Степан Гавриш: Я зосереджусь виключно на роботі представника Януковича у ЦВК
Середа, 14 липня 2004, 14:54
Підтримуючи "Громадське радіо" в боротьбі за існування, "Українська правда" розміщує на своєму cайті розшифровки його ефірів. Слухайте також аудіо
Марія Васильєва: Степане Богдановичу, партія "Єдина Україна", про яку кілька разів говорили і Ви і Богдан Губський, чомусь таки зараз твориться, але без вашої участі. Чому стався цей конфлікт, цей розкол?
Степан Гавриш: Я ніколи не говорив про партію "Єдина Україна", і не знав про те, що вона створюється до моменту з’їзду, і в Харкові, коли відбулася перша частина з’їзду в суботу, мені повідомили, що такий з’їзд відбувається. Отже, в мене не має з цього приводу коментарів, питання в моралі, і я можу лише сказати, що це не та партія, членом якої я буду.
Марія Васильєва: Степане Богдановичу, Ви говорили тим не менше про іншу якусь партію. То що, Вас просто не поставили до відома, що створюється якась партія, до якої Ви не маєте відношення?
Степан Гавриш: Непросте запитання. Оскільки воно пов’язане зі складними процесами, які відбувалися у дискусіях навколо моделі наступної партії, то зараз нема сенсу про це говорити, так як сталася певна політична подія. Я ніколи не брався за будь-які проекти, в які не вірю.
Тому з моєї точки зору експромти, політичні емоції, вони вже в минулому. Сьогодні стало ще однією назвою більше. І все буде залежати, безперечно, від часу, яким скористаються Губський і його однопартійці. Мені важко коментувати будь що, оскільки мені нічого не відомо про політичний сценарій для цієї партії.
Марія Васильєва: Ви говорили про те, що не берете участь у неморальних проектах. Що ви мали на увазі?
Степан Гавриш: Я мав на увазі те, що сказав: я ніколи не буду брати участь у жодних неморальних проектах. Я можу лише говорити про те, що я буду підтримувати навіть моїх вчорашніх опонентів, тоді, коли вони будуть декларувати мораль, яка завжди є однаковою для політиків, для віруючих і атеїстів, для пересічних громадян і представників політичної еліти.
Марія Васильєва: Цей конфлікт , який зараз виник, це конфлікт між Вами та Губським – конфлікт особистостей? Чи конфлікт інтересів?
Степан Гавриш: Немає жодного конфлікту. Оскільки конфлікт може бути між людьми, які мають позицію. У мене щодо цієї партії, щодо цього проекту нема жодної позиції. Я швидше на сьогодні задоволений, що саме такий стався сценарій розвитку подій, який дозволив прийняти мені рішення.
Марія Васильєва: Степане Богдановичу, що тепер буде з групою "Народовладдя" – "Демократичні ініціативи" у парламенті? Ви будете далі працювати разом, чи це знову будуть дві окремі групи?
Степан Гавриш: Я не буду працювати в цій групі – це мій вибір. Не знаю, що скажуть мої колеги із групи "Демократичні ініціативи", але наскільки мені відомо, більша частина не підтримує цього проекту, і зараз ми ведемо консультації, як будемо діяти далі.
Марія Васильєва: Я правильно зрозуміла, якщо ваші колеги з "Демініціатив" вас не підтримають, ви самі підете з групи? І що, станете позафракційним?
Степан Гавриш: Я не буду працювати в цій депутатській групі.
Марія Васильєва: Ви все ж таки маєте намір продовжувати роботу над створенням партії, про що говорилося раніше. Тобто, можливо, іншою, своєю, можливо, після виборів?
Степан Гавриш: Я взяв на себе певну політичну і водночас особисту відповідальність. Виконуючи функції представника кандидата в Президенти Януковича у Центральній виборчій комісії. Це досить висока довіра з боку Віктора Федоровича Януковича, і я зосереджуся виключно саме на цій роботі, відклавши в сторону будь які інші політичні власні інтереси.
Що стосується партії, то я би хотів створити сильну, демократичну партію, яка вийшла би на свій з’їзд з декларацією цінностей, які якщо б і не захопили значну частину суспільства, то зробили б її зацікавленою цією партією. Партій, партійок і ще дрібніших партійчиків у нас дуже багато.
