Рейтингові перегони: провали і прориви Ющенка і Януковича

Вівторок, 28 вересня 2004, 16:33
Драматичні події останніх днів відвернули увагу громадськості від результатів масштабного опитування, проведеного трьома відомими соціологічними центрами, і узагалі від останніх тенденцій у динаміці рейтингів учасників президентських перегонів. Тим часом, можливо, саме ці тенденції і спровокували різке загострення в ході в'ялої виборчої кампанії.

Насамперед, слід зазначити сам факт спільного проведення масштабного загальнонаціонального опитування трьома авторитетними соціологічними центрами (Київський Міжнародний Інститут Соціології, Центр "Соціс" і компанія "GFK-USM").

Для тих, хто схильний підозрювати передвиборчі соціологічні опитування в політичній заангажованості, важливою має бути та обставина, що Київський Міжнародний Інститут Соціології (КМІС) часто проводить дослідження на замовлення Центру під керівництвом Погребинського, близького до СДПУ(о) і адміністрації президента України, а Центр "Соціс" регулярно здійснює опитування на замовлення "Нашої України".

Число опитаних – 6 000 респондентів – дає можливість одержати більш точні дані в порівнянні зі звичайними загальнонаціональними дослідженнями на вибірці в 1000-2000 респондентів, а також дає можливість з меншою статистичною похибкою оцінити регіональні особливості електоральних орієнтацій.

Які ж тенденції в динаміці рейтингів показали вересневі опитування, у тому числі і дослідження трьох соціологічних центрів?

Перший висновок може звучати банально – Віктор Ющенко залишається лідером президентської гонки. Однак ряд істотних обставин знімають банальність такої оцінки.

По-перше, опитування трьох соціологічних центрів показало, що Ющенко збільшує свій відрив від основного конкурента й у першому, і в другому турі (див.табл.1).

 
 
Згідно з даними спільного опитування трьох соціологічних центрів розрив між Ющенком і Януковичем у першому турі склав 8,3%, а в другому турі – 9,1%.

Зміна передвиборчої ситуації на користь Ющенка показали опитування, проведені ще на початку вересня. Керівники КМІСу Паніотто і Хмелько (див. їхню статтю в "Українській правді" від 16.09.2004) пояснили це істотними зрушеннями в структурі доступного для опитувань міського населення, унаслідок повернення після відпустки до місця проживання ряду категорій населення, зокрема батьків з дітьми, студентів.

Вересневі опитування Центру "Соціальний моніторинг" і Українського інституту соціальних досліджень (УІСД), дослідження яких, як правило, фіксують більш високий рейтинг Януковича, також показали збільшення відриву Ющенка від свого основного конкурента в першому турі. Опитування, проведене 1-4 вересня 2004 року, показало, що рейтинг Ющенка в першому турі складав 30,1%, а рейтинг Януковича – 27,2%. Дослідження, датоване 13-18 вересня 2004 року, зафіксувало рейтинг першого туру в Ющенка на рівні 32,8%, у Януковича – 27,9%.

Таким чином, відповідно до досліджень УІСД і "Соціального моніторингу" розрив між фаворитами виборів збільшився за два тижні на користь Ющенка з 2,9% до 4,9%. За їх же даними розрив у другому турі залишився практично незмінним – 5% на початку вересня і 4,4% у середині вересня 2004 року.

А тепер давайте згадаємо, що десь з місяць тому Тігіпко, керівник виборчої кампанії Януковича, прогнозував, що вже на початку вересня рейтинги двох фаворитів президентської гонки зрівняються, а до кінця вересня Янукович обійде свого основного конкурента. Очевидно, що нічого подібного не сталося. Більш того, схоже, що симпатії виборців, що вагалися, знову стали схилятися на користь Ющенка.

З'явилася ще одна тенденція, несприятлива для команди прем'єра. Споконвічно його виборча стратегія будувалася на тому, щоб перемогу в другому турі одержати за рахунок голосів прихильників лівих партій (у першу чергу КПУ), що в основній своїй масі має перейти до Януковича.

Однак, майже всі опитування фіксують неприємний для прем'єра факт – його відставання від Ющенка в другому турі не тільки не скорочується, але навіть збільшується. І голоси прихильників лівих партій у другому турі виборів розподіляються не зовсім так, як припускали в штабі Януковича.

Так, за даними опитування УІСД і "Соціального моніторингу" (13-18 вересня 2004 року) з 6,6% виборців, готових у першому турі підтримати лідера Компартії Симоненка, тільки 1,5% у другому турі збираються голосувати за Януковича, 1% - за Ющенка (інші або не братимуть участі в голосуванні, або проголосують проти обох кандидатів, що вийшли в другий тур).

З 5,4% виборців, готових у першому турі підтримати лідера СПУ Мороза, тільки 0,9% у другому турі збираються голосувати за Януковича, а от за Ющенка віддадуть свої голоси 2,1%.

