Преступления и наказания Родиона Киреева

Четверг, 1 сентября 2011, 19:16

Суддя Родіон Кірєєв, який веде процес над Юлію Тимошенко, в останні часом ввійшов в топ десятку найвідоміших людей країни. На початку своєї появи на публіці він виглядав по-суті, як жертва: до молодого судді потрапила вкрай важка справа, та й досвідчений політичний "цербер" Юлія Тимошенко принижувала і розривала його на шматки.

Але потім все змінилося - суддя став схожий на агресора. Справа навіть не в тому, що Кірєєв запроторив Тимошенко за грати, на засіданнях він демонстративно надає сприяння стороні обвинувачення. Це відмічають навіть дипломати західних посольств.

А судді хто?

Суддя не повинен мститися підсудним. Суддя мусить бути вище особистих емоцій, і тим паче інтересів впливових фінансово-політичних груп. Але чим далі тим очевидніше особлива прихильність Родіона Кірєєва до свідків - представників чинної влади.

Як доказ - повне заперечення будь яких свідчень, в яких йдеться про роль лобістів "РосУкрЕнерго" в україно-російських газових переговорах. За словами Кірєєва, "це не стосується суті справи". Хоча кожен українець з найменшого села вже давно знає – дуже навіть стосується.

Тому виникає питання: наскільки, справедливим, безпристрасним, незалежним є суддя Кірєєв? Чи діє він в інтересах держави України? Чи не є він сліпою машиною репресій?

Позитивні відповіді на ці питання можуть бути лише в тому випадку, якщо у судді кришталева репутація.

Ось автор і вирішив дізнатися, чи піддавався суддя Кірєєв раніше зовнішнім впливам. Для цього автор перебрала його справи, які Кірєєв вів в Березанському суді Київської області, де він починав свою кар'єру, як суддя.

Нагадаємо там він працював майже два роки, поки в травні 2011 не перейшов на роботу до Печерського суду.

Три судді визнали вирок Кірєєва непрофесійним

За свою суддівську кар'єру суддя Родіон Кірєєв виніс вироки по 39 кримінальним справам. Трохи більше двохсот рішень по цивільних справах (в основному виплата аліментів), майже триста по адміністративних (в основному правила порушення дорожнього руху).

Також Кірєєв умовно достроково звільнив майже два десятки в'язнів Березанської колонії №95, трохи більше осіб ізолював від суспільства в СІЗО.

Серед всього цього переліку справ, які розглядав Кірєєв, автор зацікавився тими, які стосувалися комунального підприємства "Березанське ККП". По тій причині, що у справі керівника цієї установи Віктора Баранька, Кірєєв єдиний раз за всю свою практику стикнувся з корупцією. Друге, від його рішення в якійсь мірі залежав благоустрій містечка Березані. Тобто в справі був присутній інтерес міської громади.

Березанський суд - колишнє місце роботи Родіона Кірєєва. Поруч із судом видніється Березанське ККП

Треба сказати, при першому погляді на вирок березанському корупціонеру з'явилися питання до судді. Адже Кірєєв визнав винним керівника Березанського комунального підприємства у привласнені 40 тисяч гривень, які мусили піти на будівництво дитячих майданчиків, але чомусь присудив йому найм'якіший вирок з усіх можливих, і, що головне, навіть не зобов'язав того повернути кошти.

Також у практиці Кірєєва був інший вирок, де фігурував інший керівник цього самого комунального підприємства. Він автора теж зацікавив - три судді Київського апеляційного суді скасували його у зв'язку з "однобічністю та неповнотою судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи".

Фактично апеляційний суд вказав на непрофесіоналізм, та заангажованість судді. Зрозуміло, що це не найкраща для нього реклама. Але, можливо, Кірєєва були вмотивовані причини виносити ті вироки, які він виніс? Автор вирішив поцікавитися детальними обставинами обох справ безпосередньо в Березані.

Як Кірєєв залишив дітей без гойдалки

В Березані є комунальне підприємство "Березанський комбінат комунальних підприємств", яке займається благоустроєм міста та перевезенням пасажирів.

Наприкінці 2007 року завгоспом міста, тобто керівником КП "Березанський ККП", став колишній наглядач на зоні Віктор Баранько. Саме його пізніше судив суддя Кірєєв за розтрату 40 тисяч гривень "дитячих коштів". Як виявив автор, багато дій Віктора Баранька на посаді директора комбінату потрапляли під визначення - корупція.

