Піскун повернувся завдяки розпуску парламенту?
Політологи пов'язують поновлення Святослава Піскуна на посаді генпрокурора з бажанням президента Віктора Ющенка забезпечити виконання свого указу про призначення дострокових парламентських виборів на 24 червня.
"Це відбулося у зв'язку з тим, що останнім часом Генпрокуратура самоусунулася від деяких питань, зокрема, від реалізації указу президента про дострокові вибори від 2 квітня", - сказав у п'ятницю політолог Вадим Карасьов.
"Очевидно, є домовленість з Піскуном про те, що Генпрокуратура стежитиме за дотриманням реалізації указу президента про дострокові вибори (від 24 червня)", - сказав він.
На думку Карасьова, президент без Генпрокуратури не зможе змусити державних чиновників виконувати указ про проведення дострокових виборів, поки він не буде визнаний Конституційним Судом.
"Скоординована гра і діяльність прокуратури і СБУ дасть можливість президенту реалізувати сценарій дострокових виборів відповідно до указу від 26 квітня, довести до логічного кінця, до 24 червня", - відзначив політолог.
Карасьов вважає відновлення Піскуна на посаді генпрокурора ознакою відновлення контролю глави держави над даним органом.
"І, як глава держави, він має на це право", - підкреслив він. Ще одною причиною такого кроку політолог назвав політизацію Генпрокуратури. "Вона політизувалась, оскільки все більше і більше підпадала під вплив однієї політичної сили", - додав Карасьов.
Політолог Андрій Єрмолаєв також допустив, що поновлення Піскуна в посаді генпрокурора пов'язано з бажанням президента забезпечити виконання свого указу від 26 квітня.
"Можливо, що в ході консультацій новий генпрокурор висловив позицію, що була прийнятна для президента в частині реалізації указу. У всякому разі, зараз Піскун витримує позицію, що указ є діючим, його потрібно виконувати", - сказав він.
Єрмолаєв висловив думку, що рішення президента щодо Піскуна пов'язано "з бажанням після прийняття другого указу мінімізувати ризики, пов'язані з критикою на його адресу з приводу порушень Конституції".
У той же час політолог не вважає, що зміна керівництва Генпрокуратури розглядається винятково з погляду політичної лояльності до глави держави.
"Я сумніваюся, що там є якийсь такий близький договір, але можливо тут збіглися позиції, збіглася політична кон'юнктура, у частині указу, як видно, позиції Піскуна і президента могли б збігтися, і президенту було вигідно використовувати ситуацію для того, щоб заручитися позицією Генпрокуратури в питанні виконання нового указу", - відзначив Єрмолаєв.
