Економічна дипломатія України не витримує конкуренції
Українська економічна дипломатія багато в чому неконкурентоспроможна в порівнянні з західними через відсутність належного фінансування.
Про це в статті, опублікованій в газеті "Дзеркало тижня", пише доктор економічних наук, професор Олександр Шаров.
За його словами, у світі на утримання одного економічного дипломата витрачають у середньому 250 тис. доларів. на рік. У той же час в Україні на утримання одного співробітника торгово-економічних місій, за даними Рахункової палати, іде близько 100 тисяч.
"Тобто мінімум (для самого дипломата) ми даємо, а на те, що треба для ефективної роботи, уже як би і не вистачає. У результаті, заощаджуючи кілька мільйонів, ми втрачаємо мільярди. Що і відбивається в дефіциті нашого торговельного балансу", — підкреслив експерт.
Цитуючи слова посла України в США Олега Шамшура, учений зазначив, що тим часом у США, незважаючи на кризу, витрати на дипломатію планують збільшити на 25%.
"Логіка проста: коли на фронті ускладнюється ситуація, першою справою зміцнюють розвідку", — пояснив він.
Шаров нагадав, що через недофінансування, українська дипломатія в цілому, і економічна особливо, не може, залучити кваліфіковані молоді кадри, а також домогтися високої мобільності своїх співробітників за кордоном, щоб забезпечити їм можливість не тільки "сидіти" у столицях і зустрічати там приїжджаючі високі делегації, але і бачити реальне життя країни перебування.
Через ту саму причину українські дипломати не можуть установити довірчі, неформальні контакти, які вимагають і неформальних форм спілкування, одержати широкий доступ до джерел чужої інформації (хоча б платних спеціалізованих веб-сайтів) і забезпечити належний рівень поширення своєї.
Він також додав, що існують значні проблеми й у використанні сучасних засобів оргтехніки і комунікації.
"Але ж це все є в наших конкурентів закордоном. Треба ж розуміти, що можливість, упущена нашими економічними дипломатами, негайно використовується представниками країн, які можуть надати аналогічну продукцію або послуги: літаки, ракети, металопродукцію, зерно, будівельні роботи, нанотехнології", — констатував учений.
