КС поставив хрест на одночасних виборах Ради і президента?
Міністр юстиції Микола Оніщук вважає, що після рішення Конституційного Суду про неконституційність призначення виборів президента на 25 жовтня цього року проведення одночасних президентських і парламентських виборів без певних домовленостей неможливе.
"Схоже, що після рішення Конституційного Суду можливість проведення одночасних виборів дійсно втрачена. В усякому разі, у тій системі координат, яка передбачалася початково", - сказав він в інтерв'ю "Комерсант-Україна".
"Якби президент не оскаржив це рішення або КС не розглянув справу в стислі строки, дата 25 жовтня могла б бути юридично сприйнята як дата чергових виборів президента, і це давало б можливість поєднати їх із позачерговими парламентськими виборами", - зазначив Оніщук.
Утім, за його словами, "при досягненні політичного консенсусу парламенту й президента одночасні дострокові вибори ще можуть бути проведені – за іншою схемою".
"Відповідно до неї (схеми), президент спочатку підписує указ про дострокове припинення повноважень парламенту, а потім подає у відставку. Опоненти цього сценарію зазначають, що президент не може заявити про свою відставку парламенту, повноваження якого припинені. Але закордонний досвід свідчить, що після розпуску парламент може збиратися для виконання окремих функцій", - сказав міністр юстиції.
На запитання, чи немає ризику, що вибори, проведені за такою схемою, будуть скасовані в судовому порядку, Оніщук нагадав, що "судова система не знаходиться у вакуумі, судді знають, що відбувається в країні".
"Сценарій, про який ми говоримо, можливий тільки у випадку досягнення політичного консенсусу. Я думаю, що в такому винятковому випадку суд не проігнорує цю обставину", - сказав міністр юстиції.
За його словами, рішення КС від 12 травня, яким фактично скасована постанова парламенту про проведення виборів президента 25 жовтня, – "очевидне".
"Конституційний Суд повернув політико-правову ситуацію в конституційне поле. Реальною причиною того, що 1 квітня парламент призначив вибори на жовтень, був острах розпуску Верховної Ради, і депутати це визнають. Вони спробували створити імунітет від розпуску. Але в будь-яких юридичних казуїстичних формулах має бути здоровий глузд і правова, у даному випадку конституційна, логіка", - зазначив Оніщук.
На його думку, свідомо неконституційна постанова ВР було прийнята, тому що "впливові парламентські політичні сили розраховували, що частина суддів КС будуть дослухатися до їхньої позиції", – "але, до честі суддів, вони розібралися в цій проблемі".
Оніщук переконаний, що "у нинішніх політичних умовах рішення про дострокове припинення повноважень парламенту може бути реалізоване тільки у випадку, якщо для нього будуть безумовні й очевидні підстави".
"Схоже, що зараз підстав такої якості немає, але вони з'являться, якщо парламент не зможе виконувати свої функції протягом 30 днів", - зазначив він.