Наприклад, підприємство свого зятя "Технохаус МТС", яке виробляло паркет, він поселив на території та в приміщеннях "Березанського ККП". При чому "постоялець" не став платити власнику приміщень. Все навпаки! Баранько оформив документи, за якими майно "Технохаусу МТС" начебто було здане в оренду "Березанському ККП" строком на один рік. Зарплату працівників "Технохаусу МТС" Віктор Баранько теж повісив на комунальний комбінат.

Економістом на комунальному підприємстві він призначив свою дружину Любов Баранько, яка одночасно працювала бухгалтером на "Технохаусу МТС". Далі директор комбінату взяв кредит на розвиток комунального підприємства, з якого 130 тисяч було просто перенаправлено на рахунки фізичної особи підприємця - Баранько Любові, тобто його дружини.

Ну і на решті, без відома працівників "Березанського ККП" на них в "Райффайзен банк аваль" були оформлені кредити на загальну суму 156 тисяч гривень, які з банку особисто забрав Віктор Баранько.

***

Дочка Миколи Стародуба, який працював на "Березанському ККП" водієм, розповіла автору про чорний Новий рік для їх родини у 2009 році. Суцільне безгрошів'я. Батькове "Березанське ККП" ніяк не виплачувало борг по зарплаті більше 2 тисяч гривень. Святкувати було ні за що.

І тут "подарунок" - лист з "Аваль", згідно якого Стародуб винен банку кредит в розмірі 10 тисяч гривень, плюс відсотки і пеня. "Батько був малограмотний. Коли ми йому прочитали, в нього буквально одібрало мову. Ми всі були дуже пригнічені", - розповіла дочка.

Як людина неписьменна, до документів Стародуб ставився зі священним трепетом. Отож сприйняв лист з банку як вирок, якого не уникнути. На третій день нового року він повісився.

Як пізніше вияснила родина кредит без відома батька на нього оформив його тодішній керівник Віктор Баранько.

***

Отже директор "Березанського ККП", якого судив Кірєєв, мав далеко не найкращий послужний список. І Кірєєв це знав, адже у вироку по справі "дитячих майданчиків" є слова:"за місцем проживання обвинувачений характеризується добре, однак як керівник КП "Березанський ККП" допускав ряд недоліків, які призвели до погіршення роботи підпорядкованого йому підприємства".

Також в справі "дитячих майданчиків" були цілком конкретні докази. А сам Баранько визнав себе винним. Зізнався, що перевів кошти, отримані від мерії на рахунок одного приватного підприємця, той їх зняв, залишив собі "за послуги" 500 гривень, інші віддав дружині Баранька та чоловіку, який їх "обернув на свою користь, та в подальшому витратив на власний розсуд".

Отже суд отримав цілком доведену корупційну схеми. Просто таки хрестоматійну – керівник комунального підприємства образив березанських дітей. При чому 40 тисяч - сума для Березані дуже висока. І не лише для Березані.

Наприклад, Юрія Луценка запроторили в СІЗО, коли на ньому висіло обвинувачення в незаконній організації своєму водію надбавки до пенсії, і той встиг отримати за пару років ті самі 40 тисяч гривень.

Але бережанський корупціонер не сидів у СІЗО, та й по оголошенню вироку уникнув в'язниці. Адже суддя Кірєєв оголосив найм'якіший з усіх можливих вироків - 2 роки позбавлення волі, та одночасно звільнення від відбуття покарання з іспитовим строком в 1 рік.

Але найголовніше - у вироку не було ні слова про компенсацію. Жодного штрафу. Кірєєв не зобов'язав екс-керівника повернути "Березанському ККП" гроші. Отже діти залишилися без гойдалок.

До речі, коли новий керівник комбінату піднімала це питання перед прокуратурою, там відповіли, що "питання щодо забезпечення відшкодування завданих збитків буде вирішено під час досудового слідства та судового розгляду". Але так не сталося. 

 Прокурор розповідає, що питання відшкодування коштів на дитячі майданчики вирішуватиме суддя

Звичайно автор не має кваліфікації судити вироки суді. Тому звернулася за коментарями до професіонала, до колишнього судді Київського апеляційного суду на пенсії, який має репутацію чесного судді - Юрія Василенка.

