Шуфрич: Нехай Литвин згадає, як він був главою АП, і куди він втручався

Понеділок, 20 вересня 2004, 15:04
Хоча керівником фракції СДПУ(о) є Леонід Кравчук, всі знають, що набагато ближчим до Медведчука є Нестор Шуфрич. Саме він озвучує позицію лідера партії. Останній сесійний тиждень Верховної Ради закінчився кризою парламентської більшості, захиталася вся коаліція під Януковичем. Які визріли плани з порятунку ситуації, "Українська правда" спробувала з'ясувати під час інтерв'ю із Шуфричем.

Він налаштований більше, ніж оптимістично, і як доказ слів, наводить ремонт, який відбувається в його офісі на Червоноармійській. Поверх, де знаходиться кабінет Шуфрича, заставлений гіпсокартонними плитами. Напрошується метафора: будматеріали, як символ перемоги Януковича. Однак Шуфричу таке порівняння видається некоректним. "Ми впевнені в успіху Віктора Федоровича. Бачите, ніхто нікуди тікати не збирається, все буде добре", - каже Шуфрич.

– Події у парламенті призвели до розвалу більшості і чергової парламентської кризи. Хто у нас в країні "антикризові менеджери" – відомо всім, тому до вас як до представника цієї групи питання: який ви бачите вихід з цієї ситуації?

– По перше, є ситуація, але я не бачу кризи. Формально більшість є. Тому що вихід 10 членів групи "Центр" не є втратою більшості у 226 голосів. 238 мінус 10 – це все одно більше, ніж 226.

Але я думаю, що зараз мова не про арифметику, а про якість більшості. У парламенті відбуваються речі, які позитивними назвати не можна. Будь–які питання, які виникають у більшості, мають врегульовуватися не таким чином, як це зараз пробує дехто продемонструвати.

– Дехто – це, наприклад, Володимир Литвин?

– Група "Центр" визначилась і вийшла із більшості, і ми не можемо не враховувати їх вибір. Стосовно групи аграріїв і групи "Демократичні ініціативи" – то, безумовно, нам прикро, що така ситуація відбулася. Але я сподіваюся, що вона врегулюється.

Призупинення – це ще не є виходом з більшості. Сьогодні депутати таким чином виказали своє бажання вести консультації. Це їх право, через 14 днів після їхньої заяви 10 вересня повернемось до цього питання.

– Але чому ви думаєте, що за 14 днів вони змінять свою точку зору?

– Тому що сьогодні вони її не визначили остаточно. Призупинення – це не є вихід.

– А ви не відчуваєте частину своєї провини за цей напіврозпад у парламенті, бо нарікають на тиск з боку адміністрації президента? Адже всі знають, що команди депутатам віддаються дзвінком Медведчука на ваш мобільний телефон. І вас вважають своєрідним посередником між АП і більшістю.

– По–перше, сьогодні некоректно говорити про управління парламентом з будь–якого боку. Сьогодні є уряд, сьогодні є президент України, які ,безумовно, мають вплив на діяльність тих фракцій, які об'єдналися в парламентсько–урядову коаліцію, яку називають пропрезидентською більшістю, тому логічно, що поза увагою прем’єр–міністра і президента України діяльність більшості не може бути.

– Але чи не є ця, як ви кажете, "увага" з боку президента і прем'єра такою, що викликає реакцію спротиву? Адже спікер Литвин прямо сказав з трибуни парламенту, що відбувається керування депутатами ззовні.

– Я думаю, це запитання треба задати спікеру, хто їм керує, і як він це аргументує. А я би хотів, щоб Литвин згадав, як він був главою адміністрації президента, в які процеси він втручався або не втручався.

Сьогодні народні депутати, принаймні нашої фракції, не можуть не звертати увагу на рішення з'їзду СДПУ(о) про підтримку політреформи.

Безумовно, у мене не можуть викликати позитивні емоції події і спекуляції навколо питання реформи, за яку я особисто і наша партія вболівають. Вболівають, виходячи виключно з інтересів суспільства і України в цілому, виходячи із необхідності проведення такої реформи доля становлення саме демократичних засад.

– Ну, кажуть, що до політреформи вас штовхають не інтереси суспільства, а те, що за президента Ющенка, якщо він матиме нинішні президентські повноваження, Медведчуку просто не знайдеться місця в політиці.

– Хвилинку... Віктору Володимировичу не потрібно буде шукати своє місце при президенті Ющенку, тому що такого президента не буде. Я сподіваюся, що ви дослівно будете передавати мої відповіді. Сьогодні уже тільки сліпий не бачить, що перемога Януковича фактично відбулася.

