Новый этап войны на Северном Кавказе

Пятница, 26 июня 2009, 10:11

За внутрішнім політичним безладом і хаосом в Україні майже ніхто не звернув увагу на знакову подію на Північному Кавказі – початок нового етапу широкомасштабної антиросійської війни.

Цей початок ознаменувався широкомасштабним терористичним актом – замахом на президента Інгушетії. Закиди російським спецслужбам у деяких нечисельних незалежних засобах масової інформації Росії, щодо їх бездіяльності, не є виправданими.

У цих служб просто не вистачає ні часу, ні сил, ні засобів, щоб контролювати ситуацію на Північному Кавказі. Всі їхні ресурси нині спрямовані на "організацію" президентських виборів в Україні, боротьбу з "батькою" в Білорусі і намаганням утримати в російській орбіті Казахстан.

В умовах кризи, цілком природно, просто не вистачає ресурсів. Нині головним ресурсом, якого позбавлена Росія, є дисциплінований, схильний вислужуватися, вірний присязі і наказові командира український солдат.

Закидавши трупами російських солдат Чечню, Інгушетію і Дагестан і Єльцин і Путін дуже швидко зрозуміли, що без українців їм Північний Кавказ не утримати.

Звідси і сміхотворні театралізовані шоу, які нині організовують в Росії з висадкою "ряжених" "запорожців" на Тамані, яких зустрічає така ж "ряжена" царствена "русская" Катерина ІІ. Вона вручає театралізованим українцям папірці на володіння Кубанню, а ті, в свою чергу, на колінах цілують їй черевики.

Все це лише виглядає дуже смішно. Насправді справа доволі серйозна. Те, що в російських, а за ними і в "українських" медіа нічого не пишуть про війну на Північному Кавказі, не говорить про те, що вона там не розгорається з новою силою. При тому в зовсім інших просторових і часових масштабах.

Дійсно, якщо починалася ця війна на початку 90-тих років минулого століття в Чечні-Ічкерії, то нині в її сферу втягнуто практично всі республіки Північного Кавказу.

Рейд російської армії до Грузії і організована кремлівськими політичними авантюристами війна в Закавказзі, як показують нинішні події в сусідньому Північному Кавказі, були для Росії самовбивчими. Хто сіє вітер, пожне бурю. Це саме про Росію сказано.

Росіяни страшенно втомилися від війни. Російські військомати фіксують масову відмову від служби в армії. Батьки будь-якими шляхами намагаються "відмазати" своїх дітей від війська, щоб вони не стали мішенями в прицілах ісламських снайперів на Північному Кавказі.

Росія в 2009 році опинилися перед гострою проблемою комплектації своїх військових підрозділів в Чечні, Дагестані, Інгушетії, Кабардино-Балкарії, Карачаєво-Черкесії, Північній Осетії, а тепер і в Південній Осетії і Абхазії.

Географія війни увесь час розширюється, а кількість бажаючих гинути за імперські інтереси кремлівських керівників, з яких жоден своїх дітей і онуків на Північний Кавказ не послав, стає все менше.

Та це просто факт. Жоден з керівників Росії чи то федерального чи регіонального рівня своїх рідних до Чечні не відправив.

Росія поставила собі за мету, це хіба що їжаку не зрозуміло, створити так звані війська швидкого реагування СНД, привести до влади в Україні, Білорусі і Казахстані своїх президентів і відправити українських, білоруських і українських в Казахстані хлопців як гарматне м'ясо на Північний Кавказ, щоб замінити там "потрьопаниє" російські війська.

У зв’язку з наближенням президентських виборів в Україні Росія посилено мобілізує власну "п’яту колону" в нашій державі з метою приходу до влади проросійського президента. Ми ще будемо молитися на "ніякого" Ющенка і згадувати часи, коли можна було все робити і говорити.

Для того, щоб відправити українських хлопців на бійню до Північного Кавказу мало привести до влади проросійського політика і політичну партію на зразок Партії Регіонів.

Потрібна ще й диктатура, щоб ніхто не зміг відмовитися чи відкупитися "від Чечні". Через це для України, дякуючи північним "братам", настає черговий період вибору. Це не пересічні вибори президента нашої держави. Це вибір між життям і смертю наших дітей і онуків. Люди, будьте пильні!

 

Петро Масляк, для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде