Декларації відкриють, але чи побачимо ми статки? Що змінить законопроєкт Зеленського після "Карфагена"

-

Після оприлюднення другої частини плівок "Карфаген" три дні президент мовчав щодо їхнього змісту і зрештою вирішив затушити вогонь публічного невдоволення відкриттям декларацій.

9 листопада Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт №16220, який має змінити правила декларування для силовиків і визначив його як невідкладний. Та чи означає це, що суспільство нарешті побачить, чим володіють посадовці, які роками могли приховувати свої декларації? І чи здатен новий закон розв'язати проблеми, які оголила операція "Карфаген"? Коротка відповідь – ні, а довшу – читайте далі.

Декларація є. Але її ніхто не бачить

Під час повномасштабної війни держава запровадила особливі правила декларування з міркувань безпеки. Вони дозволяли не лише приховувати вже подані декларації від громадськості, а й відтерміновувати їх подання. Тобто частина посадовців могла роками законно не звітувати про свої статки у звичайні строки.

Масштаби цієї практики показують дані Opendatabot. Станом на липень 2026 року з публічного доступу вилучили 445,5 тисячі декларацій майже 99 тисяч посадовців. Найбільше серед них військовослужбовців ЗСУ – 50,2 тисячі осіб, та працівників Нацполіції – 16,5 тисячі.

Хто найчастіше приховував свої декларації
Інфографіка Опендатабот

Втім, приховували свої декларації не лише силовики: такою можливістю скористалися також 2,6 тисячі представників міських рад, 2,5 тисячі працівників ДСНС та 1,3 тисячі співробітників податкової служби. Найчастіше з публічного реєстру вилучали декларації за 2016-2020 роки – тобто за період ще до повномасштабного вторгнення.

Але закрита декларація і неподана декларація – не одне й те саме. У випадку зі співробітниками СБУ та розвідки існували три різні ситуації.

  1. Одні мали право відтермінувати подання декларацій і фактично не звітували про свої статки у звичайні строки.
  2. Інші подавали електронні декларації до реєстру НАЗК, але ці документи не були у відкритому доступі.
  3. Для окремих співробітників СБУ та розвідки діяв спеціальний порядок: документи подають і зберігають за місцем служби.

При цьому непублічність декларацій не означає відсутності фінансового контролю.

У коментарі для "УП.Ранок" НАЗК підтвердило, що має повноваження перевіряти декларації, подані за спеціальним порядком. Такі перевірки проводяться за наявності законних підстав, але їхні результати не оприлюднюються.

Водночас агентство не змогло назвати, скільки саме декларацій співробітників СБУ та розвідки нині приховано від громадськості й скільки можуть відкрити після ухвалення закону. Такої окремої статистики НАЗК не веде.

Хто має відкрити декларації

Головна зміна стосується співробітників СБУ та розвідувальних органів, які не беруть участі в бойових діях. Вони повинні будуть подавати декларації щороку, як інші державні службовці. А ті, хто користувався відтермінуванням, мають надолужити пропущене: подати декларації за 2021-2026 роки протягом трьох місяців після набрання законом чинності.

Оприлюднюватимуть декларації і керівники силових відомств, їхні заступники і керівники департаментів. Втім, якщо щодо їхнього призначення на посаду діє гриф "державна таємниця" – їхніх декларацій ми також не побачимо.

Зміни торкнуться не лише СБУ. Законопроєкт також стосується співробітників, які не виконують бойових завдань, у:

  • Національній гвардії;
  • Державній прикордонній службі;
  • Управлінні державної охорони;
  • Держспецзв'язку.

Хто вирішуватиме, чи можна приховати декларацію

Законопроєкт передбачає перегляд підстав, на яких декларації залишаються закритими. І займатимуться цим власне керівники відповідних силових органів. Попередні рішення про закриття декларацій своїх співробітників вони повинні будуть переглянути протягом трьох місяців після набрання законом чинності.

Саме тут виникає питання: хто перевірить, чи справді посадовець виконує завдання, через які його декларація має залишатися закритою? Як пояснили "Українській правді" в НАЗК, відповідальність за обґрунтованість такого рішення несе знову ж таки керівник відповідного органу. Агентство перевіряє формальні підстави для вилучення декларацій, хоча й не встановлює самостійно факт участі посадовця в бойових діях.

І тут коло замикається: закон запроваджує регулярний перегляд закритих декларацій, але рішення про наявність підстав для їх приховування й надалі ухвалюватимуть керівники цих самих відомств.

Чи допоможе це розслідувати "Карфаген"

Відкриття декларацій може дати суспільству більше інформації, але сама поява документа в реєстрі ще не гарантує, що в ньому відображене все майно, яким фактично користується людина. І на цій фабулі побудоване не одне журналістське розслідування. Зі свіжого згадаємо, як фігурант першої частини Карфагену Сергій "Канцлер" Кропива оформив апартаменти у буковельському Glacier на матір і дружину свого водія.

"Українській правді" НАЗК пояснило, що після отримання декларацій за попередні роки зможе перевірити достовірність відомостей і оцінювати активи, які можуть мати незаконне походження.

Для цього агентство може використовувати й матеріали НАБУ, зібрані під час розслідування "Карфагена". Проте сама згадка посадовця в кримінальному провадженні не означає автоматичного початку повної перевірки його декларації.

Деклараціями проблему не вирішити

Голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна наголошує, що суспільство має право знати, за які кошти співробітники СБУ живуть у багатоповерхових маєтках у Козині та інших елітних котеджних містечках.

Вона пообіцяла якнайшвидше розглянути законопроєкт у комітеті й наголосила, що для співробітників, які не воюють, більше не повинно бути "безкінечних відкладань" подання декларацій. Водночас Радіна зауважила:

"Законопроєкт більш ніж актуальний. Однак він вирішує лише одне питання – публічності статків керівників органів безпеки".

Радіна переконана, що наступними кроками мають стати реформа СБУ та ДБР, а також конкурсний добір кандидатів на посади генерального прокурора й керівника Нацполіції.

Адже операція "Карфаген" висвітлила не так походження статків окремих посадовців, а те, як (не)працює система контролю всередині структур.

І тут важливо не змішувати дві категорії співробітників СБУ: тих, хто безпосередньо воює, проводить секретні операції та потребує захисту, і посадовців, які працюють у тилу та чиї статки викликають суспільні запитання. Першим потрібні гарантії безпеки. Другі не повинні отримувати необґрунтованих привілеїв лише через посаду.

Законопроєкт №16220 може зробити частину декларацій доступною для громадськості та дати антикорупційним органам додаткові можливості для перевірок. Але відкритість статків – лише одна складова підзвітності.

Бо питання після "Карфагена" полягає не тільки в тому, чи побачимо ми маєтки співробітників СБУ в деклараціях. А й у тому, як люди, щодо яких виникли підозри у зв'язках зі злочинними схемами, могли працювати всередині системи, покликаної захищати державу.

5 важливих новин на ранок
  • Росія вночі та напередодні била по Рівному, Вінниці та по Сумщині

У Рівному безпілотник влучив у багатоповерхівку: поранені шестеро людей, серед них двоє дітей, міська влада готує відселення людей. У Вінниці внаслідок російської атаки госпіталізували двох жінок, пошкоджені житлові будинки та дитсадок.

Вночі також атакували лікарню в Києві: є постраждалий, сімох людей врятували надзвичайники, ще 30 пацієнтів і працівників вивели в безпечне місце. А напередодні ввечері на Сумщині російський FPV-дрон убив двох чоловіків, які перебували біля мотоцикла.

Наслідки удару по будинку в Рівному
Фото ОВА

Чому це важливо: завод "Лукойлу" – один із найбільших у Росії, він забезпечує паливом південні регіони країни. Його потужність: близько 14,8 млн тонн нафти на рік. Перебої в його роботі можуть ускладнити постачання бензину й дизелю. У соцмережах вже з'являються відео та фото, на яких видно величезні черги за паливом.

  • Зеленський анонсував "найбільший" обмін полоненими, а Європу залучать до переговорів.

Чому це важливо: після зустрічі в Дубліні з Кушнером і Віткоффом, які прибули з Москви, Зеленський повідомив про домовленість щодо масштабного повернення військовополонених. Кількість людей і дату обміну поки не назвали.

Ще одна можлива зміна – безпосередня участь європейців у наступному раунді. За словами Кушнера, Путін готовий спробувати такий формат. Наступна зустріч може пройти в ОАЕ або Швейцарії.

Чому це важливо: за даними "Схем", це кошти на виконання депутатських повноважень – не зарплата. Регламентний комітет вирішив, що такі виплати належать депутату за весь час володіння мандатом, навіть під вартою. Водночас Дубінський навіть у СІЗО продовжував поширювати антиукраїнську пропаганду, через що отримав нову підозру в держзраді.