– Чому ви так переконані? Соціологічні служби констатують розрив у 6 відсотків у другому турі.

– Я хочу звернути вашу увагу на динаміку. Розрив між Януковичем і Ющенком, і ви це не можете спростувати, в січні місяці, якщо я не помиляюсь, був більше, ніж 20%. А у нас ще попереду як мінімум 41 день до першого туру і як мінімум 62 дні до другого туру.

І я сьогодні абсолютно переконаний у перемозі Януковича. Він людина, яка довела, що своєю діяльністю вміє організовувати процеси, позитив яких визнано фахівцями всього світу.

– Чекайте, а що на нас чекає в ці 62 дні, якщо протягом цього часу має вирости рейтинг Януковича?

– Просто відбудеться те, що відбулося протягом останніх місяців. Перше: стабільний показник росту нашого ВВП, найбільший на сьогоднішній день у світі. Друге: виплачені всі борги по зарплатах, і збільшення розмірів зарплат та пенсій при низькому показнику інфляції.

Тобто зараз Янукович зробив те, що свого часу не зміг зробити прем’єр Ющенко. Янукович піднімає зарплати не за рахунок платників податків і працівників бюджетної сфери, тобто не при 60–70% скритій інфляції, а при інфляції 8%. Зарплати піднімаються по галузях від 30 до 70%. І цього не визнавати не можна.

– Якби, наприклад, ви жили в державі, у якій рік не виплачують зарплату, а потім за місяць до виборів її виплачують, а ще й потім підвищують – вам би не здавалось це дивним, таким собі хабаром?

– Це мені здавалось би дивним, але на сьогоднішній день це робиться не за місяць, а це робиться протягом двох років.

– Чому? Днями Янукович заявив, що пенсії підвищуються у два рази!

– Але ж ця пенсія підвищувалась поступово і раніше. І якщо ми зараз порівняємо пенсію, яка була під час обирання коаліційного уряду Януковича, то вона вже піднялась в два рази. І ще підніметься. І сьогодні зверніть увагу, ми можемо говорити, що хтось хоче звинувачувати в якихось популістських заходах, але заперечити стабільний приріст нашої економіки, ріст нашого ВВП не може ніхто. Навіть кращі економісти з "Нашої України" визнають, що сьогодні Україна розвивається.

– Вони кажуть, що зростання економіки було закладено урядом Віктора Ющенка.

– Я би міг сьогодні вам довести, що це не так. Просто навіть математично. До приходу Ющенка зменшувалося падіння ВВП. В останній рік, коли був прем’єром Пустовойтенко, ми вийшли на мінус 0,6 відсотка. А попередній рік у нас було падіння 6%. А при Ющенку був перший показник росту біля 4%.

Тобто логічно, якщо був мінус 6% в 1998–му році, нуль – в 1999, то в 2000 році має бути плюс. Просто Ющенко прийшов в той час, коли його попередники забезпечили перші показники росту.

Але що зробив Ющенко? Ющенко почав покращувати соціальну ситуацію в Україні за рахунок самих громадян, фактично відпустивши інфляцію. Це те, що зупинив Кінах і це те, що не дозволив робити Янукович.

Янукович через показники росту ВВП і стабільно низьку інфляцію зміг підняти добробут громадян. Головні показники цього: перший – підняття цін на житло по всій країні. Це означає, що люди почали купувати житло. Другий показник – ріст імпорту товарів народного споживання на 30%–70%. Це означає, що люди почали більше витрачати на себе. Тобто у людей з'явились реальні гроші...

– Якщо в уряду все так гарно – на вашу думку, як розвиватимуться події у парламенті?

– Я думаю, що більшість залишиться в тому кількісному стані, що є. Навряд чи покращиться її якісний склад. Переможе Янукович і після перемоги Януковича, безумовно, відбудеться дуже серйозна перестановка сил в парламенті. Вже не під уряд, а під новообраного президента України.

– А як так? А політреформа?

– Ми реалісти. Ми вболіваємо за політреформу, але вона стала заручником інтриг в парламенті серед депутатів, і за особистими інтересами люди не бачать реальної необхідності проведення цих конституційних змін.

Сьогодні важко прогнозувати успішне завершення політичної реформи, і не виключено, що ми повернемось до цього питання нескоро, і будемо вважати себе парламентом, який втратив цю унікальну історичну можливість.

– Ну як же так? Я не можу зрозуміти, з ким розмовляю і про що йдеться! Коли ви висували Януковича у президенти, то говорили, що його програмною настановою є політреформа і з цим ви ідете на вибори.

