Ревальвація гривні - удар по економіці?
Субота, 14 травня 2005, 18:12
Різке зміцнення гривні недостатньо обгрунтоване й істотно не вплине на зниження інфляції, але заподіє шкоду економічному розвитку країни.
Таку думку в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" висловив один з представників колишньої керівної команди НБУ.
За його словами, "скорочення емісійного збільшення гривневої маси (шляхом викупу валюти з міжбанку) через проведене Нацбанком зміцнення гривні буде незначним і ця сума не вирішить питання інфляції, коли в цілому за перший квартал грошова маса виросла більш ніж на 14 млрд. грн".
Крім того, експерт вважає, що зміцнення гривні не приведе до істотного зниження інфляції за підсумками року, оскільки "споживча корзина", використовувана при розрахунку інфляції, на 70% складається з позицій ринку продуктів харчування, формування ціни на які слабо коррелюється з курсовими змінами.
На думку співромовника агентства, доцільнішим і логічнішим для протидії інфляції було б не використання адміністративних важелів на товарних ринках і ревальвації гривні, а проведення політики таргетування інфляції.
"Набагато краще було б, якби Нацбанк поніс витрати, пов'язані з емісією депозитних сертифікатів, і до певного часу абсорбував грошову масу, накопичену за рахунок емісії грошей. А, дочекавшись відновлення зростання економіки, дозволив виробництву "поглинути" ці засоби", - сказав фінансист, відзначивши, що підвищення резервних вимог більш декларативне і менш ефективне.
"Політика ревальвації і відмови від накопичення недалекоглядна. Накопичення резервів - це захист національної економіки від можливих зовнішніх шоків, а не фінансування іноземної економіки, як говорять деякі", - підсумував експерт.
Він нагадав, що не дивлячись на значний тиск з боку Євросоюзу і США, Китай вже декілька років утримує курс юаня на фіксованому рівні по відношенню до долара, тим самим стимулюючи свій експорт.
В той же час Україна, переслідуючи, швидше, політичні цілі, міняє фіксацію курсу гривні до долара на новому, не вигідному для свого експорту рівні. "Україна не ввела нові межі плаваючого курсу, але ввела новий рівень фіксації до долара", - підкреслив фінансист.
Кажучи про наслідки ревальвації гривні для українських банків, співбесідник агентства відзначив, серед іншого, зростаючі ризики по кредитах, виданих під заставу валюти, а також по гривневих кредитах, виданих підприємствам, що мають лише валютну виручку.
В цілому, за його словами, економічна політика, що проводиться Нацбанком і урядом, поки дає підстави чекати негативного впливу на темпи економічного розвитку, зокрема збільшення темпів зростання інфляції.
"Ревальвація, що відбулася в поточному році, коштувала для НБУ 10,8% його власного капіталу. А що говорити про домашні господарства і реальний сектор економіки?", - сказав фінансист.
Інфляція в Україні в січні-квітні 2005 року склала 5,1%, тоді як за аналогічний період 2004 роки - 2,9%.
При цьому ВВП за січень-березень виріс на 5,4%, тоді як за аналогічний період минулого року на 10,8%.
Інтерфакс-Україна
Таку думку в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" висловив один з представників колишньої керівної команди НБУ.
За його словами, "скорочення емісійного збільшення гривневої маси (шляхом викупу валюти з міжбанку) через проведене Нацбанком зміцнення гривні буде незначним і ця сума не вирішить питання інфляції, коли в цілому за перший квартал грошова маса виросла більш ніж на 14 млрд. грн".
Крім того, експерт вважає, що зміцнення гривні не приведе до істотного зниження інфляції за підсумками року, оскільки "споживча корзина", використовувана при розрахунку інфляції, на 70% складається з позицій ринку продуктів харчування, формування ціни на які слабо коррелюється з курсовими змінами.
На думку співромовника агентства, доцільнішим і логічнішим для протидії інфляції було б не використання адміністративних важелів на товарних ринках і ревальвації гривні, а проведення політики таргетування інфляції.
"Набагато краще було б, якби Нацбанк поніс витрати, пов'язані з емісією депозитних сертифікатів, і до певного часу абсорбував грошову масу, накопичену за рахунок емісії грошей. А, дочекавшись відновлення зростання економіки, дозволив виробництву "поглинути" ці засоби", - сказав фінансист, відзначивши, що підвищення резервних вимог більш декларативне і менш ефективне.
"Політика ревальвації і відмови від накопичення недалекоглядна. Накопичення резервів - це захист національної економіки від можливих зовнішніх шоків, а не фінансування іноземної економіки, як говорять деякі", - підсумував експерт.
Він нагадав, що не дивлячись на значний тиск з боку Євросоюзу і США, Китай вже декілька років утримує курс юаня на фіксованому рівні по відношенню до долара, тим самим стимулюючи свій експорт.
В той же час Україна, переслідуючи, швидше, політичні цілі, міняє фіксацію курсу гривні до долара на новому, не вигідному для свого експорту рівні. "Україна не ввела нові межі плаваючого курсу, але ввела новий рівень фіксації до долара", - підкреслив фінансист.
Кажучи про наслідки ревальвації гривні для українських банків, співбесідник агентства відзначив, серед іншого, зростаючі ризики по кредитах, виданих під заставу валюти, а також по гривневих кредитах, виданих підприємствам, що мають лише валютну виручку.
В цілому, за його словами, економічна політика, що проводиться Нацбанком і урядом, поки дає підстави чекати негативного впливу на темпи економічного розвитку, зокрема збільшення темпів зростання інфляції.
"Ревальвація, що відбулася в поточному році, коштувала для НБУ 10,8% його власного капіталу. А що говорити про домашні господарства і реальний сектор економіки?", - сказав фінансист.
Інфляція в Україні в січні-квітні 2005 року склала 5,1%, тоді як за аналогічний період 2004 роки - 2,9%.
При цьому ВВП за січень-березень виріс на 5,4%, тоді як за аналогічний період минулого року на 10,8%.
Інтерфакс-Україна