Не можна творити партію під свій власний бізнес, під власну кишеню і не можна перетворювати партію на свої кишенькові, так би мовити, амбіції. Тому я ніколи не підпишуся під проектом, який буде лише означати мої власні чи вузькі перспективи будь-якої команди. Тому я буду боротися за те, щоб моя присутність в партії означала сильну позицію. Чи вдасться мені це зробити як особистості, я не знаю.
Це надто складно в цьому сучасному українському конфліктному, конкурентному світі, де двоє намагаються дружити проти одного. Я може приєднаюся до потужної партії, пропозиції такі в мене є і їх чимало. Все буде залежати від якості таких пропозицій, від перспективи відчуття реформації з цією партією, оскільки мої погляди на політику, це погляди швидше патріота держави, аніж людини, яка керується амбіціями і власними інтересами тощо. Чи є зараз конфлікт інтересів?
Так, без сумніву. Це суцільне українське політичне поле, де існують такі мінні анклави, які не розгадані ніким, які в будь-який час можуть вибухнути. Це анклави наших амбіцій, наших інтересів і ми не здатні до того, щоби зараз об’єднати свої зусилля навколо, скажімо, певних таких основних структурних моделей і принципів, які зазвичай є характерними для європейських партій.
Можливо, це стане предметом для дискусії між партіями після виборів Президента – все буде залежати від того, хто прийде в це досить чутливе для української політики крісло, якщо навіть не сказати більше – крісло поводиря для українських політиків, які на наступний день після виборів Президента, якщо не буде проведена конституційна реформа, об’єднаються саме навколо нього, а не навколо партійних інтересів.
І чи станеться так, що наш демократичний вибух, демократична еволюція щодо пропорційної системи виборів в Україні – зверху до низу, тобто по всіх вертикалях представницької форми влади, вона залишиться? Я не виключаю, що Президент із таким сильним імперативним мандатом, який у нього є, не побажає мати серйозних конкурентів у парламенті, серйозні амбіції і, маючи перед собою досвід Кучми, він не захоче бути таким лібералом.
Марія Васильєва: Степане Богдановичу, Ви говорили, що Вам робили пропозиції вступити до потужних партій. Якщо не секрет, до яких саме? Хто саме пропонував?
Степан Гавриш: Оскільки я таких пропозицій ще не прийняв, говорити про це було би недоречно.
Марія Васильєва: Ви є однією з довірених осіб Януковича, Ви мабуть маєте певне коло обов’язків в його штабі. Які саме обов’язки, які функції Ви виконуєте?
Степан Гавриш: Це дуже просто: я виконую функції представництва його політичних інтересів в Центральній виборчій комісії, де головним стрижнем є юридична чистота кампанії. Моє завдання полягає в тому, щоби зменшити, звести до мінімуму конфліктність між інтересами інших кандидатів, забезпечити високоякісну роботу як у ЦВК, так і переговорний процес з іншими уповноваженими, а також, можливо, із кандидатами.
Далі моє завдання полягає в тому, щоби сама кампанія Януковича визнавалася прозорою, демократичною і справедливою, щоби з точки зору юридичної чистоти це не стало предметом для постійних, скажімо, демаршів, з боку як опонентів, так і власне тих, хто може не погодитися з тими чи іншими діями мого кандидата.
Марія Васильєва: А для Вас юридична і практична чистота виборів це одне і те саме?
Степан Гавриш: Для мене юридична чистота означає всі інші чесноти, які закладені в право як стрижень демократії. Без права демократія неможлива. Навіть в давньому демократичному грецько-римському світі основою демократії все ж таки було право. Тому я спиратися буду на право.
Якщо закон буде дозволяти певну еластичність нашої поведінки, я буду рекомендувати політичному штабу дотримуватися цієї еластичності, запобігаючи ризикам, які можуть призвести до конфлікту.
Марія Васильєва: Як складаються Ваші стосунки з іншими уповноваженими особами? Сергій Тигіпко є також довіреною особою, сьогодні зареєстрували інших уповноважених - Богатирьову, Патона. Якісь може виникають суперечності, як ви їх розв’язуєте?
Степан Гавриш: Це давні мої або товариші чи навіть друзі, або люди, з якими я давно співпрацюю. В мене абсолютно теплі, щирі стосунки, тим більше, що всі так чи інакше спиратимуться на мою позицію, це виборчої комісії. Це означає, що пошуки партнерства з мого боку будуть продовжуватись завжди.
Марія Васильєва: Степане Богдановичу, можна відверте запитання, на що Ви розраховуєте особисто для себе в разі перемоги Януковича на виборах?