Він щиро здивувався рішенню Кірєєва, відразу зауваживши, що вирок невиправдано м'який. "Обов'язково! Суд мусив зобов'язати відшкодувати збитки завдані комбінату. Також мені дивно, що прокуратура, яка повинна захищати інтереси міста, не подала апеляції на цей вирок. Хоча, що тут дивуватися, в маленьких містах прокурори, судді, влада дуже між собою пов'язані корупційними зв'язками", - зауважив Василенко.

До речі, ще треба додати, що мабуть було б краще для Баранька, якби Кірєєв його засудив до ув'язнення.

У 2010 році Віктор Баранько повісився так само, як його колишній підлеглий бідаха водій Стародуб, якого він "кинув" з кредитом.

Хто примусив березанського корупціонера красти?

Можна було би ставити крапку. Але, через те, що Баранько покінчив життя самогубством, автор вирішив копнути глибше. Адже, на думку автора, цинічні хапуги державного та приватного майна не обривають собі життя. Може були, якісь особливі обставини, може Кірєєв все-таки мав підстави присудити найм'якіший вирок Бараньку?

Тому автор зустрівся з дружиною покійного. Треба сказати господарство родини корупціонерів аж ніяк не вказувало на те, що сім'я Бараньків поліпшувала свій матеріальний стан за рахунок підприємства – приватний будинок без натяків на розкіш. Любов Баранько саме вибирала картоплю, але відволіклася, щоб поговорити з журналістом.

Вона переконувала, що ніякі вони не корупціонери. Що, 40 тисяч? виділені на гойдалки, а також гроші кредитів, пішли на потреби комунального комбінату, мовляв, ними затикалися діри: виплачувались зарплати, проводився ремонт приміщень. Жінка розповіла, що є докази – платіжки.

За її словами, у тому, що сталося, винна міська влада, яка погано фінансувала підприємство, отож її чоловік викручувався як міг, вкладав свої гроші, брав кредити на людей. "Він очікував, що коли підуть з бюджету кошти, він все відшкодує", - розповіла жінка.

Було відчуття, що жінка говорила щиро, разом з тим автор звернув увагу, що Любов Баранько подекуди не розділяла інтереси комунального підприємства і власної пилорами, яку її чоловік прилаштував в "Березанському ККП".

Отож частина "власних коштів", про які розповідала жінка, вкладалися все-таки не в комунальний комбінат, а в пилораму. Як розповів автору нинішній керівник комбінату Віктор Глушак, ні вироби цієї пилорами, ні дерево-матеріали "Березанському ККП" у підсумку так і не дісталися.

Отже розмова з дружиною покійного мало що прояснила. З одного боку автор переконався - корупція таки мала місце. Але куди пішли кошти, висмоктані з комбінату, якщо матеріальний стан родини Бараньків вони не поліпшили, лишилося не зрозумілим.

Якось прояснити ситуацію допомогла розмова з колишнім мером Березані Олексієм Пікалом. Він розповів, що за його інформацією, коли Баранько прийшов на посаду керівника комунального підприємства, він уже був у великих боргах. Начебто його бізнес задавили кримінальні авторитети.

"Можливо він не був хапугою, а гадав, що коли розкрутить свій бізнес на базі комунального підприємства, тоді з усіма розрахується, в тому числі і з комбінатом. І треба сказати, міська влада навіть дала йому додатковий час, щоб вискочити з боргів, але він наламав ще більших дров. Я чув, що велику суму він програв в казино. Отож місто втратило кошти. Не останню роль в цьому зіграв і суддя Кірєєв, він та прокурор рятували обвинуваченого", - розповів Пікало.

Автор звернувся до екс-судді Юрія Василенка прокоментувати, чи могли виявлені автором деталі історії березанського корупціонера переконати Кірєєва присудити йому найм'якіше покарання.

Василенко заперечив. "Як зрозуміло з вироку, докази, що Баранько привласнив кошти дитячих майданчиків не для власного збагачення, не розглядалися судом, а тому не могли пом'якшити рішення суду",- зауважив Василенко.

Отже причини м'якого вироку бережанському корупціонеру, очевидно лежали десь поза законодавством. І це не найкраща характеристика для репутації судді.