Чому це важливо: користувачі в десятках країн втратили стабільний доступ до Outlook, Teams, OneDrive та Copilot – інструментів, від яких залежить щоденна робота багатьох компаній. Microsoft пояснює проблеми перевантаженням інфраструктури після відключення частини серверів і відновлює роботу. Хмарним пакетом офісних програм Microsoft 365 у світі користується близько 430 мільйонів людей.

Вибір редакції

"Коли москалі прийдуть, сяду на бочку і підпалю". Як гетьман Дорошенко зшивав Україну, став підданим султана і ВІП-бранцем Кремля

Він прагнув об'єднати обидва береги Дніпра, шукав підтримки османського султана й торгувався з Москвою та Варшавою. Але кожен із могутніх сусідів мав власні плани на Україну.

"Я готовий здати гетьманство, якщо знайдеться хтось кращий за мене, хто би царя не підвів і себе з Україною не загубив", – наполягав Петро Дорошенко, домагаючись, щоб на обох берегах був один гетьман.

Умови османської протекції передбачали, що турки й кримські татари не домовлятимуться про Україну за її спиною та не забиратимуть її жителів у рабство. Реальність виявилася іншою. Зрештою Дорошенко склав булаву, а Москва виманила його з України нібито для консультацій. Додому він більше не повернувся.

Наш колега Євген Руденко розповідає, як гетьман шукав захисту для козацької держави, чому втрачав підтримку своїх і як замість соборної України отримав понад двадцять років життя в Московії.

Цитата дня

"Ужас. Жах. Жахливо. Холодно"

Так голова Верховної Ради Руслан Стефанчук поскаржився на настерпний холод у парламенті під час засідання 12 листопада. Відповідне відео на своїй фейсбук-сторінці опублікувала журналістка Софія Середа.

Наслідки ворожих атак по енергетиці столиці відчули й народні депутати у будівлі Верховної Ради. Раніше нардеп Данило Гетманцев повідомляв, що в парламенті немає води й опалення, а світло – з перебоями. За його словами, ситуація "як у всіх".

Цифра дня

90 метрів

На таку глибину без ласт занурилася українська фрідайверка Катерина Садурська – першою серед жінок у світі.

"Сьогодні прокинулась і стала першою жінкою в історії, що пірнула на 90 метрів без ласт", – написала спортсменка. Новий рекорд Садурська присвятила українським захисникам.

Катерина Садурська
Фото з профілю у Threads
Очікування дня та вихідних

Сьогодні лідери ЄС зустрінуться на неформальному саміті в Дубліні. Після переговорів в Абу-Дабі вони обговорять участь Європи в дипломатичному процесі та гарантії безпеки для України.

Окрема інтрига – фінансування Києва. Як ми писали вже у вчорашньому листі Мерц вимагає участі всіх країн, а деякі країни опираються. Сьогоднішня дискусія покаже, чи готові сторони йти на компроміс.

У суботу, 14 листопада, о 21:45 збірна України зіграє на виїзді з Північною Ірландією в Лізі націй. Це передостанній матч групового етапу: після чотирьох турів наша команда посідає третє місце.

Хроніки УП

13 листопада 2015. П'ятниця, яка змінила Париж

Одинадцять років тому на "Стад де Франс" грали збірні Франції та Німеччини, у концертному залі Bataclan зібралися слухачі, на терасах кафе й ресторанів люди проводили вечір із друзями. Потім біля стадіону пролунали вибухи, а в місті почалася стрілянина. Терористи атакували відразу кілька місць у Парижі та передмісті Сен-Дені.

Перші повідомлення УП з'явилися вже після опівночі за Києвом. Кількість загиблих зростала з кожним оновленням. У Bataclan нападники захопили заручників. Відповідальність за теракти взяла на себе "Ісламська держава". Згодом підтвердили загибель 130 людей.

Але в ту саму ніч у соцмережах почали з'являтися повідомлення з хештегом #PorteOuverte – "Відкриті двері". Парижани запрошували переночувати незнайомців, які через поліцейські оточення не могли повернутися додому. Інші пропонували безкоштовно підвезти до безпечного місця. УП писала, що за кілька годин хештег використали майже 400 тисяч разів.

"Це напад не лише на Париж і не лише на народ Франції. Це напад на все людство й універсальні цінності, які ми поділяємо", – заявив того вечора президент США Барак Обама.

На той час США та союзники вже понад рік воювали проти ІДІЛ в Іраку та Сирії. Після терактів Франція посилила удари: вже 15 листопада її авіація атакувала командний центр і тренувальний табір угруповання в Рацці.