Медведчук відчув, як страшні прогнози Тимошенко стають реальністю

Понедельник, 4 апреля 2005, 08:00
Рік тому Юлія Тимошенко в інтерв'ю "Українській правді" спробувала бути Касcандрою. Вона намалювала майбутнє свого ворога Віктора Медведчука: "Як ми не розкладали політичний пасьянс, його просто немає в жодних розкладах. Він як Волочкова з Большого театру Москви. Надто важкий партнер, ніхто не хоче з ним танцювати партію". Річницю цього прогнозу Тимошенко справляє на посаді прем'єра, яку багато і безуспішно хотілося посісти Медведчуку. Сам він провів з'їзд СДПУ(о). Медведчука майже одноголосно залишили на посаді лідера партії, але рухатися ця структура може дедалі повільніше. Гирі свого минулого Медведчук також повісив і на ноги однопартійців.

З'їзд СДПУ(о) нагадав аналогічні збори інших невдах – Комуністичної партії. Ті після чергових програних виборів теж регулярно збираються, погано говорять про владу, Симоненко визнає деякі свої помилки, його переобирають лідером, він обіцяє нарешті зламати хребет режиму, а партія розходиться до нової поразки. Тільки з кожним роком результат, отриманий КПУ, стає дедалі меншим. СДПУ(о) може повторити долю своїх партнерів.

Метою цього заходу було не стільки оголосити про перехід в опозицію, скільки Медведчуку отримати внутрішню реабілітацію. Мета досягнута, причому найбільше критикував Медведчука він сам. Не тому що сильно – а оскільки інші просто боялися.


Ухвалити наперед відоме рішення про перехід в опозицію СДПУ(о) прийшло до Будинку вчителя, де традиційно збираються учасники "Нашої України" і де після створення свого блоку в січні 2002 Ющенко пригощав усіх кутею. Але, виявляється, для Медведчука це теж пам'ятне місце – тут його в різні роки обирали головою спілки адвокатів та СДПУ(о).

Суботній з'їзд почався без звичного для СДПУ(о) привітання від президента, але співом гімну України. Точніше, з двох десятків членів президії повторювали "Ще не вмерла України" тільки Шуфрич і Суркіс. Суркіс навчився разом із футболістами збірної і тепер змушує їх всіх співати на полі перед матчами. А у Шуфрича взагалі у цей день був гарний настрій – під час зібрання він продовжував усміхатися навіть коли всі навколо трагічно опускали обличчя на підлогу.

Інші члени президії під час гімну стояли, зціпивши зуби. Медведчук розціпив, щоб почати виступ. Словами "Дорогі товариші!", які мали видавати в ньому міцне коріння із соціал-демократією. Під Будинком вчителя в цей час якраз охолоджувалися мотори "мерседесів" цих самих товаришів – предмету ганьби світової соціал-демократії.

"Перефразую маршала Кутузова: Із втратою влади ми не втратили України", - почав виступ Медведчук. "Потрібно, щоб черкаський хлібороб чи закарпатський лісоруб повірили нам, що ми піднімемо статки кожної родини. Ми це зробимо, бо прагматики, і не будуємо повітряних замків!", - ризикнув побудувати перший з них Медведчук.

Він назвав мету зібрання: "подолати кризу суспільної довіри до партії і проаналізувати власні помилки". Але замість цього він почав шукати їх у влади.

"Всі пам'ятаємо, чим завершилася виборча кампанія – фактичною поразкою демократії і більш ніж сумнівним приходом до влади коаліції право-ліберальних і націоналістичних сил (...) Україна була буквально зґвалтована на київському Майдані", - заявив Медведчук і звинуватив у всьому "потужні зовнішні сили".

"Помаранчева революція має не більший стосунок до демократії, ніж фанта до апельсинів", - сказав Медведчук, взявши перед цим паузу – йому явно подобалася ця заготовка. Зустріта фраза була гарячими оплесками – делегати не знали, що таке порівняння вигадав не Медведчук, а редактор російської "Літературної газети" Юрій Поляков.

