і неющенківських сил.

Однак, окрім позиції Пустовойтенка, також і сама фракція НДП регулярно ламала позу більшовиків. Наприклад, 12 травня вони єдині серед кучмістів голосували за постанову, якою гаранту пропонувалося звільнити все медведчуківське керівництво Закарпаття та "посадових осіб" адміністрації президента за події в Мукачевому.

У ході історичного зібрання в АП, після якого було оголошено Януковича єдиним кандидатом від влади, Пустовойтенко мовчав. Однак перед цим побував у Кучми в кабінеті та сказав, що він проти такого рішення.

До травня він активно готувався до самостійних виборів. І навіть на з'їзді НДП у суботу учасникам роздали надруковані з прицілом на передвиборчу кампанію календарі з портретом Пустовойтенка – на друге півріччя 2004 та 2005 роки.

Перед з'їздом 539 із 672 райорганізацій НДП підтримали Пустовойтенка. Потім відбувся раунд обласних конференцій, і тут також більшість із них – 15 – виступила за Пустовойтенка. Дев'ять підтримали неназваного кандидата від виборчої коаліції демсил (це міг бути і Ющенко, і Кінах, і Янукович). Аж два обкоми НДП висунули Януковича. Плюс Дніпропетровська організація висунула Кучму, а в разі його відмови – чинного прем'єра.

Однак попри очевидне небажання підтримувати Януковича НДП ухвалила саме таке рішення.

Боротьба з олігархами разом... із олігархами

Промова Пустовойтенка на з’їзді партії була чимось дивним. З одного боку, він наголошував на тому, що НДП має реальний шанс стати "третьою силою": між лівими, які "переживають складний період", провладними, "основним завданням яких є збереження статус-кво" та правою опозицією, яка "прагне реваншу".

З цим логотипом "третьої сили" і "платформою народної демократії" НДП збирається висуватися на парламентські вибори-2006. Партія хоче боротися "проти влади олігархів і за народну економіку".

Однак саме з цими олігархами зараз НДП іде на президентські вибори. Останнім аргументом, за словами Пустовойтенка, стала згода Януковича підписати угоду між НДП та Партією регіонів про створення блоку із пустою назвою "Разом заради майбутнього" (пропонована учасниками з'їзду найменування "Україна – за Януковича" сприйняте Пустовойтенком не було).

За задумом, до цього блоку "Разом заради майбутнього" мають приєднатися всі інші партії, які підтримують прем'єра. Тобто "Злагода №2". За уславленою традицією 1999 року, Пустовойтенко отримав посаду керівника "координуючого органу координаційної ради" блоку.

У понеділок відбулося перше засідання цієї ради, і вже можна зробити висновок, яку роботу знайшли для Пустовойтенка. Його роль – спілкуватися з напівбожевільними бабусями із диванних партій і громадських організацій. Оскільки всі серйозні сили напряму працюють з людьми, які ухвалюють реальні рішення у коаліції Януковича – Клюєвим, Тігіпком, Медведчуком.

Наче насміхався над Пустовойтенком Тігіпко, коли запропонував створити всі регіональні осередки блоку "Разом заради майбутнього" на базі місцевих офісів НДП. Керівник штабу Януковича наперед оцінив дієвість нового передвиборчого колгоспу. І відразу делікатно сказав, що штаб працюватиме окремо від блоку.

Медведчук, який також прийшов на перше зібрання, відверто нудьгував, закатував очі і робив гримаси – коли у когось із присутніх народжувався геніальний експромт. Як у лідера маргінальної партії "Справедливість" Чижа: "У мене є пропозиція, і я говорив з Віктором Федоровичем – давайте гаслом кампанії буде "За СПРАВедливу Україну – За справу!"

Лідер СДПУ(о) також підтримав, щоб штаби блоку на місцях були на базі партії Пустовойтенка.

"Ми довіряємо НДП", - сказав Медведчук. "Головне, щоб після виборів довіряли", - тихо відповів Пустовойтенко і почервонів. "А після виборів будемо визначатися...", - не дуже заспокоїв Медведчук.

Якщо це виглядало так перед телекамерами, то зовсім цікава картина буде, коли їх преси не буде. Уявіть, збираються Медведчук, Литвин, Тігіпко, Янукович – і Пустовойтенко як координатор починає давати вказівки: "Щось ви, Віктор Володимирович, зловживаєте темниками... Треба підключити, Володимир Михайлович, ваші партійні осередки для роздачі комбікорму за Віктор Федоровича".

На новій посаді Пустовойтенко ризикує стати другим Гавришем – бути крайнім і всіма нелюбимим, відповідати, але не мати важелів впливу на рішення.

Можливо, є ще одна причина входження НДП у альянс кандата від влади – про неї випадково обмовився на з'їзді Пустовойтенко. Виявляється, крім підписання угоди із Януковичем вони також узгодили "додаток" до неї – де "визначено позиції по уряду, по міністрам, по райдержадміністраціям" після виборів.

На прес-конференції в суботу Пустовойтенко незрозуміло пояснив, що розподілу портфелів там немає, зате "я говорив з Януковичем по кожному члену НДП, який є на керівній посаді – буде захист усіх членів НДП!".

