Люди "технічних кандидатів" визначать переможця виборів
Вівторок, 17 серпня 2004, 17:22
Днями дехто з українських ЗМІ розповідали про "казус", який відбувся під час офіційного представлення членів територіальної комісії у 101 виборчому окрузі, де представниками прем’єра Віктора Януковича несподівано назвалися не двоє, а 10 членів комісії.
Тим часом, за таким смішним, на перший погляд, випадком, криється серйозна проблема, яка може паралізувати роботу усіх територіальних і дільничних комісій на виборах президента України.
Цілком демократичні норми закону "Про вибори президента України" гарантують кожному кандидату у кожній з комісій по два місця. Таким чином, 26 кандидатів на найвищу посаду у 450 округах теоретично можуть мати по 900 членів територіальних виборчих комісій та по декілька десятків тисяч місць у дільничних комісіях.
Ціла "армія" прихильників і однопартійців кожного з кандидатів, присутня у виборчих комісіях, повинна гарантувати чесність проведення виборів і загальне визнання їх результатів. Однак на практиці ситуація, що складається, уже дискримінаційна щодо кандидатів від опозиції, хоч і цілком відповідає закону.
Не секрет, що, згідно з численними опитуваннями громадської думки, основними суперниками стали кандидат від влади Янукович та кандидат від опозиції Ющенко, який поки що утримує "майку лідера".
Відповідно, ніхто не заперечує, що основний водорозділ проходить між владою та опозицією. Проте співвідношення місць в територіальних комісіях поділено саме на користь влади і є далеким від рівноцінного представлення опозиції.
Відповідно до оприлюднених програм та попередньої політичної діяльності, кандидатів на пост президента України можна поділити на дві великі групи:
- опозиція та суперники Віктора Януковича;
- влада та суперники Віктора Ющенка.
До першої групи, окрім Віктора Ющенка, можна наважитись записати Олександра Мороза, Петра Симоненка, Анатолія Кінаха, Михайла Бродського, Юрія Збітнєва, Олександра Омельченка та Леоніда Черновецького, разом – 8 кандидатів.
З меншою або більшою часткою вірогідності до групи, де є Віктор Янукович, можна віднести інших 18 кандидатів. Відтак, у кожній територіальній комісії є 36 членів, що були висунуті від провладних та антиющенківських кандидатів, і лише 16 членів від досить подрібненої опозиції.
На практиці це означає, що будь-яке рішення тервиборчкому може бути прийняте на користь кандидата від влади гарантованою більшістю голосів.
36 на 16 на користь влади, - такий рахунок може бути не завжди, але треба визнати, що перший тайм опозиція вже програла. Інша справа, що влада може і не наважитися скористатися цією явною перевагою у виборчих комісіях, якщо кандидат від опозиції перемагатиме кандидата від влади з досить великим відривом.
Втім, поява великої кількості кандидатів на виборах цього року може зіграти злий жарт з легітимністю самих виборів.
Стаття 53 виборчого закону зобов’язує кожного з кандидатів зібрати не менше 500 000 підписів на свою підтримку, причому у не менш як 18 областях кандидат має отримати по 20 000 підписів у кожній.
Лише погляньте на карту і згадайте електоральні симпатії на Заході, Сході та в Центрі, і ви побачите, наскільки скрутно доведеться тим кандидатам, які представлять крайні політичні погляди.
Справді, важко буде знайти 20 000 українських націоналістів у Криму. Не менш складно, ніж 20 000 прихильників ідеї інтеграції трьох братніх народів у будь-якій з 7 областей українського Заходу. Ще важче доведеться тим маловідомим до сьогодні кандидатам, хто не має за собою розвинутих в регіонах партійних або громадських структур. Таким чином, можна припустити, що півмільйона підписів у 2/3 регіонів зможуть зібрати не всі.
У такому випадку через Верховний суд ЦВК має оскаржити і скасувати реєстрацію кандидата. Щоб запобігти можливим зловживанням, виборчий закон досить детально регламентує, як це може відбутися. Але разом з цим Закон "Про вибори президента України" "забуває" лише одне – відкликати понад п’ятдесят тисяч членів територіальних і дільничних виборчих комісій, які були висунуті кандидатами на пост президента, чия реєстрація буде скасована.
У зв’язку з цим виникає кілька питань, на які зможуть дати відповідь напевне лише народні депутати України:
- Чи будуть легітимними рішення територіальних та дільничних комісій про затвердження результатів голосування у випадку, якщо за них голосуватимуть члени комісій, які були висунуті кандидатами, чия реєстрація вже скасована?
- Чи можуть бути внесені зміни до Закону "Про вибори президента України" під час проведення передвиборчого процесу?
Втім, навіть швидке і позитивне вирішення цієї проблеми вже не гарантуватиме рівного представництва у виборчих комісіях для влади і опозиції. На минулих виборах до Верховної Ради у Голосіївському районі міста Києва (216 виборчий округ) окружна виборча комісія постановила, що до керівництва кожної дільничної комісії мають обов’язково входити представник влади і опозиції.
Переконаний, що саме це гарантувало вільне волевиявлення громадян у окрузі, де зрештою переміг кандидат від опозиції, а висуванець влади програв, що збіглося з результатами соціологічних опитувань.
На превеликий жаль, закон "Про вибори Президента України" не врахував цей позитивний практичний досвід. Тепер під час формування дільничних виборчих комісій вимагається лише, щоб голова, заступник і секретар не були представниками одного кандидата.