Степан Гавриш: Я сподіваюсь, що і всі інші запитання до цього часу були достатньо відверті, як і мої відповіді. Так, я не можу дозволити собі сказати все, що я думаю, оскільки я політик. Але я відповідаю і відповідати завжди буду чесно на всі запитання. Я чекаю для себе перемоги. Що стосується розподілу активів у разі перемоги, це не так важливо. Я достатньо вже відомий український політик.
І якщо мені не будуть надані преференції з цієї перемоги, це буде означати, що я десь себе втратив в цих перегонах, я недостатньо ефективно працював. Якщо я буду працювати ефективно, то без сумніву, моє місце буде визначено. В решті-решт, я думаю, я класний юрист, в мене високий науковий ступінь, я непоганий риторик. Думаю, сукупність цих цінностей, можливо, нарешті дозволить мені подумати про те, що творча професія, якою я володію, є набагато цікавіша, ніж щоденне перебування за бруствером політичного окопу.
Марія Васильєва: А на що Ви розраховуєте, якою буде Ваша політична кар’єра в тому разі, якщо переможе Ющенко?
Степан Гавриш: Знаєте, я в тому часі життя, коли мене вже не турбують особливості моєї кар’єри. Якщо я буду затребуваний командою (оскільки на цю посаду мене запросили власне, за ініціативою кандидата в Президенти), то це означатиме, що моє місце завжди буде таке, якого вимагатиме команда. Я хотів би прислужитися саме нації, цьому народові в державі, який очікує професійних, прагматичних, чесних, моральних людей до таких я відношу і себе також. Якщо я буду затребуваний, я із задоволенням прислужуся на будь якому місці, окрім тих, де я не є компетентним, де я не володію практикою життя і професією. А спектр моєї затребуваності досить широкий.
Марія Васильєва: Тобто, якщо Ющенко в разі своєї перемоги Вас запросить до співпраці, Ви не підете в опозицію?
Степан Гавриш: Я по своїй природі не буду в опозиції до своєї держави. Я можу не бути в політиці. Я можу відійти від будь-якої активної діяльності, і як людина, яка має звичку вже мати свою позицію в політиці. Але я не буду в опозиції, оскільки присвятив себе і буду присвячувати себе далі підтримці держави, щоби не сталося в ній, окрім звичайно диктатури і не дай Боже, чогось гіршого.
Марія Васильєва: Степане Богдановичу, партія "Єдина Україна", про яку кілька разів говорили і Ви і Богдан Губський, чомусь таки зараз твориться, але без вашої участі. Чому стався цей конфлікт, цей розкол?
Степан Гавриш: Я ніколи не говорив про партію "Єдина Україна", і не знав про те, що вона створюється до моменту з’їзду, і в Харкові, коли відбулася перша частина з’їзду в суботу, мені повідомили, що такий з’їзд відбувається. Отже, в мене не має з цього приводу коментарів, питання в моралі, і я можу лише сказати, що це не та партія, членом якої я буду.
Марія Васильєва: Степане Богдановичу, Ви говорили тим не менше про іншу якусь партію. То що, Вас просто не поставили до відома, що створюється якась партія, до якої Ви не маєте відношення?
Степан Гавриш: Непросте запитання. Оскільки воно пов’язане зі складними процесами, які відбувалися у дискусіях навколо моделі наступної партії, то зараз нема сенсу про це говорити, так як сталася певна політична подія. Я ніколи не брався за будь-які проекти, в які не вірю.
Тому з моєї точки зору експромти, політичні емоції, вони вже в минулому. Сьогодні стало ще однією назвою більше. І все буде залежати, безперечно, від часу, яким скористаються Губський і його однопартійці. Мені важко коментувати будь що, оскільки мені нічого не відомо про політичний сценарій для цієї партії.
Марія Васильєва: Ви говорили про те, що не берете участь у неморальних проектах. Що ви мали на увазі?
Степан Гавриш: Я мав на увазі те, що сказав: я ніколи не буду брати участь у жодних неморальних проектах. Я можу лише говорити про те, що я буду підтримувати навіть моїх вчорашніх опонентів, тоді, коли вони будуть декларувати мораль, яка завжди є однаковою для політиків, для віруючих і атеїстів, для пересічних громадян і представників політичної еліти.
Марія Васильєва: Цей конфлікт , який зараз виник, це конфлікт між Вами та Губським – конфлікт особистостей? Чи конфлікт інтересів?
