"Усі розуміли, тиша – тимчасова. Херсонці очікували, що щойно завершиться оголошене перемир'я, обстріли відновляться. Так і сталося", – каже УП Наталя Майстренко, кореспондентка херсонського видання "Мост".
Після майже 6 днів режиму тиші, який запроваджували для гуманітарної місії та евакуації людей з окупованих Олешок, на Херсонщині знову лунають вибухи, чути звуки дронів та артилерії. Перемир'я завершилось 1 листопада о 22:59, а вже 2 листопада зранку, приблизно о 7:40, росіяни вдарили безпілотником по херсонській лікарні.
Ба більше, росіяни порушили тишу задовго до удару по медзакладу. Перші атаки почалися практично одразу після завершення тимчасового перемир'я. Ще 1 листопада окупанти атакували дронами села в регіоні, а також обстрілювали їх з артилерії. Безпосередньо в Херсоні люди вперше почули вибухи після опівночі 2 листопада.
"Відновлення атак не було одномоментним масованим обстрілом міста, якого очікували херсонці. Вранці та протягом дня (2 листопада – УП) знову було чутно вибухи, роботу мобільних вогневих груп і двигуни російських безпілотників", – розповіла Майстренко.
Військовослужбовець 34-ої ОБрМП "Борисфен" Євген Воронецький розповів УП, що він та його побратими очікували на значно гірший "вихід із перемир'я". Натомість ситуацію зараз назвали такою ж, якою вона була до початку режиму тиші. Хоча військовий наголошує: це може бути лише "розкачка" з боку росіян.
Якими були перші дві доби після перемир'я для мешканців Херсонщини та українських військових на цьому напрямку, чого очікувати далі і як поводяться росіяни – читайте в матеріалі "УП. Коротко".
Перші 48 годин "після" для місцевих
За роки повномасштабного вторгнення мешканці Херсонщини вперше прожили майже тиждень у спокої. Вперше за довгий час у місті навіть утворились затори на дорогах. Люди, які не були у рідних краях багато років, приїжджали побачити свої будинки, перевірити їхній стан, забрати цінні для себе речі, якщо вони залишились. А ще – нарешті змогли побачитись з рідними чи друзями, які залишились у Херсоні.
Так, перемир'я оголошували і раніше – наприклад, великоднє чи різдвяне. Але жодного разу регіон не затихав повністю, як мінімум, переважно зберігалася дронова небезпека. Тож останні домовленості стали для місцевих справжнім здивуванням – тиша була справжньою.
Та все ж настав час, коли знову стало гучно. Усю ніч на 2 листопада інтенсивність атак росіян поступово зростала, і чим ближчим був ранок – тим відчутнішими для херсонців ставали обстріли та вибухи.
"Після надзвичайно важкого літа ситуація в Херсоні восени дещо стабілізувалася завдяки роботі Сил оборони України. Зокрема, у місті значно рідше з'являлися "Молнії". Тепер ми знову чуємо їхні двигуни та фіксуємо атаки", – зазначила кореспондентка "Моста".
Сезонна небезпека – приховані міни
Для херсонців окремою загрозою залишається дистанційне мінування. Про такі випадки місцева влада оперативно попереджає населення, завдяки цим повідомленням люди можуть змінювати маршрути й уникати небезпечних ділянок.
Навіть попри оголошення, самі мешканці регіону вже давно живуть, знаючи, що не можна ходити по траві, опалому листю чи ділянках, де погано видно поверхню землі. Це правило вже стало частиною їхнього щоденного життя. І це, мабуть, одна з найпомітніших відмінностей між тими, хто постійно живе в Херсоні, й тими, хто повернувся на кілька днів.
Під час перемир'я до Херсона почали масово повертатися люди, які не були тут по кілька років. Дехто приїхав уперше від початку окупації.
Багато з них намагалися потрапити до своїх будинків у так званій червоній зоні – районах, найближчих до Дніпра, які тривалий час перебували під інтенсивними обстрілами.
Червона зона – це не лише про покинуті вулиці. Це дороги, вкриті опалим листям, рештками будівель, уламками снарядів і безпілотників. Багато ділянок давно не розчищалися, тож є великий ризик натрапити на вибухонебезпечні предмети. Під час режиму тиші навіть деякі таксисти відмовлялися везти людей у ці райони, хоча ті лише хотіли побачити власні будинки.
Нагадаємо, що за два дні до евакуації олешківців у Херсоні загинув пресофіцер бригади "Борисфен" Володимир Обертас. Його побратим Воронецький розповів, що чоловік працював з журналістами, і просто зробив крок назад для вдалого ракурсу. Через цей один крок пресофіцер підірвався на міні.
Військовий був родом з Олешок і першим зняв та опублікував відео рідного містечка під окупацією, яке облетіло світ.