Автор: Віктор Уколов, член територіальної виборчої комісії у 214 виборчому окрузі
Читайте також:
Технічні кандидати, чиї ви будете?/archive/2004/august/16/3.shtml}
За Януковича грають люди Козака, Базилюка і ще кілька несвідомих
Тим часом, за таким смішним, на перший погляд, випадком, криється серйозна проблема, яка може паралізувати роботу усіх територіальних і дільничних комісій на виборах президента України.
Цілком демократичні норми закону "Про вибори президента України" гарантують кожному кандидату у кожній з комісій по два місця. Таким чином, 26 кандидатів на найвищу посаду у 450 округах теоретично можуть мати по 900 членів територіальних виборчих комісій та по декілька десятків тисяч місць у дільничних комісіях.
Ціла "армія" прихильників і однопартійців кожного з кандидатів, присутня у виборчих комісіях, повинна гарантувати чесність проведення виборів і загальне визнання їх результатів. Однак на практиці ситуація, що складається, уже дискримінаційна щодо кандидатів від опозиції, хоч і цілком відповідає закону.
Не секрет, що, згідно з численними опитуваннями громадської думки, основними суперниками стали кандидат від влади Янукович та кандидат від опозиції Ющенко, який поки що утримує "майку лідера".
Відповідно, ніхто не заперечує, що основний водорозділ проходить між владою та опозицією. Проте співвідношення місць в територіальних комісіях поділено саме на користь влади і є далеким від рівноцінного представлення опозиції.
Відповідно до оприлюднених програм та попередньої політичної діяльності, кандидатів на пост президента України можна поділити на дві великі групи:
- опозиція та суперники Віктора Януковича;
- влада та суперники Віктора Ющенка.
До першої групи, окрім Віктора Ющенка, можна наважитись записати Олександра Мороза, Петра Симоненка, Анатолія Кінаха, Михайла Бродського, Юрія Збітнєва, Олександра Омельченка та Леоніда Черновецького, разом – 8 кандидатів.
З меншою або більшою часткою вірогідності до групи, де є Віктор Янукович, можна віднести інших 18 кандидатів. Відтак, у кожній територіальній комісії є 36 членів, що були висунуті від провладних та антиющенківських кандидатів, і лише 16 членів від досить подрібненої опозиції.
На практиці це означає, що будь-яке рішення тервиборчкому може бути прийняте на користь кандидата від влади гарантованою більшістю голосів.
36 на 16 на користь влади, - такий рахунок може бути не завжди, але треба визнати, що перший тайм опозиція вже програла. Інша справа, що влада може і не наважитися скористатися цією явною перевагою у виборчих комісіях, якщо кандидат від опозиції перемагатиме кандидата від влади з досить великим відривом.
Втім, поява великої кількості кандидатів на виборах цього року може зіграти злий жарт з легітимністю самих виборів.
Стаття 53 виборчого закону зобов’язує кожного з кандидатів зібрати не менше 500 000 підписів на свою підтримку, причому у не менш як 18 областях кандидат має отримати по 20 000 підписів у кожній.
Лише погляньте на карту і згадайте електоральні симпатії на Заході, Сході та в Центрі, і ви побачите, наскільки скрутно доведеться тим кандидатам, які представлять крайні політичні погляди.
Справді, важко буде знайти 20 000 українських націоналістів у Криму. Не менш складно, ніж 20 000 прихильників ідеї інтеграції трьох братніх народів у будь-якій з 7 областей українського Заходу. Ще важче доведеться тим маловідомим до сьогодні кандидатам, хто не має за собою розвинутих в регіонах партійних або громадських структур. Таким чином, можна припустити, що півмільйона підписів у 2/3 регіонів зможуть зібрати не всі.
У такому випадку через Верховний суд ЦВК має оскаржити і скасувати реєстрацію кандидата. Щоб запобігти можливим зловживанням, виборчий закон досить детально регламентує, як це може відбутися. Але разом з цим Закон "Про вибори президента України" "забуває" лише одне – відкликати понад п’ятдесят тисяч членів територіальних і дільничних виборчих комісій, які були висунуті кандидатами на пост президента, чия реєстрація буде скасована.
У зв’язку з цим виникає кілька питань, на які зможуть дати відповідь напевне лише народні депутати України:
- Чи будуть легітимними рішення територіальних та дільничних комісій про затвердження результатів голосування у випадку, якщо за них голосуватимуть члени комісій, які були висунуті кандидатами, чия реєстрація вже скасована?
- Чи можуть бути внесені зміни до Закону "Про вибори президента України" під час проведення передвиборчого процесу?
Втім, навіть швидке і позитивне вирішення цієї проблеми вже не гарантуватиме рівного представництва у виборчих комісіях для влади і опозиції. На минулих виборах до Верховної Ради у Голосіївському районі міста Києва (216 виборчий округ) окружна виборча комісія постановила, що до керівництва кожної дільничної комісії мають обов’язково входити представник влади і опозиції.
Переконаний, що саме це гарантувало вільне волевиявлення громадян у окрузі, де зрештою переміг кандидат від опозиції, а висуванець влади програв, що збіглося з результатами соціологічних опитувань.
На превеликий жаль, закон "Про вибори Президента України" не врахував цей позитивний практичний досвід. Тепер під час формування дільничних виборчих комісій вимагається лише, щоб голова, заступник і секретар не були представниками одного кандидата.
Автор: Віктор Уколов, член територіальної виборчої комісії у 214 виборчому окрузі
Читайте також:
Технічні кандидати, чиї ви будете?/archive/2004/august/16/3.shtml}
За Януковича грають люди Козака, Базилюка і ще кілька несвідомих
