Гойдалка рейтингів

Понеділок, 18 жовтня 2004, 00:00
В останні дні перед введенням мораторію на оголошення даних досліджень про рейтинги кандидатів на посаду президента на читачів і слухачів (тобто виборців) обрушився просто шквал соціологічної цифри.

ЗМІ та соціологів можна зрозуміти – потрібно встигнути до дати, позначеної в законі, щоб потім не було претензій з боку Центвиборчкому і самих кандидатів. А от споживачам соціологічної інформації можна тільки поспівчувати.


Від навали соціологічних даних непідготовлена людина може елементарно заплутатися. До того ж після вивчення звітів і прес-релізів різних соціологічних служб з'ясовується, що їхні дані нерідко істотно відрізняються (виходячи за межі статистичної похибки). Причому це стосується рейтингових показників фаворитів президентської гонки (див. табл.1).

 
 
Як пояснити ці різночитання? Версії можуть бути різні, особливо в умовах явної і прихованої війни рейтингів.

Версія перша – можна звинуватити окремі соціологічні служби або в симпатіях до одного з фаворитів, або у поширенні "замовлених рейтингів". Ця версія є не надто реальною з низки причин.

Вже не раз відзначалося, що провідні соціологічні служби часто виконують замовлення як для однієї, так і для іншої політичної команди. Репутація незаангажованості набагато важливіша, ніж участь у разовій піар-операції, яка легко розкривається.

Крім того, легко знайти, що ті чи інші соціологічні структури, що "підозрюються" у зв'язках із владою або з опозицією, періодично видають дані, які явно не відповідають інтересам своїх "потенційних роботодавців".

Нарешті, давайте не забувати про презумпцію невинуватості. Якщо мова йде про відомі соціологічні структури, що не перший рік працюють на ринку, було б як мінімум не коректно звинувачувати їх у "заказухє" без жодних серйозних доказів.

Версія друга – професійна неспроможність. Коли мова йде про провідні соціологічні служби, а не фірми-одноденки, цю версію можна відразу ж відкинути.

Звичайно ж, помилки в прогнозах можуть бути у найсерйозніших соціологічних служб, і не тільки в Україні. Прикладів можна знайти досталь. Але не варто забувати, що громадська думка у своїй динаміці нерідко виходить за рамки вже сформованих закономірностей. І в таких випадках соціологія може зафіксувати нові тенденції тільки постфактум.

Версія третя. Розходження в даних опитувань можуть бути обумовлені методичними і методологічними особливостями - специфікою вибірки (випадкова або квотна і т.д.), числом респондентів, змістом анкети і послідовністю питань у ній, методами проведення опитування і т.д.

На прес-конференції керівників провідних соціологічних служб країни (КМІС, "Соціс", "Демократичні ініціативи"), яка відбулася в УНІАН 15 жовтня, відзначалося, що традиційні соціологічні опитування на вибірці в 2000 респондентів дозволяють фіксувати тенденції виборчої кампанії, але не дають точної і повноцінної картини "електоральної битви".

У цьому зв'язку на особливу увагу заслуговує "феномен прихованого виборця", який проявляється в тому, що частина респондентів не розкриває інтерв'юерам своїх справжніх симпатій на майбутніх виборах.

Наявність цієї проблеми показали, зокрема, парламентські вибори 2002 року. Тоді опозиційні політичні сили – БЮТ і СПУ – одержали на виборах більше голосів, ніж попередньо прогнозувалося за даними опитувань. Схожа ситуація спостерігалася й в комуністів. Їхній результат на виборах, як правило, вищий, ніж дані рейтингів під час кампанії.

"Феномен прихованого виборця" проявляється й у нинішній виборчій кампанії. Соціологи КМІСу для того, щоб точніше виявити симпатії виборців, не схильних афішувати свою реальну позицію, навіть стали використовувати методику "анонімного голосування", що нагадує саму процедуру виборів.

З'ясувалося, що в західних областях деякі виборці приховують свій намір голосувати за Януковича, у східних – за Ющенка. За цією методикою Ющенко в середньому по країні отримує додатково 3,5% у порівнянні зі звичайною методикою опитування. У Януковича істотних відхилень у рівні рейтингу в залежності від методики опитування не спостерігається.

Оригінальну методику подолання прихованості частини респондентів запропонував Вишняк, керівник фірми "Юкрейніан соціолоджи сервіс". Крім звичайних питань (за кого ви будете голосувати в першому і другому турах виборів), респондентам було запропоновано відповісти про те, як будуть голосувати їхні друзі і знайомі.

При цьому виявилося, що якщо за звичайного опитування число прихильників Ющенка і Януковича приблизно однакове (див. дані таблиці 1), то при відповіді на питання про симпатії друзів і знайомих, число прихильників Ющенка майже на 10% більше, ніж число потенційних прихильників Януковича.