Степан Гавриш: Немає жодного конфлікту. Оскільки конфлікт може бути між людьми, які мають позицію. У мене щодо цієї партії, щодо цього проекту нема жодної позиції. Я швидше на сьогодні задоволений, що саме такий стався сценарій розвитку подій, який дозволив прийняти мені рішення.
Марія Васильєва: Степане Богдановичу, що тепер буде з групою "Народовладдя" – "Демократичні ініціативи" у парламенті? Ви будете далі працювати разом, чи це знову будуть дві окремі групи?
Степан Гавриш: Я не буду працювати в цій групі – це мій вибір. Не знаю, що скажуть мої колеги із групи "Демократичні ініціативи", але наскільки мені відомо, більша частина не підтримує цього проекту, і зараз ми ведемо консультації, як будемо діяти далі.
Марія Васильєва: Я правильно зрозуміла, якщо ваші колеги з "Демініціатив" вас не підтримають, ви самі підете з групи? І що, станете позафракційним?
Степан Гавриш: Я не буду працювати в цій депутатській групі.
Марія Васильєва: Ви все ж таки маєте намір продовжувати роботу над створенням партії, про що говорилося раніше. Тобто, можливо, іншою, своєю, можливо, після виборів?
Степан Гавриш: Я взяв на себе певну політичну і водночас особисту відповідальність. Виконуючи функції представника кандидата в Президенти Януковича у Центральній виборчій комісії. Це досить висока довіра з боку Віктора Федоровича Януковича, і я зосереджуся виключно саме на цій роботі, відклавши в сторону будь які інші політичні власні інтереси.
Що стосується партії, то я би хотів створити сильну, демократичну партію, яка вийшла би на свій з’їзд з декларацією цінностей, які якщо б і не захопили значну частину суспільства, то зробили б її зацікавленою цією партією. Партій, партійок і ще дрібніших партійчиків у нас дуже багато.
Не можна творити партію під свій власний бізнес, під власну кишеню і не можна перетворювати партію на свої кишенькові, так би мовити, амбіції. Тому я ніколи не підпишуся під проектом, який буде лише означати мої власні чи вузькі перспективи будь-якої команди. Тому я буду боротися за те, щоб моя присутність в партії означала сильну позицію. Чи вдасться мені це зробити як особистості, я не знаю.
Це надто складно в цьому сучасному українському конфліктному, конкурентному світі, де двоє намагаються дружити проти одного. Я може приєднаюся до потужної партії, пропозиції такі в мене є і їх чимало. Все буде залежати від якості таких пропозицій, від перспективи відчуття реформації з цією партією, оскільки мої погляди на політику, це погляди швидше патріота держави, аніж людини, яка керується амбіціями і власними інтересами тощо. Чи є зараз конфлікт інтересів?
Так, без сумніву. Це суцільне українське політичне поле, де існують такі мінні анклави, які не розгадані ніким, які в будь-який час можуть вибухнути. Це анклави наших амбіцій, наших інтересів і ми не здатні до того, щоби зараз об’єднати свої зусилля навколо, скажімо, певних таких основних структурних моделей і принципів, які зазвичай є характерними для європейських партій.
Можливо, це стане предметом для дискусії між партіями після виборів Президента – все буде залежати від того, хто прийде в це досить чутливе для української політики крісло, якщо навіть не сказати більше – крісло поводиря для українських політиків, які на наступний день після виборів Президента, якщо не буде проведена конституційна реформа, об’єднаються саме навколо нього, а не навколо партійних інтересів.
І чи станеться так, що наш демократичний вибух, демократична еволюція щодо пропорційної системи виборів в Україні – зверху до низу, тобто по всіх вертикалях представницької форми влади, вона залишиться? Я не виключаю, що Президент із таким сильним імперативним мандатом, який у нього є, не побажає мати серйозних конкурентів у парламенті, серйозні амбіції і, маючи перед собою досвід Кучми, він не захоче бути таким лібералом.
Марія Васильєва: Степане Богдановичу, Ви говорили, що Вам робили пропозиції вступити до потужних партій. Якщо не секрет, до яких саме? Хто саме пропонував?
Степан Гавриш: Оскільки я таких пропозицій ще не прийняв, говорити про це було би недоречно.
Марія Васильєва: Ви є однією з довірених осіб Януковича, Ви мабуть маєте певне коло обов’язків в його штабі. Які саме обов’язки, які функції Ви виконуєте?