Відео, зняте Володимиром Обертасом
У 34-й окремій бригаді морської піхоти "Борисфен" пояснюють, що зараз в Херсоні в основному лежать ті міни, які ворог поскидував раніше, до режиму тиші. Найчастіше вони лежать в місцях, куди раніше українці ходили рідко, а під час режиму тиші вирішили навідатись.
"Люди захотіли дістатися своїх квартир, домівок, щоб забрати речі. Тому поліція, ДСНС і ми просто не встигали все розмінувати. Це чесно і об'єктивно. Це неможливо. Це дуже велика територія та відповідно мала кількість днів (тиші – УП)", – сказав Воронецький.
За два дні після відновлення обстрілів нових мінувань було мало. Однак нові скиди все ж могли бути. Тому у 34-ій ОБрМП закликають місцевих особливо обережно оцінювали маршрути, якими вони збираються рухатись, адже росіяни й надалі будуть дистанційно мінувати українські території.
Чого бояться місцеві
Херсонців тривожать повідомлення про те, що російські військові повернулися на позиції, з яких їх раніше вдалося витіснити українським бійцям. Цей факт підтверджують також у 34-й окремій бригаді морської піхоти.
"Зараз вся робота, яка була проведена за останні 3–4 місяці в Олешках, на жаль, перекреслена. І тепер ми починаємо не з нуля, а трохи вертаємося назад. Ми дійсно здали позиції відносно часу, який тепер потрібен наново, щоб повернути собі ту перевагу, яка у нас була на момент режиму тиші", – сказав Воронецький.
Росіяни скористалися тишею
Факти, які підтверджують побоювання місцевих, справді зафіксували військові, а журналісти Sky News оприлюднили кадри, як росіяни під прикриттям "тиші" затягнули техніку та піхоту в Олешки.
Військовий Воронецький наголошує, що евакуацію людей з небезпечних регіонів підтримували усі військові, хоча одночасно з тим розуміли: кожна пауза відкидає Сили Оборони приблизно на 2 місяці назад, адже росіяни використовують час тиші для підсилення позицій.
Окупанти, за словами військового, могли за ці дні підтягнути боєкомплекти, гармати, Гради, а також FPV-безпілотники, дрони-розвідники та запчастини до них.
Разом з тим, є нюанс: навіть якщо ворог скористався паузою і встиг завезти на тимчасово підконтрольну їм територію комплектуючі до гармат – сумнівно, що їм вистачило часу, аби усе відремонтувати.
"Але ми не виключаємо, що ці гармати кудись відтягнули, швиденько замінили стволи, полагодили і зараз їх назад будуть везти на позиції. Скоріш за все, на нові позиції, бо про старі ми знаємо", – сказав Воронецький.
Більше окупантів
За словами військового, в Олешки у час гуманітарної місії заїхала велика кількість росіян, але повернулись назад у Росію лише орієнтовно дві третини загальної кількості.
"Ті росіяни, що залишились, розповзлися по Олешках. Всіх проконтролювати неможливо. Вони шукають підвальні приміщення, щоб була можливість розгорнути свої безпілотні системи", – пояснив Воронецький.
Росіяни також оселяються у хатах олешківців, які евакуювались. Якщо у будинках залишились продукти чи речі колишніх мешканців – це взагалі "джекпот" для окупанта.
Більше озброєння
Українські військові бачили, як спершу росіяни роздавали олешківцям "гуманітарну допомогу" і продукти, а потім з такими самими коробками ходили і військові збройних сил РФ. Тож виникає питання, чи дійсно в цих ящиках була лише їжа, чи окупанти таким способом отримали зброю, наприклад гранати або комплектуючі до FPV-дронів.
За словами військового, в Олешки під час гуманітарної місії заїжджали російські автобуси, карети швидкої допомоги та вантажівки, які супроводжували з кулеметами та автоматами.
Водночас назад у Росію повертались лише автобуси, "швидкі" і невелика кількість іншого транспорту. Наприклад, за спостереженнями військових, мілітаризованих автівок, мотоциклів та квадроциклів поверталось до Росії значно менше.
***
Протягом останніх 3 – 4 місяців українським силам вдалося суттєво послабити російську присутність в Олешках: відтиснути противника з позицій, порушити його логістику, знищити частину мобільних вогневих груп та безпілотних розрахунків. Це дозволило здобути перевагу в повітрі та навіть створити коридор для доставки продуктів місцевим жителям за допомогою дронів.
Однак режим тиші та домовленості, необхідні для проведення евакуаційної місії, фактично змінили "правила гри". Військовий запевнив: українським силам доведеться фактично заново вибудовувати перевагу, яку вони так легко втратили. Натомість сотні олешківців отримали шанс на життя завдяки евакуації, тож це була вимушена дія.
У "Борисфені" зазначили, що найближчим часом очікують, що Росія за допомогою безпілотників та піхоти спробує перебратись на острівну зону Дніпра – із заходом на правий берег, де перебувають українські військові. "Ми чекаємо і ми готові", – запевнив Воронецький.
Тетяна Кривішин, Наталя Боднар, УП