Більшу частину виступу Медведчук присвятив розповідям про перші злочини "помаранчевого режиму". Почався сеанс масового склерозу – присутні вмить втратили пам'ять про дійсність, яка була при Кучмі-Медведчуку.

"На всіх щаблях нового владного механізму процвітає некомпетентність, маніловщина і кумократія!", - заявив Медведчук, який забув про власного брата, який зачищав бізнес опозиції, просуваючись по дробинах податкової, і дружину, яка як хотіла використовувала потужності УТ-1.

"Через економічний і управлінський безлад дуже швидко може стати реальністю значне зростання інфляції", - додав Медведчук, який забув, що це його кандидат Янукович перед виборами друкував гроші, немов туалетний папір.

"Так зване наведення ладу на митниці обернулося хаосом з рухом товарів через кордон України", - підкреслив Медведчук, забувши, що західноукраїнські митниці за часів керівництва його людьми стали живими пам'ятниками корупції.

"Нинішні керівники усіляко хизуються своєю безмежною любов'ю до України, але складається враження, що транснаціональний капітал вони люблять набагато палкіше!", - викрив Медведчук, який забув, що його рідні акції "Динамо" були оформлені на бабусь з Віргінських островів.

"Так звана народна влада насправді являє собою конгломерат декількох жорстко конкуруючих бізнес-політичних груп!", - додав Медведчук і йому, напевно, стало неприємно – адже при ньому всі клани були зібрані в єдиний кулак консервації кучмізму.

"В коридори влади прийшло занадто багато бізнесменів, до того ж – не самих успішних. А людина, яка вміє чесно заробляти великі гроші та звикла до них, не погодиться перейти на більш ніж невелику зарплату чиновника. Але від бажаючих немає відбою, що свідчить – ці люди знають, як конвертувати владу в гроші", - заявив Медведчук і не помітив, як викрив сам себе – бо теж дивно, навіщо йому-мільйонеру була потрібна ця невдячна і дешева робота в адміністрації президента.

Перелік цитат можна продовжувати, але досить. Насправді кожна репліка Медведчука може бути відбита аргументами. З'їзд СДПУ(о) показав головну проблему – відсутність в Україні нормальної опозиції. Бо будь-які слова про утиски демократії або клановість з вуст Медведчука не просто смішні, але і дискредитують саме поняття "опозиція".

Медведчук редагує журналістів

На з'їзді Медведчук також хвилини три покритикував особисто себе. "Я зосередився на роботі у виконавчій владі і відійшов від політичної діяльності. Але народ хотів знати про діяльність СДПУ(о) від першої особи. Дистанціювання від політики не було на користь, це серйозний прорахунок, і моя особиста помилка", - сказав Медведчук.

"Ми не змогли вчасно зорієнтуватися і відчути зміни у настроях мас. Ми заплющили очі на зростання популярності опозиції. Думали, сам народ може відрізнити справжніх патріотів від популістів. Але помилялися", - визнав він.

Загалом же Медведчук відомий як людина, яка свої помилки не визнає. Хоча навіть може про них сказати вголос.

Судіть самі: два роки тому теж був з'їзд СДПУ(о) за підсумками невдалих парламентських виборів – замість прогнозованих 10% вони взяли 6,27%. Медведчук тоді, перераховуючи прорахунки, почав із політтехнологів: "Ми явно переоцінили значення так званих PR-технологій та деяких PR-технологів. Магічний серпанок, за яким фахівці з політреклами часто-густо приховують намагання підмінити широку масову роботу партій тотальною комерціалізацією політики, не повинен вводити в оману".

І що в підсумку? У 2004 Медведчук знову залучив до виборів Януковича тих же Гельмана і Павловського. Чи, може, він працював на програш донецького соратника?

Якщо зараз подивитися на визнані (але не враховані?) помилки Медведчука, то їх було дві – непублічність його самого і його неувага до партійних справ. Однак основний масив критики Медведчук відмовився нести на собі особисто і розподілив серед усіх членів партії. Вказуючи на помилки, він говорив, що в них винні не "я", а "ми".

"Ніхто й ніщо не могло нам зашкодити викривати зловживання корумпованого чиновництва! Ніхто і ніщо не заважало нам очолювати групи народного протесту, які стихійно виникали як форма спротиву проти всевладдя регіональних бізнес-груп!", - заявив керівник СДПУ(о).

В цей час треба було подивитися, що робилося на сцені за спиною Медведчука. У другому ряді поруч сиділи заступники глави СДПУ(о) Суркіс, Загородній, який був також заступником глави адміністрації президента, і Плужніков – співфінансист партії та співвласник "Інтеру".

Спочатку Суркіс, а потім і Плужніков щось активно пояснювали Загородньому. Суркіс навіть легко штовхнув його долонею. Загородній червонів. Якщо в цей момент вони не пред'являли претензію Загородньому за прорахунки, то що вони тоді обговорювали?

Можливо, попередні фрази Медведчука, де він також розкритикував партійні газети СДПУ(о). "Бойовий листок виключно для своїх членів має відійти у минуле", - сказав Медведчук і дав доручення місцевим журналістам-есдекам писати фейлетонами і памфлетами.

Тему мас-медіа Медведчук підняв не випадково – після революції партією остаточно втрачено контроль над новинами двох національних каналів – УТ-1 і "1+1". На ТЕТі новин немає, а на "Інтері" хоч і спостерігається спроба повернення темників, але цього разу, схоже, вона буде придушена самими журналістами.

Тему з обрізаними повноваженнями впливу СДПУ(о) на ЗМІ несвідомо підхопили й інші учасники з'їзду. Жінка з Тернополя обурено розповіла, що в місцевій газеті на одній шпальті надрукували гарну статтю про СДПУ(о) і тут же поруч погану. "Скажіть, ну як це сприймається народом?!", - запитала вона. "Це демократія!", - сказав хтось із залу, а Медведчук жестом підтримав цю відповідь.

Але насправді через п'ять секунд ця жінка себе видала. "Уявляєте, в яку б газету ми не зверталися, розцінки за розміщення матеріалів у 10 разів вищі, ніж для будь-кого іншого! У десять разів! І незалежно, про якусь корисну акцію ця стаття чи ні..."

Відчув проблеми і керівник севастопольського відділення партії. Він побажав, "щоб у кожному регіоні ми мали свій "Інтер". Власник "Інтеру" Плужніков зробив вигляд, що не зрозумів, що його звинуватили у використанні каналу для потреб партії.

Але з цим не погодився Кравчук. "Та ну ви шо! Цей чоловік просто так образно висловився. Він не дивиться зараз "Інтеру" і не знає, що він уже мало чим відрізняється від "1+1". Але найкраще за всіх працює "5 канал" – вони найповніше розказали про наш мітинг на захист "Динамо", - прокоментував Кравчук спеціально для "Української правди" цей ганебний натяк.

Вечір гумору і сатири

Тим часом інтерв'ю у перерві роздавали всі провідні есдеки, окрім Медведчука, який разом з Плужніковим, Шуфричем і ще деким закрився у кімнаті для фуршетів. По дорозі туди Суркіс розповідав, який задоволений, що Блохін залишився депутатом. "Хотів би перегорнути цю сторінку тритижневого протистояння в країні!"

 
 
"А про що ви говорили з Ющенком?", - запитав у Суркіса, адже свідки кажуть, що такий факт мав місце, але сам Ющенко предмет розмови не зміг згадати.

"Мені незручно про це говорити, якщо президент не пам'ятає, про що...", - почав Сукріс, але не витримав: "Взагалі-то ми говорили про будівництво перед Національним спорткомплексом – що це не дозволяє заповнювати весь стадіон, бо тоді не можна гарантувати безпеку глядачів".

Не менші проблеми і в колеги Суркіса Загороднього, який також був першим заступником глави АП Медведчука. Загороднього, як відомо, нещодавно викликали в Генпрокуратуру на допит.

"Ні, мене не допитували по справі фальсифікації виборів! А по якій – я не скажу, бо це тайна слідства. Мене питали про діловиробництво адміністрації президента – як іде обіг документів: як вони заходять в адміністрацію і як виходять", - сказав Загородній, поспішаючи на другу частину з'їзду.

