Володимир Сівкович: Може загинути хтось із кандидатів в президенти

Підтримуючи "Громадське радіо" в боротьбі за існування, "Українська правда" розміщує на своєму cайті розшифровки його ефірів. Слухайте також аудіо

Олександр Лащенко: Вітаю вас, це програма Громадського радіо "Тема дня", з вами ведучий Олександр Лащенко.

У ці вихідні минула третя річниця терактів, скоєних у Нью-Йорку та Вашингтоні. 11 вересня 2001 року терористи-смертники, захопивши літаки, атакували Пентагон і Світовий центр торгівлі у Нью-Йорку. Жертвами цього нападу були близько трьох тисяч людей. А у Росії зараз вшановують жертв іншого теракту. П’ять років тому в Москві на Каширському шосе підірвали будинок. Тоді загинули 119 людей.

Чи загрожує тероризм Україні та як на це впливатимуть вибори президента, що мають відбутися 31 жовтня. Про це ми поговоримо сьогодні з народними депутатами Володимиром Стретовичем, який очолює комітет Верховної Ради з питань боротьби з оргзлочинністю та корупцією, членом фракції "Наша Україна" та Володимиром Сівковичем, представником групи "Центр" і членом парламентського комітету національної безпеки і оборони.

Отже, з кінця серпня цього року і донині в Росії сталися 4 теракти: катастрофа двох літаків, вибух біля станції Московського метро "Ризька", захоплення у заручники учнів школи у Північній Осетії, в місті Беслані. Жертвами цих терактів стали близько півтисячі осіб. Після подій у Беслані в Україні посилили охорону кордону з Росією. На вашу думку, панове, чи дійсно терористи загрожують Україні, й чи справді один із ризиків цього - кордон із Росією?

Володимир Стретович: Якщо говорити в широкомасштабному контексті, і враховувати геополітичну ситуацію, то в принципі, підґрунтя для тероризму сьогодні не виключене. Знову ж таки – воно може бути від мусульманських рухів і течій, які можуть помститися за присутність наших вояків в Іраку.

Олександр Лащенко: Тобто можливе повторення цьогорічних терактів у Мадриді?

Володимир Стретович: Я допускаю такий варіант, бо є геополітична підстава. Щоправда, не повідомляється, і ми не знаємо про це з наших ЗМІ, які функції виконують наші миротворці, чи вони знищують іракців...

Олександр Лащенко: ...офіційна точка зору – миротворчі функції...

Володимир Стретович: ... чи буде елемент помсти мусульманський, чи буде нам оголошена "священна війна". Ось тут є одна проблемна точка, яка може нам завдати удару. І до цього треба бути готовими. Про внутрішню ситуацію в Україні.

Якщо порівнювати з Росією, то підстав для тероризму не існує. Інша справа, що влада може використати такі моменти, як це було, наприклад, 1999 року. Майже в ці дні, на початку жовтня, коли стався терористичний акт на зібранні кандидата в Президенти з громадою міста Інгулець поблизу Кривого Рогу. Там дійсно був скоєний терористичний акт...

Олександр Лащенко: Це було на зібранні кандидата Наталії Вітренко?

Володимир Стретович: Так, там дійсно був скоєний терористичний акт, і там обійшлося без жертв, але багато людей стало інвалідами, їм ампутували кінцівки, вирізали частини тіла, і це дійсно мало в собі цю основу. Сьогодні ж, не виключено, і більше того, ми занепокоєні. Я кажу "ми" – це фракція "Наша Україна".

В тому, що влада буде вміло розігрувати сценарій щодо терористичних актів, не виключено, з метою взагалі вибори як такі не проводити, а оголосити всім, що в зв’язку з напруженням ситуації, загрозою терористичних актів, масового скупчення людей на виборчих дільницях, повідомлення, які надходять з інших джерел, є певна загроза життю, і тому ми не можемо здійснити вибори.

І перший дзвіночок вже пролунав – коли напередодні Дня Незалежності силовики, чомусь із прес-служби адміністрації Президента повідомили, що вони всіма засобами будуть протистояти будь-яким насильницьким діям і проявам щодо зміни і захоплення влади, якої ніхто не планує, ми і так переможемо, і це зовсім очевидна річ, і всім це зрозуміло, але ж влада так просто не хоче позбутися своїх привілеїв в буквальному розумінні слова і тому можуть використати боротьбу з тероризмом як привід, як підставу для того, щоб якимось чином вплинути на дальший політичний розвиток у країні.

Олександр Лащенко: Тобто, якщо підсумувати ваші слова, єдине джерело тероризму в Україні - це дії влади. Так я вас зрозумів?

Володимир Стретович: Так. В тому числі і...

Олександр Лащенко: І іракське. Два моменти, Ірак і дії влади.

Володимир Стретович: Так. Сьогодні багато країн вже вивели свої війська з Іраку, мотивуючи це саме тим, що після 30 червня їх перебування абсолютно недоцільне, якщо вже Ірак готується перейти до мирного способу розв’язання проблем.

Олександр Лащенко: Запитання до іншого народного депутата, теж гостя нашого студії, Володимира Сівковича. Ви як вважаєте, чи є джерела, які можуть призвести до терористичних актів в Україні ?

Володимир Сівкович: Тероризм завжди відбувається за двома напрямками. Перший напрямок – це ідеологічно-релігійний, він переходить в другий напрямок - меркантильно-фінансовий. Наприклад, візьміть 11 вересня. Це боротьба між тими, хто раніше володів наркотрафіками, між тими, хто володів в Афганістані алмазними і іншими розкопками, і американці прийшли туди, і це якби помста. Потім Ірак також помста - релігійна чи боротьба за нафту.

Олександр Лащенко: Бізнес-релігія, два моменти.

Володимир Сівкович: Бізнес-релігія. В Росії плюс тероризм джерела, ви говорите, це помилки діючої влади. Наприклад, в свій час, не зробивши аналіз, не взявши до уваги історичний досвід та інше, просто ввів війська в Чечню, не продумавши, як він звідти буде виходити.

Олександр Лащенко: Скоро десять років минає з тої події.

Володимир Сівкович: Сьогодні Путін пожинає плоди бездумної політики, яка була проведена щодо Чечні, наприклад, Єльциним і Грачовим. Що стосується України, в Україні знову ж таки, я згоден з паном Стретовичем, дії влади можуть привести до якихось терористичних актів, але до сьогоднішнього дня таких актів не було.

За винятком того, що окремі, я їх не можу назвати бізнесменами, я їх скоріше всього назву бандитами, спільно з корумпованими правоохоронними органами можуть робити такі теракти, наприклад, як відбувся на Троєщині.

Та інформація, яка в мене є, говорить про те, що люди знайшли привід перед Днем Незалежності, зірвали дві бомби на Троєщинському ринку, після цього відбулося закриття цього ринку, після цього зараз відбувається взагалі переділ власності цього ринку.

Олександр Лащенко: Тобто знову ж таки бізнесова основа.

Володимир Сівкович: Зараз це використовується в політиці. Зараз переділ власності іде в тому числі, за рахунок терактів, які потім роздуваються в політику, аби вигідно його застосувати. Тобто сьогодні вони бачать, що дестабілізація потрібна, її можна звалити, наприклад, на ту ж "Нашу Україну", спроба була перша це зробити, вони спробували, в них це вийшло. Зараз ринок фактично буде забиратися в одних власників, передаватися іншим.

Олександр Лащенко: Про події на Троєщинському ринку, як вони можуть вплинути на ситуацію в Україні, ми пізніше поговоримо. А от якщо мати на увазі можливу загрозу з боку чеченських бійців, як ви вважаєте? Я зрозумів із відповідей обох гостей студії Громадського радіо, що це не становить загрози для України?

Володимир Сівкович: При чому тут чеченські бійці до України, поясніть мені?

Володимир Стретович: Чечня, протягом свого історичного розвитку, перебувала в аналогічній ситуації, що й Україна 1991 року. Вона була пригнічена великим сусідом, у них це був північний сусід, у нас північно-східний сусід географічно, але ми фактично перебували в одній ролі, і національно-визвольні змагання, які були в Чечні, такі ж відбувалися і в Україні, і тут ми однакові в своєму статусі.

Різниця лише в тому, що 1991 року ми, виборюючи незалежність, підняли свої знамена, прийняли Конституцію, окреслили свою державність, а Чечня, невеличка держава з мільйонним населенням, але з величезними природними багатствами і великим прагненням до свободи, такого статусу не отримала.

Олександр Лащенко: Пане Володимире, а опосередковано. Приміром, амбасада Росії в Києві може бути центром якогось, можливо, терористичного акту з боку тих же чеченських бійців або їхніх спільників?

Володимир Стретович: Не хочу думати про погане, але народ, доведений до відчаю, здатний вдатися до будь-яких кроків. І я, повірте мені, в процесі виборчої кампанії, хай як не патетично це звучить, але зрозумів природу тероризму.

Коли законними методами, гуманними, гуманістичними, природними, гарантованими загальною декларацією прав людини досягти результату неможливо – люди, будучи переконані в своїй правоті, а ще підкріплені і мусульманською вірою в Аллаха, його могутністю, моментально в цю хвилину опиняється на небі, такий канон мусульманський.

Олександр Лащенко: Ви це виправдовуєте? От російські мас-медіа стверджують, що є в Україні сили, зокрема ті, що підтримують кандидата в президенти Віктора Ющенка, які нібито виправдовують дії чеченських терористів. Як ви це прокоментуєте?

