У Пироговому музею тоталітаризму не буде, але кілька пам’ятників можуть поставити

Міністерство культури розглядає різні варіанти для розміщення демонтованих пам’ятників тоталітарного минулого.

На цьому наголошує прес-служба Мінкульту.

Музею тоталітаризму у Національному музеї побуту й архітектури Пирогове під Києвом не буде, там лише можуть розмістити кілька бюстів, наголосив міністр культури В’ячеслав Кириленко у Twitter.

"А де буде Музей (тоталітаризму) – визначить громадськість", - запевнив він.

Нiякого музею тоталітаризму у Пирогово не буде - пару бюстів до Соцсела можна привезти і все. А де буде Музей-визначить громадськість.

— В'ячеслав Кириленко (@KyrylenkoVyach) May 19, 2015

Між тим, директор Національного музею народного побуту і архітектури Юрій Бойко повідомив, що музей може розмістити частину з демонтованих пам’ятників радянським провідникам на своїй території, доповнивши експозицію "Радянське село".

Йдеться лише про ті монументи, які мають художню цінність, інформує Міністерство культури.

"Деякі пам’ятники, які будуть демонтовані за законом "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", можуть доповнити експозицію традиційного будівництва 60-70 років ХХ століття – так зване "радянське село", - пояснив Бойко.

За його словами, у цілому "радянська" частина музею не надто популярна серед відвідувачів, і зараз її осмислення змінюється.

18 травня там відкрили виставку, присвячену примусовій колективізації та селянському спротиву і Голодомору, а також виставку про російську військову агресію на сході України.

"Експозиція "Радянське село" і надалі буде використовуватися для виставок-нагадувань про злочини тоталітарного режиму", - заявив Бойко.

Раніше повідомлялося, що доки фахівці розробляють концепцію Музею тоталітаризму, Національний музей побуту і архітектури Пирогове, що під Києвом, готовий прийняти демонтовані пам’ятники радянським провідникам.

9 квітня Верховна Рада ухвалила закони про декомунізацію українського суспільства, "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 років" та "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті".

Ними забороняється радянська символіка, засуджується комуністичний режим, відкриваються архіви радянських спецслужб та визнаються борцями за незалежність України УПА й інші організації.

15 травня президент Петро Порошенко підписав ці закони, хоча група науковців із різних країн світу закликала не підписувати законопроекти про статус борців за незалежність України у ХХ столітті і про засудження комуністичного й нацистського режимів.

20 квітня Кириленко оголосив про ініціативу створити в Україні Музей тоталітаризму. 23 квітня відбулася нарада щодо концепції такого музею.

У низці міст активісти почали самовільно валити пам’ятники комуністичного режиму, хоча це - компетенція місцевої влади.