Смутні роздуми перед екзит-полом або "підозрюються усі…"

П'ятниця, 29 жовтня 2004, 17:17
Мені здається, що новий елемент цієї виборчої кампанії – це публічна продажність. Якщо раніше хтось чогось соромився, то зараз "технічні кандидати", огидні ролики яких крутять по телебаченню на всю країну, спокійно виступають по телебаченню.

Борці з владою на очах в усіх стають радниками цієї влади. Руйнівники всіх і вся (як Корчинский) починають руйнувати тільки опозиціюю. А про журналістів і говорити годі - нещодавно зустрів вираз "журналістика а ля Піховшек" - напевно, складається певний стиль сучасної журналістики.

На цьому тлі не підозрювати соціологів було б дивно. Політики і журналісти продаються, а соціологи ні? З якого дива, чим вони краще?

І в політиків і в журналістів, які увесь час крутяться в такому середовищі, не виникає жодних сумнівів у продажності соціологів. І публіка, якій це повідомляють, тільки-но комусь не сподобався черговий рейтинг, охоче цьому вірить.

Ризикну викликати скептичну усмішку читачів, але все ж таки це не так. Поки що не так. Не тому, що соціологи чимось кращі за інших, а тому, що існують визначені механізми, що їх обмежують.

По-перше, це професійне співтовариство. Воно є і в журналістів і воно створює визначені норми, стандарти, представлення про етику. Щемлива стаття Мостової в Українській правді і протести журналістів показують, що певний моральний тиск воно робить.

Але в соціологів професійне співтовариство, наприклад, ЕСОМАР (Європейське співтовариство вивчення суспільної думки і маркетингу), до якого вже увійшли 11 українських компаній, видає довідник, що використовується закордонними замовниками для проведення тендерів, це одне з основних джерел замовлень для найбільш великих компаній.

Тому порушення норм професійного співтовариства грозить виключенням зі співтовариства, з довідника і відповідно фінансовим крахом. Погроза фінансового краху дуже істотно доповнює моральний тиск професійного співтовариства.

По-друге, дотримання стандартів, сумлінність, чесність є необхідним елементом професійної репутації, замовник повинний бути упевнений, що одержує достовірну інформацію, нечесність катастрофічно знижує ринкову вартість соціолога.

Не хочу нікого скривдити, але чи будь-якому каналу або виданню потрібний чесний і принциповий журналіст, що буде мати свою точку зору? Чи підвищує чесність ринкову вартість журналіста?.

По-третє, фальсифікацію даних, про яку так люблять говорити останнім часом, важко здійснити технологічно. Процес дослідження документується на кожнім кроці, є анкети, щоденники. 10-20% інтерв'ю контролюються повторними відвідуваннями в кожному опитуванні.

У зборі й узагальненні інформації беруть участь десятки людей. Будь-які відхилення від розрахованих показників при публікації викличуть питання 5-6 основних менеджерів компанії - так що фальсифікація повинна бути груповою. Нарешті, вона дуже просто з'ясовується при аудиті.

Інша річ, що під вибори іноді створюються "разові" соціологічні компанії, що дають потрібні дані, іноді і не проводячи досліджень. Але я говорю не про їх, а про професійні компанії.

Звичайно, це не дає стовідсоткової гарантії. Як відзначив Полохало в "Україні молодій" від 16 жовтня, про повну незалежність соціологів можна було б говорити, якби вони знаходилися за межами досяжності нашої податкової практики. На соціологів можна "наїхати" як на будь-який бізнес.

Але тут теж є свої особливості. Якщо Ваш бізнес - випуск телевізорів, і під загрозою закриття бізнесу вас змусили перейти з однієї фракції парламенту до іншої, то на випуску телевізорів це не відіб'ється.

Для соціолога ж спроба фальсифікації даних – це ризик утрати свого бізнесу, утрата репутації так само небезпечна, як "наїзд".

У всякому разі, поки що всі перевірки "дивних" даних провідних професійних компаній жодного разу не зафіксували жодної спроби фальсифікації даних. Усі відмінності пояснювалися методологічними особливостями чи недоліками інструменту й процедури досліджень.

Цього року зіставлення даних провідних компаній (по тих самих показниках і в той же самий період часу) показали більш високу узгодженість, чим раніше (дивись статтю в Українській правді і мою статтю в газеті "День" 13 жовтня).

Тим часом, у цій виборчій кампанії соціологів труять як ніколи раніше. Історія ця почалася з організації консорціуму для проведення екзит-полу (ініціатор – фонд "Демократичні ініціативи" , учасники – СОЦІС, Соціальний моніторинг, центр ім.Разумкова і Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), фінансування – 8 посольств і 4 фонди, докладніше дивись на сайті ).