Звичайно ж, у даному випадку мова не йде про репрезентативні дані, що відповідають класичним канонам кількісних досліджень у соціології. Але і ця методика підтверджує наявність феномена "прихованого виборця", а також симпатії цієї категорії виборців до лідера опозиції.

Нарешті, остання і найбільш значуща (на думку автора даної статті) версія про розбіжності рейтингових показників, яка фіксуються різними соціологічними службами. Суть цієї версії полягає в тому, що під час виборчої кампанії, і особливо на її фініші, істотно зростає рухливість електорату.

Резонансні політичні (і соціально-економічні) події, істотні повороти у формі і змісті агітаційної діяльності команд, які змагаються, можуть вплинути на рейтингові показники кандидатів. Виникає феномен, який можна визначити як "гойдалка рейтингів". Спад рейтингу може змінитися на його рост, і навпаки.

Вперше цей феномен проявився в квітні нинішнього року під час гарячих битв за конституційну реформу і вибори мера Мукачевого. Обидві події розглядалися в контексті майбутніх президентських виборів і, судячи з усього, вплинули на динаміку громадської думки. Рейтинги фаворитів президентської гонки тоді мінялися тричі протягом одного місяця.

"Гойдалки рейтингів" знову нагадали про себе у вересні. У першій половині вересня рейтингова динаміка була на користь Ющенка. Команда Януковича у відповідь викинула на електоральне поле майже усі свої козирі, у першу чергу – істотні доплати до пенсій.

Саме ця обставина сприяла позитивній динаміці рейтингу прем'єра в другій половині вересня. Це, зокрема, зафіксували "хвильові опитування", проведені фондом "Демократичні ініціативи" і Центром "Соціс".

Гарантовано, що "гойдалка рейтингів" виявить себе і в жовтні. На користь цього припущення говорить практика попередніх виборів. Результати виборів найчастіше помітно відрізняються від рейтингових показників за місяць до виборів.

Рейтинг Симоненка на початку жовтня 1999 р. складав (за даними різних соціологічних служб) – від 11% до 15% (на виборах він отримав 22%), рейтинг Мороза соціологи фіксували на рівні від 5% до 8% (результат виборів – 11,3%), рейтинг Вітренко на початку жовтня 1999 р. – від 14% до 21% (у підсумку її результат – 11%).

Щось подібне спостерігалося і на парламентських виборах 2002 року. За даними провідних соціологічних служб рейтинг "Нашої України" на початку березня 2002 року складав від 21% до 25% (на виборах 31 березня блок Ющенка одержав 23,6%), КПУ мала рейтинг від 13 до 15% (результат на виборах – 20%), блок "За єдину Україну" - від 4,5% до 8,5% (результат на виборах – 11,8%), БЮТ – від 3% до 4,6% (результат на виборах – 7,3%), СПУ – від 2% до 2,7% (результат на виборах – 6,9%), СДПУ(о) – від 6% до 8% (результат на виборах – 6,3%).

Нарешті, всім пам'ятний провал на фініші парламентської виборчої кампанії "Жінок за майбутнє" (на початку березня їхній рейтинг фіксувався на рівні від 2% до 6% (а ще раніше досягав 7-8%), а на виборах вони одержали тільки 2,15%) і Партії зелених (на початку березня рейтинг ПЗУ складав від 3% до 4,5%, а на виборах Зелені отримали тільки 1,3%).

Про сумну історію ПЗУ і "Жінок за майбутнє" у першу чергу варто пам'ятати команді Януковича. Рейтинг прем'єра був інтенсивно роздутий за останні місяці і його треба втримати. У структурі електорату Януковича трохи більше (у порівнянні з Ющенком) виборців, які коливаються.

За даними опитування "Соціса" і "Демократичних ініціатив" (3-9 жовтня) 14,3% його прихильників "в цілому впевнені у своєму виборі, але можуть і передумати", 1,3% - "зовсім не впевнені" у своєму виборі, ще 1,3% складно оцінити ступінь впевненості у своєму виборі. Але ж є ще і "виборці, які шифруються", що на словах фіксують свою лояльність прем'єрові, а проголосувати можуть і інакше.

Можливо, "гойдалки рейтингів" вже качнулися в протилежний бік. У коментарі газеті "День" (від 15 жовтня 2004 року) президент КМІСу Хмелько відзначив, що на сьогодні "спостерігається деяке зростання рейтингу Ющенка і деяке зниження рейтингу Януковича".

Утім, в який бік качнуться "гойдалки рейтингів", ми остаточно довідаємося тільки після завершення голосування 31 жовтня.


Автор: Володимир Фесенко, Центр прикладних політичних досліджень "Пента"




powered by lun.ua