Посол, звільнений через Рудьковського, починає валити все на Тарасюка?
Володимир Єльченко, колишній посол України в Австрії вважає, що ситуація з видачею віз туркменським опозиціонерам виникла через невизначений статус міністра закордонних справ.
"Я прекрасно розумів, що ситуація неординарна, але існують цілі масиви інструкцій з консульських питань, які доволі чітко виписують, що робити дипломатам у проблемних випадках. Але щодо видачі віз особам без громадянства чи таким, які мають статус біженця, це чітко не прописано", - сказав Єльченко в інтерв’ю УНІАН.
"Єдиною інструкцією, якою я міг користуватися вночі, коли до мене звернулися по візу, було те, що посол може приймати рішення самостійно, зокрема й відмовити у візі, якщо питання занадто "чутливе", – додав він.
За його словами, в ніч з 21 на 22 грудня, коли видавалися візи, йому й у голову не прийшло, що приїзд людей, котрі мають дійсні паспорти біженців, може завдати шкоди Україні.
"Тож я вирішив видати ці візи. Я попросив консула, аби він уважно вивчив усі матеріали – чи немає якихось застережень щодо видачі віз цим особам, і ще раз о восьмій ранку за віденським часом консул передзвонив у департамент консульської служби МЗС, щоб укотре пересвідчитися, що цим людям можна видавати візи", - розповів Єльченко.
"Йому було сказано: перевір два контрольних списки. Якщо їх у списках немає, то можеш оформляти. Що він і зробив. Інформація про видачу віз у той же час – о дев’ятій ранку – була надіслана в департамент консульської служби, – додав посол.
Єльченко не вважає дзвінок Рудьковського класичним телефонним правом.
Він розповів про випадок, коли в одного з чинних українських міністрів, який перебував у Австрії викрали сумку з документами і він звернувся за сприянням.
"Тож дзвінок від Рудьковського я сприйняв як підтвердження серйозності ситуації. Я не бачу проблем власне у видачі візи. Я бачу проблему в тому, що ситуація не було проконтрольована в Києві. А все тому, що немає елементарного порядку в міністерстві", - сказав він.
"В останні місяці, коли не можна зрозуміти, чи в нас є міністр, чи немає і хто він, – це тільки сприяє розгортанню безладу. Я це стверджую як людина, що майже тридцять років віддала дипломатичній службі", - наголосив Єльченко.
"До речі, ще одне слово про "телефонне право". У 1999 році, під час президентських виборів в Україні, коли я займав посаду постійного представника України при ООН, я отримував телефонні дзвінки від деяких тодішніх керівників МЗС, не буду називати прізвища (у цей час посаду міністра закордонних справ обіймав Борис Тарасюк. – Авт.). Мені казали: дивіться, там щоб голосування було належне... Щоби результати були нормальні. На щастя, зараз такого немає", - розповів він.
