Глава МЗС Німеччини під час першої з 2022 року зустрічі з Лавровим не побачив у РФ готовності до миру
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що під час зустрічі з російським колегою Сергієм Лавровим він не побачив у делегації РФ бажання відмовитися від подальшої ескалації.
Джерело: Deutsche Welle з посиланням на заяву Вадефуля в ефірі телеканалу ZDF
Деталі: Зустріч посадовців відбулася на полях 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. За словами Вадефуля, він використав розмову, щоб закликати Росію відмовитися від шляху ескалації.
За словами Вадефуля, він доніс до російської делегації неприйнятність таких дій, як спроба диверсії з використанням безпілотників в аеропорту Лейпцига.
Водночас посадовець запевнив, що не вів жодних переговорів із Лавровим щодо майбутнього України. Міністр наголосив, що цим займаються виключно самі українці.
Пряма мова Вадефуля: "Між позиціями наших урядів справді існують принципові розбіжності, про які також потрібно говорити. У часи холодної війни обмін думками та контакти між сторонами не припинялися ніколи. І я вважав за правильне саме зараз спробувати знайти першу можливість для такого діалогу".
Деталі: Очільник німецького МЗС попередив представника російського режиму, що Берлін продовжуватиме всебічну підтримку України та зберігатиме економічний тиск на Росію.
Однак Вадефуль визнав, що не побачив у російської делегації готовності дослухатися до його заклику розпочати переговори про завершення війни.
За твердженням російського державного пропагандистського агентства "ТАСС", зустріч тривала "трохи більше ніж 20 хвилин", і на ній обговорювалися "двосторонні відносини та ситуацію навколо України". Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що зустріч відбулася на запит німецької сторони.
Востаннє глави МЗС Німеччини та Росії зустрічалися 18 січня 2022 року в Москві. Тоді Анналена Бербок приїхала до російської столиці на тлі стрімкого нарощування російських військ біля кордонів України та попереджень західних розвідок про підготовку Москви до повномасштабного вторгнення.
Що передувало:
- Відновленню дипломатичних контактів на такому рівні передувала серія ядерних погроз з боку РФ на адресу європейських країн. Зокрема, 10 вересня заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв пригрозив стерти Литву "з карти світу" у разі розміщення на її території ядерної зброї. Він також висловив переконання, що НАТО не наважиться застосувати статтю 5 про колективну оборону.
- Наступного дня, 11 вересня, речник Кремля Дмитро Пєсков виступив із погрозами на адресу Вільнюса, заявивши, що в разі розміщення ядерного арсеналу Литва потрапить під приціл російської ядерної зброї.
- Згодом, 21 вересня, представники спецслужб трьох країн ЄС попередили про підготовку Москви до посилення провокацій проти країн НАТО.
- 25 вересня російське державне агентство "РИА Новости" опублікувало колонку з погрозами завдати удару по Литві, обіцяючи їй "коротку СВО". Того ж дня радник російського правителя Володимира Путіна політолог Сергій Караганов в телеефірі закликав готуватися до застосування зброї масового ураження.
- "Європа – джерело головних бід людства і головних бід Росії. Ядерну війну в Європі можна елементарно виграти... Не хотілося б до цього дійти. Але ми маємо бути до цього готові, і вони повинні це знати", – заявив Караганов.
