У Ющенка і без Балоги продовжують критикувати Тимошенко
Якщо замість відкритої політики уряд закриватиме дедалі більший масив даних про ситуацію в державі, наслідки можуть бути надто тяжкими, застерігає керівник головної служби соціально-економічної політики секретаріату президента Роман Жуковський.
За його словами, "захищаючись від критики, уряд вдається до банального втаємничення результатів своєї роботи".
Так, наприклад, затверджений урядом план статистичних спостережень встановлює значно довші терміни оприлюднення важливої економічної статистики, такої як обсяг ВВП за квартал, а щомісячне його оприлюднення, яке було нормою до початку цього року, урядом взагалі скасовано, каже він.
"Ці терміни не співвідносяться ані з попередньою практикою, ані з міжнародним досвідом", - зазначає Жуковський, повідомляє прес-служба президента.
За його словами, на сьогодні вся Європа та майже всі країни СНД надали квартальну статистику. Це зробили у тому числі й країни, які не є членами спеціального статистичного стандарту розповсюдження даних МВФ, до якого Україна приєдналася першою із країн СНД понад 10 років тому.
Згідно з Планом статистичних спостережень, інформація про ВВП України та доходи і витрати населення за І квартал буде оприлюднена в останні дні червня. Водночас, відповідні показники вже оприлюднені, зокрема, в Росії, Білорусі, Молдові, Болгарії.
"Щодо такої ситуації навіть МВФ висловив стурбованість затримкою статистичних публікацій результатів динаміки ВВП І кварталу та оголошеннями про можливе подальше відтермінування їх публікації, особливо в контексті підготовки до другого перегляду програми з Фондом", - повідомив Жуковський.
Він наголосив, що багато з країн, що оприлюднили економічну інформацію, яка утаємничується в Україні, мали значно гірші результати, ніж попередньо очікували експерти, однак їхня публікація дозволила скорегувати урядову політику.
"Україна зайняла протилежну позицію – відсутність об'єктивної інформації про економічний розвиток дозволяє приймати рішення про додаткові сотні мільйонів видатків, які ми вже насправді проїли, і джерела для їх отримання немає", - заявив Жуковський. Він прогнозує, що в кінцевому підсумку це обернеться гіршими наслідками для українських громадян.
Жуковський уточнив, що аналогічна ситуація склалася з інформацією, на основі якої обчислюється фактичний розмір прожиткового мінімуму, та показниками виконання держбюджету, в тому числі Стабілізаційного фонду.
"Ідея Стабілізаційного фонду, як інвестиційного локомотиву економіки в кризових умовах, вихолощена як в самому Законі про бюджет, так і практичними діями уряду. Він перетворився на джерело обіцянок усім галузям і верствам населення, механізм "ручного" заповнення урядом прогалин в економіці в цілому та діяльності окремих підприємств", - вважає Жуковський.
Підтвердженням цьому, за його словами, є те, що за рахунок коштів Стабфонду мало бути профінансовано 6,3 млрд. гривень, але за І квартал було виділено лише 480,1 млн. гривень. Решта – на той час залишалася нездійсненними обіцянками.
Водночас, наголосив Жуковський, перевірити стан справ в Україні на сьогодні неможливо – наразі дані про фактичне використання коштів держбюджету не надаються ні секретаріату президента, ні Верховній Раді.
"У той самий час мільярдні обіцянки продовжують роздаватися", - наголосив він, додавши, що прийняття управлінських рішень можливе лише за наявності об'єктивної інформації, і засадничий принцип діяльності демократичного уряду – забезпечити відкритість економічної інформації і готовність пояснити, які дії й чому вживатимуться.