Зрозуміло, що не від "червоних бригад" і Аль Каїди будуть захищати НДПістів. А від рідних Медведчука та губернаторів. Цікава вимальовується ситуація. НДП вступає в блок, умовою чого є гарантування недоторканності народних демократів від своїх же партнерів по блоку. Навіщо вороги, якщо є такі друзі?

НДП вступає у блок, сподіваючись після перемоги Януковича зберегти своїх людей на чолі держустанову. "У нас немає іншого шляху, ніж іти у владу", - запевнив Пустовойтенко.

Однак невже не зрозуміло, що в разі перемоги Януковича головні посади розподілятимуть донецькі, СДПУ(о) і "Трудова Україна"? А вартість крісел на квоту НДП буде мінімальною. Але якби НДП пішла на вибори окремо, то Пустовойтенко міг би торгуватися з Януковичем за умови його підтримки у другому турі.

Більше того, навіть якби лідер НДП балотувався сам, а Янукович став президентом, він все одно мусив би пропонувати Пустовойтенку присутність у владі після виборів. Оскільки без НДП Янукович не матиме більшості у Верховній Раді.

Неостаточний розкол

Чи була у НДП якась альтернатива підтримці Януковича. Аж три. Перше – взагалі відсторонитися від виборів і нікого не висувати на президента. Варіант найгірший і найменш реальний.

Друге – це підтримка Ющенка. Пів-з‘їзду НДП просидів у залі один із лідерів "Нашої України" Віктор Пинзеник. "У програмі НДП ми не знайшли відмінності з програмою нашої сили. Сам Бог велить нам бути разом. Ми готові спільно сформувати інститути влади після перемоги Віктора Ющенка та бачимо НДП партнером по створенню єдиної сили. Вже навіть назва готова: "Народно-демократична партія Наша Україна".

Як пізніше сказав Пустовойтенко, напередодні з’їзду він двічі проводив переговори з Ющенком (за даними "УП", в них також брав участь Микола Мартиненко). "Я поставив Ющенку питання: де він бачить місце НДП. Відповідь була: Я хочу об’єднати всю націю", - переповів з’їзду неконкретну розмову Пустовойтенко.

Так НДП не стала партнером Ющенка, а він не отримав партію, яка б могла бути обличчям для сходу України та ресурсом для участі досвідчених людей у виборчих комісіях.

Однак був і третій, найбільш природній варіант для НДП. Це самостійна участь Пустовойтенка, про що він говорив останній рік і на користь чого виступила більшість регіональних осередків. І не так важливо, що рейтинг у нього мінімальний. Саме цим шляхом іде, наприклад, Мороз – шансів на перемогу немає, однак партія готується до виборів-2006.

Пустовойтенко відмовився. Що призвело до утворення "демократичної платформи" всередині НДП. До неї увійшло депутати фракції Зарубінський, Шевчук, Кафарський, Олуйко. Перші троє протягом останніх місяців значно радикалізувалися та голосували солідарно з опозицією по багатьох питаннях (навіть за звільнення Медведчука із АП). Крім того, до "демплатформи" вступили мер Славутича Удовиченко, банкір Соболєв та партієць Яцик.

"Демократична частина партії відразу відкидала пропозиції Банкової з політреформи – коли пропонувалося референдумом змінювати Конституцію, створити верхню палату парламенту, обирати президента у Верховній Раді. У нас були опоненти, які першими поспішали схвалити ці ініціативи. Сьогодні вони першими схвалюють рішення про єдиного кандидата", - заявив на з’їзді Сергій Шевчук.

На зібранні стало очевидно, що в НДП можливий ще один розкол – після уходу Філенка-Матвієнка-Стецьків-Ємця в 1999 році. "Демплатформа" відверто перейшла на лексику опозиції. Зарубінський про приватизацію: "За вкрадені у народу гроші олігархи поспішають скупити підприємства". Знову Шевчук: "Немає ніякого виборчого блоку (за Януковича), а є закулісні домовленості". Задачу "демплатформи" в НДП він бачить у тому, що "попередити явище олігархофренізації" у партії.

На думку Зарубінського, немає значення, що з'їзд висунув Януковича: "Давайте відверто скажемо. Янукович є в рішенні тих людей, які тут зібралися. На з'їзді було 400 делегатів, в партії - 300 тисяч. Ясно, що тут була партійна верхівка, в основному люди, які займають певні посади, в тому числі виконавчої влади. Як будуть голосувати ці 300 тисяч мінус 400 чоловік, я думаю, абсолютно зрозуміло".

НДП розійшлася задоволеною. Пустовойтенко – новою "роллю" у грі великих, внутрішні опозиціонери – тим, що заявили про себе і ще можуть врятувати партію. Толстоухов – тим, що перемогла його лінія. Як міністр уряду Януковича він привів партію куди вимагалося.

Можливо, задоволений навіть Харківський губернатор Кушнарьов, який таємно підбурює місцеві осередки скинути Пустовойтенка. Лідер НДП навіть пообіцяв, що "підлості більше прощати не буде". Однак після з'їзду роль Пустовойтенка у партії стала ще більш слабшою. Щоправда, він сам у цьому і винен.



powered by lun.ua