Тим часом після перерви у бій пішов Кравчук. "Нам обіцяли, що будуть жити не по понятіях, а за законом. Але я з літератури знаю, що понятія мають хоч свої принципи. А у нас зараз як хочу – так творю", - критикував він з трибуни нову владу.

Ще Кравчук образився, що коли Ющенко десь розповідає про його партію, він каже: "Ес-де-пе-у і маленький нуль".

"Найбільш досконалою формою природа утворила округлість. Тому не випадково, що у круглій голові знаходиться розум, а життя народжується у круглому животі. Якщо цього коментарю мало, то пізніше я можу сказати трохи різкіше!", - пообіцяв Кравчук. Есдекам-делегатам його виступ сподобався, вони завелися, а в залі почала зароджуватися атмосфера телепрограми "Аншлаг! Аншлаг!". Народ готувався до виходу на сцену Нестора Шуфрича.

Шуфрич довів, що чесно заслужив звання першого заступника глави партії. Проводжали його такими оплесками, яких не було чути на останньому концерті Петросяна. Шуфрич коментував кадрові рішення влади: "...А я не кажу про нових губернаторів! В східному регіоні призначили ветеринара, який відзначився тим, що в донецький зоопарк продав собаку як вовка!"

"Га-га-га-га!", - відповів зал.

"А які особи в уряді?! Взяти мого улюбленця Червоненка... Він був водієм Ющенка? Був. Отримав міністерство транспорту. У нього з вуха стирчав якийсь провод? Отримав зв'язок. Слава богу, що забули, що він командував спецзагонами – а то б віддали йому міністерство оборони. Але ні! У нього ж є залізнодорожні війська... Свого водія він призначив керівником "Укрзалізниці", а кума – на "Укравтодор". Жванія – це взагалі надзвичайна ситуація в Міністерстві надзвичайних ситуацій", - завершив жарт Шуфрич.

"Одним словом – яка влада, така і весна. Вона приходить тільки тоді, коли зібралася на з'їзд СДПУ(о)!", - додав він і сказав також про репресії нової влади: "Якщо проти тебе не порушена кримінальна справа, то тебе не визнали як опозиціонера!". Як пізніше пояснив Медведчук, проти Шуфрича відкрито шість справ.

Завершив Шуфрич свою промову зовсім несподівано. Він сказав про випробування, які тепер стоять перед СДПУ(о). "В 1997-98 ми як партія... Була теплиця, і були агрономи (це він про Медведчука? - "УП"), які пересаджували саджанці і латали дірки. Але помаранчева буря знесла плівку на теплицях... І що ми побачили? Сосни Закарпаття, дуби Слобожанщини, горді кипариси Криму, степи Донбасу..."

Одним словом, зрозуміти сказане неможливо, але червоний від щастя Шуфрич сів не на своє місце, а поруч із Суркісом – бо заслужив. Всі навколо кинулися тиснути йому руки – очевидно, дякували, що він оживив це семигодинне зібрання. Шуфрич усміхався і усміхався. Навіть коли це виглядало недоречно, бо до трибуни вийшов шеф-редактор каналу "Інтер" і новий заступник глави СДПУ(о) Олексій Мустафін, який став найбільшим критиком на цьому зібранні.

Опозиція всередині опозиції

Мустафін, який в СДПУ(о) з самого початку, відразу чомусь вирішив зіпсувати настрій Медведчуку. Він сказав, що нинішній стан партії – це результат помилок не під час виборів, а "останніх п'яти-шести років". Тобто це саме той час, коли СДПУ(о) під себе підім'яв Медведчук.

Далі Мустафін сказав, що у відносинах зі ЗМІ "зараз партія у найгіршому стані". "В журналістському середовищі абревіатура СДПУ(о) асоціюється зі словом темник", - заявив Мустафін.

