Хто заплатить за безпеку України. Чому Мерц погрожує заблокувати бюджет ЄС
Скільки грошей треба Україні
Від початку повномасштабного вторгнення Європа стала ключовим донором України. Євросоюз і його країни-члени фінансують роботу держави, постачають зброю, дають гроші на відновлення енергетики й допомагають українцям, які виїхали через війну.
Наприкінці 2025 року європейські лідери погодили для України позику на 90 мільярдів євро на 2026 – 2027 роки. Дві третини передбачили на оборонні потреби, решту – на підтримку бюджету. Це фінансування вже має затверджений механізм.
Однак цих грошей вже недостатньо. За даними Financial Times, у 2027 році Україні знадобиться ще близько 70 мільярдів євро. ЄС зобов'язався покрити близько 45 мільярдів із цієї додаткової потреби.
Як пояснює експерт Європейського політичного інституту в Києві Іван Нагорняк у коментарі УП.Ранок, на 2027 рік Україна вже має погоджені 45 мільярдів євро від ЄС – половину раніше затвердженої позики.
Тепер Євросоюз обіцяє знайти ще 45 мільярдів. Разом це близько 90 мільярдів євро на наступний рік. Але для додаткових грошей ще потрібно погодити, звідки їх узяти та на яких умовах надати.
Мерц вимагає, щоб до нової допомоги долучилися всі країни ЄС. У листі до президента Євроради Антоніу Кошти, який цитує FT, він ставить умову: партнери погоджуються фінансувати Україну наступного року й надалі – тоді Німеччина підтримає спільний бюджет ЄС на 2028 – 2034 роки.
Чому Мерц так поспішає
Берлін має серйозний важіль: Німеччина – найбільший чистий платник до спільного бюджету ЄС, тобто вносить більше, ніж отримує з нього. Натомість Угорщина, Словаччина, Чехія та Болгарія, які не хочуть долучатися до нового фінансування України, отримують від ЄС більше, ніж сплачують.
Мерц фактично пропонує їм прийняти спільну й чесну відповідальність: користуватися перевагами європейського бюджету та водночас брати участь у підтримці країни, яка воює з Росією.
Внески партнерів суттєво відрізняються. За даними Кільського інституту, в січні – серпні 2026 року найбільше допомоги серед окремих країн надала Німеччина. А відносно розміру економіки лідирують Норвегія, Швеція та Данія.
За словами Нагорняка, Мерц одночасно прагне розділити витрати й закріпити підтримку до зміни політичних обставин.
"На тлі внутрішньополітичних дискусій у самому Берліні щодо нерівномірного розподілу підтримки України між державами-членами йому важливо збалансувати тягар", – пояснює експерт.
Мерца підганяє й виборчий календар. Наступного року вибори в Європі можуть привести до влади політиків, які відкрито виступають проти допомоги Україні. Найочевидніша загроза – Франція, адже там в опитуваннях лідирує Марін Ле Пен і вже обіцяє в разі перемоги згорнути більшість допомоги Києву.
Водночас, нагадує Нагорняк, Німеччина сама вимагає скоротити загальний бюджет ЄС. Тому умова канцлера – ще й частина ширшого торгу про європейські видатки.
Хто проти і чи можна домовитися
Прем'єр Словаччини Роберт Фіцо погрожує ветувати бюджет, якщо участь у новій позиці Україні стане умовою його погодження. Угорський прем'єр Петер Мадяр також відкидає поєднання цих питань. Чеський прем'єр Андрей Бабіш визнає потребу стабільної підтримки України, але виступає проти того, щоб робити її передумовою бюджетної угоди.
"Об'єднує їх відмова брати нові спільні борги заради України та інтерес у фондах ЄС, а розділяє готовність домовлятися", – каже Нагорняк.
Минулого року Угорщина, Словаччина та Чехія вже домоглися винятків: їх звільнили від участі у сплаті відсотків за позикою на 90 мільярдів. Це дозволило погодити її за участі решти 24 країн. Тепер винятку з майбутніх кредитів просить і Болгарія.
Нагорняк бачить можливий компроміс: термінову позику на 2027 рік знову погоджують із винятками для незгодних, а з 2028-го підтримку України закріплюють у спільному бюджеті. Натомість четвірці можуть запропонувати збереження важливого для неї фінансування європейських фондів.
Берлін також хоче зменшити загрозу постійних вето. Експерт пояснює можливу логіку: усі країни один раз одностайно погоджують багаторічне фінансування, а подальші рішення про виплати ухвалюють більшістю.