Таким чином, тільки за рахунок прихильників лідерів лівих партій Ющенко в другому турі одержує (за даними на середину вересня) 3,1% додаткових голосів, а Янукович – тільки 2,4%.

По суті справи, відзначена тенденція означає крах усієї виборчої стратегії прем'єра.

Проблемним для Януковича виглядає розклад електоральних симпатій і в регіональному вимірі. Більшість експертів думає, що вирішальну роль у результаті президентської гонки зіграють центральні регіони країни. Згідно з даними спільного опитування трьох соціологічних центрів, саме в центральних регіонах Янукович із тріском програє Віктору Ющенку (див. табл.2).

І навіть у південних регіонах, де прем'єр випереджає свого конкурента, позиції Ющенка виглядають досить сприятливими. Досить порівняти його нинішні рейтинги на Півдні країни з результатами "Нашої України" на парламентських виборах 2002 року.

Тоді за блок Ющенка проголосували: у Криму – 9,8%, у Миколаївській області – 6%, в Одеській області – 6,6%, у Херсонській області – 11,8%. Таким чином, за два роки прихильників Ющенка в південних областях країни додалося більше, ніж у два рази.

 
 
У цій ситуації для команди Януковича гостро позначилася потреба кардинального оновлення виборчої кампанії. Відповіддю став "експромт" з підвищенням мінімального розміру пенсій до прожиткового мінімуму.

Подібний захід, до речі, містився в передвиборчих програмах обох фаворитів. Але не схоже, що подарунок українським пенсіонерам передбачалося зробити ще до виборів. У всякому разі, перша, досить суперечлива реакція представників економічного блоку уряду і керівників Пенсійного фонду на ініціативу прем'єра підтверджує це припущення.

Виникає ще одне непросте питання. Чи не є історія з отруєнням Ющенка ще одним елементом у відновленні виборчої стратегії Януковича? Сам прем'єр про це міг і не знати. Але те, що майстри екстремальних політичних технологій давно працюють проти Ющенка, секретом не є.

Метою "спецоперації" не обов'язково могло бути фізичне усунення лідера "Нашої України". Для впливу на хід виборчої кампанії досить на певний час виключити Ющенка з агітаційної кампанії, продемонструвати його команді і рядовим виборцям слабість здоров'я й уразливість Віктора Андрійовича.

Побічно це підтверджують дані "хвильового опитування", проведеного фондом "Демократичні ініціативи" і центром "Соціс" (див. дані табл. 3). Цілком можливо, що на певне зниження рейтингу Ющенка після 14 вересня вплинуло саме його "виключення" з агітаційної кампанії.

Громадській думці властива певна інерція, тому "ефект відсутності" Ющенка на динаміку рейтингів позначився з певним запізненням. У цьому зв'язку поради керівників штабу Януковича, які рекомендують Віктору Ющенкові поберегти своє здоров'я і не брати участь в агітаційних заходах, виглядають цинічними за формою і "технологічними" по суті.

 
 
Однак, подальші події показали, що отруєння Ющенка може знову качнути маятник політичних симпатій на його користь. За образним висловом Волкова, "месія" став ще і "мучеником". З цього погляду "дивні події" в Івано-Франківську виглядають спробою (досить незграбною) інформаційно перебити історію з отруєнням Ющенка і представити Януковича як жертву "націоналістично налаштованих екстремістів".

На закінчення ще про одну тенденцію в динаміці рейтингів, яка виявилася задовго до вересня. Мова йде про падіння рейтингу лідера КПУ Симоненка. За даними опитувань центру "Соціальний моніторинг" і Українського інституту соціальних досліджень (УІСД) рейтинг Симоненка упав з 12% на початку року до 6,6% у середині вересня.

На думку глави правління УІСД Яременка, ця тенденція спричинена загальним падінням числа прихильників комуністичної ідеології. Число правовірних комуністів дійсно скорочується, але це процес довгостроковий.

Настільки стрімке зменшення президентського рейтингу Симоненка більш правдоподібно пояснюється іншими причинами. Голоси потенційних виборців лідера КПУ переходять до Януковича. Колись базовий регіон КПУ – Донбас – практично втрачений для Симоненка. Та й в інших областях Сходу й Півдня України рейтинг Симоненка знижується в міру росту рейтингу Януковича.

По суті справи цьому приграє і сам Петро Миколайович, що у своїй агітаційній кампанії веде боротьбу не стільки з нинішньою владою, скільки з Ющенком. Лідер КПУ ризикує програти навіть Морозу, а це буде справжнім ляпасом для керівництва Компартії.

Опортуністичні ігри з владою дарма не минають. Сумна доля КПРФ має стати уроком для українських комуністів.

Середина вересня ознаменувалася цілим рядом кардинальних зрушень у ході виборчої кампанії. Чи відіб'ються вони на рівні популярності фаворитів виборів? Відповідь на це питання ми будемо знати вже найближчим часом. Перегони рейтингів виходять на фінішну пряму.


Автор: Володимир Фесенко, Центр прикладних політичних досліджень "Пента"



powered by lun.ua