Вендета по-березанськи і знову Кірєєв

Але це ще не вся історія взаємовідносин посадовців комунального комбінату і суді Кірєєва. Після смерті Віктора Баранька вона мала продовження.

Коли подружжя Баранько покинули керівництво комбінатом в спадок наступникам, вони залишили борги по фонду заробітної плати в розмірі 300 тисяч гривен. В тому числі і собі.

Комбінат був винен Любові Баранько – 13 тисяч. В той же час нагадаємо, що фізична особа підприємець Любов Баранько була винна комунальному підприємству -130 тисяч. Сама вона офіційно визнавала свій борг перед комбінатом в розмірі 60 тисяч.

Отож новий керівник комбінату Марія Осадчук оформила заборговану зарплату Баранько, як взаємозалік. Тобто на 13 тисяч зменшила борги Баранько перед комбінатом. Але Любов Михайлівна з цим не погодилась подала заяву в прокуратуру на порушення кримінальної справи проти Осадчук за злісну невиплату їй заробітної плати. Справа була зроблена і потрапила на суд Кірєєва.

Суддя визнав Марію Осадчук винною в кримінальному злочині і присудив до штрафу в 8 тисяч 500 гривень, а також заборонив займати адміністративні посади строком на 1 рік, тобто з посади директора комбінату вона була звільнена.

В підсумку вирок Кірєєва для Осадчук став жорсткіший ніж вирок Бараньку. Нагадаємо, останньому не було присуджено ніяких матеріальних компенсацій. Хоча він привласнив гроші комбінату, видані містом на будівництво гойдалок, а Осадчук по-суті навпаки діяла в інтересах міської громади, адже економила кошти комунального підприємства.

Звичайно Осадчук, як з'ясував автор, теж не свята, наприклад, вона влаштувала на роботу в комбінат свого чоловіка на дві ставки. Але, це не було об'єктом розгляду суду, а отже не виправдовує перекосів в суддівстві Кірєєва.

Як розповідає сама Осадчук, вона неодноразово намагалася донести на суді, що діяла в інтересах свого підприємства. "Але мої свідчення, а також слова свідків про взаємозалік він обривав зауваженням, як на суді в Тимошенко: "Це не стосується суті справи", - скаржилася екс-керівниця комбінату.

Треба зауважити, що з цим не погодилися судді Шроль, Нагорний, та Загорулько апеляційного суду Київської області.

Вони вирішили, що Кірєєв "не дав належну оцінку фактам, які свідчили на користь підсудної".

Зокрема, апеляційний суд резонно зауважив, що чоловіком потерпілої був колишній директор підприємства, і "заборгованість по заробітній платі виникла з його вини", і саме він мусив виплатити зарплату дружині, коли вона розраховувалась.

Суд звернув увагу, що судом першої інстанції не дана оцінка акту контрольно-ревізійної комісії щодо стану підприємств після звільнення чоловіка потерпілої з посади, зокрема факту "незаконного авансування в червні 2008 року ФОП Людмили Баранько колишнім керівником ККП Віктором Бараньком".

Все це, на думку апеляційного суду, "має суттєве значення для правильного вирішення даної справи".

Ну і нарешті, у суді другої інстанції не погодилися з висновком Кірєєва, що коштами, які підприємство мало на рахунках, Осадчук мусила гасити заборгованість по заробітній платі Людмилі Баранько, а не витрачати їх на придбання паливо-мастильних матеріалів та канцелярських товарів: "Такий висновок не відповідає вимогам діючого законодавства щодо бюджетної системи держави".

Після стількох зауважень суді прямо пишуть у висновку: "У відповідності до вимог статті 323 КПК України, вирок повинен бути законним та обґрунтованим, а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Однак даний вирок не відповідає вказаним вимогам".

Одним словом, не найкращі характеристики до репутації Кірєєва як судді зібрав автор в Березані. І хоча не в компетенції автора робити висновки, але…

Але все-таки, якось це не правильно, коли справу державного значення отримує суддя, в якого за плечима надзвичайно куца практика справ, пов'язаних з корупцією, і, коли навіть в цій мінімальній практиці він допускався помилок.

Також є питання, якщо суддю початківця не хвилювали кошти міської громади Березані, чи є надія, що буде він діяти в інтересах України у справі газових домовленостей?



powered by lun.ua
Главное на Украинской правде