Зупинити Сівковича!
П'ятниця, 22 жовтня 2004, 01:02
Пишу цього листа, усвідомлюючи, як мало шансів у мене бути почутим. Але переконаний, що будь-яка спроба, навіть майже безнадійна, в цій ситуації чогось варта. Отже, як головний редактор Українського Незалежного Інформаційного Агентства Новин, простіше - УНІАН, просто як журналіст та як глядач “5 каналу” хочу звернутись до ряду відомих політиків провладного табору. До пана Степана Гавриша, до панів Леоніда Кравчука та Валерія Пустовойтенка, до Тараса Чорновола та Нестора Шуфрича, до Миколи Гапочки, Ігоря Шурми та багатьох інших.
За кілька днів до виборів “5 канал” може зникнути з ефіру. Як політики, що належать до конкретного табору, ви, очевидно, виграєте від цього. Але це буде облудний виграш. Наодинці з собою ви муситимете сказати собі правду. А правда полягає в тому, що влада, до якої ви належите, закриє єдиний по-справжньому демократичний телеканал. Все. На екрані залишаться Піховшек, Корчинський, Кисельов. А ціну їм ви знаєте.
Чому я звертаюсь саме до вас? Ви були серед тих багатьох і багатьох політиків провладного табору, які запрошувались в студію “5 каналу”, які скористались цим запрошенням і відповідно з`являлись в телеефірі на цьому каналі.
Звісно, в будь-якій справді демократичній країні в цьому немає нічого особливого. Але не в Україні. В Україні, де провладні канали “мочать” опозицію без будь-яких натяків на плюралізм думок, а опозиційні видання, відповідно, – владу, і ніяких напівтонів не допускається, це - виняток. І ви чудово це знаєте.
Вам немає потреби пояснювати, що на тому ж “Інтері”, на тому ж “Один плюс один” неможливо собі уявити незаангажоване, коректне інтерв`ю з Юлією Тимошенко, Євгеном Червоненком, Олегом Рибачуком, Іваном Плющем чи, скажімо, Олександром Зінченком. Ворогу слово не може бути надане – цим принципом керуються ті, хто реально володіє згаданими каналами, і відповідно журналісти, які озвучують волю тих, хто володіє.
Натомість на "П`ятому" ви могли сказати те, що вважали за потрібне сказати. Не виключаю, що журналістам каналу не раз хотілось піддатись спокусі “мочити” вас, як на інших каналах “мочать” опозицію - без будь-яких застережень і принципів.
Але вони, на щастя, втримались і витримували протягом всього часу принципи редакційної політики, яку задекларували, – насамперед, об`єктивність подачі матеріалу, оприлюднення протилежних точок зору. І тому в студії по один бік від ведучого сидів хтось з опозиційних політиків, яких не пустять навіть на поріг “Інтеру” чи “плюсів”, а по інший – хтось із вас, тих, хто може потім піти на будь-який інший канал, і його не пошлють звідти.
Пригадуєте, скажімо, пане Тарасе Чорноволе, як в день, коли у прем`єр-міністра пожбурили яйце, Вас було запрошено до студії “П`ятого”, і Ви розповідали про всі ті предмети, що летіли в прем`єра. Глядачі дивились відео, самі бачили, летіли чи не летіли, але ж ви могли говорити, переконувати.
Більше того, із гостей в студії були Ви ОДИН, нікого з учорашніх ваших соратників і близько не проглядалось. А тепер пригадайте, чи запросили того дня БОДАЙ КОГОСЬ із опозиційних політиків розповісти свою історію “про яйце” на БОДАЙ один провладний канал? Ви можете собі уявити Червоненка, який в “Епіцентрі” хвилин зо двадцять розповідає, як це було з його погляду?
І от тепер я звертаюсь до вас. Заради елементарної людської вдячності та з поваги до журналістів телеканалу: висловіть свою позицію, чітко задекларуйте її. Як ви ставитесь до того, що канал може зникнути з ефіру? На які саме кроки як політики і як люди, котрі вважають себе носіями сучасних, демократичних поглядів, Ви здатні в цій ситуації?
Тільки даруйте, давайте обійдемось без аргументів на зразок того, що це особиста справа Володимира Сівковича – судитись з каналом чи ні. Хто-хто, а ви чудово розумієте, що судовий позов Сівковича – це лише інструмент в тій війні, яку веде влада проти опозиції.
Але при цьому знищується набагато більше, ніж просто канал, до якого причетний один з найактивніших опозиційних політиків. Знищується журналістика як професія, на противагу журналістиці як сервісу, що обслуговує владу. І ви до цього будете причетні.
Переконайте пана Сівковича, користуючись своїми іменами, посадами, бізнесами, не знаю, чим ще: його пояснення про небажання судитись з журналістами виглядають малопереконливими. Реальність виглядає так. Досі телеканал міг вести мовлення на території України завдяки двом ліцензіям – одна належить “Експрес-інформу” і дає право мовлення на Київ. Друга ліцензія, надана каналу “НБМ”, забезпечує мовлення “П`ятого” в регіонах.
