Павловський і Гельман безробітні. Тому поїхали до України
Вівторок, 27 липня 2004, 11:24
Російські політтехнологи шукають заробітку в Україні, тому що дома перестали отримувати замовлення.
Про це пише польська "Газета виборча", чий московський кореспондент намагається з'ясувати причину напливу російських технологів до України.
Московський співрозмовник "Газети виборчої" пояснює великий інтерес російських спеціалістів з політмаркетингу в Україні тим, що "в самій Росії публічна політика практично завершилася".
"Тепер про все вирішує знову Кремль, а не різні виборчі трюки чи вміння заволодіти громадською думкою, як це було ще кілька років тому", - говорить анонімний московський політтехнолог.
Тому, вважає він, російські спеціалісти від рекламних кампаній у політиці практично перестали отримувати замовлення. "З одного боку, вони не потрібні Кремлеві, а з іншого боку - опоненти Кремля просто не ризикують тепер замовляти кампаній проти нього", - пише "Газета виборча".
Один з московських співрозмовників польського журналіста говорить відверто:
“Ми змушені їздити заробляти в Україну, а незабаром може й до інших країн. Не виключено, що й до Польщі”.
Зате в Україні, пише польська газета, ще невідомо, хто на жовтневих президентських виборах перейме владу після десятилітнього правління Леоніда Кучми.
Тому то й “тягнуться до Києва валки російських “спеців”, голодних на гроші та нові виклики”.
Серед цих “голодних на гроші” власний кореспондент “Газети виборчої” називає перш за все Ґлєба Павловського, керівника московського Фонду ефективної політики, котрий, як зазначає газета, “повинен слідкувати за тим, щоб під час виборів Президента України розігрувалася російська карта”.
Головним завданням команди Ґлєба Павловського, як твердять співрозмовники польського журналіста, є те, щоби Україна залишалася в орбіті російських впливів.
Наступний московський спеціаліст – це Марат Гельман, котрий на минулих російських парламентських виборах “провів успішну кампанію для зліпленого під егідою Кремля блоку “Родіна”.
Згадує газета і про менш знаних в Україні спеціалістів, як наприклад Станіслав Бєлковскій з російської Ради національної стратегії. Він, за даними “Газети виборчої”, “рік тому розкручував скандал довкола фірми “Юкос”, звинувачуючи її керівника у підготовці заколоту проти Кремля”.
Газета також підкреслює, що ніхто з російських політтехнологів офіційно не признається до своєї діяльності в Україні, ні до конкретних кандидатів, на замовлення яких вони будуть працювати. Адже згідно з українськими законами іноземці не мають права брати участі у передвиборчій кампанії.
Саме тому в Україні немає політтехнологів із Варшави, наголошують польські спостерігачі політичної сцени.
Разом з тим газета не заперечує, що приїзд польських політиків до України та поїздки представників українських демократичних сил до Варшави служать передачі виборчого досвіду.
Саме з такою метою, наприклад, на минулих парламентських виборах в Україні вчащали до Києва, а конкретніше, до середовища “Нашої України” такі польські політики, як Мирослав Чех із Союзу Свободи чи Януш Томашевський з Акції виборчої Солідарність, пише газета.
Однак, польський досвід виборчих кампаній є цілком відмінним від, наприклад, російського, наголошують польські експерти.
На їхню думку, упродовж останніх п’ятнадцяти років у польському політичному житті практично не застосовується таких методів, як “чорний PR”, тому й немає фахівців від такого ремесла.
Українська служба радіо "Свобода"
Про це пише польська "Газета виборча", чий московський кореспондент намагається з'ясувати причину напливу російських технологів до України.
Московський співрозмовник "Газети виборчої" пояснює великий інтерес російських спеціалістів з політмаркетингу в Україні тим, що "в самій Росії публічна політика практично завершилася".
"Тепер про все вирішує знову Кремль, а не різні виборчі трюки чи вміння заволодіти громадською думкою, як це було ще кілька років тому", - говорить анонімний московський політтехнолог.
Тому, вважає він, російські спеціалісти від рекламних кампаній у політиці практично перестали отримувати замовлення. "З одного боку, вони не потрібні Кремлеві, а з іншого боку - опоненти Кремля просто не ризикують тепер замовляти кампаній проти нього", - пише "Газета виборча".
Один з московських співрозмовників польського журналіста говорить відверто:
“Ми змушені їздити заробляти в Україну, а незабаром може й до інших країн. Не виключено, що й до Польщі”.
Зате в Україні, пише польська газета, ще невідомо, хто на жовтневих президентських виборах перейме владу після десятилітнього правління Леоніда Кучми.
Тому то й “тягнуться до Києва валки російських “спеців”, голодних на гроші та нові виклики”.
Серед цих “голодних на гроші” власний кореспондент “Газети виборчої” називає перш за все Ґлєба Павловського, керівника московського Фонду ефективної політики, котрий, як зазначає газета, “повинен слідкувати за тим, щоб під час виборів Президента України розігрувалася російська карта”.
Головним завданням команди Ґлєба Павловського, як твердять співрозмовники польського журналіста, є те, щоби Україна залишалася в орбіті російських впливів.
Наступний московський спеціаліст – це Марат Гельман, котрий на минулих російських парламентських виборах “провів успішну кампанію для зліпленого під егідою Кремля блоку “Родіна”.
Згадує газета і про менш знаних в Україні спеціалістів, як наприклад Станіслав Бєлковскій з російської Ради національної стратегії. Він, за даними “Газети виборчої”, “рік тому розкручував скандал довкола фірми “Юкос”, звинувачуючи її керівника у підготовці заколоту проти Кремля”.
Газета також підкреслює, що ніхто з російських політтехнологів офіційно не признається до своєї діяльності в Україні, ні до конкретних кандидатів, на замовлення яких вони будуть працювати. Адже згідно з українськими законами іноземці не мають права брати участі у передвиборчій кампанії.
Саме тому в Україні немає політтехнологів із Варшави, наголошують польські спостерігачі політичної сцени.
Разом з тим газета не заперечує, що приїзд польських політиків до України та поїздки представників українських демократичних сил до Варшави служать передачі виборчого досвіду.
Саме з такою метою, наприклад, на минулих парламентських виборах в Україні вчащали до Києва, а конкретніше, до середовища “Нашої України” такі польські політики, як Мирослав Чех із Союзу Свободи чи Януш Томашевський з Акції виборчої Солідарність, пише газета.
Однак, польський досвід виборчих кампаній є цілком відмінним від, наприклад, російського, наголошують польські експерти.
На їхню думку, упродовж останніх п’ятнадцяти років у польському політичному житті практично не застосовується таких методів, як “чорний PR”, тому й немає фахівців від такого ремесла.
Українська служба радіо "Свобода"