"Повністю позбутися вето неможливо, але його можна звести до одного рішення на сім років", – говорить Нагорняк.
Утім, застерігає він, навіть голосування більшістю не гарантує підтримки назавжди: після виборів противники допомоги можуть зібрати достатньо голосів для її блокування.
Чому важливо не затягнути
За інформацією "Європейської правди", Кошта представить новий компромісний документ щодо бюджету 21 листопада. Нагорняк вважає ключовим саміт 26 – 27 листопада, після якого юридичне оформлення домовленостей може тривати в грудні й на початку наступного року.
Саме тут і ризик: гроші Україні потрібні вже в першому кварталі 2027-го, а новий бюджет ЄС запрацює лише в 2028-му. Термінова допомога не повинна застрягнути в довгих переговорах про всі європейські видатки.
Для України ці переговори визначатимуть, чи зможемо ми планувати оборону на роки вперед, чи знову чекатимемо, поки союзники домовляться про чергову позику. Росія розраховує, що підтримка України слабшатиме, а вибори приведуть до влади тих, хто перекриє фінансування.
Гарантована допомога на роки вперед позбавила б Кремль однієї з головних надій – що достатньо лише воювати довше, аби залишити Україну без підтримки.
- Росіяни вбили двох рятувальників на Київщині та атакували енергетику Рівненщини
У Яготині на Київщині внаслідок повторних російських ударів під час гасіння пожежі загинули двоє рятувальників – Олександр Бондаренко та Юрій Литовченко, які присвятили службі 25 і понад 30 років відповідно. Ще двоє їхніх колег отримали поранення.
У ніч на 12 листопада росіяни також атакували енергетику та житловий сектор Рівненщини. Частина населених пунктів Рівненського та Сарненського районів залишилася без світла, зокрема Костопіль. У Києві та низці областей оголошували балістичну загрозу.
- СБУ уразила російський ракетоносій, а дрони атакували найбільший НПЗ Росії
Чому це важливо? У ніч на 11 листопада СБУ уразила ракетний корабель "Наро-Фоминск" Балтійського флоту РФ, здатний запускати крилаті ракети "Калібр" та "Онікс". Удар завдали під час операції проти нафтової інфраструктури порту Усть-Луга в Ленінградській області. А вже ввечері 11 листопада безпілотники атакували Омський НПЗ – найбільший нафтопереробний завод Росії потужністю 22 млн тонн на рік. Підприємство забезпечує пальним російську армію та розташоване за 2,5 тисячі кілометрів від українського кордону.
Також у мережі пишуть, що біля Санкт-Петербурга підірвали авто військового льотчика.
- Зеленський розповів про переговори зі США: території, гарантії безпеки та "вікно можливостей" до 2027 року
Зеленський заявив, що США шукають різні варіанти вирішення територіального питання, однак Україна не погодиться залишити Донбас. Сьогодні президент очікує зустрічі з Віткоффом і Кушнером після їхніх переговорів із Путіним. Американські спецпосланці вже прилетіли до Москви.
Зеленський вважає, що до 2027 року існує "вікно можливостей" для досягнення мирних домовленостей, поки політична ситуація у США та Європі не змінилася. Водночас ключове питання – територіальні поступки – залишається невирішеним.
У російській Вологді екстрено госпіталізували Галину Бехтер із Запорізької області, яку окупанти "засудили" за нібито переказ коштів українській армії. Жінка майже перестала їсти й перебуває у вкрай важкому стані. Її адвокатка описує побачене так: "Скелет, обтягнутий шкірою, ледь тримається на ногах".
Чому це важливо? NVIDIA – найдорожча технологічна компанія світу й один із ключових гравців у глобальних перегонах за лідерство у сфері штучного інтелекту. Її чипи використовують для навчання найпотужніших ШІ-моделей, зокрема ChatGPT. Як повідомляє The Wall Street Journal, рада директорів NVIDIA готується звільнити гендиректора Дженсена Хуанга, що може призвести до управлінської кризи.
"Не хочу решту життя спати на чужих подушках". Чому цивільні не виїжджають із зони бойових дій
– Знаєте, є така метафора: ви боїтеся вовків, тому сприймаєте ліс як зону небезпеки, бо вовк може ховатися за будь-яким кущем. От ви виходите на галявинку і бачите вовка. Тепер будь-який кущ, якого ви раніше боялися, стає для вас прихистком.
Відбувається процес локалізації небезпеки – ви її чітко бачите. Інший фон, який раніше був тривожним, відтепер сприймається як умова власної безпеки. А переїзд сприйматиметься як новий ліс із невідомими вовками, які в будь-який момент можуть напасти. Відчуття суб'єктивного контролю в умовах небезпеки, до якої ви адаптувалися, примушує вас сидіти на місці і не рухатися.
Так психолог Валентин Кім пояснює, чому люди продовжують жити на небезпечній території і не хочуть виїжджати. Серед найпоширеніших пояснень самих людей, які живуть на прифронтових територіях: "Виїду, коли стане ще гірше", "Страшно починати життя з нуля", "Скоро війна закінчиться". Такі фразиі журналістка УП Ангеліна Страшкулич неодноразово чула від українців, які продовжують жити поблизу лінії фронту. Один із її співрозмовників уже четвертий рік відкладає евакуацію, щоразу пересуваючи межу небезпеки: спочатку чекав першої ракети, потім авіабомби, згодом FPV-дронів. Тепер його умова – "коли стане ще гірше".
Чому люди звикають до смертельної небезпеки, чому переїзд у безпечніше місце іноді лякає більше за обстріли та як обіцянки політиків про швидке завершення війни можуть перетворюватися на пастку? Разом із психологами журналістка УП розбирається в причинах, які змушують українців залишатися вдома навіть тоді, коли фронт наближається.
"Є всі підстави побоюватися "великої зради" України найближчими тижнями – зради, яка винагородить Володимира Путіна за російську агресію проти Києва та завдасть довготривалої шкоди європейському безпековому порядку. Тим часом європейські лідери-ліліпути надто зайняті суперечками про те, хто представлятиме їх на майбутніх мирних переговорах, щоб зосередитися на тому, як запобігти здачі України".
Пол Тейлор, старший запрошений дослідник European Policy Centre, у колонці для The Guardian застерігає від можливості великої угоди Дональда Трампа з Володимиром Путіним за спинами України та Європи.
На думку автора, після поразки республіканців на проміжних виборах Трамп може спробувати компенсувати внутрішньополітичні втрати масштабною зовнішньополітичною домовленістю. Тейлор вважає, що європейські лідери недостатньо зосереджені на запобіганні такому сценарію.
1 мільярд доларів
Стільки, за оцінкою дослідників Sensor Tower, гра GTA VI зібрала на попередніх замовленнях: гравці вже оплатили понад 10 мільйонів копій для PlayStation 5 та Xbox. Для порівняння: попередня частина гри заробила мільярд доларів через три дні після виходу. Нова частина культової GTA має вийти 19 листопада.
Запуск GTA 6 може вплинути на продуктивність праці в США: окремі оцінки, як пише Tom's Hardware, передбачають втрати економіки на суму до $1 млрд через захоплення працівників грою після релізу.
Спецпредставники президента США Джаред Кушнер і Стів Віткофф сьогодні у Москві зустрінуться з Путіним. Після дводенних переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі американські представники спробують досягти прогресу в гуманітарних питаннях, зокрема щодо звільнення полонених. Після Москви Кушнер і Віткофф планують вирушити до Дубліна, де обговорять із Володимиром Зеленським результати зустрічі з Путіним.
12 листопада 2015 року. Верховна Рада створила Державне бюро розслідувань
Новий орган мав перебрати від прокуратури розслідування злочинів високопосадовців, правоохоронців і військових, зокрема катувань та перевищення повноважень силовиками. Найбільше суперечок між депутатами викликало питання призначення директора ДБР. Зрештою домовилися, що його призначатиме президент за поданням прем'єра на підставі рішення конкурсної комісії.
Через 11 років питання незалежності керівництва ДБР залишається актуальним. У січні 2026-го Володимир Зеленський пообіцяв підготувати законопроєкт про оновлення Бюро й невідкладно внести його до парламенту. Минуло десять місяців, але президентського законопроєкту досі немає. Тим часом у грудні закінчується термін повноважень чинного директора Олексія Сухачова.
Реформа ДБР є одним із зобов'язань України на шляху до ЄС: відповідний закон має набути чинності до кінця 2026 року, зокрема забезпечити прозорий конкурс на посаду директора за участі міжнародних експертів. Однак є ризик, що нового керівника призначатимуть за старими правилами.
І побоювання щодо політичного впливу на ДБР виявилися небезпідставними. У 2021 році нового директора обирала комісія лише із шести осіб замість дев'яти: міжнародні партнери відмовилися делегувати своїх представників через відсутність реальних важелів впливу на конкурс. Переможцем став тодішній виконувач обов'язків директора Олексій Сухачов. Згодом журналісти "Схем" виявили його зв'язки з кількома членами конкурсної комісії.