Володимир Стретович: Мова не йде про виправдання чеченських терористів. Мова не йде про засоби досягнення ними мети, коли вони в заручники беруть дітей, жінок і це робиться в свято, і відповідним чином приносять трагедію фактично усій державі.

Не можна це виправдати, і ніхто їх не виправдає. Але ці акти мають на своїй меті привернути увагу, адже дивіться – це ж не перший терористичний акт. Захоплення було і в Будєнновську, захоплення було і в Дагестані, останнє – це "Норд-Ост" у всіх на устах, але сигнал, який посилається нацією, що бореться, не чується зверху.

Олександр Лащенко: Ви маєте на увазі Кремль?

Володимир Стретович: Абсолютно. Є історичні приклади, є історична аналогія. На Кавказі під керівництвом Шаміля 30 років тривала визвольна війна чеченського народу. Про це писав і Шевченко, про це писав Лермонтов.

Олександр Лащенко: Але деякі російські історики стверджують, що Шаміль ніколи не захоплював дітей і жінок, ніколи.

Володимир Стретович: Правильно. Тому що способи ведення війни і тиск влади, очевидно, був іншим. І закінчилось тим, що росіяни не досягли своєї мети на Кавказі, а пішли на таку поступливу позицію, дозволили дітям чеченців вчитися в навчальних закладах в Росії, губернатором Чечні був сам чеченець, його заступником був росіянин. Пішли на поступки і тим зняли проблему. Сьогодні ж, на жаль, там, де нафта, де великі гроші, і ви згадали про вибух у підмосковному місті в ці дні, є багато питань – чи не є це ланцюжками великої політичної гри, тому що наприклад мене насторожила фраза одного з російських коментаторів, що зараз Америка як ніколи близька з Росією. Давайте перекинемося через океан і подивимося, а що в Америці очікується в ці дні, через два місяці там теж президентські вибори.

Можливо, це один із ланцюжків, яким треба було привернути увагу світової громадськості до того, що боротьба з тероризмом, яку проголошує на своїх знаменах кандидат Буш, нині діючий президент, це є світова проблема, і щоб світ з розумінням поставився до цієї проблеми і таким чином досягти політичної переваги. Ми в цій студії, очевидно, ще багато чогось не знаємо для того, щоб розмірковувати.

Олександр Лащенко: Але ви чітко скажіть – виправдовуєте дії терористів у Беслані чи ні ?

Володимир Стретович: Я дії терористів у Беслані ніяким чином виправдати не можу. Я скажу більше. Мене в житті трагедія одна така спіткала, коли в серпні, два-три роки тому, коли тонув підводний човен "Курськ", я якраз писав наукову роботу, і телебачення мені принесло новину.

Я так проникся в час відпустки цією трагедією, що я не міг тиждень працювати, доки ця рятувальна операція не була завершена. Те саме було зі мною, коли я почув про захоплення заручників у Беслані, я був біля телевізора у всіх новин – ну що там, ну що там...

Олександр Лащенко: Ви це сприймаєте як трагедію.

Володимир Стретович: Для себе особисто.

Олександр Лащенко: І знову ж таки уточнення, якщо повертатись до подій в Україні, як ви вважаєте все ж таки, є загроза російським представництвам в Україні – посольству, іншим якимось організаціям, які тут є. Від чеченських бійців?

Володимир Стретович: Я думаю, що сьогодні, в силу ситуації, що склалася, ніякої загрози російським представництвам в Україні абсолютно немає. Хоча б тому, що чеченці не перейдуть кордон і на нашій території не будуть робити це. Їм вистачить цілей.

Олександр Лащенко: І варто було б посилити безпеку на кордоні російсько-українському?

Володимир Стретович: Це абсолютно правильно, можливо, хоч більше контрабандистів спіймають, бо я був свідком, як вони переїжджають абсолютно вільно кордон, перевозять вантажі.

Олександр Лащенко: А ви, пане Сівкович, як вважаєте - варто посилити безпеку на українсько-російському кордоні?

Володимир Сівкович: По-перше, ми тут трошки змішали все в купу. Національно-визвольна боротьба і тероризм не мають нічого спільного. Не можна назвати ідейними борцями бесланських терористів, це швидше схожі на фашистів, на подонків, це звірі. Що стосується в Україні, не будуть рвати в Україні посольства, тому що їм не потрібно дуже багато ворогів. Навіщо їм брати на сторону своїх ворогів Україну, коли тут достатньо Росії ?

І це по-перше. А по-друге, національно-визвольна боротьба і лідери, які збагатилися за період тимчасового правління, наприклад, в Чечні, які фінансують цих терористів, це різні речі. Ви спитайте людей в Чечні – вони хочуть війни, вони хочуть тероризму, взагалі вони знають ті цілі, за які борються терористи? Я думаю, що ні. Послухайте, давайте поставимо все на своє місце. В Чечні воює приблизно 500 чоловік. Реально воює 500 чоловік. ФСБ знає всіх на прізвище.

Олександр Лащенко: А чому ж їх не затримали досі, на ваш погляд?

Володимир Сівкович: Їх назвати бійцями неможливо. Тому що вони то виїжджають за кордон, то ховаються в гори, то живуть там в їхніх селах, і назвати їх бійцями, це неправильно.

Олександр Лащенко: Ні, я не збираюся їх облагороджувати чи навпаки, викривати.

Володимир Сівкович: Треба говорити так, як є. Це люди-наймити, які за гроші воюють, які за гроші вбивають, які за гроші ріжуть і які є інструментом тих осіб, які мають гроші, бувши керівниками Чечні чи тих росіян, які раніше заробляли на Чечні гроші, а тепер цих бандитів використовують. От і все. І Путін правильно говорить, що починати 500 чоловік потрібно не тільки в Чечні шукати, бо він їх там не найде, а починати потрібно в тому числі і за кордоном, в сусідніх державах.

Олександр Лащенко: В Україні варто їх шукати?

Володимир Сівкович: Не знаю, треба подивитися.

Олександр Лащенко: Панове, поговоримо взагалі про загрозу тероризму. Пан Стретович вже торкнувся того, що на це можуть вплинути вибори. Були різні повідомлення, що спецслужби, в тому числі й в Україні, знаходили людей, які нібито замислювали теракти. Є така загроза ?

Володимир Стретович: Ну звичайно є. І щойно Володимир сказав про Троєщинський ринок, там був скоєний типовий терористичний акт. Якщо це була вибухівка порохова, в безпечному місці для людей, то це просто...

Олександр Лащенко: Але ваш колега пан Володимир казав, що це бізнесовий інтерес. Ви згодні з цим?

Володимир Стретович: Так, але це терористичний акт.

Володимир Сівкович: А яка різниця? А що, тероризм в Беслані, це не бізнесовий інтерес? Откуда ви знаєте, за що вони воюють?

Олександр Лащенко: Я не знаю.

Володимир Сівкович: Вони воюють за нафту, яка знаходиться сьогодні...

Володимир Стретович: ... в Чечні.

Володимир Сівкович: Причому біла нафта. Чиста, з якої виходить 95 відсотків бензину.

Володимир Стретович: І дивіться, якщо вибухівка цвяхами начинена, то це вже терористичний акт, бо має на меті ураження людей, так само, як підрив гранати чи якихсь металевих частин. Оце і є тероризм. Це привчає суспільство до того, що в такий спосіб можна досягти якоїсь певної мети. І зараз не хочеться вірити в те, але, можливо, буде шантаж, що сигнали надходять, замінована школа, вибухівка, і наші всі МНС, пошукові групи вирушають для того, щоб уникнути теракту.

Олександр Лащенко: Ну, іноді просто учень в школі, двієчник, не хоче йти на іспит і зухвало повідомляє міліцію про нібито закладену вибухівку.

Володимир Стретович: Правильно, але ще 30 років тому, в 70-ті роки, взагалі про тероризм говорили щось таке. Я пам’ятаю, в 1972 році коли захопили олімпійців Ізраїлю.

Олександр Лащенко: 1972 рік, Олімпіада в Мюнхені.

Володимир Стретович: Так, вперше я почув під час Олімпіади, і ось терористичні акти були створені, а до того ж, в принципі, ми ніколи не чули, що були терористичні акти.

Олександр Лащенко: Так що це, зміна такої історичної епохи? Раніше була холодна війна, перед цим Друга світова, Перша світова, а зараз війна терористів із спецслужбами?

Володимир Сівкович: Це війна грошей.

Володимир Стретович: Казав класик, завжди став питання – кому це вигідно? І ти завжди знайдеш відповідь на це запитання.

Олександр Лащенко: Кому ж це вигідно? Усамі Бен Ладену?

Володимир Стретович: Сьогодні ескалація напруженості, комусь вигідно, можливо, між осетинами і інгушами, можливо на цій ділянці...

Олександр Лащенко: Але ж це не бізнесовий інтерес, про який казав пан Сівкович.

Володимир Стретович: Правильно, але ж є різні причини. Ми ж сидимо в київській студії. Можливо, ФСБ, яке проморгало знає набагато більше. Але я коли чую, що там закладена вибухівка під час ремонту, то мене, як юриста, запитання – а де була розвідка?

Олександр Лащенко: Ну це офіційно спростували, що під час ремонту закладали в школі вибухівку.

