Чи можлива співпраця з "донецькими"?

Вівторок, 10 серпня 2004, 12:24
На вересень Україну чекає ще одне випробування. Влада намагатиметься всіма силами протягти конституційну реформу за проектом № 4180, яка більшу частину повноважень президента передає прем‘єрові.

Ходять чутки про розмір хабарів від 3 до 5 мільйонів доларів за один голос на підтримку політреформи.

Очевидно, що президент Леоніда Кучма бачить у політреформі єдину можливість для свого утримання при владі. Сподівання на зміни до Конституції зумовили цілу серію різких кроків.

Вочевидь, саме критика Заходом політичної реформи була однією з причин відмови Кучми від швидкої інтеграції до ЄС і НАТО. Сам Кучма в інтерв‘ю "Фактам", де йшлося про виключення пунктів про вступ до ЄС і НАТО з Військової доктрини, сказав так:

"Як показав, наприклад, останній досвід обговорення української конституційної реформи, наші західні партнери не завжди і цілком адекватно сприймають сьогоднішні українські реалії".

Що буде в разі чергового провалу політичної реформи – передбачити неважко. Переможець отримає владу, достатню для декриміналізації України та надання державі поштовху для подолання існуючих проблем. Як із цією владою вчинив би кожен з двох реальних кандидатів в разі їхньої перемоги, залежало б тільки від них.

Однак що буде в разі, якщо реформа набере необхідну кількість голосів?

Відповідно до прикінцевих положень законопроекту № 4180, який виноситиметься на голосування у вересні, усі нововведення набирають сили відразу ж після президентських виборів.

Таким чином, у разі ухвалення конституційної реформи, вже навіть до 31 жовтня Кучма зможе змінити чинного прем’єр-міністра на людину, яка матиме дуже значний обсяг повноважень. Або таку людину парламент схоче обрати після президентських виборів. Його прізвище може починатися на К. Навряд чи це буде Кінах чи Кирпа.

Тоді вже буде нецікаво, як пояснюватимуть свою підтримку політреформи соціалісти, у разі появи реальної перспективи повновладного прем‘єр-міністра Кучми.

Між тим, повернення нинішнього президента у вигляді прем‘єр-міністра означало б продовження існування в Україні малоефективної, дискредитованої влади, яка не може, а головне – не хоче робити добро своїй країні.

У геополітичному сенсі Україна прем‘єр-міністра Кучми стояла б на одній нозі. І цим продовжували всіляко користуватися "добрі сусіди".

Таким чином, в разі проведення політреформи опозиція виявиться в дуже складній ситуації. Їй залишиться задовольнитися президентом з урізаними повноваженнями і готуватися до парламентських виборів 2006 чи 2007 року.

За такої ситуації не допустити повернення Кучми можна буде одним, досить важким для опозиції кроком – підтримавши збереження за Януковичем посади прем‘єр-міністра.

Голосів опозиції, "Регіонів України", а також тих із більшості, хто давно казав, що "Януковича і Ющенка треба змішати і розділити навпіл" щоб з‘явився ідеальний для них президент, може вистачити, щоб не допустити реінкарнації Кучми в новому образі.

Нещодавно Петро Порошенко в своєму інтерв‘ю "УП" про можливість підтримки з боку Ющенка Януковича в якості прем‘єр-міністра заявив: "Ніколи не кажи ніколи".

Крім того, з "донецькими" опозиції доведеться рахуватися в будь-якому випадку. В демократичній Україні той факт, що підтримка Януковича в найбільшій області України сягає 62%, ніяк не зможе бути зігнорованим. Популярність "донецьких" у себе в регіоні – унікальний для України випадок. Адже всі інші олігархічні групи гостро непопулярні і навіть ненависні серед населення.

Так історично склалося – донецькі люблять "конкретних і своїх". Одному знайомому журналістові ще в радянські часи в його літературний журнал надійшов для опублікування вірш із шахтарських країв. Здається, він дещо показовий: "Рушатся, рушатся, рушатся угольные пласты. Начальство треба слушаться. І в ногу з ним іти".

Для оновлення політеліти, хоча б часткового, опозиція повинна піти на контакт з "донецькими" і продемонcтрувати їм реальну перспективу їхнього достойного майбутнього в демократичній Україні.

Опозиція має скористатися тим, що політреформа не надто потрібна представникам донецького клану. У разі її проведення Януковичу залишиться посада президента, з "нецікавими" для "конкретних" повноваженнями. А ще ж треба перемогти.

Таким чином, Банкова може просто "кинути" Януковича. Можливо, побоювання цього змусить кількох донецьких не проголосувати за політреформу.

Нещодавно Кучма брутально "построїв" спікера Литвина в інтерв‘ю Піховшеку: "Я недавно подивився фільм, кінокомедію – "Брильянтова рука". Це мені трошки нагадує сюжет головного героя фільму. "Шол, подскользнулся, упал, очнулся – пєрєлом. Так і тут пріблізітєльно: шол, очнулся – лідєр блока "За єдину Україну". Шол, очнулся – глава Верховної Ради... Треба завжди думати – особливо такого рівня політикам – що ти говориш... Не буду посилатися на головного героя, який брильянти відніс до міліції. Тут паралель не можна ставити, бо брильянтів немає. Кожен політик десь спотикається, потім на другий день щось думає. Головне – робити відповідні висновки. Жити по правилам".

І все це в акурат після того, як Литвин підтримав ідею підписання угоди про чесні вибори Ющенком і Януковичем.

Збереження можливості співпраці найпопулярніших політиків найбільше боїться команда Кучми, оскільки це однозначно залишає її за бортом.

Сьогодні СДПУ(о) від безвиході почала демонстративно працювати на перемогу Януковича. Хоча ще кілька місяців тому канали, контрольовані Медведчуком, з дня в день доносили до кожного українця, що Янукович замолоду сидів.

Вочевидь, усе це – задля того, щоб чинний прем‘єр не розраховував перемогти самостійно, без телебачення та іншої підтримки Медведчука. Та щоб після перемоги Янукович мав "відчуття глибокої вдячності".

Очевидно, що політреформа – останній шанс Кучми та його близького оточення залишитися при владі. Адже, у разі провалу змін до Конституції, навіть за умов гіпотетичної перемоги Януковича всі вони цілковито залежатимуть від волі "Великого Дона". Нинішній команді залишиться лише сподіватися на його прихильність, без жодних гарантій. Це річ надзвичайно мінлива, про що добре знає Кучма.

Президент нещодавно заявив, що підтримуватиме Януковича до того часу, доки той підтримуватиме політреформу.

Але, насправді жодних санкцій проти чинного прем‘єра влада застосувати не зможе. Напередодні виборів відмова в підтримці Януковичу означатиме її повний програш незалежно від результату в жовтні 2004.


Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Усі новини...