До США екстрадували 18 підозрюваних у вбивстві президента Гаїті Жовенеля Моїза

У неділю з Гаїті до США екстрадували 18 підозрюваних у справі про вбивство президента Гаїті Жовенеля Моїза у липні 2021 року. Вони постануть перед федеральним судом у штаті Флорида.

Джерело: The Associated Press

Деталі: Серед екстрадийованих до США підозрюваних опинилися 17 колумбійських військових та колишній співробітник антикорупційного підрозділу Міністерства юстиції Гаїті Жозеф Бадіо. Останнього американське слідство вважає ключовим організатором злочину.

Бадіо понад два роки переховувався від правосуддя і був заарештований на території Гаїті лише в жовтні 2023 року.

Адвокати інших обвинувачених у США стверджують, що саме Бадіо розробив план, за яким арешт президента мав стати лише прикриттям для його вбивства.

Натомість колумбійські солдати під час допитів на Гаїті заявляли, що планували державний переворот, а не вбивство. Вони також стверджували, що місцеві силовики били їх, погрожували смертю та змушували підписувати документи невідомою їм мовою.

Федеральний прокурор Південного округу Флориди Джейсон Редінг Кіньйонес заявив, що загалом у справі про вбивство Моїза висунуто обвинувачення 30 особам.

Пряма мова Кіньйонеса: "Сьогоднішній день знаменує наступний важливий етап у нашому прагненні притягнути винних до відповідальності за вбивство президента Жовенеля Моїза. Ми йтимемо за доказами, куди б вони не вели: до тих, хто фінансував це вбивство, сприяв йому, підтримував його або вчиняв злочини, щоб його уможливити. П'ять років потому ми продовжуємо доправляти обвинувачених до американських судів, і на цьому ми не зупинимося".

Деталі: Відповідальний спеціальний агент ФБР Бретт Скайлз підтвердив, що у неділю відбулася низка арештів як у США, так і за кордоном. Він підкреслив, що ФБР та інші відомства "залишаються непохитними у своєму прагненні гарантувати, що всі особи, які, ймовірно, намагалися отримати вигоду від вбивства глави держави, понесуть всю відповідальність".

Родичі затриманих колумбійців заявили, що екстрадиція стала для них абсолютною несподіванкою. За словами дружини одного з підозрюваних Діани Марсели Арбелаес Льяно, усі екстрадийовані серйозно хворіють через нелюдські умови утримання в гаїтянських тюрмах.

У Міністерстві юстиції та громадської безпеки Гаїті пояснили своє рішення видати підозрюваних необхідністю успішно довести судовий процес до кінця.

Передісторія: 7 липня 2021 року президента Гаїті Жовенеля Моїза застрелили в його приватній резиденції. Під час збройного нападу в нього вистрілили 12 разів, також важкі поранення отримала його дружина.

Судовий процес на території Гаїті був паралізований. Місцеві судді масово відмовлялися від розгляду справи через побоювання за власне життя, а озброєні банди захоплювали будівлі судів у центрі Порт-о-Пренса під час допиту підозрюваних.

У жовтні 2025 року представники системи правосуддя Гаїті звернулися до США та Канади по допомогу після призначення нового, вже третього кола розслідування справи.

У травні 2026 року суд присяжних у Флориді визнав чотирьох чоловіків винними у змові з метою вбивства. Серед них – керівники охоронних компаній з Південної Флориди, які надали матеріальне забезпечення для злочину.

Ще щонайменше п'ятеро осіб, зокрема колишній сенатор Гаїті та відставні колумбійські військові, визнали свою провину та вже відбувають довічне ув'язнення.

Свого суду також очікує громадянин США гаїтянського походження Крістіан Санон. За задумом змовників, саме він мав замінити Моїза на посаді президента та укласти вигідні контракти з компаніями організаторів перевороту.

Серед ключових фігурантів, які досі перебувають у розшуку, залишається ексначальник служби безпеки Національного палацу Гаїті Дімітрі Ерар. Він утік із в'язниці два роки тому під час штурму будівлі місцевими бандами.

Після вбивства Моїза Гаїті перебуває у стані глибокої політичної кризи, у країні досі немає президента. Озброєні банди наразі контролюють близько 80% столиці.

Якщо дозволить безпекова ситуація, 13 грудня країна готується провести перші з 2016 року президентські та парламентські вибори, а також референдум щодо змін до конституції.

Очікувалося, що Сили з придушення банд (GSF), про створення яких Рада Безпеки ООН оголосила у 2025 році, допоможуть місцевій поліції відновити порядок. Однак станом на липень їхній склад був укомплектований менш ніж на п'яту частину від запланованої кількості.