– Сьогодні Янукович підтримує політреформу, але сьогодні немає 300 голосів. І ми не можемо вимагати від будь–кого нездійсненного. Якщо нема 300, то нема реформи.

Якщо після виграшу Януковича ситуація зміниться, можливо, ми повернемось до цього питання. Але я в цьому дійсно невпевнений. Тому, можливо, питання конституційної реформи буде предметом нових домовленостей, нових компромісів.

А як вони будуть проходити, сьогодні ніхто не знає. Попереду 2006 рік. Сьогодні окремі партії, які сповідують принцип пропорційності, не можуть забезпечити цю пропорційність, а говорять про те, що люди мають обирати авторитетів… Я маю на увазі "Нашу Україну". Ну що ж, мабуть, треба буде піти шляхом внесення змін до закону про вибори народних депутатів у 450 мажоритарних округах.

І щоб не було спекуляцій, кого обирав народ, а кого народ не обирав, я думаю, що цілком логічно буде, якщо буде внесена пропозиція повернення до мажоритарної системи.

– Здається, що ви зараз намагаєтесь делікатно залякати тих, хто не хоче підтримувати реформу, посилаючи певні сигнали "Нашій "Україні"... Мовляв, ви проти реформи, а ми от повернемо мажоритарну систему!

– Ну ви що! В "Нашої України" стільки видатних політиків, що вони оберуться де завгодно і скільки завгодно. Якраз їм нема чого турбуватись!

– "Наша Україна" ставить одну головну вимогу до політреформи – вступ у дію з 2006 року.

– На сьогоднішній день введення в дію цієї норми не проголосовано попередньо як зміна до Конституції. І тому ставити під сумнів проведення всієї реформи заради примх окремих політиків я вважаю недоречним і небезпечним. Щоб це потім не було використано можливим переможцем – наприклад, Віктором Андрійовичем Ющенком – я підкреслюю, "можливим переможцем". Щоб він не використав цю норму для відміни всієї конституційної реформи.

– Коли питання політреформи може бути проголосоване?

– Ми її взагалі можемо не голосувати, якщо не буде гарантованих 300 голосів. В такому випадку навіщо її голосувати? Це теоретично можливо, але це недоцільно.

– Чи можуть політреформу проголосувати між першим і другим турами виборів – так пропонує координатор більшості Гавриш.

– Люди ще в першому турі визначаться щодо повноважень президента, який обирається. І міняти повноваження президента після виборів просто некоректно.

– Скажіть, чи буде у найближчий час СДПУ(о) відкликати Зінченка з посади віце–спікера?

– Я думаю, що життя в цій історії розставить всі крапки над "і". Безумовно, логічно, правильно, і по совісті було би, щоб Зінченко цю посаду залишив. Але зараз є більш важливі завдання, ніж займатися Зінченком. Зараз стоїть першочергове завдання – перемога Януковича і, безумовно, ми не втрачаємо надії на проведення реформи.

– А щодо перерозподілу парламентських комітетів? Нещодавно ваш соратник по фракції СДПУ(о) Руденко виступив з такою ініціативою.

– Я теж вважаю, що комітети треба перерозподілити. Що опозиція повинна мати конкретні опозиційні комітети, а більшість комітетів має бути у тих, хто несе відповідальність за дії і уряду, і Верховної Ради. Тому що сьогодні дуже багато законів блокуються в комітетах, які очолюють представники "Нашої України".

Але я думаю, що до виборів президента навряд чи щось буде відбуватися у Верховній Раді з точки зору кадрових змін. Це зараз навіть не другорядне.

– Чи може відбутися звільнення Гавриша з посади координатора більшості – оскільки багато невдоволених саме ним?

– Я сьогодні не бачу підстав звільняти Гавриша.

– Незважаючи на те, що він привів до такої ситуації розвалу більшості?

– Сьогодні робота більшості в першу чергу базується на жорстких принципах підтримки дій уряду. І якщо хтось навколо цього спекулюватиме і щось за це недоотримає, то на 100% це їх відповідальність. Гавриш в цьому не винуватий. Сьогодні кожний має вирішити для себе, що для нього важливіше: особисті інтереси, в тому числі бізнес–інтереси, або потреби суспільства.


Далі буде…

У другій частині інтерв'ю Шуфрича читайте про те, які посади цікаво отримати СДПУ(о) в разі перемоги Януковича, чим займатиметься Медведчук в 2005 році, чи обговорюється можливість Кучми стати прем'єром, як пояснюється постійна присутність Мороза на каналах СДПУ(о), і скільки грошей Шуфрич заробив минулого року.


Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування