НАТО не дало Україні ПДЧ, щоб не застопорити реформи?

Провідний аналітик Британської академії оборони Джеймс Шерр вважає оптимальною форму співпраці, яку НАТО запропонувало Україні, оскільки вона дозволяє керівництву альянсу активніше впливати на декларативну і пасивну позицію українського керівництва.

У своїй статті для "Дзеркала тижня" він висловив думку, що НАТО фактично визнало, що таким чином воно зможе чинити більший вплив на інтеграційні процеси, ніж просто надавши цим країнам доступ до участі у Плані дій щодо членства в альянсі.

Негайне приєднання України до ПДЧ помилково тлумачилося б українськими владними структурами, вважає Шерр. "Якби НАТО й дозволило Україні приєднатися до ПДЧ, попри застопорення реформ і зародження політичної кризи, то які висновки з цього могло б зробити для себе українське керівництво?" - відзначив він.

За словами британського аналітика, головна проблема України і НАТО полягає в тому, що кожна зі сторін вважає іншу сторону винною у відсутності рішучих дій і ясності у взаєминах.

"Замінивши на порядку денному питання "чи стане Україна членом НАТО?" на запитання "коли?", альянс змістив акценти в системі мотивації і тепер очікує ходу у відповідь від Києва", - констатував Шерр.

Водночас він висловив думку, що "НАТО дедалі менше зацікавлене в обговоренні питань свого майбутнього з Росією, а Росія, у свою чергу, поступово втрачає можливість впливати на майбутнє альянсу".