Правоохоронцям дають 25 тисяч дозволів на "прослушку" українців щороку
Як передає "Німецька хвиля", прослуховування телефонів, контроль електронної пошти, слідкування за користуванням людиною інтернетом є "звичною справою для українських правоохоронців" - це найпростіший шлях для збору компрометуючого досьє на людину.
Голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров зазначає, що убезпечити себе від цього українцям вкрай складно, бо законодавство щодо збору даних геть не відповідає зобов'язанням України, які вона взяла перед Радою Європи.
Він наголошує, що політики теж не захищені від "жучків" і прихованих камер - і це вкотре доводять гучні скандали з прослуховуванням перших осіб держави.
Втім, можновладці самі не зацікавлені, аби українські закони про зняття інформації з каналів зв'язку були європейськими та виконувалися правоохоронцями.
"Політики є не тільки жертвами прослуховування, а й так само замовниками. Вони хочуть зберегти можливість для себе, бо сподіваються, що отримають владу і будуть використовувати такі засоби проти своїх опонентів", - каже Захаров.
"А як захищатися від прослуховування, вони вважають, що знають. Недарма ж зробили у Кабміні спецкімнату, де розмови неможливо прослуховувати. І цим користувалися і прем'єр Янукович, і прем'єр Тимошенко", - додає правозахисник.
За словами Захарова, оскаржити в судах те, що людину прослуховують, в Україні дуже складно, оскільки вона навіть про це не знає і їй важко зібрати докази "прослушки".
Однак дві такі справи з України таки слухалися в Європейському суді з прав людини, хоча його ухвалу про удосконалення законодавства про прослуховування людей Україна так і не виконала.
Голова Харківської правозахисної групи упевнений, що українські депутати мають внести відповідні зміни до кримінально-процесуального кодексу, на кшталт норм у Німеччині.
Правоохоронців слід зобов'язати щороку звітувати про кількість дозволів на прослуховування, з якою метою вони були отримані та як використовувалися. Саме за таких умов, за словами Захарова, в Україні поменшає компромату, зібраного шляхом прослуховування людини і втручання в її приватне життя.
Як відомо, днями в українських ЗМІ оприлюднили уривки нібито розмови між прем'єромом України Юлією Тимошенко та президентом Грузії Михаїлом Саакашвілі, у яких Тимошенко нібито обіцяє допомогти у реєстрації понад 2 тисяч грузинських спостерігачів на виборах 17 січня, які можуть втрутитися в ситуацію в Україні.
У середу, 20 січня, Блок Юлії Тимошенко заявив, що розмови прем'єра прослуховують без санкцій прокуратури або суду, хоча й не підтвердили автентичність згаданих розмов.
