Свободи в Україні більше, ніж у Росії, але менше, ніж у Грузії

Понеділок, 12 вересня 2005, 11:33

За даними чергового випуску доповіді Economic Freedom of the World Україна посіла 103 місце в рейтингу економічної свободи, випередивши Росію на 12 позицій.

Про це пише російська редакція газети "Комерсант", відзначаючи, що доповідь щорічно готується групою дослідників під егідою канадського Fraser Institute і вважається найбільш серйозним дослідженням у сфері економічної свободи у світі.

Серед 127 країн у доповіді цього року перше місце посів Гонконг із загальним рейтингом 8,7. Друге місце цього року посів Сінгапур із загальним рейтингом 8,5 балів. Третє місце поділили Нова Зеландія, Швейцарія і США – з однаковим рейтингом 8,2 (торік американці теж були на третьому місці з таким же рейтингом). Слідом йде Великобританія з 8,1.

На 66 місці – Грузія з 6,4, на 103 – Україна з 5,5, а Росія поділила 115-і місце з Руандою і Того – у всіх загальний рейтинг 5,1 (торік вона займала 114-і місце з тим же показником).

Як відзначає видання, автори доповіді підраховують рейтинг кожної країни в п'ятьох головних галузях.

По-перше, оцінюється частка держави в економіці. Чим менше держвидатків порівняно з витратами громадян і підприємств, тим менше розподіл товарів і послуг залежить від політичної сваволі.

Чим нижче податки, тим більше громадяни можуть скористатися плодами своєї праці; чим менша частка ВВП виробляється на держпідприємствах, тим більшу роль відіграє ринковий попит простих громадян на продукцію приватних підприємств і тим більше виробництво залежить від переваг інвесторів. У країнах, де малі держвидатки, податки і частка держпідприємств, великий рейтинг економічної свободи.

По-друге, оцінюється надійність юридичної системи і захисту прав власності. Там, де громадяни не вірять, що держава забезпечить виконання контрактів і захистить чесно добуту власність, рейтинг економічної свободи буде низьким.

По-третє, оцінюється стабільність грошової системи. Там, де держвидатки і грошова маса ростуть швидко, швидко росте й інфляція – відповідно, порушується стабільність ділових контрактів; більше того, порушуються права власності: держава просто забирає собі частину накопичених грошей за допомогою інфляційного податку.

Крім того, економічна свобода опиняється під загрозою, якщо держава не дає громадянам рятувати свої гроші хоча б в іноземних банках. Якщо висока інфляція і важко рятувати від неї гроші, рейтинг країни буде низьким.

По-четверте, оцінюється свобода укладати зовнішньоекономічні угоди. Тарифи, квоти й адміністративні обмеження на зовнішню торгівлю не тільки не дають громадянам і підприємствам заробляти гроші, але і служать джерелом корупції. І низького рейтингу економічної свободи.

По-п'яте, оцінюється держрегулювання кредиту, ринку праці і повсякденної діяльності підприємств. Якщо в кредитній сфері домінують приватні банки і на ринок допущені також банки іноземні, рейтинг буде високий.

Також високий рейтинг одержить країна, де зарплату визначає ринок, недбайливого працівника все-таки можна звільнити, а безробітні не одержують настільки високу допомогу, що не зацікавлені працювати.

Нарешті, для підвищення рейтингу потрібно зробити так, щоб підприємства продавали товари за вільними ринковими цінами, могли вільно виходити на ринок і йти з нього, нарешті, щоб серед цих підприємств не було фаворитів, які користуються особливими зв'язками з чиновниками для завоювання ринків і отримання прибутку за рахунок конкурентів.

"Українська правда"

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Читайте УП В Google News