Степан Гавриш: Це дуже просто: я виконую функції представництва його політичних інтересів в Центральній виборчій комісії, де головним стрижнем є юридична чистота кампанії. Моє завдання полягає в тому, щоби зменшити, звести до мінімуму конфліктність між інтересами інших кандидатів, забезпечити високоякісну роботу як у ЦВК, так і переговорний процес з іншими уповноваженими, а також, можливо, із кандидатами.
Далі моє завдання полягає в тому, щоби сама кампанія Януковича визнавалася прозорою, демократичною і справедливою, щоби з точки зору юридичної чистоти це не стало предметом для постійних, скажімо, демаршів, з боку як опонентів, так і власне тих, хто може не погодитися з тими чи іншими діями мого кандидата.
Марія Васильєва: А для Вас юридична і практична чистота виборів це одне і те саме?
Степан Гавриш: Для мене юридична чистота означає всі інші чесноти, які закладені в право як стрижень демократії. Без права демократія неможлива. Навіть в давньому демократичному грецько-римському світі основою демократії все ж таки було право. Тому я спиратися буду на право.
Якщо закон буде дозволяти певну еластичність нашої поведінки, я буду рекомендувати політичному штабу дотримуватися цієї еластичності, запобігаючи ризикам, які можуть призвести до конфлікту.
Марія Васильєва: Як складаються Ваші стосунки з іншими уповноваженими особами? Сергій Тигіпко є також довіреною особою, сьогодні зареєстрували інших уповноважених - Богатирьову, Патона. Якісь може виникають суперечності, як ви їх розв’язуєте?
Степан Гавриш: Це давні мої або товариші чи навіть друзі, або люди, з якими я давно співпрацюю. В мене абсолютно теплі, щирі стосунки, тим більше, що всі так чи інакше спиратимуться на мою позицію, це виборчої комісії. Це означає, що пошуки партнерства з мого боку будуть продовжуватись завжди.
Марія Васильєва: Степане Богдановичу, можна відверте запитання, на що Ви розраховуєте особисто для себе в разі перемоги Януковича на виборах?
Степан Гавриш: Я сподіваюсь, що і всі інші запитання до цього часу були достатньо відверті, як і мої відповіді. Так, я не можу дозволити собі сказати все, що я думаю, оскільки я політик. Але я відповідаю і відповідати завжди буду чесно на всі запитання. Я чекаю для себе перемоги. Що стосується розподілу активів у разі перемоги, це не так важливо. Я достатньо вже відомий український політик.
І якщо мені не будуть надані преференції з цієї перемоги, це буде означати, що я десь себе втратив в цих перегонах, я недостатньо ефективно працював. Якщо я буду працювати ефективно, то без сумніву, моє місце буде визначено. В решті-решт, я думаю, я класний юрист, в мене високий науковий ступінь, я непоганий риторик. Думаю, сукупність цих цінностей, можливо, нарешті дозволить мені подумати про те, що творча професія, якою я володію, є набагато цікавіша, ніж щоденне перебування за бруствером політичного окопу.
Марія Васильєва: А на що Ви розраховуєте, якою буде Ваша політична кар’єра в тому разі, якщо переможе Ющенко?
Степан Гавриш: Знаєте, я в тому часі життя, коли мене вже не турбують особливості моєї кар’єри. Якщо я буду затребуваний командою (оскільки на цю посаду мене запросили власне, за ініціативою кандидата в Президенти), то це означатиме, що моє місце завжди буде таке, якого вимагатиме команда. Я хотів би прислужитися саме нації, цьому народові в державі, який очікує професійних, прагматичних, чесних, моральних людей до таких я відношу і себе також. Якщо я буду затребуваний, я із задоволенням прислужуся на будь якому місці, окрім тих, де я не є компетентним, де я не володію практикою життя і професією. А спектр моєї затребуваності досить широкий.
Марія Васильєва: Тобто, якщо Ющенко в разі своєї перемоги Вас запросить до співпраці, Ви не підете в опозицію?
Степан Гавриш: Я по своїй природі не буду в опозиції до своєї держави. Я можу не бути в політиці. Я можу відійти від будь-якої активної діяльності, і як людина, яка має звичку вже мати свою позицію в політиці. Але я не буду в опозиції, оскільки присвятив себе і буду присвячувати себе далі підтримці держави, щоби не сталося в ній, окрім звичайно диктатури і не дай Боже, чогось гіршого.
