Україна-ЄС: "Росія на першому місці", а інші – потім?
На саміті ЄС-Україна Києву не було надано жодного конкретного сигналу.
Так результати паризької зустрічі прокоментував в інтерв’ю "Німецькій хвилі" експерт Центру європейських політичних студій Фабріціо Тассінарі.
За його словами, під час саміту Брюссель розмовляв із Києвом так само, як і протягом останніх 2-3 років і призвело до цього кілька факторів.
По-перше, це побоювання Євросоюзом розширення і надання іншим країнам перспективи членства. "Ті політики в Україні, які слідкують за подіями у ЄС, усвідомлюють наявність протиріч, які існують в Євросоюзі. І я не думаю, що у них були великі очікування", - сказав Тассінарі.
По-друге, вважає експерт, такі країни, як Італія та держави Бенілюксу, не бажають створювати іще один подразнювач для Росії. За словами Тассінарі, є кілька країн всередині ЄС, які з обережністю ставляться до того, яким чином розвиваються відносини із Росією.
"Цю політику можна назвати – "Росія на першому місці", а інші країни - уже потім. І ця політика не змінилася", - зауважує експерт.
Втім, на його думку, від групи цих держав Євросоюзу останнім часом відокремилися Німеччина та Франція, які зайняли більш прагматичну позицію.
У свою чергу, експерт Французького інституту міжнародних відносин Сюзанне Ніс в інтерв'ю "Німецькій хвилі" назвала "відносно важливим кроком" щодо України те, що нова угода між з ЄС називатиметься угодою про асоціацію.
"Ми свого часу одразу уклали так звану угоду про асоціацію із Польщею, Угорщиною і тоді іще Чехословаччиною. Потім із іншими країнами, які нині є членами ЄС. Тому стосовно України це відносно важливий крок", - сказала вона.
"Потрібно, втім, зробити зауваження. Є дуже мало прецедентів стосовно стратегії розширення як ЄС так і НАТО. Тому ця угода про асоціацію може означати щось інше, ніж на початку 90-х для Польщі, Угорщини або Чехословаччини", - зазначила Ніс.
"Це може означати, що процес наближення триватиме набагато довше. І це залежить, звичайно, не лише від України, яка, на мою думку, має докласти значних зусиль, щоб довести, що важливі пункти для ЄС є також важливими і для Києва", - додала експерт.
Що ж до потенційної успішності розпочинання діалогу щодо запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС, вона сказала: "Із Україною потрібно починати із "маленьких кроків" у лапках. [...] Питання скасування віз стане базисом, на якому буде можливим приєднання України до Євросоюзу".
На запитання, скільки доведеться Україні чекати, доки Євросоюз наважиться скасувати візи для українців, Ніс сказала: "Я вважаю, що потрібно розраховувати на період десь у 5 років. Це я вважаю реалістичним", - і додала:
"Не ставтеся до цього вже занадто песимістично. Цей процес може пройти доволі швидко. Ми зараз у Євросоюзі маємо проблеми із нестачею робочої сили та старінням населення. Але в Україні теж потрібно до цього підходити обережно, щоб після скасування не відбувся масовий відтік робочої сили".
