Медведчук, Кучма, Янукович, Пустовойтенко...– разом заради власного майбутнього

Вівторок, 13 липня 2004, 17:48
Спроби влади мобілізувати усі можливі сили на свою підтримку, вже не викликають здивування. Це вже стало однією з традиційних технологій української влади, її своєрідною візитною карткою.

Колись це була "Злагода", не так давно - "Заєда".

Сьогодні такі ворушіння в таборі влади набули системно-хаотичного характеру.

Як було нещодавно заявлено, на місцях "блок" "Разом заради майбутнього" буде створено на базі НДП, однак штаб Віктора Януковича на чолі з Сергієм Тігіпко, діятиме незалежно від цього "блоку". До блоку "Разом заради майбутнього" можуть увійти 23 партії та 63 громадські організації, заявив нещодавно лідер НДП Валерій Пустовойтенко.

Штучність цих малих і великих ініціатив видно неозброєним оком – як тільки "Народовладдя" і "Демократичні ініціативи" об‘єдналися в парламенті і проголосили намір створити єдину партію, одразу після цього і після, як стверджують експерти, недорогої купівлі Богданом Губським Партії освітян, ним, а також Олександром Задорожнім було створено партію "Єдина Україна".

За це Степан Гавриш, відомий своєю принциповою і чесною позицією, звинуватив своїх колишніх колег у "аморальності" і збирається створити власну партію.

Як тільки фракції НДП-ПППУ та НАПУ також нещодавно об‘єдналися у так звану "Народну коаліцію", вони одразу опинилися у різних таборах – НДП підтримало висунення Віктора Януковича, а ПППУ – Анатолія Кінаха.

Відчувається, що фальшивість пафосу таких чергових об‘єднань розуміють і самі організатори.

Причина завзятого кучкування з боку влади зрозуміла – вона намагається задіяти всі важелі, щоб зімітувати єдність у своїх рядах, та залякати таким чином довірливих і вразливих до такого роду "демонстрацій" чиновників і підприємців на місцях.

Однак, ця технологія дає дедалі менший ефект.

Такий метод діяв лише тоді, коли в суспільстві не існувало серйозної альтернативи владі. Сьогодні така альтернатива владі є, з реальною, а не віртуальною підтримкою громадян. Нині сукупний рейтинг усіх партій, які можуть підтримати кандидата від влади, не перевищує 10%.

Що ж стосується регіональних організацій цих партій та рядових членів партії, то тут вже є проблеми з підтримкою Януковича. Так, є повідомлення про підтримку опозиційного кандидата у регіональних організаціях ДемПУ, НАПУ, "Трудовій Україні", тій же НДП тощо.

Слід відзначити, що й провладні політики у непростій ситуації. Так, значна частина регіональних організацій "Трудової України" висунули Сергія Тігіпка кандидатом на посаду президента, однак він показав, що мало залежить від рішень своїх однопартійців.

Та й сам Тігіпко у своїй промові на з‘їзді "Трудової України" ще 28 травня 2004 року заявив, що суспільство розкололося в умовах, де "злиденні пенсії й зарплата, голодні вчителі, лікарі, старі й діти. І все це на тлі шикарних палаців і лімузинів, що належать тим, хто обікрав власний народ".

Однак, судячи з діяльності Тігіпка по просуванню кандидата від влади, без якої ці неподобства були б неможливі, нині голова Нацбанку перебуває не на боці "голодних вчителів, лікарів, старих і дітей".

Навіть на з‘їзді у Запоріжжі, який висунув Віктора Януковича, трапилася певна колізія. Коли студента, який тримав прапора на підтримку Януковича, запитали за кого він буде голосувати, студент відповів, що за Віктора Ющенка.

Звичайно, цей факт зіпсував настрій Віктору Януковичу, мерові Євгенові Карташову та голові облдержадміністрації Володимиру Березовському. Тепер цей студент потерпає за свою чесність: його погрожують виключити з вузу.

Тож, які мотиви влади в показній організації "об‘єднання" партій – аутсайдерів громадянської підтримки - зрозуміло. Більш цікаві мотиви тих, кого "кучкують".

Можна було б вважати, що лідер НДП Валерій Пустовойтенко спокусився на те, що об‘єднується з Януковичем у коаліцію як самостійний суб‘єкт. Хоча, звичайно, всі й так зрозуміли б, що це тільки імітація, покликана закамуфлювати процес силового "кучкування".

Однак, сам лідер НДП відверто прояснив свою мотивацію: "Так, дійсно тиск був. Після проведення з'їзду, думаю, тиску не буде... Зараз скрізь тиск є. Прийдемо додому – і там тиск...", говорить Пустовойтенко, виставляючи напоказ "вавки", які, як уже таке трапилося, прийнято ховати від стороннього ока.

Щоб закінчити на оптимістичній ноті, хочу нагадати – у Росії є популярний жарт про те, що перемогу на виборах у цій країні визначає один виборець – Володимир Путін. Проте, як добре відомо – Україна – не Росія.

І в Україні результат виборів визначатимуть не один і навіть не шість виборців – Медведчук, Кучма, Янукович, Гавриш, Кравчук чи Пустовойтенко, а український народ і його зростаюча воля зробити й відстояти свій вибір.

Автор: Микола Томенко - народний депутат, фракція "Наша Україна"



powered by lun.ua