Володимир Стретович: Так, але ж чомусь російські канали повідомили, що в Санкт-Петербурзі, в кінотеатрі знайшли знову заховану вибухівку про всяк випадок, можливо, вона там залишилася ще за царя Гороха, але факт залишається фактом. То де вся державна машина примусу, сили розвідки, контррозвідки, яка дає інформацію і грає на випередження.

Олександр Лащенко: У нас ця державна машина працює?

Володимир Стретович: Я переконаний, що працює.

Олександр Лащенко: Працює. Професійно, чітко, і можна не боятися терактів, як ви вважаєте?

Володимир Стретович: Але передає куті меду, в зв’язку з тим, що боїться і лякає всякими „ужастиками" населення, що ось дивіться, хто йде, які вони сякі-такі противні, вони можуть вдатися до будь-яких дій, вибачте, але Україна не Росія. Я знову зацитую класика, зовсім недавно твір якого побачив світ.

Олександр Лащенко: Пане Сівкович, як ви вважаєте? Як професійний рівень спецслужб в Україні, він дозволяє говорити про те, що можна не боятися?

Володимир Сівкович: Знаєте, після того, як я прочитав наказ міністра внутрішніх справ Білоконя "Про створення антитерористичного підрозділу в УБОЗі, я можу спокійно сказати, що у нас правоохоронні органи не професійні, тому що людина віддає наказ про створення антитерористичного центру, вона взагалі не розуміє, що це таке. В країні повинен бути один антитерористичний центр.

Володимир Стретович: І він є.

Володимир Сівкович: ... і другого не може бути. Це повинна бути настільки злагоджена робота всіх правоохоронних органів саме на цей центр, туди повинна подаватися інформація з усіх правоохоронних і фіскальних органів, тому що профілактична робота щодо тероризму, це не тільки міліціонери, які ходять і шукають таблички з написами "бомби". Просто смішно, "бомба" написано на коробці...

Олександр Лащенко: Оперативна діяльність, агентурна діяльність.

Володимир Сівкович: Профілактична робота, це робота з відмивання коштів. Хто фінансує, це робота з виявлення трошки психічно хворих...

Володимир Стретович: Це соціальний момент.

Володимир Сівкович: І в тому числі підприємців, які мають дуже великі гроші, тому що, якщо ці підприємці раніше замовляли, наприклад, свого конкурента, то сьогодні вони в нього на заводі можуть підривати бомби, робити терористичні акти, і таким чином налаштовувати людей відбирати власність і т.д.

І в Сполучених Штатах, після 11 вересня, було зроблене єдине міністерство, яке фактично координує діяльність, починаючи від ЦРУ, закінчуючи ФБР, податковими та іншими службами. І сьогодні час ставити питання, в тому числі нам, депутатам, пане Стретович, з приводу того, що у світі потрібно робити сили швидкого реагування, антитерористичні сили.

Україна не може жити і воювати проти тероризму сама. Тому що це вже всесвітнє явище. Я думаю, що ООН, а всі держави відправляють туди гроші, повинна поставити питання, як я вже і говорив, про створення єдиного анти терористичного центру в світі, де б акумулювалася вся інформація. Це по – перше. По –друге, значно підвищити покарання для людей, які фінансують тероризм.

Олександр Лащенко: Саме тих, хто фінансують, а не тих, хто чинять?

Володимир Сівкович: Смертники – це найманці, давайте поставимо крапку і забудемо про цих терористів. Все це організовують, за звичай, люди, які мають колосальні гроші. Не можна займатися тероризмом безплатно. Це дуже дороге задоволення.

І міжнародні санкції повинні бути, і міжнародне законодавство повинне дуже жорстко карати. В Україні за тероризм, поки в нас його ще не має, слава Богу, ми повинні зробити зміни до законодавства, в тому числі до кримінального законодавства, і можливо аж до того, щоб поставити смертну кару...

Олександр Лащенко: Зараз яке покарання, яка найвища планка покарання в Україні за тероризм. За новим кримінальним кодексом?

Володимир Сівкович: Я навіть не знаю.

Володимир Стретович: В залежності від наслідків, які викликали ці дії...

Олександр Лащенко: Пане Стретович....

Володимир Сівкович:... в нас сьогодні це фактично прирівняно до хуліганства. Ось в чому вся ситуація. В нас немає жорстких санкцій проти тероризму. Жорсткі санкції - це вже профілактична робота. Треба найжорстокіші, і не тільки для тих, хто терористи, але й тому, хто взяв хабар і провів терористів. Я вже говорив, що корупція - це мати тероризму, а в нас корупція в країні настільки велика, що це просто – багатодітна мати виходить. Тобто у нас дуже хороше поле для тероризму.

Олександр Лащенко: Тобто треба робити все ще до можливого теракту, щоб унеможливити?

Володимир Сівкович: Потрібна профілактична робота, в тому числі. І законодавча. Пан Стретович сидить, він по боротьбі з організованою злочинністю, якраз його комітет може вносити ці поправки.

Олександр Лащенко: Є у вас якісь пропозиції ось безпосередньо?

Володимир Стретович: Говорити, що в нас сьогодні дуже гарне підґрунтя і основа для тероризму, трошки буде перебільшенням, на мою думку. Тому що соціальної природи для тероризму сьогодні фактично в Україні не існує...

Володимир Сівкович: Секундочку, я не говорю про соціальну природу і ідеологічну природу.

Володимир Стретович: Ви говорите про умови?

Володимир Сівкович: Так, умови хороші. В нас поділився приватний ринок, розібрали всі заводи. Скажіть, бізнесмен Вася вирішив забрати фабрику і бізнесмена Петі. І взяв зробив там терористичний акт і разом з міліцією.

Володимир Стретович: Та навіщо вам ходить за такими далекими прикладами? В Сімферополі батько потерпілої приходить в кабінет прокурора і рве гранату, скоюючи терористичний акт.

Володимир Сівкович: Це хіба є терористичний акт?

Володимир Стретович: Це є терористичний акт. Але ж які передумови, які причини?

Володимир Сівкович: Тобто ви говорите, в нас нема соціальних причин, а доведена фактично до голодної смерті людина, це не соціальна причина?

Володимир Стретович: Абсолютно до безвиході, так?

Володимир Сівкович: А бізнесмен, який замучився боротися з правоохоронними, фіскальними органами, це не соціальна причина?

Володимир Стретович: І обіцяє зірвати гранату в Міністерстві Аграрної політики. Його там замовляють всім загалом...

Олександр Лащенко: Тобто, панове, з того, що ви обоє говорите – боротьба з корупцією та поліпшення соціальних , економічних умов життя українців убезпечить від терактів?

Володимир Стретович: Абсолютно, поліпшення ситуації...

Олександр Лащенко: Але якщо говорити саме про можливе політичне підґрунтя, те, що ви, пане Стретович, казали на початку програми, для терористичних дій. Можливий політичний чинник знову ж таки у терористичних діях?

Володимир Стретович: Що намагається зробити влада і її правоохоронні структури, і її так би мовити, мислителі, кризові менеджери для того, щоб не поступитися владою в жодному разі. Треба навісити всіх собак на опозицію, що саме вона винна в тому, що в Україні дестабілізується ситуація. Що для цього потрібно?

Треба привчити інформаційне середовище, яке знаходиться в руках не опозиції, а в руках більшості, в руках влади для того, що дивіться, які вони. Спочатку вони рвуть бомби на ринку, тепер ви почуєте, що десь слід буде вести в іншому місці, щось там трапилося. Завтра з Запоріжжя прийде інформація, що зловмисник, який причепив коробку з назвою "бомба" робив це від імені опозиції. Це робиться для того, щоб в потрібний момент провести програму, за якою звинуватити усіх в необхідних діях.

Олександр Лащенко: Я так розумію ваші слова, не стільки знизити, з вашої точки зору, рейтинг Ющенка, кандидата опозиції, скільки запровадити надзвичайний стан?

Володимир Стретович: Так, для того, щоб залякати населення в тому, що вони такі-сякі. Ну і само собою, фактично, зменшити рейтинг Ющенка.

Олександр Лащенко: Але ж пан Тігіпко казав, що впевнений провладний кандидат у своїх силах. Зростають пенсії, зарплати, нема жодного сенсу дестабілізувати ситуацію.

Володимир Стретович: Що стосується троєщинського ринку. Моє таке фахове відчуття. Ні влада, ні опозиція до того не мають жодного відношення. Кримінальні угрупування борються за переділ ринку.

Олександр Лащенко: Але є версія міліції...

Володимир Стретович: Яка міліція? В Україні є міліція? В міліції в Україні є тільки генералітет, який загруз у хабарництві і сержанти, які опускають голови, бо вони ще совісні, вони ще недавно прийшли в міліцію і виконують накази. Я це пережив на своїй шкурі.

Ось недавно 3 вересня в Широкому під Кривим Рогом, коли бачив, як хулігани мені тицяли прапорами в очі, дули в вуха і все. А міліція стояла і відвертала обличчя, бо їм наказано не втручатися у цю ситуацію. Про що ви говорите? Міліція сьогодні якраз стала заручником ситуації, для того, щоб каталізувати процеси нестабільності в державі.

Тому я дуже просив би не говорити про міліцію, там ще залишилися порядні люди, поодинокі, але вони сьогодні виконують наказ. А наказ, ви чули, що сказав Володимир Леонідович, що які накази – створення антитерористичного центру, в рамках ОБОЗу, коли?

