Керівник штабу Кучми в 1994 Пустовойтенко: "Ситуація сьогодні один в один нагадує ті події"

П'ятниця, 17 вересня 2004, 16:09
У рік перед виборами Валерій Пустовойтенко чи не найактивніше говорив про своє можливе балотування у президенти. Навіть ледь до розколу партії не дійшло. Його фракція в парламенті часто відкрито підтримувала опозицію і критикувала владу. Було за що. Колеги по "За єду" і ПУКу постійно "кидали" НДП.

Але в липні з'їзд НДП тихо–мирно підтримав єдиного кандидата Януковича. Тепер Пустовойтенко працює головою Форуму партій та громадських організацій на підтримку Януковича. Щоправда, це все не заважає членам його фракції критикувати адміністрацію президента.

Що зараз відбувається із партією Пустовойтенка він намагався пояснити в інтерв'ю "Українській правді", записаним під час конференції "Україна на шляху до зрілої національної державності" у Вашингтоні.

– У 1994 році ви очолювали штаб Леоніда Кучми. Тоді він був опозиціонером і переміг. Сьогодні в опозиції Ющенко і Мороз. На вашу думку, чи правильно вони проводять свої передвиборчі кампанії?

– Право оцінювати належить керівникам штабів Ющенка та Мороза. Так, я був дійсно керівником штабу в 1994 році, тоді було два претенденти: Кравчук і Кучма.

Сьогодні ситуація один в один нагадує ситуацію 1994 року. Я навіть цифри пам’ятаю. За Кучму проголосувало 14 мільйонів і близько 100 тисяч чоловік, а за Кравчука проголосувало 12 мільйонів 200 тисяч, приблизно.

В першому турі переміг Кравчук, а в другому турі переміг Леонід Данилович Кучма. Він став президентом України.

Сьогодні ситуація така ж сама, один в один. Не політика, не ідея або політична лінія, а просто люди борються за президентську владу. З одного боку, має великий шанс Віктор Янукович, з іншого боку теж великий шанс має Віктор Ющенко. Як наші виборці визначаться, так воно і буде.

Хочу сказати, що мені не зовсім подобається та істерія про чесні вибори. Я виступав і виступаю за проведення чесних виборів. Я вважаю, що вони можуть бути такими і при сьогоднішній системі.

Я не вірю, що можна вкинути замість когось бюлетені. Це президентські вибори, це навіть не вибори до парламенту України. Тому люди, які прийдуть голосувати, будуть робити це самостійно.

– А результати виборів і те що відбулося в Мукачевому – хіба не говорять про протилежне?

– Ми засудили проведення виборів в Мукачевому, у тому числі й фракція НДП. Ми такі дії засуджуємо. Але ж Мукачеве не показник. Я взагалі вважаю, що Мукачеве – це помилка тих, хто займався підтасовкою виборів...

Але я можу й про інше сказати. Я знаю Віктора Балогу. Я до нього дуже гарно ставлюся і він до мене. І він теж пройшов непростий шлях і теж працював при владі. Чому вони пішли на це... Такого не повинно бути.

– Але ви вважаєте, що на президентських виборах 31 жовтня варіант Мукачевого неможливий?

– Не можливий, абсолютно.

– Не можливий варіант, коли вночі перерахують голоси?

– Ну, неможливо. По–перше, у нас суспільство поділене і є представники різних політичних партій у виборчих комісіях. Люди не підуть на підробку. От припустимо Луганська область. Є Івано–Франківська й Тернопільська області. На виборах до парламенту України, Віктор Ющенко, якщо я не помиляюся, набрав в Луганській області близько 3% голосів. Ви думаєте, щось зміниться?

За цей час абсолютно ні. Ось Луганська область і перекриє такі області, як Тернопільська й Івано–Франківська. І перевага по одній області вирішиться на користь Януковича. Ну, треба рахувати і ці голоси. На мій погляд, все буде визначати центр України. Хто завоює центр, той і переможе.

– Ваше ставлення до використання адміністративного ресурсу. Наприклад, у Харкові відбувся 100-тисячний мітинг на підтримку Януковича. До цього мав відношення Кушнарьов, член вашої партії. Зібрати 100 тисяч людей на мітинг добровільно дуже важко, чи не так?