Протягом останніх півроку влада послідовно знищувала і добивала канал, але не добила. До подачі Сівковичем позову картина виглядала так: в Києві “Експрес-інформ” вже було позбавлено частоти завдяки судовому рішенню, прийнятому за позовом славнозвісного пана Табачука. Тобто, в Києві канал вже можна було відключати. А ось в регіонах, там, де канал якраз ще не “добито”, це зробити було неможливо.
Після подачі позову Сівковичем та рішення суду тепер можна зробити й це. Як саме? Володимир Сівкович у своїй сьогоднішній заяві каже: нічого страшного, заблоковано лише рахунки каналу “НБМ” у “Рафайзенбанку”, решту рахунків ніхто не чіпав. Мовляв, працюйте собі й далі.
Але лукавство полягає в тому, що окрім блокування вже згаданих рахунків “НБМ”, більше нічого і не потрібно. Саме з цих рахунків оплачуються послуги передавальних центрів і те, що телевізійники називають платою “за сигнал”. Досить не заплатити за один місяць - канал можна відключати.
Отже, що буде зроблено днями? В Києві канал буде “вирублено” завдяки позову Табачука, в регіонах – завдяки позову Сівковича. І все. Далі, скільки б нас Сівкович не переконував, що “дістав” його Порошенко, а журналістів лише так, рикошетом зачепило – матимемо виключно Піховшека та Корчинського на екранах. Ніяких Шевченків, Скрипіних, Вереснів, Яневських. Ніяких прямих цитат Ющенка, Зінченка чи Червоненка. Лише – Козак про Ющенка, Корчинський про Ющенка, всі інші (список узгоджено в адміністрації) про Ющенка.
Звісно, я не маю ілюзій, що, прочитавши цього листа, шановні панове, ви мерщій візьметесь агітувати свого колегу. Але якщо це робити, можливо, ви й зачепите якусь струну в душі людини, котра сама, наскільки відомо, була причетна до медійного бізнесу. І якщо не помиляюсь, панові Володимиру може бути знайоме відчуття, коли позбуваєшся каналу, в який вкладено сили, кошти, мрії, амбіції. Тепер карта лягла так, що вже з прізвищем самого Сівковича асоціюватиметься закриття, можливо, не ідеального, але єдиного реально об`єктивного телеканалу в Україні.
Тепер навіть якщо раптом Леонід Данилович перейметься долею тележурналістів і видасть найгрізніший указ: "Не закривати "П`ятий!", навіть якщо Верховна Рада прийме десяток законів, нічого зробити буде неможливо. Лише найсправедливіший у світі Печерський суд може зупинити процес. Якщо, звісно, перед цим Ви, переконаєте зупинитись Володимира Сівковича.
Олександр Харченко, головний редактор УНІАН
За кілька днів до виборів “5 канал” може зникнути з ефіру. Як політики, що належать до конкретного табору, ви, очевидно, виграєте від цього. Але це буде облудний виграш. Наодинці з собою ви муситимете сказати собі правду. А правда полягає в тому, що влада, до якої ви належите, закриє єдиний по-справжньому демократичний телеканал. Все. На екрані залишаться Піховшек, Корчинський, Кисельов. А ціну їм ви знаєте.
Чому я звертаюсь саме до вас? Ви були серед тих багатьох і багатьох політиків провладного табору, які запрошувались в студію “5 каналу”, які скористались цим запрошенням і відповідно з`являлись в телеефірі на цьому каналі.
Звісно, в будь-якій справді демократичній країні в цьому немає нічого особливого. Але не в Україні. В Україні, де провладні канали “мочать” опозицію без будь-яких натяків на плюралізм думок, а опозиційні видання, відповідно, – владу, і ніяких напівтонів не допускається, це - виняток. І ви чудово це знаєте.
Вам немає потреби пояснювати, що на тому ж “Інтері”, на тому ж “Один плюс один” неможливо собі уявити незаангажоване, коректне інтерв`ю з Юлією Тимошенко, Євгеном Червоненком, Олегом Рибачуком, Іваном Плющем чи, скажімо, Олександром Зінченком. Ворогу слово не може бути надане – цим принципом керуються ті, хто реально володіє згаданими каналами, і відповідно журналісти, які озвучують волю тих, хто володіє.
Натомість на "П`ятому" ви могли сказати те, що вважали за потрібне сказати. Не виключаю, що журналістам каналу не раз хотілось піддатись спокусі “мочити” вас, як на інших каналах “мочать” опозицію - без будь-яких застережень і принципів.
Але вони, на щастя, втримались і витримували протягом всього часу принципи редакційної політики, яку задекларували, – насамперед, об`єктивність подачі матеріалу, оприлюднення протилежних точок зору. І тому в студії по один бік від ведучого сидів хтось з опозиційних політиків, яких не пустять навіть на поріг “Інтеру” чи “плюсів”, а по інший – хтось із вас, тих, хто може потім піти на будь-який інший канал, і його не пошлють звідти.