Олександр Лащенко: Це була мета.

Володимир Стретович: Ні, це порушення закону. Тому, що в законі про боротьбу з тероризмом, в яку ми на хвилі Норд-Осту ухвалили, написано, що антитерористичний центр створюється, його очолює один із заступників голови Служби Безпеки, в нього спеціальні підрозділи, в нього є виписані функції, а ось тут міністр пішов поза законом. Але в нашій державі ходити поза законом навіть престижно.

Олександр Лащенко: Зрозуміла ваша позиція. Пане Сівкович, як ви вважаєте. Оця вся політична складова можлива в організації терористичних актів в Україні? Наскільки це серйозно?

Володимир Сівкович: Я представник групи „Центр", група „Центр" на сьогоднішній день заявила, що вона займає нейтральну позицію. Нейтральну позицію щодо виборів, принаймні до початку жовтня. І як би з нейтральних позицій я можу сказати, ні опозиції сьогодні, ні людям чесним і нормальним при владі, немає сенсу робити дестабілізацію в країні, робити терористичні акти.

Я маю певну інформацію про Вітренко, як робився цей терористичний акт. Там були причетні люди, які ближчі до влади, ніж до Мороза чи до Вітренко. Це я знаю точно, я думаю, що пройде час і все це вилізе на світ..

Олександр Лащенко: Ну а передвиборна кампанія?

Володимир Сівкович: Те, що сьогодні відбувається. Наприклад, піднімається прапор повернення бізнесменом податку на додану вартість - ПДВ. Протягом двох років вимивається з бюджету 12 млрд. гривень. Думаєте, ці гроші ідуть бізнесменам? Ні. Вони перетворюються на готівку і йдуть чиновникам в кишені. Але прапор був красивий, красивий, ідем на допомогу бізнесменам.

Олександр Лащенко: Тобто, пане Володимире, ви наполягаєте на бізнесовій скалдовій.

Володимир Сівкович: Це не бізнесове підґрунтя. Це бандитське підґрунтя.
У нас сьогодні досить багато і в політиці, і в бізнесі, людей, які забули, що таке честь, совість, які забули, що таке порядність, і які фактично є бандитами. Крім цього, вони дійсно раніше були бандитами, я маю на увазі бізнесмени, які сьогодні поприїжджали з Росії, бо з Росії їх повикидували, вони працюють в Україні.

Володимир Стретович: Колега, так біда ж в тому, що вони при владі. Вони ж у владі. І вони своїми методами бандитськими намагаються цю владу зберегти.

Володимир Сівкович: Так, правильно, багато з них при владі. Але ця влада їх задовольняє, тому що ця влада дає їм можливість красти, ця влада дає можливість купляти міліцію, як ви кажете, той же генералітет і робити все, що хочеш. Їх міліція охороняє.

Олександр Лащенко: Панове, якщо повернутися до відомої заяви керівників українських силових структур, де йдеться про те, що можливо в Україні під час передвиборчої кампанії є загроза екстремізму. Наскільки це серйозно?

Володимир Сівкович:Давайте я відповім на це запитання. Я якби досить досконально знаю, як це все відбувалося. Насправді ні голова СБУ, ні міністр внутрішніх справ, ні Генеральний прокурор не причетні до цієї заяви. Мало того, вони вже дізналися про неї після того, як вона була оприлюднена в ЗМІ.

Олександр Лащенко: Хто писав цю заяву з вашої точки зору?

Володимир Стретович: Орган, який її оприлюднив.

Володимир Сівкович: Ні, секундочку. Навіть не він.

Володимир Стретович: Ви маєте на увазі іміджмейкери?

Олександр Лащенко: Давайте без загадок. Всі слухачі знають, кого ви маєте на увазі, пане Сівкович?

Володимир Сівкович: Я знаю, що писав це один із політичних технологів, росіян, які сидять біля Адміністрації президента.

Володимир Стретович: Годуються з рук Адміністрації президента.

Володимир Сівкович: Я їх називаю татарами, при чому не в поганому значенні слова, які приїхали і їм наплювати на Україну, вони бавляться в Україні в політику. Вони за це заробляють гроші і їм наплювати на весь український народ.

Олександр Лащенко: То може я помиляюсь, ви мене поправите, підставили українських силовиків в даній ситуації?

Володимир Сівкович: А що в нас в перший раз їх підставляють? Ви думаєте,що міністр внутрішніх справ не знає, що він заручник сьогодні? Він що не знає, що не дай Бог, влада сьогодні програє, то де він буде? Йому треба тікати.

Олександр Лащенко: Пане Стретович, "Наша Україна" готова до акцій екстремістських, якщо Ющенко програє на виборах?