"Не викликають довіри слова, що як партія СДПУ(о) до цього не має відношення. Бо партія і партійне керівництво не зупиняло це. І ті, хто запроваджували цензуру, часто прикривалися ім'ям партії. І вищі керівники СДПУ(о) – я також визнаю свою провину – не давало їм відсіч... Боюся, що в 2006 замість того, щоб розповідати про наші переваги, ми будемо воювати зі ЗМІ", - трагічно підсумував Мустафін.

Всю цю тираду Медведчук вислухав мовчки, опустивши очі на стіл та час від часу з-під лоба дивлячись по боках. Кравчук закрив очі і склав долоні на переніссі. І тільки червоний Шуфрич продовжував жваво веселитися на другому ряді президії.

Все це, щоправда, не завадило Мустафіну успішно стати заступником Медведчука. Він навіть підготував заяву СДПУ(о) про цензуру, яку також одноголосно ухвалив з'їзд на чолі з Медведчуком. У документі, крім наїзду на нову владу, було також два абзаци самокритики – і знову з анонімними зворотами.

"На жаль, деякі чиновники і окремі політики використовували ім'я і вплив СДПУ(о) для прикриття своїх непорядних вчинків, а партійне керівництво не давало цьому відсіч, чим було завдано великої шкоди партії". Хто ці агенти підриву авторитету СДПУ(о), так і залишилося загадкою. Медведчук сам відповідати на питання журналістів категорично відмовився і доручив це зробити Мустафіну.

"Такі "чиновники" і "окремі політики" відомі вам не гірше, ніж нам, але оскільки в Україні існує презумпція невинуватості, ми не будемо називати їхні прізвища. Ті люди, які були членами партії, були виключені з лав СДПУ(о), в тому числі із керівництва, і зараз займають високі державні посади в структурах нової влади (це він про Зінченка? - "УП"). Щодо інших людей, які зганьбили ім'я СДПУ(о), на них не можна впливати, бо вони не були її членами", - не пролив ані променю світла Мустафін.

В принципі, і правильно зробив – всі і так знають, що насправді у всьому винен Медведчук, а Мустафін промовчав і отримав шанс свої прогресивні погляди висловлювати як його заступник.

Партнером Мустафіна по внутрішній партійній опозиції став екс-міністр праці Михайло Папієв. Він навіть утримався при голосуванні за Шуфрича-першого заступника, і, як і Мустафін, наполягав, що СДПУ(о) не повинна була голосувати за Тимошенко при затвердженні прем'єром і за бюджет.

Він також наполягав, щоб партія, хоч і має рейтинг 1%, йшла на вибори сама – якщо не піднімуть виборчий бар'єр вище 3%. Це не сподобалося Шуфричу, який сказав, що влада Ющенка "боїться блоку" СДПУ(о) і Януковича, тому "і тисне, і купує депутатів". Це також не сподобалося іншому заступнику Медведчука Зайцю, який сказав, що не треба зважати на "провладні соціологічні служби".

Також всі, крім Папієва і Мустафіна, повторювали виправдання – хоч рейтинг Медведчука і СДПУ(о) скотився до ганебних показників, але "це була плата за проведення політреформи". "Це була гідна ціна!", - сказав Заєць. "Без Медведчука політреформа не відбулася", - додав Шуфрич, який, виходить, що видав якийсь секрет – бо як це без незаконного перевищення повноважень для тиску на депутатів глава АП міг домогтися змін до Конституції? "Ми маємо яскравого лідера", - запевнила закарпатська організація СДПУ(о).

Тим часом, схоже, ніхто не помітив головного. За цей час Медведчук став настільки одіозною фігурою, що рятувати вже немає чого. І замість того, щоб обіцяти зробити імідж Медведчука більш публічним, допоможе одне – його треба ховати подалі у виборчому списку, як у 2002 році СДПУ(о) це робила щодо Суркіса.


P.S. Ці й інші питання "Українська правда" збирається поставити Медведчуку під час інтерв'ю, яке він пообіцяв дати наступної п'ятниці. Оскільки попередні домовленості не спрацьовували, сподіваємося, нагадування безпосередньо з сторінок "УП" зробить цю зустріч невідворотною.

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде