З 8 по 11 жовтня Україна атакувала три дата-центри "Яндекса" у Сасові, Володимирі та Калузі. Раніше, у вересні, Росія завдала ударів по українських центрах обробки даних, зокрема Utels, Датагрупу, Faust.
Після ударів у соцмережах почали писати, що російських ботів поменшало. Зокрема, чеський євродепутат Томаш Здеховський поширив графіки, на яких бот-трафік з мереж "Яндекса" різко падає.
Такі графіки будує Cloudflare – через сервери компанії проходить значна частина світового інтернет-трафіку, а її алгоритми відрізняють дії живих людей від автоматизованих програм. За даними Cloudflare, автоматизований трафік з мереж "Яндекса" впав майже до нуля. Але це не лише боти: здебільшого це пошукові роботи та інші легальні сервіси компанії.
Чи справді поменшало російських ботів і якщо так, як надовго – розбираємося у форматі "УП.Коротко".
Як Росія використовує ботів
Ботоферми для країни-агресорки – невіддільна частина масштабної когнітивної війни, що ведеться не лише проти України, а й держав, які вважає недружніми.
"Ця система діє в комплексі з іншими інструментами дезінформації: купленими або спеціально створеними Telegram-каналами ("помийками"), пропагандистськими медіа на кшталт Russia Today та Sputnik Media, проплаченими активістами, "корисними ідіотами" та найманими спікерами ("говорящими головами")", – розповідає УП фахівець з цифрових технологій Олександр Глущенко.
Щоб масово запускати ботоферми, росіянам потрібно багато акаунтів з історією, яким довіряють і соцмережі, і користувачі. Так не доводиться витрачати час на створення профілів з нуля.
Близько 3-4 років тому спецслужби РФ активно використовували метод викрадення реальних профілів через фішингові посилання в коментарях Facebook та Instagram.
Глущенко каже, що соціальні мережі постійно збирають детальну інформацію про пристрій користувача, щоб виявляти підозрілу активність.
"Алгоритми зчитують роздільну здатність екрана, параметри процесора, обсяг оперативної та дискової пам'яті, встановлені шрифти, мову, операційну систему, геолокацію та IP-адресу.
Щоб обійти цей захист, ботоферми створюють унікальні "цифрові зліпки" за допомогою спеціальних програмних комплексів, повністю імітуючи роботу реальних людей із різних пристроїв. Оператори ботоферм максимально намагаються обходити правила соцмереж і часто розуміють алгоритми безпеки краще за їхніх розробників", – пояснює експерт.
Інфраструктура "Яндекса" відігравала ключову роль у розміщенні керуючих потужностей для цих ботоферм.
Олександр Глущенко акцентує увагу, що нещодавня статистика від Cloudflare Radar,
яка зафіксувала падіння активності автономних систем "Яндекса" та Yandex Cloud на 99%, потребує правильної інтерпретації.
"Це падіння відображає зупинку всієї інфраструктури корпорації, яка включає величезну кількість легальних сервісів, пошукових краулерів та систем моніторингу на кшталт "Яндекс Метрики", – пояснює експерт.
Водночас, за словами Глущенка, керуючі вузли ботоферм розміщувалися саме в цих дата-центрах. Удари фізично пошкодили або знеструмили обладнання, тож ботоферми втратили зв'язок з акаунтами, якими керували, і мережа ботів перестала працювати.
Як удари вплинули на ботів
"Потрібно бути реалістами: суттєвого загального зниження активності російських бот-мереж наразі не спостерігається, проте їх координацію було значно ускладнено", – пояснює УП виконуюча обов'язків керівника "Центру протидії дезінформації" Анаїт Хоперія.
Менеджерка зі стратегічного розвитку Molfar Intelligence Institute Юлія Дукач пояснює: графік Cloudflare, через який заговорили про зникнення ботів, показує передусім ботів, які індексують сайти. Про ботів-коментаторів у соцмережах він нічого не каже.
"Поки що ми говоримо про суб'єктивні відчуття користувачів соцмереж, але, на жаль, ми не бачимо кількісних підтверджень цьому", – каже Дукач. За її словами, ботоферми, які вона моніторить у Telegram, своєї активності не зменшили.
Хоперія розповідає, що найбільший спад активності ботів зафіксовано у Франції та США, де різко впали перегляди у тих, хто просуває російську пропаганду.
"Тимчасові технічні порушення зафіксовано в роботі автоматизованих інформаційних мереж Pravda, InfoDefense та Nod of Time, через які РФ активно просуває пропаганду за кордоном", – підкреслює Хоперія.
Через удари кількість публікацій зменшилася вдвічі. За 12 годин обсяг дописів почав відновлюватись – вручну або через резервні потужності.
Для України зменшення активності ботів в першу чергу стало помітним у соціальній мережі Х. Однак детальний аналіз ЦПД аналіз показує, що загальна інтенсивність антиукраїнської пропаганди залишається високою, оскільки ворог має дублюючі канали комунікації.
"Наприклад, зараз ми перевіряємо інформацію про повне чи часткове відключення місцевих окупаційних ресурсів на Донбасі. Технічно це цілком імовірно, якщо їхні системи адміністрування чи хостинг були інтегровані в уражені дата-центри "Яндекса", – додає Анаїт Хоперія.
На думку фахівчині, удари по дата-центрах "Яндекса" показали головне: Росія використовує цивільну ІТ-інфраструктуру як зброю в кібервійні. А ще вони підтвердили, що саме Москва стоїть за антиукраїнськими інформаційними атаками в Європі та США.
***
Хоперія підкреслює, що удари по дата-центрах в Росії можуть стати ефективним елементом комплексної стратегії боротьби з російською пропагандою.
"Фізичне ураження ворожої цифрової інфраструктури руйнує автоматизацію – ворогу доводиться переходити на ручний режим, що уповільнює атаки, змушує росіян витрачати величезні ресурси, час і гроші на відновлення, релокацію серверів та побудову нових логістичних ланцюжків трафіку в умовах санкцій та доводить, що цифрова інфраструктура агресора більше не є безпечною. Фізичний вплив на цифрові спроможності ворога суттєво знижує ККД його інформаційних операцій", – підсумовує вона.
Дукач теж вважає такі удари ефективними: коли Росія втрачає власні сервери й мовні моделі, її інформаційні операції стають дорожчими.
Крім цього удари по ЦОДам країни-агресорки мали й інший побічний ефект: мільйони звичайних росіян, які зіткнулися зі збоями в роботі таксі, доставки та навігаторів "Яндекса", раптово відчули, що війна може торкнутися їхнього повсякденного комфорту навіть глибоко в тилу.
Володимир Фомічов, Наталя Бондар, УП