Удобный министр: Леонид Новохатько

Алена Мельник, для УП
Пятница, 28 февраля 2014, 08:09

Виконуючий обов'язків міністра культури Леонід Новохатько – одне з найсвіжіших призначень у нинішньому кабміні. Коли в грудні 2012 року Віктор Янукович схвалив новий склад уряду, крісло голови Мінкульту залишалося порожнім – аж до лютого 2013 року.

Попередній міністр Михайло Кулиняк пішов із поста на тлі скандалу з Владою Литовченко в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику. Після цієї історії на посаді міністра чекали різних представників ПР, від Ганни Герман до Таїсії Повалій. Насправді ж ішли пошуки максимально неконфліктного кандидата, аби заспокоїти громадськість після скандалу.

І ПР знайшла такого. Щоправда, не у своєму парламентському представництві, а в київському осередку.

Новобудови й Новохатько

Шлях Леоніда Новохатько до міністерського крісла почався ще в кінці 80-х, на посаді керівника прес-центру КПУНа початку 90-х він стає прес-секретарем кабміну.

У ЗМІ Новохатька іноді називають "креатурою Табачника" – саме вслід за ним нинішній міністр культури став речником уряду. Одним із доказів тісних стосунків між двома міністрами може бути спільна книжка Табачника й Новохатька: "Пам'ятники російської історії та культури в Україні ХVI-ХХІ століття", яка була видана в 2003-му році.

З посади прес-секретаря кабміну Новохатько йде на підвищення – його призначають керівником служби з гуманітарної політики адміністрації президента. А наприкінці 90-х він стає спочатку заступником міністра культури України, а потім першим заступником.

Саме на цей період припадають перші скандали, де прозвучало його ім'я.

Так, колишній керівник Держслужби охорони національної спадщини Микола Кучерук в інтерв'ю заявляв, що саме Новохатько підписував дозволи Мінкульту на будівництво скандальної багатоповерхівки біля Маріїнського парку, на вулиці Грушевського 9-А. Цей будинок звело ТОВ "Інвес", знехтувавши виглядом дніпровських схилів.

Сьогодні з лівого берега видно, що будинок потворно вибивається з панорами старого Києва. Крім того, він розташований на зсувонебезпечній ділянці, тому під його вагою схил руйнується.

Будинок на Грушевського, 9-А: Новохатько долучився до спотворення вигляду київських схилів
Будинок на Грушевського, 9-А: Новохатько долучився до спотворення вигляду київських схилів

Ще один скандал, у якому фігурував документ за підписом міністра, розгорівся навколо будівництва біля Жовтневої лікарні, на Шовковичній 39/1. Там "Житлобуд" – будівельна компанія Івана Кіровського, нинішнього члена фракції ПР, на час скандалу був бютівцем – збиралася звести багатоповерхівку, втиснувши її між лікарнею й могилою академіка Богомольця.

Вікна нового елітного житла, згідно проекту, мали знаходитися за пару метрів від вікон лікарняних операційних, кабінетів і палат. Саме лист замміністра Леоніда Новохатька забудовник пред'являв у суді з місцевими мешканцями як доказ: Мінкульт будівництво дозволив.

Новохатько не заперечував проти скандальної забудови
Новохатько не заперечував проти скандальної забудови

Після тривалої й запеклої війни між громадськими активістами й забудовником, зрештою, суд заборонив продовжувати роботи на Шовковичній, 39/1. Рішення про заборону будівництва виніс суддя Шевченківського райсуду Києва Сергій Зубков. Згодом його було жорстоко вбито в під'їзді власного будинку, а в скоєнні цього злочину звинуватили батька й сина Павліченків.

Одне з рішень загиблого судді Зубкова стосувалося будівництва біля Жовтневої лікарні. Фото Свідомо
Одне з рішень загиблого судді Зубкова стосувалося будівництва біля Жовтневої лікарні. Фото "Свідомо"

Розслідування цієї справи і судовий процес викликали значне збурення в суспільстві через ймовірну непричетність Павліченків до смерті судді.

Памятки Новохатька. Інфографика Ярини Михайлишин

Пам'ятки Новохатька. Інфографика Ярини Михайлишин

Новохатько та Поплавський: колеги чи партнери?

Після Помаранчевої революції Новохатько вирішив пересидіти зміну влади в університеті Михайла Поплавського, де йому дали посаду завідувача кафедри.

Цікава деталь: ректор Київського Національного університету культури й мистецтв Поплавський – давній друг того самого Куровського, для якого Новохатько колись підписав дозвіл на забудову біля Жовтневої лікарні. Наприклад, чернігівська преса повідомляє, що Поплавський навіть їздить на зустрічі з виборцями Куровського по провінції.

Є також підстави сумніватися, що спілкування Новохатька й Поплавського обмежувалися форматом "підлеглий-начальник".

Так, згідно даних Державного реєстру, у 1997 році в будинку за адресою Київ, вулиця Чигоріна, 14, було зареєстровано фірму "Рондо-TV", що займалася виготовленням кінофільмів.

Будинок на Чигоріна, 14, належить університету культури, ректором якого на той час був Поплавський. А однією із засновниць "Рондо-TV" була дружина Новохатька – Галина Олександрівна Аббакумова. Її прізвище та ініціали можна побачити, наприклад, в офіційній декларації міністра.

Відповідь на запит до реєстраційної служби щодо Рондо-ТВ
Відповідь на запит до реєстраційної служби щодо "Рондо-ТВ"

До речі, київська адреса "Чигоріна, 14" – цікава не лише завдяки "Рондо-TV", заснованою дружиною міністра культури. Саме тут зареєстрований благодійний фонд Поплавського "Обдаровані діти України", який регулярно отримує від самого Новохатька по кілька мільйонів гривень на проведення співочого конкурсу "Крок до зірок". У бюджеті на цей рік, наприклад, для конкурсу Поплавського знайшлося 3,75 мільйона бюджетних гривень.

Витяг з ЄДР
Витяг з ЄДР

Пересидівши "темні часи" в університеті культури, Новохатько недовго покерував державним інформаційним агентством "Укрінформ", а звідти перестрибнув у крісло заступника голови КМДА Олександра Попова. При цьому Леоніду Новохатьку довірили очолити стратегічну посаду – керівника міської організації ПР у Києві – у місті, де партія влади ніколи не перемагала на виборах.

Міністр культури Новохатько зареєстрований у цьому будинку на вулиці Гончара та, як свідчать сусіди, мешкає за місцем реєстрації
Міністр культури Новохатько зареєстрований у цьому будинку на вулиці Гончара та, як свідчать сусіди, мешкає за місцем реєстрації

Тут він і зустрів своє призначення на посаду міністра культури.

Статки Новохатька та дружини. Інфографика Ярини Михайлишин
Статки Новохатька та дружини. Інфографика Ярини Михайлишин

Найгарячіша точка: Десятинний провулок

Ставши міністром, Леонід Новохатько повернув своє ім'я в "хронічки скандальних київських забудов".

"Ми приходили подивитися на фундамент палацу Володимира, але дивитися нічого – його просто вивезли", – розповідає Михайло Івлєв, науковий співробітник Інституту археології НАН України.

Івлєв працював археологічній експедиції, що вивчала фундамент палацу князя Володимира в Десятинному провулку, 3-5. Він вважає, що фундамент було просто знищено: Будує в Десятинному провулку Київська єпархія УПЦ Київського патріархату. Попри те, що ця ділянка входить одразу до кількох охоронних зон, забудовник усе одне зміг отримати дозвіл на будівництво адміністративних і житлових приміщень.

Перед Новим роком будівельники фірми ТОВ "Будівельна компанія "Інтеграл-буд" просто залили фундамент колишнього палацу бетоном. Про це свідчать фото, зроблені місцевою мешканкою Діною Герцрикен.

Робітники заливають бетоном фундамент палацу князя Володимира
Робітники заливають бетоном фундамент палацу князя Володимира

Це будівництво назвали визнали незаконним Адміністративний окружний суд Києва та прокуратура Києва, зараз справа розглядається у Вищому адмінсуді. Однак позиція самого міністра культури із приводу забудови спокійна.

Новохатько запевнив: будівельники зобов'язалися зберегти залишки фундаменту палацу князя Володимира. У коментарі "Слідству.Інфо" він каже: "Забудовники пройшли всі необхідні процедури і отримали всі дозволи. Там прописано такі речі, як музеєфікація залишків культурного шару, який є на цій невеличкій ділянці, консервація".

Додамо: міністр запевняв нас про збереження пам'ятки вже після того, як фундамент залили бетоном і почали зведення готельно-офісного центру.

Музеєфікація Десятинки: не цього разу

Утім, найбільш скандальний об'єкт на Київській горі – рештки фундаменту Десятинної церкви.

На місці, де стояла перша кам'яна церква Київської Русі, хотіла звести свій храм УПЦ Московського патріархату. Археологам, які роками досліджували й намагалися зберегти рештки фундаменту, удалося зупинити забудову тільки після того, як історія набула великого розголосу в ЗМІ.

Тоді посадовці різних рівнів запевнили громадськість, що фундамент перетворять на музей – сховають під скляними вітринами і як визначну культурну пам'ятку відкриють для всіх зацікавлених, а не лише для прихожан якоїсь окремої церкви.

За рештки Десятинної церкви розгорілася битва між науковцями та церковниками. Фото УНІАН
За рештки Десятинної церкви розгорілася битва між науковцями та церковниками. Фото УНІАН

У бюджеті 2013 року на музеєфікацію залишків Десятинної церкви виділили немалу суму – 40 мільйонів гривень. Заступник директора Інститут археології Гліб Івакін, який очолював археологічні роботи на цій ділянці, запевняє, що ніяких коштів археологи не отримували, а роботи на фундаменті досі не проводилися.

Куди ж насправді поділися загублені 40 мільйонів гривень, "Слідство.Інфо" запитало у самого міністра Новохатька:

– Київська міська влада відмовилася від цієї субвенції. Частина коштів пішла на виплату зарплат працівникам мистецьких освітніх закладів – це 15 мільйонів. Інші 25 мільйонів пішли на театри.

– Чому КМДА відмовилася від грошей на Десятинну церкву?

– Відмовилися, тому що не було позитивного висновку на проектно-кошторисну документацію від "Укрбуддержекспертизи". У цьому немає нічого страшного, адже залишки Десятинної церкви зараз під піском, у прийнятному для збереження середовищі.

– Але ж надалі коштів на музеєфікацію може просто не знайтися, ідеться ж про чималу суму.

– Це пам'ятка такої історичної й моральної ваги, що ми повинні там діяти дуже обережно. І поки немає проекту, який пройшов гарну експертизу фахову, не пройшов громадського обговорення належного –я б там нічого не чіпав. Особисто для мене це місце дороге, там я провів немало часу на розкопках.

Утім, якими б дорогими серцю міністра не були пам'ятки сивої давнини, факт залишається фактом: прийняте Верховною Радою рішення про музеєфікацію решток Десятинної церкви фактично скасовує київська міська влада, яка не спромоглася за роки конфлікту підготувати належний проект.

Таким чином, ділянка з фундаментом залишається просто засипаною піском. І від наступних посягань забудовників її захищає хіба що подальший контроль активістів і місцевих мешканців.

Підрядник-провидець, або Як пощастило музею Шевченка

Київському національному музею Тараса Шевченка випала удача: можливо, його реконструкцію й не встигли б завершити до ювілею поета в березні 2014 року, але фірма-підрядник ТОВ "Інбуд" виявилася напрочуд проникливою. Ще до того, як було проведено тендер – 14 листопада 2013 року – це підприємство вже почало роботи, 25-го жовтня 2013-го.

Щоправда, трактувати це можна не лише як удачу, а і як порушення закону. Адже роботи почалися до проведення тендерної процедури.

Звідки фірма знала, що виграє тендер, якщо його ще не проводили? Ціна питання – 29,4 мільйонів гривень.

Як встановили "Наші гроші", виконавцем робіт стала компанія "Інбуд", яку раніше вже ловили на нечистій грі. Зокрема, державна ревізійна комісія зафіксувала підвищення цін цією фірмою під час реставрації Музею історії Києва.

У музеї Шевченка відбувся тендер без тендеру
У музеї Шевченка відбувся "тендер без тендеру"

Головний інженер "Інбуду" Валентин Хоменко запевняв нас, що роботи почалися таки після проведення тендеру. Коли ж ми нагадали, що завчасний початок робіт зафіксовано ЗМІ, Хоменко навів ще одну версію: "Почалися підготовчі роботи, на них і було укладено договір".

Інше пояснення навів організатор тендеру – міністр культури Новохатько.

– Я виступив у кабміні із пропозицією передати ці кошти тому, хто має право проводити в музеї такі роботи – місту. Рішення уряду на цю тему було, гроші перейшли до КМДА, вони проводили тендер – тому це вже їхня відповідальність.

– Але ж це не пояснює завчасний початок робіт.

– Якби ці роботи не почалися буквально влітку таким інтенсивним темпом, то ми би просто не встигли завершити їх. До 200-ліття Шевченка всі об'єкти повинні бути готові, особливо в Києві та на Черкащині.

Пояснення міністра культури майже слово в слово повторює пояснення його колег-урядовців, які до цього організовували скандальні тендери на будівництві об'єктів Євро-2012: "Нема часу, то й не буде тендеру".

Що доводить – Леонід Новохатько є абсолютно своїм у нинішній владній вертикалі. Просто, через відсутність великих амбіцій і не донецьке походження, він розподіляє мільйонні бюджетні потоки, а не мільярдні.

*   *   *

Спецпроект "ЧЕСНО про УРЯД". Реалізується учасниками руху ЧЕСНО: ГО "Центр-UA", Інститутом Масової Інформації та Інститутом Медіа Права в партнерстві з Агенцією журналістських розслідувань "Слідство.Інфо" та бюро журналістських розслідувань "Свідомо".

Альона Мельник, "Слідство.Інфо", спеціально для УП



powered by lun.ua
Олигархи, президенты и раввин. 12 историй о большой политике с форума YES
Как предотвратить появление класса "ненужных людей" и цифровую диктатуру. Главное из выступления Харари
Под залп яиц, со слезоточивым газом. Как в Харькове прошел первый Марш равенства
Тарас Качка: Украина должна перейти от торговли к экономической интеграции с Евросоюзом
Все публикации