Пригадуєте, скажімо, пане Тарасе Чорноволе, як в день, коли у прем`єр-міністра пожбурили яйце, Вас було запрошено до студії “П`ятого”, і Ви розповідали про всі ті предмети, що летіли в прем`єра. Глядачі дивились відео, самі бачили, летіли чи не летіли, але ж ви могли говорити, переконувати.
Більше того, із гостей в студії були Ви ОДИН, нікого з учорашніх ваших соратників і близько не проглядалось. А тепер пригадайте, чи запросили того дня БОДАЙ КОГОСЬ із опозиційних політиків розповісти свою історію “про яйце” на БОДАЙ один провладний канал? Ви можете собі уявити Червоненка, який в “Епіцентрі” хвилин зо двадцять розповідає, як це було з його погляду?
І от тепер я звертаюсь до вас. Заради елементарної людської вдячності та з поваги до журналістів телеканалу: висловіть свою позицію, чітко задекларуйте її. Як ви ставитесь до того, що канал може зникнути з ефіру? На які саме кроки як політики і як люди, котрі вважають себе носіями сучасних, демократичних поглядів, Ви здатні в цій ситуації?
Тільки даруйте, давайте обійдемось без аргументів на зразок того, що це особиста справа Володимира Сівковича – судитись з каналом чи ні. Хто-хто, а ви чудово розумієте, що судовий позов Сівковича – це лише інструмент в тій війні, яку веде влада проти опозиції.
Але при цьому знищується набагато більше, ніж просто канал, до якого причетний один з найактивніших опозиційних політиків. Знищується журналістика як професія, на противагу журналістиці як сервісу, що обслуговує владу. І ви до цього будете причетні.
Переконайте пана Сівковича, користуючись своїми іменами, посадами, бізнесами, не знаю, чим ще: його пояснення про небажання судитись з журналістами виглядають малопереконливими. Реальність виглядає так. Досі телеканал міг вести мовлення на території України завдяки двом ліцензіям – одна належить “Експрес-інформу” і дає право мовлення на Київ. Друга ліцензія, надана каналу “НБМ”, забезпечує мовлення “П`ятого” в регіонах.
Протягом останніх півроку влада послідовно знищувала і добивала канал, але не добила. До подачі Сівковичем позову картина виглядала так: в Києві “Експрес-інформ” вже було позбавлено частоти завдяки судовому рішенню, прийнятому за позовом славнозвісного пана Табачука. Тобто, в Києві канал вже можна було відключати. А ось в регіонах, там, де канал якраз ще не “добито”, це зробити було неможливо.
Після подачі позову Сівковичем та рішення суду тепер можна зробити й це. Як саме? Володимир Сівкович у своїй сьогоднішній заяві каже: нічого страшного, заблоковано лише рахунки каналу “НБМ” у “Рафайзенбанку”, решту рахунків ніхто не чіпав. Мовляв, працюйте собі й далі.
Але лукавство полягає в тому, що окрім блокування вже згаданих рахунків “НБМ”, більше нічого і не потрібно. Саме з цих рахунків оплачуються послуги передавальних центрів і те, що телевізійники називають платою “за сигнал”. Досить не заплатити за один місяць - канал можна відключати.
Отже, що буде зроблено днями? В Києві канал буде “вирублено” завдяки позову Табачука, в регіонах – завдяки позову Сівковича. І все. Далі, скільки б нас Сівкович не переконував, що “дістав” його Порошенко, а журналістів лише так, рикошетом зачепило – матимемо виключно Піховшека та Корчинського на екранах. Ніяких Шевченків, Скрипіних, Вереснів, Яневських. Ніяких прямих цитат Ющенка, Зінченка чи Червоненка. Лише – Козак про Ющенка, Корчинський про Ющенка, всі інші (список узгоджено в адміністрації) про Ющенка.
Звісно, я не маю ілюзій, що, прочитавши цього листа, шановні панове, ви мерщій візьметесь агітувати свого колегу. Але якщо це робити, можливо, ви й зачепите якусь струну в душі людини, котра сама, наскільки відомо, була причетна до медійного бізнесу. І якщо не помиляюсь, панові Володимиру може бути знайоме відчуття, коли позбуваєшся каналу, в який вкладено сили, кошти, мрії, амбіції. Тепер карта лягла так, що вже з прізвищем самого Сівковича асоціюватиметься закриття, можливо, не ідеального, але єдиного реально об`єктивного телеканалу в Україні.
Тепер навіть якщо раптом Леонід Данилович перейметься долею тележурналістів і видасть найгрізніший указ: "Не закривати "П`ятий!", навіть якщо Верховна Рада прийме десяток законів, нічого зробити буде неможливо. Лише найсправедливіший у світі Печерський суд може зупинити процес. Якщо, звісно, перед цим Ви, переконаєте зупинитись Володимира Сівковича.
Олександр Харченко, головний редактор УНІАН