На парламентських виборах проведений майже тим же складом екзит-пол показав відхилення від даних ЦВКа менш ніж на 1.5% . Тому є надія, що він буде певною перешкодою для маніпуляцій з підрахунком голосів.

Причому, опитано буде вже не 18, а 50 тисяч респондентів, що дасть можливість проконтролювати не тільки Україну в цілому, але і кожну область окремо.

КМІС і СОЦІС серед інших проектів провели опитування і по анкеті центру, керованого Погребінським, причому анкета мала певні недоліки, але не істотні. Дані, отримані по цій анкеті, збіглися з даними, отриманими по анкеті "Демініціатив" через тиждень.

Директор інституту масової інформації Таран став бити на сполох із приводу морального падіння соціологів, написав статті з критикою анкети, повідомивши, що за її допомогою рейтинг Януковича зростає на 10%.

Але він "не помітив" переданих йому даних про збіг результатів, отриманих за допомогою цієї анкети, з результатами, отриманими за допомогою "правильної" анкети "Демініціатив".

Скликав прес-конференцію. Дав ряд інтерв'ю. Це було підхоплено цілою низкою видань, де містилися нападки на нас і на соціологію взагалі, у тому числі й обвинувачення в співробітництві з провладними структурами.

До речі, багато хто не бажає розуміти, що точні дані – це наша продукція, наш бізнес, ми не можемо їх продавати "тільки членам профспілки". Коротше кажучи, у пресі пройшла кампанія по дискредитації КМІСу, СОЦІСу, консорціуму в цілому, довіру до екзит-полу було сильно підірвано.

Консорціум виступив із заявою (див. нижче), що, однак, не одержало такого широкого розголосу як обвинувачення.

Що ж тепер? Як у детективі – підозрюються усі.

Опозиція, частина журналістів і частина населення підозрюють, що консорціум (чи частина членів консорціуму – КМІС і СОЦІС) куплені владою. Влада підозрює, що консорціум працює на опозицію і "дасть" вигідні їй дані.

Тому виникла ідея проведення рівнобіжних "правильних" екзит-полів. Оголошено про проведення екзит-полу Фондом "Общественное мнение" (ФОМ), близьким до адміністрації Путіна, що, звичайно ж, підозрюється в майбутній фальсифікації даних екзит-полу на користь адміністрації Кучми.

Неофіційна інформація про мотиви проведення екзит-полу ФОМом – підозри в тім, що консорціум сфальсифікує дані екзит-полу, щоб створити платформу для проведення опозицією "каштанової" революції.

Оголошений ще один екзит-пол – "Український", що проводить Інститут соціальних досліджень з Центром політичного менеджменту і шістьма університетами і поки неоголошеним джерелом фінансування. Звичайно ж, він підозрюється у фальсифікації даних на користь влади.

Отже, усі усіх підозрюють. Ми теж не можемо залишитися осторонь від цього процесу загальних підозр і нам залишається тільки підозрювати, що деякі журналісти – провокатори від влади, що успішно вирішили задачу підриву довіри до такої форми цивільного контролю виборів як екзит-пол.

В неділю екзит-пол, що вимагає зібраності і чіткості, а я пишу ці замітки і час від часу з тугою дивлюся у вікно на жовті листки…

Що б не показали наші дані, і чим би не закінчилися вибори, нас чекають одні неприємності – з боку влади чи з боку опозиції (а, може бути, і від тих, і від інших).

Володимир Паніотто – генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, професор Національного ун-ту Києво-Могилянська Академія


Заява Консорціуму з проведення національного екзит-полу’2004
Київ 19 жовтня 2004 долі

Порівняльний аналіз опублікованих даних щодо рейтингів кандидатів у президенти України, отриманих в опитуваннях, проведених учасниками Консорціуму, засвідчив, що усі розбіжності між тими даними, які зібрані близько за годиною, знаходяться в межах звичайних статистичних похибок і не можуть бути підставою для звинувачень у фальсифікації даних або маніпулюванні громадською думкою.

Публікації з подібними звинуваченнями щодо даних будь-кого з членів Консорціуму, у тому числі розміщені на сайтах Інституту масової інформації, "Телекритики", "Української правди" та "Майдану" стосовно окремих даних КМІС і Центру "Соціс", є безпідставними.

За дорученням членів Консорціуму
Ілько Кучерів, координатор проекту "Національний екзит-пол’2004"




powered by lun.ua