– Ну, а як ви ставитеся до мітингу, який пройшов в Києві на підтримку Ющенка. Теж був використаний відповідний ресурс.

– Який?

– Ну, просто людський ресурс, політичний ресурс. Теж були автобуси з усіх регіонів України для того, щоб зібрати мітинг в Києві. Ми граємо в одну й ту ж саму гру. Тільки одні кажуть, що там використовувався адміністративний ресурс, а інші кажуть, що ні. А там щось інше використовувалося.

Я можу сміливо сказати, що зібрати сьогодні 100 тисяч чоловік в Києві (за Януковича) можна було. Ми хотіли це зробити, однак трагедія на шахті цьому завадила.

А зараз, я вважаю, що такі масові заходи недоцільно робити, тому що повинні працювати перш за все кандидати в президенти... Так що, Харків може вивести таку кількість людей. В Харкові сьогодні проживає 1 мільйон 600 тисяч чоловік...

– Тобто ви вважаєте, що ці люди вийшли на мітинг добровільно?

– Ну, хтось може й ні. Не всім же подобається... А людям, які працюють в бюджетних організаціях, їм сьогодні важко визначатися, як голосувати. Перш за все тому, що вони на державній службі знаходяться, вони отримують заробітну плату, вони є заложниками сьогодні.

Таке дійсно є. І одні будуть свідомо голосувати, інші ні. Це об’єктивна ситуація, яка склалася сьогодні. Але колоти зараз суспільство, під час проведення президентських виборів, абсолютно не потрібно. Нагнітати ситуацію абсолютно не треба. Я вже пережив декілька виборів. Ситуація на виборах загострюється, потім відразу заспокоюється...

– Добре, але чи задоволені ви висвітленням діяльності вашої партії в ЗМІ?

– Абсолютно ні. Була заборона на висвітлення партії, в тому числі й мене, як лідера Народно-демократичної партії.

– Заборона від адміністрації президента?

– Я думаю, що з боку влади це було зроблено. Рідко нас показують по телебаченню, але все рівно ми шукаємо шляхи, щоб показатися на телебаченні, у нас є своя газета...

– А як заборона впливає на рейтинг вашої партії?

– Впливає дуже сильно. Я хочу сказати, що закон про вибори депутатів місцевих рад посилив конкуренцію між політичними партіями. Зниження прохідного бар’єра з 4% до 3% призвело до того, що зареєструвалося близько 10 нових партій. Якщо б ми підняли бар’єр до 5% було б, навпаки, укрупнення, консолідація політичних партій, що призвело до загального покращення ситуації.

ЮЩЕНКУ ПОВЕЗЛО. МЕНІ ДІСТАВСЯ МІНУС, А ЙОМУ ЗРОСТАННЯ

– Як ви ставитися до того, що у Януковича були судимості? Чи нормальним є те, що він навіть висувається на посаду президента?

– Ну, чому тільки Янукович... Кожна людина, яка отримала судимість, я вважаю, що це ненормально.

Але мені сподобалися слова одного з делегатів нашої поїздки (конференція "Україна на шляху до стабільної демократії, Вашингтон 13–14 вересня) ще в аеропорту Борисполі, коли ми їхали сюди, що від тюрми та від суми зарікатися не потрібно, тому що хто його знає, що буває в життя кожної людини.

– Як вам живеться в коаліції на підтримку Віктора Януковича? Чи не вважаєте ви, що підтримка вашою партією його кандидатури дискредитує НДП?

– Я думаю, що абсолютно ні. Чому вона повинна дискредитувати? У партії є своя програма, своя концепція розвитку. Я горжусь тим, що у Народно–демократичної партії є позиція і ми у тій коаліції, у якій знаходимося, можемо реалізувати свої зв’язки.

Ми тісно співпрацюємо і з фракцією "Наша Україна" по окремим питанням, які ми вважаємо доцільно визначати, доцільно інколи разом голосувати.

Я задоволений не тільки як керівник фракції, але й як голова комітету Верховної Ради з питань транспорту. А те, що коаліцію дискредитує Янукович чи Ющенко, я хотів би, щоб ми як політики не робили кінцевих оцінок, тому що все буде визначати тільки народ.

