За практикою Європейського суду Ландік би програв справу проти ЗМІ
У конфлікті ресурсу LB.ua та депутата Володимира Ландіка, відповідно до прецедентного права Європейського Суду з прав людини, суд, очевидно, став би на бік ЗМІ.
Про подібні випадки в судовій практиці пише "Телекритика", коментуючи порушення 18 липня кримінальної справи за фактом розголошення в Lb.ua sms-листування нардепа Ландіка.
Видання наголошує, що питання захисту "приватного життя" може виникати лише в тому випадку, коли інформація не має пізнавального суспільного значення.
"З урахуванням значного суспільного інтересу до справи сина депутата Володимира Ландіка (щодо побиття Романом Ландіком дівчини), рамки захисту не можуть бути настільки широкими, як того вимагає заявник. Без сумніву, головним у даному випадку має бути захист інтересів суспільства", - констатує "Телекритика".
Відома людина має право на захист від публікації інтимних подробиць сімейного життя, але тільки якщо це не стосується його/її суспільних функцій.
"LB.ua оприлюднив інформацію, яка показує вплив народного депутата на засоби масової інформації, тобто прямо стосується його суспільних функцій", - наголошує видання.
Ландік є державним діячем, його зняли на робочому місці – у сесійній залі парламенту, а не на його приватній території.
"Відповідно до прецедентного права Європейського Суду з прав людини, Суд захищає право відомих людей на приватне життя, але, в той же час, він звужує рамки цього права для державних службовців. Це є необхідною умовою ефективного функціонування демократичної країни", - наголошує ТК.
Зазвичай у таких випадках Суд нагадує про роль преси як "сторожового пса" влади. Право на свободу вираження повинно бути зменшено, якщо інформація не стимулює суспільної дискусії чи не становить суспільного інтересу, йдеться в статті.
Раніше Європейський суд з прав людини виніс рішення у подібних справах: фон Ганновер проти Німеччини, Лінген проти Австрії, Фрессоз і Руар проти Франції.
Остання з них стосувалася публікації документів про сплату податків керівником компанії "Пежо" Жаком Кальве, з яких видно було, що він в час кризи підвищив собі зарплату на 45,9%, при тому що керівництво компанії відмовило в підвищенні зарплати персоналу.
"Вирок суду: свобода вираження поглядів становить одну з основних підвалин демократичного суспільства. За умови додержання пункту 2 статті 10, вона стосується не лише тієї "інформації" або тих "ідей", які отримано належним чином або розглядаються як необразливі чи незначущі, а й тих, що викликають образу, обурення чи збурення: такими є вимоги плюралізму, терпимості й відкритості, без яких не існує "демократичного суспільства", - нагадує ТК.
Преса хоч і не повинна заходити за деякі межі для захисту репутації чи прав інших осіб, але "повинна передавати, з повагою до своїх прав і відповідальності, інформацію та ідеї з усіх питань, які становлять загальний інтерес".
"Політичні або кримінальні питання належать до питань, що становлять суспільний інтерес", - констатується в статті.
У більшості демократичних країн ЗМІ за законом не несуть відповідальності, якщо існує суспільний інтерес до розкриття конфіденційної інформації. Про це, зокрема, свідчать рішення судів у Нідерландах та в Іспанії.