Володимир Стретович: Скажіть будь ласка, маючи величезний рейтинг народної довіри, будучи лідером виборчих перегонів, створювати прецеденти для того, щоб вплинути на спокійну свідомість пересічного українця, та це тільки дурні можуть таке робити і підбурювати ситуацію.

Але мета сьогодні наша, це розбудити неспокій в свідомості, я підкреслюю, в свідомості українського громадянина, щоб він вибір 31 жовтня робив свідомий і думав про майбутнє. І ми говоримо, я це повторю сьогодні Громадському радіо, що ми своєю структурою, своїми силами вживемо всіх заходів, щоб порахувати голоси, які будуть у виборчих скриньках першими, ніж це зробить офіційна влада.

А після цього, коли ми здобудемо цей результат, ми переконані, що він буде абсолютно позитивним для нашої політичної сили, і покажем громадянам, що ми перемогли чинну владу. Наш відсоток є достатнім, для того, щоб її змінити, тоді ми погукаємо народ на допомогу. І скажем...

Олександр Лащенко: Що це означає?

Володимир Стретович: "Люди добрі, виходьте на вулицю і захищайте своє законне право".

Олександр Лащенко: Яким чином?

Володимир Стретович: Ви обрали.....

Олександр Лащенко: В законних рамках.

Володимир Стретович: Звичайно, 37 стаття Конституції каже, що громадяни України мають право мирно, без зброї, збиратися на мітинги, походи, із повідомленням діючої влади, що ми починаємо такий мітинг.

Олександр Лащенко: До виборів, до 31 жовтня півтора місяця, час вже не такий і малий, коли таке вже напруження зростає...

Ви люди не просто представники тих чи інших політичних сил, ви ще й очолюєте Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, а ви - керівник підкомітету Комітету парламентської національної безпеки, охорони людини. З досвідом маєте певні зв’язки з правоохоронцями. Як ви вважаєте, наскільки серйозною є та загроза, про яку говорять деякі опозиційні кола, що можливі знову теракти в Україні перед виборами?

Володимир Стретович: Наша програма почалася з того, що президент держави
сказав, що ці вибори будіть брудними, і з залученням всього арсеналу можливого і неможливого. Тому очікувати....

Олександр Лащенко: Ну межа. Де ця межа? З вашої точки зору.

Володимир Стретович: Межа буде знаходитьсь на провокаціях, які будуть мати широкий громадський резонанс, але вони не вплинуть на свідоме волевиявлення громадян України.

На публічних зустрічах ми, підозрюючи такий момент, а підставою для цього у нас є заява відомого в Україні кризового менеджера, який працює тепер главою адміністрації, на запитання, що ви будете робить, коли Ющенко стане президентом, він категоричне відповідає – "Не стане". Це означає, що він волевиявленням громадян нехтує.

Олександр Лащенко: Ну, це ви так трактуєте.

Володимир Стретович: Ні, так воно є.

Олександр Лащенко: Ну, можна зрозуміти, що ви зробите все можливе...

Володимир Стретович: ...для того, щоб не було катаклізмів, і люди 31 жовтня спокійно голосували.

Олександр Лащенко: Пане Сівкович, до вас запитання. Наскільки це серйозна загроза, і що можна зробити, якщо вона все таки є?

Володимир Сівкович: Знаєте, люди спробували, коли відкусили шматочок торта, він їм не сподобався, наприклад, з Вітренко. Цей теракти потім допоміг Морозу не стати президентом, і не стати лідером Канівської четвірки, і це дало можливість тоді Марчуку потягнути на себе ковдру. Стати єдиним кандидатом від Канівської четвірки і потім розколоти її. Фактично, це було зроблено завдяки цьому теракту. Вийшло? Вийшло. Я не виключаю того, що щось подібне буде робитися тут, можливо навіть більше. Але може загинути хтось із кандидатів в президенти, може бути все, що завгодно. Тому що один раз вийшло, і за це ніхто не поніс покарання.

Володимир Стретович: З організаторів, мається на увазі.

Олександр Лащенко: Як унеможливити такі ситуації?

Володимир Сівкович: З своєї сторони все, що можна ми робимо, але справа в тому, що до тих пір, поки не відбудеться реформа правоохоронних і фіскальних органів, гарантувати нічого не можливо.

Володимир Стретович: Поки не відбудеться зміна влади, ця цинічна влада здатна на все. Тому на песимістичній, на жаль, ноті, не притаманній передачам Громадського радіо, ми вимушені закінчити нашу зустріч.

Олександр Лащенко: Такою є позиція гостей Громадського радіо, народних депутатів України двох Володимирів, Стретовича і Сівковича. Говорили ми сьогодні в програмі "Тема дня" про те чи загрожує Україні тероризм. Дякую за участь у програмі До побачення.