– Але частина вашої партії і фракції не підтримує кандидатуру Януковича. Наприклад, депутати Шевчук, Зарубінський, Кафарський виступають проти Януковича, або голосують разом з опозицією. Чи не боїтеся ви втратити фракцію?

– Я взагалі у цьому житті нічого не боюсь. Це, по–перше. По–друге, у нас в партії є партійна дисципліна і рішення прийняв з’їзд. Тому і Кафарський, і Зарубінський будуть підтримувати ту політику і ті рішення, які підтримав з’їзд Народно–демократичної партії.

Якщо ви натякаєте, що хтось вийшов кудись із НДП, то назвіть мені, будь–ласка, хоч одну людину, хто вийшов з нашої партії і в майбутньому зміг би себе реалізувати.

Вони реалізували себе в цьому житті тільки завдяки Народно–демократичній партії, завдяки позиції, завдяки тому, що ми були дружніми, стійкими, мужніми.

От наприклад, взяти навіть Володимира Литвина, який займався у свій час департизацією органів виконавчої влади. Коли став головою партії, він зрозумів, яка боротьба ведеться проти партії і партій між собою.

Всі партії на політичному олімпі в нашій державі є конкурентами. Він (Литвин) став на захист партії. Такі ж кроки ми робили на захист міністра екології Шевчука, якого було звільнено минулого року з роботи, абсолютно необ’єктивно.

Тому у нас партія близько 300 тисяч чоловік. Нам 8 років, зараз готуємося відмічати вже 9 річницю створення НДП. Я горжусь, що очолюю таку найкращу, на мій погляд, надійну і порядну партію. Не просто очолюю, а це мені просто довіра величезна.

– Нещодавно відбулася зустріч президента Кучми з парламентською більшістю. На вашу думку, ця більшість взагалі ще існує?

– Я ще два місяці тому, коли ми готувалися до з’їзду НДП, сказав, що більшості фактично не має. Хоча засідання проходять і завдяки тому, що є така коаліція – я б назвав її зараз так – вдається приймати рішення по різним питанням, у тому числі по законодавчих актах, які підтримує уряд.

Ми плідно працюємо в тому напрямку, щоб консолідувати зусилля роботи Верховної Ради. Якщо пам’ятаєте, ми по закінченню сесії підписали угоду з Народною аграрною партією про координацію нашої роботи. Сподіваюся, що у нас є велика перспектива працювати разом.

– Уряду Ющенка приписують початок економічних реформ. Ви були прем’єр–міністром до Ющенка. На вашу думку, початок економічних реформ – це заслуга Ющенка, чи отримані результати були підготовлені ще Вашим урядом?

– А ви як вважаєте?

– Я ніяк не вважаю. Я у вас інтерв’ю беру.

– Я думаю, що Ющенку повезло. Мені дісталося мінус 17% ВВП, а йому зростання ВВП на 5%. Різниця є? Зростання – аж на 22%.

І в той же час і програма, і бюджет Ющенка були затверджені у березні 2000 року. А зріст економіки йшов в січні, лютому, березні. І на той час прем’єр–міністр не мав ніякого значення до підняття цієї економіки.

Що зробив Ющенко? Головне, що у людей залишилося – це виплата пенсій. Хоча система була створена набагато раніше. За рахунок чого виплачувалися пенсії? Відрахування за автомобілі, телефони, мобільні операції.

Це дало в рік вже в 1999 році 500 мільйонів гривень додаткових надходжень до Пенсійного фонду. А в 2000 році ще більше прийшло. От і все. Багато було зроблено. Уряд, який мені довелося очолювати – це був один з найпрофесійніших урядів, які працювали в нашій державі.

Сьогодні ситуація дещо гірше, тому що уряд створено на основі тієї коаліції, яка створена в парламенті. Припустимо, у нас є представники, що можуть очолити багато міністерств і відомств. В інших партіях теж є.

Але є й фракції, де декілька депутатів об’єдналися і вони пропонують міністра. Ну, по–перше, це несправедливо. За нами партія. А вони підбирали кандидатуру, аби підібрати.




powered by lun.ua