Литвин розібрався, чому депутати не голосують за КС
Спікер Верховної Ради Володимир Литвин критично оцінює акт політичної угоди, яку пропонується підписати політичним силам України.
Про це Литвин сказав у четвер у ході семінару, відповідаючи на питання представників регіональних засобів масової інформації.
Спікер підкреслив, що з цікавістю прочитав проект угоди, на основі якого мають об'єднатися всі політичні сили. За словами Литвина, у цьому документі мова йде не про принципи, а про те, що має поділити між собою всю країну - розділити регіони, усі посади.
"До чого дійшло - що навіть посади суддів Конституційного суду введені в цей перелік", - відзначив він.
"Тепер стає цілком очевидним, чому не хочуть, щоб був призначений Конституційний суд - тому що чекають результатів виборів, як домовляться, щоб поділити між собою", - сказав Литвин.
"Тоді про яку незалежність, неупередженість ми можемо говорити", - поставив питання спікер, додавши, що в цих документах "чітко простежується волюнтаризм".
"Я вважаю, що в цьому питанні ми маємо стати вище політичних симпатій, антипатій і говорити тільки про те, що потрібно Україні, що потрібно людям", - додав Литвин.
Він також вважає, що питання про проведення адміністративно-територіальної реформи і про статус мов в Україні необхідно обговорити після парламентських виборів.
Спікер підкреслив, що після виборів необхідно провести "серйозний діалог у суспільстві" щодо питання про те, яким громадяни України бачать устрій у суспільстві.
Разом з тим, сказав він, цей устрій має бути таким, щоб послуги були максимально наближені до людей, а фінанси до місцевого самоврядування.
За словами Литвина, політична реформа повинна бути "логічно продовжена" прийняттям законопроекту про внесення змін до Конституції, що стосується реформування місцевого самоврядування (3207-1).
Спікер підкреслив, що в цьому питанні необхідні комплексний підхід і, зокрема, у відношенні зміни бюджетної політики і формування державного і місцевого бюджетів.
За його словами, 60% фінансів повинні зосереджуватися в місцевих бюджетах і 40% бути направлені в центральний бюджет.
Говорячи про проблему мов і, зокрема, статусу російської мови, Литвин також відзначив, що це питання необхідно винести на широке обговорення вже після виборчої кампанії в парламент.
У той же час він нагадав про існування законодавства, у якому, зокрема, вказується на те, що державною мовою є українська, а також відзначається, що російська мова є мовою міжнаціонального спілкування.
