Рада убезпечилась регламентом від Ющенка і КС?

Верховна Рада ухвалила свій регламент окремим актом для того, щоб убезпечитися від узгодження своїх дій із президентом і ускладнити процедуру оскарження своєї діяльності в Конституційному Суді.

Такий висновок можна зробити з коментаря з цього приводу першого віце-спікера Верховної Ради Олександра Лавриновича.

Зокрема на запитання, чи правда, що акт регламенту має силу закону, але не узгоджується з президентом (якби регламент ухвалювався як закон, він мав би бути підписаний президентом і для внесення будь-яких змін ВР довелося б звертатися до глави держави), Лавринович відповів ствердно.

"Ці акти ухвалюються і не потребують підпису голови держави", - сказав перший віце-спікер.

Відповідаючи на запитання, чи може призвести ухвалення регламенту актом до ускладнення процедури оскарження прописаних у ньому положень у Конституційному Суді, він сказав, що КС може розглядати підзаконні акти Верховної Ради, але, згідно з Конституцією, в якій прописані положення щодо регламенту, КС повинен "спочатку подивитися, щоб перед словом регламент не написано слово закон".

Разом із тим, відповідаючи на запитання, чи подовжується в зв’язку з ухваленням регламенту термін, відведений для створення нової коаліції, що, в свою чергу, не дає права президенту розпустити парламент 3 жовтня, Лавринович сказав:

"Термін, про який Ви кажете, а саме ті 10 днів, впродовж яких фракція може відкликати заяву про вихід із коаліції, присутній і в цьому акті. Однак на момент подачі заяви цей термін був так само чинний, як і зараз. Тому день оголошення головою Верховної Ради про припинення діяльності коаліції є днем, від якого починається відлік (30-денного терміну для формування нової коаліції) і який передбачений Конституцією".